8 клас. Тарас Мельничук. Література рідного краю

УТОРОПСЬКий ліцей

ЯБЛУНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

КОСІВСЬКОГО РАЙОНУ   ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8 клас

Література рідного краю

…Тарас і безкрилим злітав над землею

Вчитель української мови

та літератури

 Ласійчук Галина Петрівна

2023р.

8 клас

Тема. Література рідного краю

…Тарас і безкрилим злітав над землею

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість князя Роси та ознайомити з висловами людей – поклонників таланту Тараса Мельничука; розвивати навики виразного читання , пам'ять, логічне мислення, вміння висловлювати власні думки; виховувати дітей в дусі гордості за свій рідний край, де жив наш земляк – Князь Роси.

Обладнання: збірки поезій Т. Мельничука,  його портрет .

Епіграф:  Ішов Тарас Мельничук різними дорогами,

                 але вийшов на єдину –  дорогу Безсмертя (Б. Козак).

І.  Організаційний момент

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

ІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з таблицею ЗХВ

Учні заповнюють перші дві колонки (за бажанням озвучують свої записи)

Таблиця ЗХВ (Знаю – Хочу дізнатися – Вивчив)

Примітка. До заповнення таблиці учні повертатимуться після вивчення  теми.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

4.1.Слово вчителя

Поки любов не прийде до усіх-

буде на серці холод і сніг.

 Поки не всі у добрі і теплі -

щастя, забудь, що я є на землі.

    Звичайно, це слова нашого земляка, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, премії ім. В.Сосюри, обласної премії "Юність Прикарпаття" – Тараса Мельничука.

4.2. Літературний диктант

1. Тарас Мельничук народився… (20 серпня 1938 року в с. Уторопи (присілок Мальцево) Косівського району).
2. Він був третім сином…( в сім’ї Ю.Ф. Мельничука).
3. З 6 років…( читав Біблію).
4. У сім років пішов…( до місцевої школи зразу у другий клас).
5. У 1952 році Тарас закінчив…( сім класів Уторопської  школи, і продовжував навчання в середній школі селища Яблунова).
6.    Після закінчення школи короткий час працював…(кореспондентом Яблунівської районної газети «Прапор  перемоги», лісорубом у колишній Комі АРСР, валовідбійником на Донбасі).
7. Влітку 1957 року…( одружився), а восени цього ж року його забрали…

( на службу в армію).

8. Прослуживши півроку в Приморському краю, був …(комісований через хворобу).
9.  У 1958 році Тарас вступає…( на філологічний факультет Чернівецького університету, проте на 3 курсі покидає навчання).
10.  На початку 1967 року в Ужгороді світ побачила…( його перша збірка «Несімо любов планеті» (23 вірші)).
11.    24 січня 1972 року Т. Мельничука…  (заарештували).
12. У 1982 році в Торонто (Канада) у видавництві ім.. В. Симоненка появляється друком  без відома автора…( збірка поезій «Із-за грат» (28 віршів).
13. За добірку поезій , надруковану в «Літературній Україні» 12 квітня 1990 року,…( Тарас Мельничук  удостоєний премії імені В .Сосюри)
14. У 1990 році побачила світ його збірка…( «Князь роси»).
15.  Весна 1992 року: лауреатом Державної премії імені Т. Г. Шевченка  за збірку…( «Князь роси» став Тарас Мельничук).
16.  У 1990 році поет побачив виданою свою збірку…( «Чага»).
17.  Останні роки Тарас Юрійович проживав…( в Коломиї).
18. 8 березня 1995 року Тарас Мельничук  пише заповіт, в якому

просить … (поховати його коло маминої хати).

      19. 29 березня 1995 року…(перестало битися серце Князя роси).

4.3.Слово вчителя

   Тарас Мельничук писав: «Я боровся за Слово, добував з нього вогонь. А добувати вогонь можуть ті, в кому перебуває дух нації і людства взагалі. Людство – це я. Все, що є в ньому доброго і злого, все є в мені».

     Звичайно, поціновувачі таланту поета наповнені найвищою повагою як до творчості Тараса, так і до самого князя Роси.

Під мелодію пісні «Журавлина» учні читають вислови про поета

«Тарас Мельничук за свого життя став не лише бунтарем, але й …пророком, а тому його поезія назавжди залишиться сучасною».

                                                                                            Василь Гостюк

«З вечірньою і вранішньою росою приходить у нашу пам'ять і свідомість Князь роси».

                                                                                             Іван Грималюк

«Тарас «цвів весною і літо запускав у гори».

                                                                                           Дмитро Гриньків

«Тарас Мельничук – велет духу і водночас в’язень сумління, чиє фізичне тіло знищила куца й квола можновладна рука, але не в силі була дістати його духовної суті».

                                                                                                 Марія Дзюба

«…Тарас любив писати свої вірші під звуки ізумрудного росо паду гуцульських світанків».

                                                                                               Оксана Довгань

«…Коли у вас захворіє душа і огорнуть хвилини розпачу, читайте Тарасову поезію – то надійні ліки».

                                                                                               Василь Довжик

«…В його гіркій долі, поглядах, громадянській позиції, в беззастережному вияві українського духу – іноді можна запримітити щось властиве життю і творчості Тараса Шевченка»

                                                                                              Ярослав Дорошенко

«Залишилася його поезія: бентежна і ніжна, як біла троянда, вільна і сильна як гори – сині небовози».

                                                                                                   Леся Дутчак

«…Я був приголомшений його несамовитими метафорами, їх фольклорною красою, відчував, як поетична енергія, що струменіла від нього, огортала мене, спонукала до творення у тому ж ключі».

                                                                                                   Ігор Калинець

«Тарас Мельничук незламний, як гірський беркут, бурхливий, глибокий  у почуттях, мов серпнева ніч над Карпатами, сповнений щирості й кипучого гуцульського темпераменту».

                                                                                            Роман Киселюк

«… У колисці Мельничукової поезії можна виколисати не одне покоління справжніх українців».

                                                                                                 Мирослава Ласійчук

«…Своїй журавці Україні, Тарас щоразу дарував найвишуканіші квіти поезії».

                                                                                                            Павло Мовчан

«…Тарас і безкрилим злітав над землею».

                                                                                             Василь Обручов

«…Пробач Тарасе, що був слабшим за тебе».

                                                                                                 Дмитро Павличко

«Так склалося, що поетові було тісно в цьому світі, його душа рвалася в небеса. Він вільний, його не закують у кайдани, не буде для нього гонінь і переслідувань. Це був митець, котрий обрав дорогу тернову, а вона – його».

                                                                                        Ганна Перегінчук

«…У його поетичних рядках ішла і дихала на повні груди любов до Матері, до природи, до рідного Косова, любов до України».

                                                                                     Михайло Пилатюк

«У ньому все було гуцульське: швидка хода, горда постава, буйний характер, велика прив’язаність до природи, він був прекрасним знавцем гуцульського фольклору».

                                                                                            Богдан Радиш

«…Що зрозуміти Тарасову поезію, слід чинити, як він: любити Україну, не зрадити родинному гнізду, не образити тваринки, не зім’яти  травинки, не стривожити росинки».

                                                                     Степан Сапеляк

« Тарас Мельничук був світлом, мрією, іншим життям. Він зостанеться для нас вічною криницею для зміцнення духу і наснаги для творчості».

                                                                     Богдан Стефанків

«…Тарас Мельничук носив у собі народний гумор, дух непокори і, я би сказав, якусь дитячу некерованість. Він любив волю, як люблять її маленькі діти».

                                                                       Іван Стефурак

«…Мельничук – людина незалежна, опришок, бунтар. Людина не нашого виміру. Не нашого виміру, не нашого масштабу».

                                                                    Григорій Штонь

V. Закріплення знань, умінь та навичок

5.1.Виразне читання та аналіз поезій Тараса Мельничука

5.2. Написання есе

                 " Ішов Тарас Мельничук різними дорогами,

                 але вийшов на єдину –  дорогу Безсмертя".

\                                                                Б. Козак

VІ. Підсумок уроку

6.1. Робота з таблицею ЗХВ

6.2. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

VІІ. Рефлексія

Прийом «Чарівне дерево»

Учитель : повісимо на дерево листя, квіти чи плоди – те, що символізує ваші досягнення на уроці.

Листочок – мені не зрозуміло, в мене не виходить, тому мені потрібна допомога.

Квітка – було важко, але я впорався, зрозумів.

Яблуко – урок пройшов корисно, плідно; мені було легко виконати завдання.

VІІІ. Домашнє завдання

Написати твір-роздум

Мене завжди болів біль народу, оте «доки ми будемо рабами». Я мав силу в страшній каменодробарці  не втратити дух (Т. Мельничук).