3D проект « Внутрішня будова Землі (6 клас ) » і Презентація

Про матеріал

Ваші учні вивчають шари землі? Вам потрібна якась ідея для проекту? Ця 3D-модель шарів Землі не лише барвиста і приваблива, але для цього потрібна дуже мало матеріалу, і це навіть просто для учнів 6 класу! Дізнавшись про шари землі, ви хочете надати учням наочні уявлення, які вони можуть використовувати для наукового проекту. Цей наукознавчий проект надзвичайно простий і вимагає лише наступних матеріалів. Насправді, ви можете навіть зробити власне тісто для цього проекту.

Перегляд файлу

Реєстраційна картка проекту

Назва проекту:

3D проект « Внутрішня будова Землі (6 клас ) »

Характер проекту:

за кінцевим результатом: теоретико – практичний;
за змістом: інформаційний, практико-орієнтований;
за кількістю учасників: груповий;
за тривалістю: короткотривалий;
за характером контактів: внутрішній

Термін реалізації проекту: листопад-грудень 2019року

Мета проекту:

удосконалити знання учнів про внутрішню будову Землі;
розвивати просторову уяву, уміння створювати образ об’єкта;
виховувати інтерес до пізнання природи Землі;
розвивати аналітичне та просторове мислення;
виховувати уважність, охайність.

Продукт проекту (отриманий результат):

3D-модель шарів Землі.

Форма представлення проекту:

Паперовий та електронний варіанти.

План роботи

Вступ 4

1. Метод проектів і особливості його застосування в навчанні

природничим дисциплінам 5

1.1. З історії виникнення проектної педагогіки 5

1.2. Мета і завдання проектної технології 5

1.3. Основні вимоги до використання методу проектів в навчанні

природничим дисциплінам 7

1.4. Класифікації типів проектів 8

1.5. Етапи роботи над проектом 10

2. Використання проектної технології в навчанні географії 12

2.1. Проект з курсу географії 3D проект « Внутрішня будова Землі » 12

Висновки 14

Література 15

Додатки 16

Вступ

Національна доктрина розвитку освіти на Україні визначає головну мету української системи освіти: «створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства»¹. Для виконання цієї мети необхідно реформувати й модернізувати навчально-виховний процес з урахуванням сучасних досягнень науки, педагогічної теорії, соціальної практики, техніки і технології; створювати і впроваджувати сучасні освітні, зокрема інформаційні технології навчання.

Тому потрібно зорієнтувати сучасну освіту на нові компетентності, технології , програми і методи навчання.

До особистісно орієнтованих педагогічних технологій належить також і проектна технологія, яка сприяє вивільненню творчого потенціалу учня, надає можливість вільного вибору у прийнятті певних рішень

1. Метод проектів і особливості його застосування

в навчанні природничим дисциплінам

1.1. З історії виникнення проектної педагогіки

В нашій країні ідеї проектного навчання пов’язані з іменами українських педагогів Г. Ващенка та Г. Іваніца, які вважали, що лише активні методи навчання перетворюють учнів на суб’єкт педагогічного процесу.

Однак останнім часом, у зв’язку зі становленням парадигми особистісно орієнтованого навчання, метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості – суб’єкта діяльності і соціальних відносин.

Метод проектів - це система навчання, за якої учні одержують знання й уміння в процесі планування і виконання практичних завдань-проектів, що поступово ускладнюються. Застосування методу проектів – це нагальна потреба нашого часу.

Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами учнів, для якого теоретичні знання – засіб творчих шукань. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на науку.

Таким чином, проектна технологія має досить тривалу історію розвитку, що свідчить про її значущість для педагогічної науки і практики.

1.2. Мета і завдання проектної технології

Проект – це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси учня.

Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, різного роду теоретичного продукту. Це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні кроки реалізації.

Основна мета використання методу проектів – самостійне усвідомлення учнями природничо-наукових проблем, що мають життєвий сенс для учнів.

Цей метод дозволяє учням активно здійснювати участь в навчальному процесі, а також залучатися до формування наукового уявлення про навколишній світ, конструювання матеріальних чи інших об’єктів. Матеріалізованим продуктом проектування є навчальний проект, що визначається як самостійно прийняте учнями розгорнуте розв’язання проблеми у вигляді розробок макетів, схем, презентацій, а також конкретної діяльності з благоустрою місцевого навколишнього середовища, вивчення й опису об’єктів і процесів природи. Основою метода проекта є узята з реального життя проблема (екологічна, географічна, краєзнавча тощо). Таким чином, проблема і шляхи її розв’язання набувають контурів проектної діяльності.

Під час рішення проекту поряд з науковим (пізнавальним) аспектом змісту завжди присутній емоційно-ціннісний та творчий аспекти. Причому саме емоційно-ціннісні й творчі компоненти змісту визначають, наскільки значимим є для учнів проект і наскільки самостійно він виконаний.

Працюючи над проектом у навчальному проекті з географії, економіки чи природознавства, учні опановують комплексом географічних і економічнихх умінь, (пізнавальних, практичних, оцінних), основами взаємодії один з одним і рефлексією, навчаються самостійно одержувати нові знання а також інтегрувати їх.

Метод проектів вирішує багато педагогічних завдань:

1.реалізації учнями як дослідницьких, так і практичних завдань,

2.дає їм можливість почуватися особистостями;

3. розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації;

4.допомагає вирішити і проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко виявити себе на уроках, а реалізовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності;

5.метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах;

6.досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.

Підсумовуючи, можна сказати, що проектне навчання – це цілісна дидактична система, яка ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у навчальній діяльності; в основі проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку критичного мислення.

1.3. Основні вимоги до використання методу проектів в навчанні природничим дисциплінам

Робота з проектами має відповідати таким вимогам:

1.виконання повинно здійснюватися на визначеному відрізку теоретичних знань;

2.теми проектів розробляє викладач або викладач з учнями;

3.час виконання проекту залежить від змісту, мети і завдань і може варіюватися від кількох тижнів до року (за умови тривалого виконання проекту намічають етапи його виконання з конкретними результатами роботи на кожному);

4.творче завдання може бути представлене у вигляді рефератів, дослідницьких робіт, макетів навчальних посібників, комп’ютерних презентацій, публікацій, веб-сайтів та ін.

Організація навчання географії, економіки чи природознавства за методом проектів припускає перетворення учнів на суб’єктів діяльності. Кожен школяр стає рівноправним членом творчого колективу, робота в якому дозволяє учням об’єднуватись за інтересами, забезпечувати для них розмаїтість рольової діяльності, виховує обов’язковість і відповідальність під час виконання завдань у визначений термін, взаємодопомогу в роботі.

Діалог у методі проектів виконує функцію специфічного соціокультурного середовища, що створює умови для сприйняття школярами нового досвіду, переосмислення колишніх змістів, унаслідок чого отримана природничо-наукова інформація стає особистісно значущою.

Креативність пов’язана з розв’язанням проблемної ситуації, що обумовлює початок активної розумової діяльності. Формуються і розвивається уява, дивергентне й асоціативне мислення. Учні привчаються до самостійної інтелектуальної роботи внаслідок того, що вони виявляють суперечності між відомим їм хімічним, біологічним змістом і неможливістю виявити нові факти і явища. Розв’язання проблеми нерідко приводить до оригінальних, нестандартних способів діяльності й результату виконання. Будь-який проект – це завжди творчість учнів.

Вибираючи теми проектів для виконання учнями в ході вивчення географії учитель керується такими критеріями:

1.важливість інформації для учнів;

2.соціальна значущість проекту;

3.наявність у проекті виховного потенціалу;

4.час, що відводиться на вивчення певного розділу й теми;

5.можливість реалізації між предметних зв’язків;67.співвідношення наявних знань та особистого досвіду учнів на користь перших.

Вибір для учнів у методі проектів здійснюється на різних етапах і може бути як зовнішнім, так і внутрішнім. Зовнішній вибір – це вибір власне проекту, виду завдання, ролі партнерів по діяльності, матеріалу і форм його представлення в проекті, способу виконання роботи.

Внутрішній вибір визначається потребами, здібностями школяра, його ціннісними орієнтирами, суб’єктним досвідом, емоційним настроєм і взаєминами з іншими учнями.

1.4. Класифікації типів проектів

У педагогічній практиці застосовують чотири типи шкільних проектів:

впровадження ідеї (або плану) у зовнішній формі (створити макет, написати лист, зіграти п’єсу);

одержання естетичної насолоди (слухати цікаву розповідь, милуватися картиною);

подолання інтелектуальної перешкоди (спрогнозувати події, явища);

набуття нових знань.

У природничій освіті застосовуються проекти, що розкривають різні аспекти її змісту. Серед школярів особливо популярними є проекти з екологічної, краєзнавчої, комплексно-географічної та комплексно-екологічної тематики.

За рівнем інтеграції розрізняють проекти із залученням тільки змісту досліджуваного навчального предмета; міжпредметні, що враховують зміст багатьох навчальних предметів, і надпредметні, що виконуються на основі відомостей, що не входять до навчальної програми. Ці проекти особливо цікаві для учнів.

За кількістю учасників виділяють індивідуальні проекти, що виконуються самостійно одним школярем, парні, групові і колективні. Практико-орієнтовані проекти нерідко бувають масовими, коли учні беруть участь у природоохоронних акціях, різноманітних конкурсах.

За способом переважаючої діяльності учнів виділяються дослідницькі проекти, ігрові, творчі, практико-орієнтовані, пізнавальні проекти. Їх усіх вирізняє те, що вони реалізуються у творчій, самостійній обстановці.

Дослідницькі проекти орієнтовані на розв’язання наукової проблеми, що включає з’ясування актуальності теми дослідження, визначення мети, задач, предмета і об’єкта дослідження, а також сукупності методів дослідження, шляхів розв’язання проблеми, обговорення й оформлення отриманих результатів. Вони здійснюються як в урочній, так і в позаурочній діяльності. До їхнього числа можна віднести проведення мікросоціологічних досліджень з виявлення ставлення населення до певних проблем, розв’язання конкретних екологічних проблем свого краю, вивчення етнічних традицій свого регіону. Природно, що учні стикаються з різними труднощами. І найбільш складною для вчителя є виконання ролі незалежного консультанта. Важко втриматись від підказок, особливо коли педагог бачить, що учні «йдуть не туди». На консультаціях учителю потрібно тільки відповідати на питання, що виникають у дітей (а їх у ході проектування учні вчаться ставити).

Отже, наведені класифікації за різними критеріями свідчать про різноманітність та багатогранність проектів, що забезпечує задоволення потреб учнів і вчителів у пізнавальній діяльності з урахуванням індивідуальних запитів, нахилів, інтересів.

1.5. Етапи роботи над проектом

Розроблено багато варіантів етапів роботи над проектом, але ми зупинимся на таких:

1. Вибір теми проекту .

Учитель здійснює мотивацію проектної діяльності - організація учнів зі створення проекту, деталізація проблеми, розкриття значущості проекту.

Учні обговорюють і усвідомлюють тему проекту, мотив діяльності і значущість майбутнього проекту.

2. Створення основи проекту. Збір інформації, її систематизація, виокремлення потрібних даних. Учні поєднуються в групи або індивідуально здійснюють проектну діяльність: складають план, вибирають форму реалізації проекту обраної форми.

3. Перевірка первинного розуміння матеріалу. Структурування інформації, аналіз ефективності обраного способу вирішення проблеми проекту. На цьому етапі проект оформляється, компонується, готується до презентації.

4. Закріплення та застосування нових знань та способів дій. Виконання запланованих кроків з реалізації проекту, практичних дії.

5 Узагальнення та систематизація знань. Оформлення результатів проекту, підготовка до презентації..

6. Захист проекту або його презентація. Презентація – результат роботи різних груп та індивідуальної діяльності, підсумок індивідуальної та загальної роботи. Захист проекту проходить як в ігровій формі (круглий стіл, прес-конференція, суспільна експертиза), так і в неігровій. Вчитель керує підготовкою експертів,проектуванням форми презентації,визначення критеріїв оцінювання, організація учнів.

Ці етапи є орієнтовними. Кожний проект є творчою діяльністю учня і розробляється ним на основі власних компетентностей. Також, розробка проекту залежить від віку і класу, навчається учень або учні.

2. Використання проектної технології в навчанні географії.

2.1. Проект з курсу географії 3D проект « Внутрішня будова Землі »

Ваші учні вивчають шари землі? Вам потрібна якась ідея для проекту?

Ця 3D-модель шарів Землі не лише барвиста і приваблива, але для цього потрібна дуже мало матеріалу, і це навіть просто для учнів 6 класу!

Дізнавшись про шари землі, ви хочете надати учням наочні уявлення, які вони можуть використовувати для наукового проекту.

Цей наукознавчий проект надзвичайно простий і вимагає лише наступних матеріалів. Насправді, ви можете навіть зробити власне тісто для цього проекту.

Список матеріалів:

Тісто , або пластилін (різноманітні кольори, детальніше нижче)
Паперова тарілка, або аркуш паперу
Ніж

Оскільки ми будемо створювати кілька шарів, вам потрібно, щоб на кожному шарі стояли різні кольори. Вам знадобиться більша кількості тіста,або пластиліну для кожного шару. Рекомендую використовувати наступні кольори:

Внутрішнє ядро = Жовтий

Зовнішнє ядро = Помаранчевий

Мантія = Червоний

Земна кора = Коричнева

Вода = Блакитна

Земля = Зелена

Етапи розробки проекту

1. Згорніть всі матеріали в кулі. Візьміть помаранчевий колір і розрівняйте його у формі млинця.

2. Помістіть жовту кульку (внутрішню серцевину) в центр оранжевого млинця, який ви тільки що зробили. Складіть по краях, притискаючи і округляючи речі, поки у вас не буде помаранчевої кульки з жовтою кулькою в центрі.

3. Повторіть попередній крок з червоним. Вирівняти його, а потім покласти помаранчеву кульку всередині червоного млинця, склавши по краях і закругливши його, щоб зробити кульку.

4. Повторіть і продовжте,аж до шару кори та води.

5. Розбийте шматочки зеленого, щоб зробити землю, і натисніть її на свою землю, щоб представити континенти. Трохи розгладьте краї.

6.Потім використовуємо ніж, щоб розрізати світ навпіл. Коли ви розріжете, ви помітите всі різні шари землі!

7. Як додаткове цікаве завдання, можна запропонувати учням, заздалегідь роздруковані розмальовки,про внутрішню будову землі.

( Додаються до проекту)

Висновки

Розвиток особистості відбувається тоді, коли створено необмежені можливості діяти і самовдосконалюватися. Отож серед інноваційних методик і технологій метод проектів посідає чільне місце.

Проектна технологія в навчанні природничих дисциплін передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Навчальні проекти з географії, стимулюють інтерес учнів до проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, та через проектну діяльність, яка вимагає розв’язання одного або цілої низки завдань, показують практичне застосування надбаних знань.

Вміння користуватись проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, креативних здібностей, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини в процесі навчання.

Дана проблема має широку перспективу розвитку в освітній практиці. Проектна технологія може успішно використовуватись на навчальних та факультативних заняттях предметів природничого циклу.

Мета роботи досягнута, завдання виконані: на основі аналізу літературних джерел висвітлені суть, завдання, історія розвитку, особливості застосування проектної технології у навчанні природничих дисциплін; приведені приклади використання методу проектів в навчанні географії.