А. Чайковський. «За сестрою». Благородство, мужність, відповідальність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків. Родинні цінності і патріотизм у творі. Використання фольклорних

А. Чайковський. «За сестрою». Благородство, мужність, відповідальність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків. Родинні цінності і патріотизм у творі.  Використання фольклорних мотивів, засобів

7 клас, українська література

Мета: продовжити опрацьовувати зміст твору, зосереджуючи увагу на V, VІ розділах повісті; дослідити, як на прикладі козаків розкриваються кращі риси характеру українського народу-патріоту; розвивати творче та логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до творчості А. Чайковського, шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет А. Чайковського, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі гри «Найуважніший»

Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза.
• «…Стала оборонятися кулаками, мов добнями, і зубами. Не могли її подолати, бо коли побачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти». (Палажка)
• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». (Павлусь)
• «…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». (Семен Непорадний)
• «Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співами».
• «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос… Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». (Татарин, який після опинився у полоні)
• «…Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». (Семен Непорадний)
• «Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, котрий прийшов сюди з першими поселенцями». (Старий Охрим)
• «…Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». (Дід Андрій)
• «В такім молодечім пориві зробив він не одно таке, за що хотіли його батьки покарати. Тоді він утікав або до діда в пасіку, або в тернину, звідки не вийшов би був нізащо в світі, хоч не раз був дуже голодний». (Павлусь)
• «…Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». (Петро)
• «Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч». (Татарський дозорець)
• «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога». (Молодий Мустафа-ага)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається.
Народне прислів’я

1. Круглий стіл. Козацтво у творі А. Чайковського «За сестрою». Обговорення питань

• Хто є представниками українського козацтва у творі? (Родина Судаків, Семен Непорадний, Андрій Недоля, Остап Тріска, дід Панас)
• Що їх об’єднує? (Дружба, єдина мета, взаємодопомога, розуміння одне одного)
• Чому козаки намагаються досягти своєї мети, хоча це і досить складно?
• За якими правилами живуть козаки? Відповідь у формі гри «Карусель».
Наприклад:
• вірно служити народу, обороняти його від будь-якого ворога;
• допомагати один одному;
• бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім;
• стійко витримувати військові труднощі;
• дотримуватися клятви.
• Яким у творі зображений рід Судаків?
• Для чого А. Чайковський приділяє у творі багато уваги Семену Непорадному?
• Що нового і цікавого ви дізналися читаючи цей твір з життя козаків ? (Надання ймення; вміння приготувати їжу; ритуал поховання)
• Які твори про козаків вам вже відомі? (І. Нечуй-Левицький — «Запорожці», О. Сенатович — «Малий Віз», І. Крип’якевич — «Малі козаки», «Бурсаки».
• Чи буде Павлусь у майбутньому козаком? Відповідь вмотивуйте.

2. Опрацювання змісту V розділу твору

2.1. Виразне читання окремих частин (уривків) розділу.

2.2. Тема: зображення визволення окремих спасівчан від татарської неволі, зустріч батька (Степана) з синами.

2.3. Ідея: віра Павлуся у можливість віднайти свою сестру — визволити її з поневолення.

2.4. Основна думка: тільки мужня, наполеглива, сильна духом людина здатна на великі звершення; віра, надія, любов — ось ті критерії, яких дотримується головний герой твору.

2.5. Композиція.
Експозиція: звільнення Степана Судака від татарських пут та його допомога іншим бранцям.
Зав’язка: втеча полонених спасівчан від татар, зустріч Степана із синами.
Кульмінація: Павлусь вимагає від батька дозволу на продовження пошуку сестри.
Розв’язка: шлях Павлуся на південний захід — до Криму.

2.6. Сюжет.
Степан Судак розпутує мотузку на руках і за допомогою ножа допомагає багатьом спасівчанам. Під час нападу козаків на татар бранці тікають до річки в очерет.
Зустріч Степана Судака з синами. Козаки переслідують татар.
Павлусь всупереч застереженням батька і брата вирушає у небезпечну подорож, щоб визволити рідну сестру з неволі.

2.7. Бесіда за питаннями:
• Як зреагували татари на раптовий напад на них козаків?
• Про що свідчить ставлення татар до полонених? Яким чином загарбники їх утримували? («…Розмістили бранців за їх вартістю. Дівчат та малих дітей окремо, жінок та козаків теж окремо. Усіх стерегли пильно і не розв’язували їм руки. Гіршу частину здобичі вели на мотузках рядом з кіньми»)
• Чому Степан Судак неволю сприймав гірше за смерть? («Степан не знав, що сталося з Ганною та Палажкою; не знав, чи вони живі, чи в неволі. Він волів би, щоб їх убили. При згадці про неволю в нього завмирало серце з болю»)
• Яким чином Степан визволився з пут мотузки і допоміг іншим? («На його радість, вузол попускав щораз більше. …Вкінці почув свої руки вільними. Не встаючи із землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуз. Ніж пішов по руках…»)
• Про що роздумували полонені втікачі, сидячі в очереті? («Всього тому доба, як кожен був щасливий у своїй хаті, серед любої сім’ї. Те щастя ніколи вже не вернеться»)
• Як козаки Недолі зустрілися із спасівчанами-бранцями? Виразно прочитайте.
• Що ви відчули, коли прочитали про зустріч батька з синами?
• Чим пояснити те, що козаки намагалися здійснювати напад на татар опівдні? («Ополудні найліпше нападати, бо і видно, і татарин лінивий від спеки, неповороткий»)
• Чому Павлусь постійно був знервований?
• Прокоментуйте, з чим пов’язано те, що Павлусь вперше у своєму житті зарубав людину — полоненого татарина? («Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру зарубали! Ось тобі, ось тобі!» «Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів»)
• Яка доля очікувала Ганну в полоні? Що про це розмірковував Павлусь? («Він знав… що то значить татарська неволя, в яку попала Ганна. Кожна дитина на Україні знала, що поганці виробляють з бранцями, як їх продають, мов товар, на базарі. І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар, як її поганці оглядають та торгують, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись»)
• Чому Павлусь потайки від усіх вирушає у дорогу, щоб наздогнати татар?
• Як наука діда Андрія допомогла Павлусю знайти вірний шлях до Криму? («Там і Крим лежить». «Ось це — Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь»)
• Чим пояснити пророкування козака Недолі стосовно того, що з Павлуся «кошовий буде»?

3. Робота над змістом VІ розділу повісті

3.1. Переказ окремих цікавих епізодів з твору.

3.2. Тема: зображення подорожі Павлуся під час пошуку сестри та лиха, яке з ним трапилося при зустрічі з харцизом Карим.

3.3. Ідея: возвеличення любові, вірності, мужності, винахідливості, великого терпіння (Павлусь); засудження жорстокості, підступності, зради, прагнення до збагачення (Харциз Карий).

3.4. Основна думка: на горі іншого свого щастя не збудуєш.

3.5. Композиція.
Експозиція: Павлусь подорожує, розшукуючи Ганну.
Зав’язка: сутичка між Харцизом і хлопцем.
Кульмінація: Карий продає Павлуся татарським купцям.
Розв’язка: страшний суд Гусейна над Карим.

3.6. Сюжет.
Павлусь розшукує сестру. Двічі зробив зупинку для перепочинку. Харциз Карий, який вислідив хлопця, не дав йому можливості подорожувати далі.
Злодій продає Павлуся татарам-купцям.
Карий раптово зустрічає козаків і намагається вдати із себе полоненого, що втік від татар. Гусейн впізнає Карого. Козаки дізнаються про долю Павлуся. Суд над харцизом, який чинить Гусейн.

3.7. Бесіда за питаннями.
• Яким ви уявляєте Павлуся-козака? Що про це зазначено у творі? («Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі»)
• Як можна охарактеризувати хлопця, який вирішив самостійно розшукувати свою сестру?
• Де Павлусь зробив першу зупинку для перепочинку?
• Яке значення має опис природи під час подорожі героя?
• Якими навичками повинен володіти подорожуючий? Чи є вони у Павлуся?
• Що приготував собі хлопець на вечерю, зупинившись вдруге? Прочитайте про це виразно. («…Павлусь докинув бадилля, полум’я спалахнуло, і він заходився коло риби. Він зарізав її ножем, випотрошив, посолив з усіх боків і поклав на грань. Відтак обертав її на всі боки, поки не спеклася як слід»)
• Як, на ваш погляд, Харциз вислідив хлопця? Відповідь умотивуйте.
• Чи мав можливість Павлусь втекти від харциза? Чому?
• Чому Павлусь розповів Харцизу про свої наміри під час подорожі?
• Яким чином Карий допоміг Павлусеві?
• Чи виправдалися слова Павлуся, адресовані Харцизу: «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає!»?
• Чим «прославився» Харциз на Україні? («Чимало було в нього гріхів на душі. Він показував татарам дорогу на Україну, крав козацьких коней, хлопців та дівчат, де вдавалося, і перепродував татарам»)
• Чому козаки не повірили Карому і його балачкам?
• Як поранений татарин охарактеризував Карого? («Він потурнак, татарам служить, людей продає»)
• Яку кару пропонували козаки вчинити над Карим?
• Чи можна засудити Гусейна за жорстокість по відношенню до Карого? Свою думку обґрунтуйте.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

V розділ повісті

1. Бранці здогадувалися, що їх незабаром визволять козаки, бо:
а) отримали звістку про це;                       б) татари раптом сполошилися;
в) були впевнені у цьому.

2. Татарва кинулася до коней та зброї і вискочила з коша, почувши:
а) крики козаків;                    б) свистілку;                           в) гуркіт возів.

3. Про кого з полонених А. Чайковський зазначає: «Без шапки і босий, в одній свитині, із зв’язаними руками»?
а) Козака Недолю;                    б) Степана Судака;                в) сина Мустафи.

4. Татари годували полонених, як:
а) худобу;                     б) жеребців;                            в) собак.

5. Для Степана Судака неволя:
а) не уявлялася страшною;                           б) була гіршою за смерть;
в) випробовуванням на мужність.

6. Коли у татарському таборі виник переполох, полонені схопились і побігли до:
а) лісу;                  б) розруйнованого міста;                         в) берега річки в очерет.

7. Зустрівши своїх синів, Степан Судак назвав їх:
а) соколами;               б) орлами;                         в) провісниками щастя.

8. В який час, на думку козаків, краще здійснювати напад на татар?
а) поночі;                      б) ополудні;                          в) вранці.

9. Тікаючи від козаків, татари рухалися до:
а) Криму;                 б) Кавказу;                              в) Туреччини.

10. Кожна дитина на Україні знала, що татари виробляють з бранцями, а саме:
а) годують ними хижих тварин;                    б) продають, мов товар, на базарі;
в) примушують їх виконувати каторжну роботу.

11. Яким чином орієнтувався Павлусь, їдучи до Криму, щоб визволити з полону сестру?
а) Дивлячись на зорі;                         б) за допомогою компасу;
в) покладався на татарського коня.

12. Хто з героїв твору пророкував, що Павлусь у майбутньому буде кошовим?
а) Недоля;                      б) Степан Судак;                                  в) дід Андрій.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІ розділ твору

1. Розшукуючи сестру, Павлусь їхав у напрямку:
а) північного заходу;              б) південного заходу;                       в) сходу.

2. Яким чином хлопець намагався захистити себе від комарів?
а) Ватрою;                                     б) розганяв їх гілкою верби;
в) плигав на місці, розмахуючи руками.

3. Голодний Павлусь, вдруге зупинившись на перепочинок, на вечерю приготував собі печену:
а) рибу;                  б) жабу;                        в) гадюку.

4. Вранці хлопець прокинувся від того, що його хтось:
а) кликав;                    б) сильно штовхнув;                          в) поцілував у праву щоку.

5. «Бог тебе певно покарає!» — так вигукнув хлопець Харцизу за те, що він Павлуся:
а) побив;        б) продав татарам-купцям;           в) обміняв у татар на свою дочку.

6. Татари-купці їхали в Крим з:
а) Візантії;               б) Києва;                      в) Одеси.

7. Який художній засіб використав автор твору у фразі: «Він заспівав, аж луна по степу пішла»?
а) Епітет;                      б) порівняння;                           в) метафору.

8. Зустрівшись з козаками, Харциз боявся, щоб:
а) у нього не забрали сідло коня з червінцями;                 б) його хто не впізнав;
в) ті не звинуватили його у вбивстві діда Андрія.

9. Козаки пригостили голодного Харциза:
а) салом і кашею;                     б) кількома сухарями і сушеною рибою;
в) печеним м’ясом.

10. Хто чинив суд над Харцизом Карим:
а) Гусейн;                          б) Недоля;                             в) Степан Судак.

11. Харциз Карий був потурнаком, тобто це той, хто:
а) служить татарам і людей продає;                           б) жив самотньо від людей;
в) перепродував грабованих коней.

12. Карий набрехав козакам, що він у татарській неволі був… літ:
а) п’ять;                      б) сім;                             в) шість.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання