7 клас. Українська література. УПЧ. С. Васильченко. Проблема дитячої безпритульності в оповіданні "Приблуда"

 

         7 клас. Українська література

Тема. Урок позакласного читання. С. Васильченко. Проблема дитячої безпритульності в оповіданні  «Приблуда»

Мета:  допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст прочитаного твору; розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння проводити спостереження над художнім текстом, висловлювати свою думку з приводу прочитаного; на матеріалі образу головного персонажа оповідання визначити й обговорити важливі життєві проблеми, зокрема проблему дитячої безпритульності в сучасному світі; виховувати доброту, милосердя, бажання допомогти тому, хто цього потребує.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: портрет письменника, зміст твору.

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

1. Емоційне налаштування на урок

(Під супровід мелодії Олександра Десплата «Новий день» учитель читає текст)

 Зима того року почалась так рано, що здавалось, ніби вона була завжди. Безкінечні холодні дні тягнулись один за одним. Місто жило, ніби в льодовій пастці. Люди перебігали від дверей до дверей, ховаючись в хутряні шапки та теплий одяг. Кожен старався відігрітися сам, для інших сил не залишилось. Зима того року була такою холодною, що Мишкові хотілось поїхати далеко-далеко, в теплі краї. Ось він і почав майструвати в каналізації корабель, аби поїхати в Австралію. Мишко втік з інтернату, бо йому не подобалося, що об нього гасили цигарки і ображали. Аби зігрітися, Мишко підстрибуючи мандрував вулицями міста. У святковому передноворічному хаосі на нього ніхто не звертав уваги, всім було байдуже до змарнілого, обідраного, голодного хлопця. Він цілісінький день простояв під церквою, збираючи пожертви в металеву бляшанку з-під консервів. – Чому дітям кидають гроші? – дивувався Мишко, адже дітям потрібна турбота й увага. Люди навіть не дивляться в очі, байдуже кидають монети, ніби платять за вхід.

 Новий рік Мишко зустрічав в каналізаційному приміщенні разом з такими  дітьми, як і сам: Женею, Вікою, Павлом, та Миколою.

 Тієї новорічної ночі в темному, брудному, вологому, обледенілому каналізаційному приміщенні діти говорили про Австралію. Там зимою і літом тепло, там діляться не грошима, а радістю, там банани ростуть на деревах і їх можна рвати просто так.

 Дивно, але тієї ночі діти вперше не почували себе непотрібними, кинутими, в світі дорослих зайвими. Можна було бути просто собою з тими, хто тебе любить.

 Тієї ночі вони  всі загинули, замерзли…

Мабуть, всі вони потрапили до такої омріяної Австралії.

(Розповідь побудована на реальних подіях новорічної ночі 2007 року.)

- Чи пов’язана розповідь з оповіданням, яке ви прочитали вдома?

2. Актуалізація суб’єктного досвіду

1. Обмін враженнями від прочитаного твору.

- Яке враження справило на вас оповідання С. Васильченка «Приблуда»?

Відповідь на це питання спробуйте дати, використовуючи  прийом «Незакінчене речення»:

-Читаючи оповідання я відчував…,

-думав…,

- мене схвилювало...,

-був вражений….

 

ІІ. Повідомлення теми та мети

1. Робота  із символом (або кричуща деталь). На дошці великими літерами написане слово КІСТКА

Гра в асоціації

Кістка — це…
Гуманізм — це…
Оптимізм — це…

2. Словникова робота

Гуманізм — ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.

Оптимізм — світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; песимізм.

3. Постановка проблемного питання

- Чому ж ці поняття я поставила поряд? Як вони пов’язані з прочитаним вами твором «Приблуда»?

- Чи є вони важливими для осмислення того, що хотів нам сказати

С. Васильченко цим оповіданням?

 

ІІІ. Знайомство з біографією письменника

- Що ви пам’ятаєте про самого Степана Васильченка?

(Справжнє ім’я письменника – Степан Васильович Панасенко. Народився він у бідній родині шевця.  Незважаючи на бідність Степан Васильченко отримував освіту спочатку у п’ятирічній школі в Ічні, згодом він стає учнем семінарії. Як і обіцяв, повернувся в село народним учителем. Працюючи в сільських школа, Васильченко турбувався про всебічний розвиток дітей. Проводив просвітницьку роботу серед селян. Велику увагу в своїх творах приділяв проблемі вчителя. Головна тема Васильченкової творчості – це школа, вчителі, діти.)

 

ІV. Робота над змістом твору

1. Слово вчителя     

Оповідання, над яким ми сьогодні будемо працювати, С. Васильченко написав 1925 року. Васильченко не вигадував сюжетів своїх творів, а брав їх із широко розгорнутої перед ним книги життя.  Сюжет оповідання «Приблуда» взято із життя дитячого будинку. Адже у 20-х роках XX ст.

С. Васильченко був завідувачем дитячого будинку. Йому доводилось часто чергувати вечорами в дитячому будинку. На все життя запам’ятали його вихованці рівний, спокійний голос свого улюбленого учителя. Він ніколи не гримав на них, до всіх ставився однаково приязно, а коли знаходив вільний час, любив пожартувати чи поспівати з учнями. Бувало просить: «Дівчатка  і хлопці, ану давайте разом що-небудь заспіваємо». Найбільше любив співати українських народних пісень. А співали так, що люди, котрі проходили повз дитячий будинок, зупинялися і слухали.

 

2. Словникова робота за питаннями учнів

3. Ідейно-художній аналіз оповідання

   1) Бесіда за прочитаним твором

-Де відбуваються події, описані в оповіданні?

 (Події відбуваються в дитячому будинку.)

-Як ви гадаєте, події яких років описує автор?

(В оповіданні змальовуються події перших революційних років. Майже три роки сам письменник пробув на передових позиціях як командир роти, зазнавши вщерть весь тягар першої світової війни 1914 року. Перед його очима пройшли страхіття війни, перед ним розгортається велика трагедія українського народу, що розпайований між царською Росією та цісарською Австро-Угорщиною, мусив давати своїх синів для обох ворожих армій, щоб вони убивали один одного. Спалені  й зруйновані українські села, де пройшла залізна п’ята війни, голодні діти – сироти нещасної розтерзаної Галичини бачить письменник.)

- Як описує автор на початку оповідання дитячий будинок? Прочитайте цей опис. 

- Яке враження справляє на читача такий опис?

- Яку художню деталь використовує автор в цьому описі? З якою метою?

(Образ вітру викликає відчуття тривоги за долю дітей –сиріт, вітер – злидні, жах.)

-З якими персонажами оповідання знайомить нас С. Васильченко на початку оповідання?

 (Завідувачка дитбудинку та незнайомий чоловік.)

-Чому Завідувачка дитбудинку відмовляється брати дівчаток до закладу?

 (У дитячому будинку, розрахованому на 30 місць, знаходиться 90.)

-Які умови утримання дітей в цьому закладі?

(По троє сплять на одному ліжку, немає одягу, немає їжі, «хліба ні кришки».)

-Чому так багато дітей потрапляли до дитячого будинку?

 (Наслідки перших революційних років: розруха, голод,  сирітство.)

-Що ж все-таки примусило завідувачку взяти дівчаток до притулку? (Плач дітей.)

-Як це характеризує завідувачку?  (Вона має добре й чуле серце.)

-Як змальовує зовнішність завідувачки С. Васильченко? Прочитайте її портрет.

 («…голос, як труба, іде, як буря. Висока, огрядна, в мужичих чоботях, шумить-гримить… Зранку гасала по установах, змагалася, прохала, сварилась…»)

-Хто є головним персонажем цього оповідання?

(Головним персонажем цього оповідання є безпритульний хлопчина Мишко.)

-Якими описав автор хлопчика та інших дітей з будинку?

( Мишко – змарнілий, обідраний, босі ноги всі в грязюці, в лахмітті, виразки на ногах…)

-Як опинився Мишко в дитячому будинку?  (Як пояснює сам Мишко, прийшов погуляти до дітей.)

-Чи була це справжня мета відвідання будинку Мишком? (Ні. Виявилося, що він – безпритульний.)

-Чому ж раніше він не приходив до дитбудинку?

(Напевно, поки було тепло, він міг перебиватись якось на вулиці, та коли настала холодна осінь, його очікувала на вулиці холодна і голодна смерть. Єдиний порятунок – дитячий будинок, до якого й приблудився  хлопчик.)

-Як пояснити вигадки Мишка про те, що у нього є «папа  й мама».

-Які риси характеру та здібності виявляє Мишко у розмові з дітьми?

 (Це кмітливий, допитливий, жвавий  співучий хлопчина. Діти називають його майбутнім «Моцартом». Хлопчик виявляє здібності до музики та читання художніх творів.)

-Знайдіть і зачитайте, що їли вихованці дитбудинку на вечерю? Про що це говорить?

(Жахливі умови проживання, але все ж таки краще ніж на вулиці.)

-Перекажіть близько до тексту епізод, де діти переховують хлопчика-приблуду з тим, аби переконати Параску Калістратівну залишити його в дитячому будинку. Як характеризують дітей їхні вчинки?

(Дітям притаманне почуття товариськості, взаємодопомоги. Вони знали, хай там що, а Рева не встоїть перед їхнім проханням прийняти до дитбудинку ще й цікавого хлопчика-приблуду.)

-Чи тільки співчуття викликають у вас образи дітей з притулку?

 (Герої оповідання «Приблуда» знають вже про свої можливості, перспективи. Це надає їм впевненості й оптимізму. Адже мало не всі в будинку, як визначила сама Параска Калістратівна , були майбутні великі люди: хто – інженер, хто – професор, хто – артист.)

2) Визначення  теми та ідеї оповідання

- Як ви гадаєте, що хотів сказати, донести до нас  цим оповіданням

С. Васильченко?

(Показати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання.)

- Чи є оповідання актуальним на сьогоднішній день?  Чи існує проблема Дитячої безпритульності в сучасному, досить цивілізованому світі?

 (Даючи відповідь на це питання використовуємо метод «Мікрофон».)

Велика кількість дітей-сиріт того часу спричинена наслідками І світової війни. Чому ж сьогодні, у мирний час, так багато безпритульних дітей. Які причини цьому?

( Перегляд відео про безпритульних дітей на сучасному етапі)

 

 

3.  Гра «Так» чи «Ні»

Треба з’ясувати, як вам вдалося самостійно опрацювати оповідання «Приблуда», для цього напишемо літературний диктант, у якому слід погодитися із твердженням або заперечити його. Відповідати слід лише «так» чи «ні». Кожна правильна відповідь — 1 бал. (Виконується письмово, перевіряється методом взаємоперевірки )

1. Події відбуваються в дитячому будинку. (Так.)

2. Завідуюча не прийняла дівчат, яких привіз чоловік в окулярах? (Ні.)

3. У дитячому будинку було багато вільного місця. (Ні.)

4. У Мишка були батько й мати. (Ні.)

5. Хлопчик не вмів читати. (Так.)

6. На обід у дітей були борщ з м’ясом, каша молочна і чай з булкою? (Ні.)

7. Мишко не покинув дитячого будинку, бо не хотів повертатися додому. (Ні.)

8. «Плаксухою з міста» діти називали Параску Калістратівну. (Так.)

9. Під ліжком діти сховали собаку. (Ні.)

10. Діти зраділи, почувши, що завідуюча «так реве, аж захлинається». (Так.)

11. Параска Калістратівна нагодувала, одягла Мишка і залишила в дитячому будинку. (Так.)

12. Пісню «На городі…» постійно співали хлопці. (Ні.)

 

V. Підсумки уроку

1. Створіть за допомогою олівців кольорову гаму твору (згадайте настрій оповідання на початку, в середині, наприкінці). Поясніть, чому саме ці кольори ви вибрали?

2. В цей час група літературознавців готується довести, що «Приблуда» — це оповідання.

 

VІ. Домашнє завдання

Написання твору - мініатюри «Яким я хочу бачити цей світ?»