29 вересня о 18:00Вебінар: Крок уперед чи стоїмо на місці: реалії роботи вчителя початкової школи

7 клас. Українська література. "А. Чайковський. Повість "За сестрою". Відтворення історичних подій з позицій гуманізму.

Про матеріал

Дана розробка ознайомить школярів з життєвим і творчим шляхом А. Чайковського, подано початок роботи над ідейним змістом твору «За сестрою», учні з'ясують історію написання повісті, пригадають вивчене з історії України про стосунки татар з Україною, про запорожців.

Перегляд файлу

7 клас. Українська література

 

«Хто в Україні гідний називатися патріотом?»


      Тема уроку:  Андрій  Чайковський. Коротко про митця. Повість  «За сестрою». Відтворення  історичних подій  з позицій гуманізму.
      Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом А. Чайковського, розпочати роботу над ідейним змістом твору «За сестрою», з’ясувати історію написання повісті, пригадати вивчене з історії України про стосунки татар з Україною, про запорожців;   розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, робити ґрунтовні висновки;   виховувати пізнавальний інтерес до творчості А. Чайковського, почуття любові до рідного краю, народу, гордості за свою Батьківщину.
      Тип уроку: засвоєння нових знань.
      Обладнання: портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, «дерево життя»; «ромашка цінностей», презентація біографії, відеофрагменти.                     

  Тут, тут, тут діди

Твої проливали кров свою

За віру й народ.

К. Малицька

 

Перебіг  уроку


         І. Організаційний момент

1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку
 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель:

Рідний край для кожної людини починається від батьківського поргу, стежини, тополі біля воріт. А ще з прадавніх коренів твого народу. Це маленька батьківщина кожної людини. Наше місто Білгород-Дністровський – це частина території  України. Воно знаходиться далеко від краю, де творилась Запорізька Січ, але ще й сьогодні тут вирує дух козацтва, тож будьте патріотами своєї країни.
   

 1. Продовжіть речення: «Для мене історія – це …»
         2. Бесіда  за питаннями:
-  З якими загарбниками боровся український народ?
-  Що вам відомо про монголо-татар?
-  Чому наш народ непереможний у боротьбі із завойовниками?
-  Прокоментуйте висловлювання О. Довженка: «Без минулого немає майбутнього».
 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
   Учитель:

З давніх – давен людям відомо: «дерево життя» - це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього. Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і майбутнього.
        Як це розуміти? А так, що навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє. Отже, щоб вірно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію.

З цією метою в шкільній програмі вміщено твори на історичні теми.
        Сьогодні ми  розпочинаємо  ознайомлення з життям  і творчістю Андрія Яковича Чайковського та його повістю  «За сестрою». Доречними є і рядки К. Малицької, які слугують за епіграф.

 (запис у зошити теми , епіграфа)

1. Укладання «квітки цінностей».

Учитель. А зараз подумайте і запишіть, хто для вас є найціннішим у житті?  Зробіть це за допомогою словосполучень.

 (Діти записують на пелюстках свої цінності, озвучують, створюють на аркушах «квітку цінностей»).

( Щаслива сімя, велика дружна родина, усміхнена мама, наша Батьківщина, рідний край, міцне здоровя, вірні друзі, гідність, любов до ближнього і т. д.)

 

2. Бесіда.

-  Якщо у людини є усі названі вами цінності, чи можна назвати її щасливою?

( Мабуть, людину, яка має щасливу родину, міцне здоров’я, вірних друзів, має можливість жити і насолоджуватись життям можна назвати щасливою.)

-А якщо вона втратить бодай одну із пелюсток цієї квітки?

( Щастя такої людини буде неповним.)

-А чи пожертвували б ви своїми найбільшими цінностями заради інших?

(Це залежить від вартості цих цінностей, адже людина має зробити вибір).

-А чи часто вам у житті доводиться робити вибір? Чи складно це робити? Чому?

3. Рефлексія діяльності

  Незакінчене речення: «Виконуючи це завдання, ми зрозуміли…».

(Виконуючи це завдання, ми зрозуміли: варто пам’ятати, що ми відповідаємо за свої вчинки і їх наслідки.)
 

ІV. Оголошення теми, мети уроку
Учитель:  Яке завдання буде  стояти перед нами на уроці?
 

V. Опрацювання матеріалу теми уроку
 

1. Уведення  учнів у світ митця
   (Розповідь заздалегідь підготовленого учня про життя письменника)

Біографічні відомості про Андрія Яковича Чайковського

Народився Андрій Якович Чайковський 15 травня 1857 року в місті Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою, жив у своїх родичів. Зростав Андрій у мальовничому краї над Дністром. Першим його наставником була бабуся, яка розповідала йому багато казок, співала пісень, з нею він опанував польський буквар. До початкової школи не ходив, а склав іспити приватно.

У 1869 році  став учнем самбірської гімназії. Тут відчув, які мізерні його знання української мови та літератури.  Лише в п’ятому класі вперше побачив майбутній письменник «Кобзар». До гімназистів-українців учителі ставилися упереджено, а мову українську та літературу зневажали. Тому Чайковський з друзями організували таємний український гурток. Тут почала почала формуватися національна самосвідомість А. Чайковського, його зацікавило історичне минуле України,  він пробує писати. Однак скоро залишає літературні вправи, відчуваючи невпевненість у власних силах.

 1877 року Чайковський вступив до Львівського університету на філософський факультет. Не маючи чим платити за навчання, кидає його і йде до війська. Через рік повертається в університет на юридичний факультет.

Важкі обставини особистого сирітського життя, враження від військової служби й походу 1882 року на придушення повстання в Боснії, а потім адвокатська практика й фундаментальне вивчення національної історії спонукали серйозно взятися за перо.

Розпочинається  літературна діяльність письменника. Друком виходять нариси, оповідання, гуморески, повісті. Один за одним з’являлися у світ твори, написані на матеріалі історії козаччини: “Козацька помста”(1910), “За сестрою”(1914), “З татарської неволі”(1921), “Богданко”(1934) та ін. Численні твори на історичну тематику були підготовчою роботою до написання історичного роману “Сагайдачний”.

Трапилося так, що після об’єднання західноукраїнських земель із Радянською Україною один з найпопулярніших письменників, історичними творами якого зачитувалась уся українська громадськість, був надовго забутий. Повне видання його “Сагайдачного”(три частини) здійснено в Києві аж через 54 роки після смерті Андрія Чайковського у видавництві “Дніпро” у 1989 році.

У 1919 році письменник переїжджає до Коломиї, де після важкої хвороби у 1935 році помирає. Залишились нездійсненними творчі задуми, плани.

2. Запитання учителя.

  Діти, яке враження склалося у вас про письменника? Якою людиною він був?

3. Запитання до учителя.

 Чому в А.Чайковського так багато творів, що розповідають про історію українського народу?

Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість, відновити в них історичну пам’ять, щоб відчули вони себе українцями, здатними побудувати власну незалежну державу.

Ось його свідчення.

“Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє… Старайтесь це рідне піднести до рівня світових культур. Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової письменницької скарбниці. Я не писав на експорт, лише для свого любого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли під селянську стріху і там їх радо прийняли”.

“Захоплення козаччиною і любов до України змусили мене заповнити прірву в нашій літературі історичними оповіданнями”.

 “Хочу вирвати з рук публіки чужу книжку, а дати свою, що повіла б про рідне та дороге…”.

Учитель: Щоб краще зрозуміти твір, нам необхідно дізнатися, яку історичну епоху зображено  в ньому.  Допоможуть нам  в цьому  знавці  історії.
            4.    Повідомлення 1. ( і перегляд відео)

                                    Татари і їх стосунки з Україною
         Після підкорення Кримського ханства Туреччиною (1475р.) воно починає робити грабіжницькі напади на Україну. Через деякий час на біду українського народу змінюється ситуація в причорноморських степах. Кочові орди перетворилися на ударну силу грабежів українського народу. Боротьба з татарами ускладнювалась тим, що вони мали досконало розроблену тактику раптових грабіжницьких нападів, при цьому головну роль у ній відігравала висока рухливість їх загонів. Найбільші напади на Україну татари робили взимку.
           Запитання: А чим це було викликано?
        Це було обумовлено тим, що замерзали Дніпро та його численні притоки, і для руху військ не було перешкод. Це давало можливість маневрувати і значно заглибитися на територію України непоміченими.
          Запитання: А як вони орієнтувалися, у них же не було карт?
       Влітку шлях вдень визначався по орієнтирах, а вночі по зірках. Це були напрямки по водорозділу річок та їх притоків, щоб уникнути переправ через річки та інші перешкоди.  Першим головним етапом нападу татарського війська було швидко заглибитися в територію, не роблячи ніякої шкоди і залишаючись непоміченим козацькою сторожею. З цією метою військо розділялось на три частини, які потім ще ділились на три. Військо мчалось день і ніч, зупиняючись не більше як на годину для годування коней. Пройшовши 250-300 кілометрів від кордону, військо розвертається і починає відступати назад. Кіш відступає в тому ж порядку, а флангові частини віддаляються і розділяють свої частини на невеликі загони — чамбули. Ці загони і починають грабіж. Напад на село робиться раптово і навально, а щоб ніхто не втік, його оточують з усіх сторін. Все, що горить, підпалюється, в полон забирають чоловіків, жінок, дівчат, хлопчиків, а хто чинить опір — вбивають. Забирають також коней, худобу, овець та кіз. Із награбованим чамбул приєднується до коша, від якого замість прибулого загону відправляється новий для проведення грабунків. Поступово все татарське військо, не припиняючи руху, збирається разом із награбованим біля головної частини війська — коша. У зв’язку з наявністю худоби та полонених відступ війська стає уповільненим. Відійшовши в степ на 120—160 кілометрів від кордонів, зупиняються на відпочинок, впорядковують військо та ділять здобич.
         Через деякий час, після одержання повідомлення про наближення або вже напад татар, форсованим маршем виходило з Січі козацьке військо. Воно йшло під захистом табору з возів у складі піхоти, кінноти та артилерії.

G:\ФОТО\20170120_141711.jpg


         Від війська рухалися розвідувальні загони з завданням виявити місце розташування татарського коша, тобто головного їх обозу. Після виявлення коша визначався момент, коли від нього відгалужувалися чамбули. Наблизившись до коша, козацьке військо під захистом табору вело на нього наступ до повного розгрому. Після цього козацькі кінні загони починали боротьбу з чамбулами по їх маршрутах.
                 Повідомлення 2. ( і перегляд відео)

                                                        Запорожці
       Козацтво утворилося у ході постійної боротьби українського народу проти феодальної Польсько – Литовської держави (Речі Посполитої) та турецько – татарської агресії.
         Запитання: Що ж власне означає слово «козак»?
         Слово прийшло зі сходу. У давніх тюрків називали молодих парубків, які пройшли складний обряд посвяти у члени племені. З часом це слово одержало кілька значень. Так називали вільну, незалежну, озброєну людину, а половці називали козаками тих, хто ніс сторожову службу, оберігав кордони племені від ворогів. У слов’ян називали людей, вільних від кріпацтва, котрі поруч із господарськими заняттями були в постійній готовності для оборони рідної землі від іноземних загарбників. Козаки називалися «запорозькими», бо головні їх центри знаходилися значно нижче Дніпровських порогів.
               Запитання: А що таке Дніпровські пороги?
          Це пасма кам’яних скель, що стирчали з води на висоту до п’яти метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Залишалися лише вузенькі бурхливі проходи, які були дуже небезпечні, особливо влітку і восени, при низькій воді.
         Першу згадку про українських козаків знаходимо у «Хроніці» Мартина Бєльського під 1489 роком.

   5. Асоціювання.

– Діти, я хочу запропонувати вам укласти асоціативні ряди до слів родина, козаки, татари, війна. Вони підкажуть нам, про що розповідається у творі “За сестрою”.

Учнівські відповіді.

Родина – щастя, любов, діти, злагода, вірність.

Козаки – слава, честь, обов’язок, відвага, сміливість.                    ?

Татари – зло, жорстокість, спустошення, полон, ненависть.           ?

Війна – горе, ненависть, смерть.

(Пропоную  поставити знаки питання навпроти асоціативних рядів до слів козаки, татари, оскільки як серед одних, так і серед інших були мужні, відважні, чесні і справедливі воїни, а були й зрадники. Висновок про це зроблять самі учні після роботи над змістом твору, після повного його аналізу на наступних уроках.)

 

   6.  Історія  написання  твору  Андрія  Чайковського  «За сестрою»
  Учитель:  У лихолітній час в історії України, коли татарськими набігами руйнувались, стиралися з лиця землі українські села, а їх мешканці гинули або зазнавали жахливої долі полонян, переносить нас повість Андрія Яковича Чайковського «За сестрою».
  Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.
       

-Павлусь завітав до нас сьогодні на урок. Тож познайомтесь із ним .

 

7. ( Рольова гра)

Зустріч із літературним персонажем

-Діти, до нас у гості завітав головний герой твору Павлусь.

Учень. Павле! А чому ти вирішив стати козаком?

Павлусь. А як інакше? Усі в нашій родині козаками були! То невже я гірший? Мене дідусь всього козацького ремесла навчив, а я навчив сестру.

Учень. Як ти зумів втекти від Сулеймана?

Павлусь. Я довго і повільно готувався до втечі. Був слухняним, всім служив охоче, тому ніхто й не запідозрив, що я збираюся втекти.

Учень. Чи було тобі страшно?

Павлусь. Було. Коли татари напали на село. Я думав собі про таких, що їх ніхто перемогти не зможе.

Учень. Ти змінив свою думку?

Павлусь. То не я змінив. Мене земляк Остап навчив. Він сказав, що з татарами треба хитрувати, низько кланятись, вдавати покірного. Тому я дійсно думаю, що де не можна взяти силою, треба брати розумом.

Учень. Про що ти мрієш?

Павлусь. Мрію про те, аби стати славним козаком, коли підросту.

Учень. А ти не хотів лишитися у татар?

Павлусь. Та Боже борони! Я думав повернутися до татар з козаками, як виросту. Помститися за сестру, за маму, за дідуся, за всі кривди нашого народу...

( рольова гра )

 

8.  Робота з текстом повісті

Учитель.

-Знайдіть у тексті фрагменти, де зображено Павлуся?

 Навіть вороги хотіли б таких сміливих героїв, як Павлусь.

    Яка, на вашу думку, тема твору?

    А основна думка?

    А як ви вважаєте, який з епізодів найкраще відбиває основну ідею повісті?

У нас є можливість перевірити правильність  ваших думок.

Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який проявляє неабияку мужність,  наполегливість, старанність, кмітливість для  рятування своєї сестри з татарського полону.

 Ідея: уславлення козаків-оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородства, відповідальності, мужності; засудження татар та українців-зрадників.

  Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість,дружня завзятість допоможе подолати будь-якого  ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.

Проблематика повісті:

• батьки і діти;

• життя і смерть;

• радість і трагедія;

• відповідальність і безпечність;

• вірність і зрада;

• добро і зло;

• щирість і хитрість, улесливість, підступність.

- Діти, а чи зміг би наш романтичний герой зректися своєї віри і Батьківщини?(Як про це сказано у творі ).

VІ.  Закріплення  вивченого  матеріалу

1. Гра «Мозаїка».

Встановіть послідовність подій у творі

 (Двоє учнів розташовують послідовно епізоди твору на дошці)

1. Історія села Спасівки, розповідь про славний рід Судаків. 2. Напад татар на село. 3. Втеча Павлуся на татарському коні. 4. Зустріч з козаками, серед яких був і брат Петро. 5. Татарський кіш розбитий, Мустафа у полоні. 6. Визволення бранців-спасівчан і батька Степана. 7. Зустріч з сестрою. Воля або смерть. 8. Повернення в Україну

2 .  Конкурс-гра       

1.  Як звали головного героя повісті? (Павлусь)

2. Як звали батька головного героя повісті? (Степан) 

3. Хто напав на село? (Татари)

4. Хто передчував небезпеку найпершим? (Дід)

5. Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка)

6. Дружина Степана Судака. (Палажка)

7. Ім’я сестри головного героя повісті. (Гануся)

8. Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз)

9. Засіб, на якому татари перевозили награбоване майно. (Віз)

10. Зброя, яку козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля)

11. Командир татар. (Мустафа)

12. Прізвище одного з козацьких ватажків. (Тріска)

 

VІІ. Підсумок уроку

     Рефлексія

     Оцініть свою роботу, закінчивши речення:

1. Тема мені сподобалась тим, що …

2. Найбільш цікавим …

3. Для мене новим було …

4. Вивчене на уроці для мене …

 

1. Які епізоди твору вас найбільше вразили, що вам запам’яталось?

2. Чого ви навчились на уроці?

3. Що вам сподобалось найбільше?

4. Чи досягнули ми поставленої мети?

 

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

ІX. Домашнє завдання

 

     1. Скласти сюжетний ланцюжок твору.

     2. Знати зміст розділів  …….

      3. Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням)

 

docx
Додано
19 липня 2018
Переглядів
2826
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку