5 клас. Аудіювання. Г. К. Андерсен «Снігова Королева» Оповідання сьоме. Усна взаємодія(ГР1)

Про матеріал
Аудіювання - один з чотирьох видів мовленнєвої діяльності , сутність якого полягає у сприйманні на слух мовлення , його розуміння. На уроках літературного читання здійснюють не лиш такий вид мовленнєвої діяльності , як читання а й слухання- розуміння.
Перегляд файлу

5 клас. Аудіювання. Г. К. Андерсен «Снігова Королева» Оповідання сьоме.

Усна взаємодія(ГР1)

Мета підсумкової роботи (ГР1 - усна взаємодія)полягає у перевірці вміння учнів розуміти та інтерпретувати усну інформацію, сприймати та використовувати інформацію для досягнення цілей в різних комунікативних ситуаціях.Г.К.Андерсен "Снігова Королева" (Урок2-3) Презентація | Презентація.  Зарубіжна література

Текст для аудіювання

Що було в за́мку Снігової королеви і що трапилося потім Стіни за́мку Снігової королеви збудувала метелиця, вікна й двері пробили буйні вітри. Тут було більше сотні зал, наметених віхолами, найбільша тяглася на багато-багато миль. Північне сяйво освітлювало ці зали, і всі вони були такі великі, пустинні, такі крижано-холодні та блискучі! Веселі розваги ніколи не заглядали сюди.

Ні, холодно, порожньо і пустинно було завжди в залах Снігової королеви. Посередині найбільшої пустинної безконечної снігової зали було замерзле озеро. Крига тріснула на ньому на тисячу шматків, рівних і правильних, ніби це

було зроблено навмисне. Посередині озера сиділа Снігова королева, коли була

вдома. Вона казала, що сидить на дзеркалі розуму і що це єдине і найкраще дзеркало на світі.

Маленький Кай майже почорнів від холоду, але не помічав цього: поцілунки Снігової королеви зробили його нечутливим до холоду, а його ж серце було крижиною. Кай грався плескатими крижинками, складаючи з них різні фігури, і це називалося «льодова гра розуму».

Для нього ці фігури були чудом мистецтва, а складання їх – найважливішою справою. Так йому здавалося тому,  в оці в нього була скалка від чарівного дзеркала. Він складав з крижин слова. Але ніяк не міг скласти слово, яке йому особливо хотілося, – слово «Вічність».

Снігова королева сказала йому: «Якщо ти складеш це слово, ти будеш сам собі володар і я подарую тобі весь світ і нові ковзани». Але він ніяк не міг його скласти.

– Тепер я полечу в теплі краї, – мовила якось Снігова королева. – Подивлюся в чорні казани.

Так вона називала кратери вогнедишних гір – Везувію й Етни.

– Я побілю їх трохи. Це добре після лимонів і винограду.

І вона полетіла, а Кай залишився сам у неосяжній пустинній залі, дивився на крижини і все думав, думав так, що в голові у нього боліло. Він сидів на одному місці такий блідий, непорушний, ніби неживий. Можна було подумати, що він замерз.

У цей час у величезні ворота, пробиті буйними вітрами, входила Герда. Вітри тут затихли і лягли, ніби захотіли спати. Вона ввійшла у велику пустинну холодну залу – і

побачила Кая. Вона впізнала його, кинулася йому на шию і крикнула:

– Каю! Милий мій Каю! Нарешті я знайшла тебе! Та він сидів тихий, непорушний і холодний. Тоді Герда заплакала, її гарячі сльози впали йому на груди, пройшли в саме серце, розтопили крижану кору і розтопили скалку чарівного дзеркала. Кай глянув на Герду, і вона заспівала про троянди.

Кай раптом гірко заплакав і плакав так довго й сильно, що скалка витекла з ока разом зі сльозою. Тоді він упізнав Герду і зрадів.

– Гердо! Мила моя Гердо!.. Де ж це ти була так довго? Де був я сам? – він роззирнувся довкола. – Як тут холодно, пустинно! І він міцно притулився до Герди!.. Вона сміялася і плакала від радості. Герда поцілувала Кая в обидві щоки, і вони знову зажевріли, поцілувала його в очі, і вони заблищали, як її власні, поцілувала його руки й ноги, і він знову став бадьорий і дужий.

Кай з Гердою вийшли з пустинного крижаного замку. Вони йшли й говорили про бабусю, про свої троянди, і на їхньому шляху затихали буйні вітри, виглядало сонце. Коли ж дійшли до куща з червоними ягодами, там уже чекав їх північний олень.

Кай і Герда поїхали спочатку до фінки, відігрілися в її теплій хатинці й дізналися про шлях додому. Потім поїхали до лапландки. Вона пошила їм нове вбрання, полагоди-

ла сани і поїхала проводжати. Олень з молодою оленихою теж проводжали їх до самого кордону Лапландії, де вже пробивалася перша зелень. Тут Кай і Герда попрощалися з оленями і лапландкою.

– Щасливої дороги! – сказали вони їм.

Почали цвірінчати перші пташки, дерева вкрилися зеленими бруньками. З лісу назустріч їм виїхала дівчина на баскому коні. Дівчина була в яскравій червоній шапочці й  з пістолетами за поясом.

Це була маленька розбійниця, їй набридло жити вдома,і вона захотіла побувати на півночі, а якщо там не сподобається – і в інших частинах світу. Вона відразу впізнала

Герду, а Герда її. Їм обом було дуже радісно.

– Бач, бродяго! – сказала вона Каєві. – Хотіла б я знати, чи вартий ти того, щоб за тобою бігали на край світу!

Але Герда погладила її по щоці й спитала про принца та принцесу.

– Вони поїхали в чужі землі, – відповіла дівчина.

– А ворон? – спитала Герда.

– Лісовий ворон умер. Ручна ворона залишилася вдовою і жаліється на долю. Але ти краще розкажи, як ти його відшукала.

І Герда та Кай розказали їй усе, як було.

– Шніп-шнап-шнуре-бассель-уре – от і казці кінець! – сказала дівчина і, потиснувши їм руки, обіцяла відвідати їх, якщо коли-небудь заїде в їхні краї. Вона поїхала далі, у далекий світ.

Кай і Герда йшли, тримаючись за руки, і по дорозі, де вони проходили, розквітали квіти, зеленіла трава. Вони побачили високі башти, впізнали велике місто, де колись

жили. Вони зійшли знайомими сходами і ввійшли в кімнату, де все було по-старому: і годинник так само йшов «тік-так», і стрілка так само рухалася.

Але коли Кай і Герда увійшли в низенькі двері, вони помітили, що за цей час встигли стати дорослими людьми.

Троянди цвіли і заглядали з даху у відчинене вікно, там стояли і їхні дитячі стільчики. Кай і Герда сіли кожен на свій і взяли одне одного за руки. Холодну, величну красу

володінь Снігової королеви вони забули, як важкий сон. Так сиділи вони обоє, дорослі, але ще діти, діти серцем, а надворі стояло тепле, радісне літо.

 

 

5 клас. Аудіювання. Г. К. Андерсен «Снігова Королева»

Оберіть правильну відповідь на запитання до тексту з кількох запропонованих варіантів. Кожна правильна відповідь – 1б.

1Хто збудував стіни замку Снігової королеви?

А)Снігова Королева

Б)Метелиця

В)Мороз

2.Що знаходилося посередині найбільшої пустинної безконечної снігової зали?

А)розбите дзеркало

Б) замерзле озеро.

В)сніг

3Чому Кай не помічав холоду?

 А) був тепло одягнутий

 Б) не любив спеки

В)поцілунки Снігової королеви зробили його нечутливим до холоду

4.Яке слово намагався скласти Кай з крижинок?

А)Вічність

Б)Спокій

В)Влада

5.Що пообіцяла Снігова Королева, якщо він складе заповітне слово?

А) відпустить його додому

 Б)буде сам собі володар і подарує йому весь світ і нові ковзани

В) подарує нові ковзани

6.Хто зайшов до зали і побачив Кая?

А)ніхто не зайшов

Б)Герда

В)Лапландка

7.Як вдалося Герді розтопити крижане серце Кая?

А)розчулила його розповідями про дім

 Б)саме розтало

В) гарячі сльози дівчинки впали йому на груди, пройшли в саме серце, розтопили скалку чарівного дзеркала

8.Що допомогло Каю пригадати ,що з ним трапилося і повернуло хлопчика до життя?

А )сльози  і поцілунки дівчинки, пісня про троянди

Б)Герда розказала ,що з ним трапилося

В)Сам згадав, що з ним трапилося

9.Хто допоміг дітям повернутися додому?

 А)Самі добралися

Б)Олень довіз

В) Олень, фінка, лапландка

10.Кого зустріли Кай і Герда по дорозі додому?

А)Маленьку Розбійницю

Б)Ворону

В)Принца й Принцесу

11.Що сталося з Вороном і Вороною?

А)живуть у палаці

Б)Ворон помер ворона залишилася вдовою і жаліється на долю

В)подорожують світом

12.Що помітили діти, коли увійшли в низенькі двері свого будинку?

 А)помітили, що за цей час встигли стати дорослими людьми

Б)як все змінилося за той час, що їх не було

 В)їх троянди засохли

Ключ для перевірки

1 б                  10а  11б  12а

 

Снігова королева — купити на ВсіКниги

docx
Додано
16 листопада
Переглядів
138
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку