А пам'ять живе... на конкурс „У пам’ять навічно збережу…”

Про матеріал
Присвячується незгасимій пам’яті мого дідуся, а також всім односельчанам. Ти, земле наша, рідная, святая! Ти, Батьківщино люба, золотая! Це знову напад? З ворогом двобій? Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! П. Тичина
Перегляд файлу

Відділу освіти

Чорнобаївської райдержадміністрації

НВК с. Москаленки

 

 

на конкурс

„У пам’ять навічно збережу…”

 

 

 

 

 

А пам’ять живе...

 

 

 

 

Роботу підготувала і написала

Кириленко Алла Вікторівна

учениця 11 класу

Керівник: Саражин Л. А.

 

 

 

 

 

 


Присвячується незгасимій пам’яті мого дідуся, а також всім односельчанам.

 

Ти, земле наша, рідная, святая!

Ти, Батьківщино люба, золотая!

Це знову напад? З ворогом двобій?

Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій!

П. Тичина

Увечері сиділа я на яблуневій колоді у саду і дивилась на небо. Воно ясне, чисте й здається близенько-близенько. Така краса, що навіть не можна відвести погляду. Мої думки полинули високо-високо, далеко в ті жахливі 43-і роки. Адже я розумію, що всією теперішньою красою ми повинні завдячувати тим, які недосипали ночей в ті часи, тим, які долали неймовірні труднощі, тим, які переборювали холод і голод – і все це заради нас, майбутнього покоління, заради тієї краси, яка оточує нас щораз з кожним сходом сонця, а також його заходом. Але ще не кожен може по-справжньому цінувати кожен сонячний день і зоряну ніч. Адже ця краса далася великими силами і втратами наших пращурів.

І живуть у пам’яті народу.

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

В. Симоненко

Минають дні... Ми все далі і далі відходимо від тих грізних і тяжких років.

І як би давно це не було, та кожен із тих молодих душ, для яких тільки-но розпочиналося життя, з острахом згадує ті ночі, які ніби зливалися з днем, ті хати, які палали в пекельному вогні, ті руїни, які залишалися після натисків ворога.

 

Ви нас захистили, ви стали за правду горою,

Ви мужньо йшли по мінованих трасах війни, -

Батьки наші славні! Планету врятували з бою,

Із ваших долонь, як святиню, приймають сини.

 

Ці рядки з відомої пісні „Переможці”. Так, переможці... Як дзвінко звучить це слово. Воно випромінює найяскравіші, найсвітліші спогади.

На жаль, кожен прожитий день забирає від нас щонайменше одного із героїв тих тяжких років. Прикро, але на даний момент доля забрала життя і мого рідного дідуся. Матуся часто згадує, як любив він у зоряні спокійні ночі згадувати про ті дні, в які була здобута Перемога. Адже і дідусь доклав багато своїх сил і недоспаних ночей для довгожданої Перемоги.

Війна була... Якими тяжкими втратами вона обернулася чи не для кожної родини України. Скільки гірких сліз було пролито через страхітливі знущання ворога. Перемога була за нами, але якими силами вона нам здобулася. І сонячні дні, і зоряні ночі, і наше світле майбутнє – все це в нас є. І потрібно цінувати його хоч б тому, що наші предки поклали своє життя, щоб ми, молоде покоління, відчули гармонію мирного майбутнього.

Усі ці роздуми навіюють на мене такі поетичні рядки. Свій вірш я хочу присвятити своєму дідусю, а також всім односельчанам, які в грізні воєнні роки віддали своє життя за мене, за тебе, за всіх нас і наше життя...

Проходять дні... Усе минає,

А пам’ять про тяжкі роки

У жоднім серці не згасає,

І біль несе крізь всі віки.

 

Війна була... Я розумію,

Що навіть в ці спокійні дні

Всі душі ветеранів тих німіють,

Коли приходить 43-й рік їм уві сні.

Було їм тяжко... Кожен розуміє:

Ризикувати своїм життям приходилось щораз.

В наш час не кожен так зуміє -

Віддать своє життя за Батьківщину і за нас.

 

Ми вдячні Вам за це життя безхмарне,

І кожен день свій хочем присвятить для Вас.

Ви всі для нас були приміром бездоганним

Низький уклін і вдячність Всім від нас.

doc
Додав(-ла)
Саражин Любов
Додано
26 березня
Переглядів
122
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку