9 листопада - День української писемності та мови

Про матеріал
Сценарій літературного вечора присвячений Дню української писемності та мови.
Перегляд файлу

 

Ведучий 1.

Шановні гості, вчителі, учні, прихильники української культури! Вітаємо усіх вас зі святом  ̶  Днем української писемності та мови! В усьому світі державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, націю.

Мова  ̶  важливий чинник, основа розвитку держави. Нехай же материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом. Нехай воно відгукнеться у ваших душах гарним настроєм, успіхами у навчанні та опануванні професіями.

 

Ведучий 2: Класик української літератури Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу  ̶  це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».

 

Учень 1.

Виходить дівчина і промовляє слова молитви  

Коли до серця крадеться тривога, –  за долю України я боюсь, 

З молитвою звертаюся до Бога і мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя і захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя, теплом своїм торкається грудей…

О Боже мій – Великий, Всемогутній, мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, в день майбутній Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Мово! Прости! Повернися! І віщим й вічним Словом освяти серця.

В народі українськім відродися, бо тут твоя калинова земля!

 

Ведучий 1: Сьогодні наш народ вкотре бореться проти загарбників та утисків рідного слова. Подяка та низький уклін тим, що стоять на захисті нашої держави. У пам’яті назавжди залишаться ті, що співали «Ще не вмерла…» і вмирали… Схилімо голови і вшануймо пам’ять наших героїв-захисників та всіх, хто загинув у священній боротьбі за мирне небо, рідну мову, незалежність, хвилиною мовчання.

Ведучий 2: Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Мова – то найцінніший духовний скарб, який створило людство за всю історію. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

  Тому сьогодні ми запрошуємо Вас поринути у чудовий і прекрасний світ нашої рідної мови.

 

Ведучий 1: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: «На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

 

Ведучий 2: І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам’ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки. Преподобного Нестора Літописця вважають батьком української історії та словесності.

 

Ведучий 1: Упродовж століть українська мова, так само як і її носії - український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.

 Однак попри це, з кожним роком наша мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.

 

Ведучий 2: Так. Факти вражають кожного. 400 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную пригадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність. Вашій увазі пропонується скорботний календар мовою документів життєпису української мови.

 

Скорботний календар рідного слова промовляє до нас мовою документів.

1622 рік  ̶  наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького.

1696 рік - ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.

1720 рік  ̶   указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.

1729 рік  ̶  наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.

1763 рік  ̶  указ Катерини ІІ про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1769 рік  ̶  видано розпорядження Синоду про вилучення в населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік  ̶  Катерина ІІ зруйнувала Запорозьку Січ; закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1811 рік  ̶  закрито Києво-Могилянську академію, де навчався сам Ломоносов (на той час Україна мала 24 друкарні).

1817 рік  ̶  указ про викладання в школах Західної України лише польською мовою.

1847 рік  ̶  розгром Кирило-Мефодіївського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.

1862 рік  ̶  закрито недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.

1863 рік  ̶  Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «жодної окремої малоросійської мови не було і бути не може».

1876 рік  ̶  Емський указ Олександра про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.

1884 рік  ̶  закрито всі українські театри.

1888 рік - указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.

1895 рік  ̶  заборонено випуск української дитячої книжки.

1908 рік  ̶  блокують усю українську культуру і науку, але за вимогою відомих учених із 1905 до 1914 року дозволено друкувати українські газети.

1914 рік  ̶  Микола ІІ ліквідує українську пресу  ̶  газети й журнали.

1914-1916 - кампанії русифікації на Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.

1925 рік  ̶  відбувся Пленум ЦК України про «українізацію України», а з 1929-го року з приходом до влади Лазаря Кагановича знову розпочинається переслідування усього українського.

1933 - телеграма Сталіна про припинення «українізації».

1978 - постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках» («Брежнєвський циркуляр»).

1983 - постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»).

1989 рік  ̶  на десятій сесії Верховної Ради УРСР прийнято Закон «Про мови», який забезпечує розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, який проголосив українську мову державною.

2012 - прийняття Верховною Радою України проекту Закону «Про основи державної мовної політики», який загрожує значним звуженням сфери використання української мови у ключових сферах життя в більшості регіонів України.

2022 - повертаємо свою мову, культуру та землю!

 

Пісня

Інтерв’ю  з класиками

Ведучий 1: Творцями й боржниками рідної мови відчувають себе поети. Мова, як розкішна квітка, потребує турботи. Рильський збагатив літературну мову, додавши словам нових значень, яскравих кольорів. Але ніколи не відчував себе її господарем - тільки сином, тільки учнем. Максим Рильський болісно переживав усяке спотворення нашого слова й закликав:

 

Учень 2.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

 

Прислухайтесь, як океан співає  ̶

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово  ̶  це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

 

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.  

 

 Ведучий 2: Роль рідної мови в історично-культурному становленні нації розуміють сучасні поети - Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Іван Драч, Василь Симоненко. У всіх знайшлися добірні слова про нашу мову - солов’їну, співучу, багату. Хто як не генії  пера, світила українського слова зможуть відкрити завісу глибин нашої солов’їної. Запитаємо поетів, яка ж вона наша мова, і яке значення має.

 

 Учень 3.

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

 

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

 

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія  ̶  це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі. (Ліна Костенко)

 

Ведучий 1. - Поетичне звернення ліричного героя до дитини про значення рідної мови у вірші Дмитра Павличка спонукає нас до риторичного питання «Хто я»?

Учень 4.

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова. 

(Дмитро Павличко).

 

Ведучий 2. Геній пера Тарас Шевченко усвідомлював, що тільки живе («прожите»), натхненне слово може торкнутися іншої душі, пробудити в ній ті почуття і думки. А у яких рядках ти відчуваєш внутрішню силу слова?

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!

Ведучий 1.  Після того, як у додатку до Емського указу з’явилися статті, які взагалі забороняли все українське,  майстриня слова Леся Українка, всупереч жорсткій забороні, написала імпульсивний твір-заклик до боротьби. А чи можливо словом іти у бій, невже це зброя і хто буде переможець? 

Учень 5.

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

Ведучий 2. Ти — весь у слові, як у сповиткові, з колиски до калини при горбі... І вже коли ти похитнувсь у слові, вважай, що похитнувся у собі.

Учень 6.

Українська прабатьківська мово,
До зірок через терни ідеш.
Рідна мово моя пелюсткова,
Ти у серці народу живеш!
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт,
І гул століть і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.

Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!

 

Ведучий 1.

Чимало запитань виникає на мовну тематику. Щоразу хочеться почути чітку відповідь та настанови. А зараз до вашої уваги діалог. (Виходить дівчинка з старшокласником за руку. Стають один навпроти другого, дівчинка починає запитувати: «Ну, як це правильно сказати?..»

Ну, як це правильно сказати?

Які слова вживати нам?

Відкрити що? Що відчиняти?

Як дати лад усім словам?

 

Що треба просто розгортати?

Що відкупорить, відімкнуть?

Коли слова які вживати?

І як дитині це збагнуть?

 

(Відповідає хлопець).

Все просто, в нас багата мова,

Для всього є свої слова.

Уважно прислухайсь до слова

І зрозумієш ці дива.

 

Розплющуєш, прокинувшися, очі

І відкриваєш дивний світ.

І душу відкривай охоче

Ти для добра з маленьких літ.

 

Вікно до сонця відчиняєш,

Для друзів двері відчиняй.

Замок у дверях відмикаєш.

Ти добре це запам’ятай!

 

Що закупорене тісненько,

Відкупорити треба нам.

Запам’ятай і це гарненько

І раду всім даси словам.

 

А книжку треба розгортати

Й перегортати сторінки.

Щоб у житті все добре знати,

Бо ж світ цікавий і дзвінкий.

 

Учень7: (До гендерного питання у граматиці)

 Ви ніколи не замислювалися, чому поляк  ̶  чоловік, а полька  ̶  танець, в’єтнамець  ̶  чоловік, а в’єтнамки  ̶  взуття, панамець ̶  чоловік, а панамка  ̶  капелюх, грек  ̶  чоловік, а гречка  ̶  рослина, фін  ̶  чоловік, а фінка  ̶  ніж, кореєць  ̶  чоловік, а корейка  ̶  м’ясо, болгарин  ̶  чоловік, а болгарка  ̶  пилка, китаєць  ̶  чоловік, а китайка  ̶  тканина, американець  ̶  чоловік, а американкам  ̶  гра на більярді, іспанець  ̶  чоловік, а іспанка  ̶  грип; румун  ̶  чоловік, а румунки  ̶  жіночі черевики… Більше того: Кравчук  ̶  теж чоловік, а кравчучка  ̶  сумка.

А з українцями все в порядку…

Є українець і українка!

 

Ведучий 2:

Кожен громадянин України повинен добре знати рідну мову, збагачувати її, бути готовим захистити українську мову від тих, хто зневажає її, бо, захищаючи рідну мову, захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Захист рідної мови  ̶ найприродніший, найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоствердження і діяльності в ім'я народу. Розмовляйте рідною мовою - своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайтесь своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали  ̶  це зрада свого народу. Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона - мати. Любіть і вивчайте нашу мову. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав Тарас Шевченко, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Доля не усміхається рабам. Моя країна ніколи не стане на коліна. Ми вільні, сильні та незламні. Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

 

І прийшов час, коли один скаже : «Слава Україні», а мільйони відповідають: «Героям Слава»!

 

Ведучий 2. : Дякуємо всім за увагу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Українська мова, Сценарії
Додано
4 грудня 2022
Переглядів
416
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку