Абетка школярикам. Дидактичний матеріал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичний матеріал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підготувала вчитель початкових класів

Мельник Наталія Степанівна

 

    

  

 

 

 

Цю букву знають всі на світі ,

Вона найперша в алфавіті. 

 

 

Весела, гарна, і дзвінка,

І найскромніша буква А.

 

Автобус їде по алеї.

Акація цвіте в  садку.

А ми, зібралися під нею,

Абетку вивчити легку.

 

Іншим птахам , ні , не пара –

Із лісів бразильських  Ара

Він яскраве пір’я має,

Із захопленням співає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                 

 

Будинок білий біля річки

 З балконами на кожен бік

Будують братик і сестричка,

Бо в них і тато будівник.

 

Над старими яворами

Білих Буслів білі діти

Зранку- раночку дзьобами

Вчаться рідно клекотіти.

 

Скоромовка.

Купив бегемот бегемотикам ботики.

Бігають по болоту в ботиках бегемотики.

 

Бив баран у барабан, а бобер – у бубон.

Натомились обидва – більше бить не будуть.

 

Мій маленький братик,

Наче акробатик,

 

Потішка.

Бором брів бобер до брата

Борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята

Будуть бублі виробляти.

 

Чистомовка.

Би-би-би – у лісі дуби.

Бе-бе-бе – дятел дуб довбе.

Ба-ба-ба – я знайшов гриба.

Бі-бі-бі – розкажу тобі.

 

Гра « Буквена математика»      

ро + біт + ник =                  бін – ін+ а+нан =

бу + за – а + ок =               кул – л +бин – н + ки =

вер + ли –ли +ба =            бе +різв –в + ка =

 

Загадки.

Сама мала, шубка в неї пухка.

З гілки на гілку стрибає,

Шишки, горішки збирає. (білка)

У воді вона живе,

Не має дзьоба, а клює.  (риба)   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Веселі вишні вкрили віти

 Виблискують з височини.

Василько воду ллє на квіти,

Щоб вище виросли вони.

,

Я волошки в житі рвала

І плела собі вінок

З жаворонками співала,

З вітерцем пішла в танок.

 

Груша буде червона,

Чорна на ній Ворона.

Чорне вороняче око

Зиркає вниз звисока.

 

Вовк ведмедя розбудив:     

• Вже весна , гуляти йди!

Виліз велетень з барлоги,

Вовк втікає в ліс від нього.

 

Змерз у лісі сірий вовк,

Він на дощику намок.

Любий вовчику, не бійся,      

Йди до вогнища й погрійся!

 

Чистомовка.

Ва-ва-ва – ми вчимо слова.     

Ву-ву-ву – пісню знаємо нову.

Ви-ви-ви – котика злови.

Ве-ве-ве – корабель пливе.

Ві-ві-ві – зошити нові.      

 

Загадки .

Із зеленого вівса цілі дні і ночі

Дивляться у небеса темно- сині очі.   (волошки)

Рідке, а не вода, біле, а не сніг.     (молоко)

Маленькі плоди, мов сережки повисли.

Червоні – солодкі, зелені – ще кислі.    (вишні)

По хатині , хоч без ніг,

Станцював і кут забіг.     (віник)

 

Хоч у нього шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п’є,

 І не ходить, не гуляє

А у лігво спать лягає.  ( ведмідь)

 

Ще не випав перший сніг –

Зві сховався у барліг.

Він великий, вайлуватий,

Цілу зиму буде спати.

І дивитись до весни

Запашні медові сни.  

Медоїд той хто? Скажіть! (ведмідь)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Гиля, гиля, гусенята,
• До водички , до ставка.

Гусенятам любо гратись   

Біля татка гусака.

 

В зооопарку серед звірів

 Дикі голуби.

В вирій не літають. Зайвий труд!

Все побачить можна й  тут.

 

Гнатик Грицику гука:

– Галя гонить гусака.

 

Я і сам би з ними грався,

Щоб гусак так не кусався.

Грає кобза, гарно грає –

Гра нам люба всім.

–Гей, хлоп’та! Гей, дівчата!

Гопака утнім.

 

Якось в лісі під дубочком

Позбиралися грибочки.

І співали й танцювали –

Теплий дощик так вітали.

 

Чистомовка.

 

Га- га- га –велика голова.

Ги – ги-ги – у лісі є гриби.

Гі- гі –гі  в нас кошики чудні,

Ге- ге –ге – ми повні наберем.

 

Загадки.

 

У воді купалася, сухою зосталася.   (гуска) 

 

І великі, і малі

Повдягалися в брилі,

 І дощу ці одноніжки

Не бояться анітрішки.

Ліс – улюблений їх край.

А як звуться – відгадай.   ( гриби)

 

 Білий, як сніг, надутий, як міх.

Лопатами ходить, рогом їсть.  ( гусак) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вранці гуси ґелґотали,

Аж на ґанок залітали.

Годі, гуси, ґелґотати,

Не даєте дітям спати.

 

Ґелгочуть під горою гуси .

В город забігло гусеня.

– Гиля, гиля! – гука Ганнуся,

 Його з гороху виганя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             

 

 

Дубові дрова дід рубає

В дворі під деревом старим.

А дітвора допомагає

Носити дрова з двору в дім.

 

Дід Дельфін на дні відкрив

Для дітей садочок :

Дві пісочниці зробив

І з дощок грибочок.

 

В лісі чути : стук та стук  –

Дятел б’є у стовбур , сук,

Не минає гілочок –

Жодної із дірочок.

 

Дятел дерево довбав.

Дощик дятла не дістав:   

У дуплі у дятла дім.

Дятленятам добре в нім.

 

• Доброго ранку! –

Мовлю за звичаєм.

• Доброго ранку! –

Кожному зичу я.

• Доброго дня вам! –

Людям бажаю!

І посміхаються

У відповідь люди:

– Добрі слова ж бо

Для кожного любі.

 

 Діжка, стінки, денце.

• Добрий день, відерце!

Дай- но із криниці

Дітям джерельці.–

Дзвенькнуло відерце –     

Дужка, стінки, денце:

• Дам – смачна водиця–

Досхочу напиться.

 

Потішка.

Дід Денис дарує дітям

Дуже гарні дудочки.

Вміє з дерева зробити,

Діти грають залюбки.

 

Чистомовка.

Ди-ди-ди – вийшли із води.

Ді-ді-ді – хвилі на воді.

Де-де-де – мабуть, дощ буде.

Ду-ду-ду граю на дуду.

 

Загадки.

 

Навесні веселить,

Влітку холодить,

Восени годує,

Взимку гріє.     (дерево)

Прозорий, мов скло,

А не вставиш у вікно.        (лід)

 

Хто на літо одягається,

А на зиму роздягається?      (дерева)

 

В’ється, звивається,

До неба направляється.     (дим)

 

Чи хто заходить, чи виходить,

Той першим руку нам дає.

Ми стоїмо завжди при вході,

Нас в кожній хаті кілька є.          ( двері)

 

Відгадайте,  діти, хто я?

Має носик – долото?

Ним комах з кори виймає

Про здоров’я лісу дбає? (дятел)

 

Скоромовка.

• Одуде, одуде,

А де твій дім буде?

– У саду на дубі!

Буде, дітки любі!

 

Мирилка.

 

Сорока- білобока

По тину скакала

Діток викликала.

Добром дарувала,

А дітки маленькі

Дарункам раденькі.

 

Хмарка полилася рясним дощем,

Вмилася й розквітла біла грушка.

Зайчик заховався під кущем,

Лиш стирчать з-під листя довгі вушка.

 

 

Веселинки.

 

Парасоля черепахи.

• Вдарив грім

Над самим дахом…

• Парасолька черепахо,
• Де твоя не знаєш де?

Буде дощ…

• Нехай іде!
• Хай грімкоче грізно грім –

В мене парасолька – дім,

Не намокну я у нім.

 

Прислів’я.

 

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Раді люди літу, а бджоли цвіту.

Де цвіток, там медок.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду скаже.

Без діла сидіти, той можна одубіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

Електрику містам і селам

Електростанції дають.

Колгоспники гуртом веселим

На елеватор хліб везуть.

 

А в неньки, неньки

Рученькі біленькі,

Кругом столу ходить,

 Варенички робить.     

 

У зоопарку ( не по Брему)    

Познайомтесь з птахом Ему.

Ось він з виводком своїм,

На велику заздрість всім.

 

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем,

В’ється стежечка злотиста.

 

Електропоїзд аж гуде –    

Мчить по шляху своєму.

Його по рейках птах веде –

Веселий страус ему.

 

 

Потішка.

Електролампочка маленька

Дає нам світло золоте.

Така товстенька і кругленька,

Неначе сонечко ясне.

 

Загадки.

 

Мимо лісу, мимо яру

Мчить без диму і без пару

Паровозова сестра. Хто така?   (Електрика)

 

Із неба диво золоте

І світить нам і гріє,

Ніщо без нього не росте

І всяк йому радіє:

Радієш ти ,радію я,

Радіють луки, поле, гай,

Радіє з краю в край земля.

А що за диво – відгадай.  ( сонце)

 

Живу я там, де вічний сніг,

Люблю я рибу на обід.

В кожусі білому завжди

Виходжу часто я з води.

Умію плавати й пірнати

А як мене малята звати?  ( білий ведмідь)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

Єноти вивели гуляти

Своє єдине дитанча.

За їх сім’єю вовк зубатий

Єхидно стежить з- за куща.

 

Спитайте у єнота

Яка його робота.

–Єдина! ,–

Скаже вам єнот,–

Зіграть на флейті кілька нот.

 

• Є хто у гаї?
• Є!

Зозуленька кує,

Жайвір гніздечко в’є,

Джерельце срібно б’є.

І сонечко тут є–

Із ліжечка встає.

 

Є – нікуди не втікає.

Є – про птахів ще не знає.

Є – боятися не вміє.

Є – завжди всьому радіє.

 

Євшан – зілля у степах

Виростає на вітрах,

Дуже звичне євшан- зілля  

До свободи, до привілля.

Силу й мудрість тим дає,    

Хто це зілля дістає.

 

Жовте листя опадає,

Облітає тихий сад.

Рання осінь поспішає,

Наступає листопад.

 

Скоромовка.

 

Гріє, гріє припікає,

Всіх у воду заганяє.

 

Загадки.

Хто спить, а очей не заплющує?   (заєць)

Ні, це зовсім не їжак,

Хоч на тілі голки видно,

Не комаха, і не птах.

Цю істоту звуть …     ( єхидна)

 

Прислів’я.

 

Як працюєш, так і маєш.

Хто дбає, той і має.

Аж серце радіє, що дружба міцніє.

Згода будує, а незгода руйнує.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

 

Веселинки.

 

Що ворона поробляє?

Третій день казки читає.

І каркоче тишком- нишком:

Це якась погана книжка! –

Все про вовка, про лисицю,

Про кота, про рукавицю,

Навіть є про жабу трошки,

Є ще про Котигорошка,

Є про змія, що літає…

Лиш про мене тут не має.

 

Лічилка .

Зайчик весело стрибає,

Всіх до гурту закликає;

– Гей, хто хоче погуляти,

Мусить пісню заспівати.

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Що ти хочеш заспівать?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

Жуки дзижчать в садочку літом.

По стежці жабка плиг та плиг!

Жоржини квітнуть жовтим цвітом,

Кружляють бджоли біля них.

 

Журавель шукає броду –

Жабенятко – скік у воду.

Жук до жаби: – жу-жу-жу!

Журавлеві розкажу.

 

• Ти, журавлику, літаєш
• Кожен день із краю в край.
• Може, любий друже, знаєш,

Який буде урожай?

• Потрудились добре люди,

Урожай багатий буде!

 

Жайвір високо у небо літає,

Жайвір найперший весну зустрічає.   

В нього високий дзвінкий голосочок.

Ніби то срібний б’є молоточок.

 

Жоржини, жоржини рожеві і білі,

Червоні і жовті в саду розцвіли.     

Коли б не морозяні дні посивілі,

Вони б і зимою нам радість несли.

 

Пиріжки, пиріжки,

Має кожен два ріжки.

Надкушу один ріжок…

Ой, смачненький пиріжок.    

 

Жмурки - піджмурки смішні

У звірят і комашні.

Жук- жучище жмуриться,

Жмуриться -  не журиться:

• Жабка онде в жабуринні,

А журавка в журавлині.

 

Скоромовка.

Біжить стежка поміж ожини.

І вже у Жені ожини жменя.

Чистомовка.

Жа-жа-жа – ми побачили вужа.

Жу-жу-жу – в коси стрічки зав’яжу.

Жи-жи-жи – мені допоможи.

Жі-жі-жі – дуже гострі ножі.

 

Вставте пропущені літери.

 

. абка   кри.ина    бага.

. овтий   пру.ина    гара.

. ито   калю.а     ні.

 

Загадки.

 

Летить – виє, сяде землю риє.  (жук)

 

Чорне тіло, чорний вус, ніби справжній сажотрус.      (жук)

 

Довгі ноги, довгий ніс, прилетів – обід приніс:

Смачних жабенят для своїх малят.   (журавель)

 

Ти відгадай мені загадку:

• В горі тремтить сіренька пташка

Й пісні співає голосні.

Та жаль, що тільки навесні!

Ну… Називай же без відмовок,

Що ця пташка…    ( жайворонок)

 

Серед трав, серед калюж

В’ється стрічка наче вуж,

Не плазує, не іде –

Та усіх кудись веде.   ( стежка)

 

Тоненьке, вузеньке по землі в’ється.

Як батіг довге, але зовсім не б’ється.

Людини боїться молоко вживає;

У лісі їх багато, мабуть,  кожен знає.   (вуж)

 

Скоромовки.

 

Жатка жваво жито жне,

Жатку жнець не дожене.

 

Ножичку, ножичку,

Виріж нам ложечку,

Ріж, ріж хуткіш,

Бо збіжить наш куліш.

 

Женя з бджільми не дружив,

Завжди Женя бджіл дражнив.

Женю бджоли не жаліли.

Та дражнили нажалили –

• Знай!

 

Лічилка.

 

Зайченятам заєць- тато

Взявся лижі майструвати.

Нумо, спробуй, лиско хижа

Зайченят спіймать на лижах.

 

Народна пісенька.

 

Жайворонок.

Ой чому ти жайвороночку,

Рано з вирію вилітав?

Ще по горах сніженьки лежать.

По долинах криженьки стоять.

• А я тії сніженьки

Крильцями розмету.

А я тії криженьки

Ніжками потопчу.

 

Смішинка - веселинка.

Вели розмову два дружки:

• Я хочу лікувать книжки!

Візьму я клей, візьму папір.

Я стану лікарем, повір.

– Я лікар теж тобі скажу,

Та все роблю без клею.

Я просто книжку бережу,

Дружити вмію з нею.

 

Скоромовка.

А в неньки, неньки

Рученьки біленькі,

Кругом столу ходить

Вареники робить.

 

Веселинки.

 

Вербенятко.

Вербенятко від верби відбилось

І в траві за горбок зачепилось.

На вітрах під небом голубим

Тягнеться розгублено і рвучно

До матусі - матінки верби:

• Ну візьми, візьми мене на ручки.

 

Лічилка.

 

Поховались кроленята, –

Двоє в хлів, а троє – в хату,

Одне під вербою,

У порічках двоє,

Трійко  на горищі

П’ятірко ще вище,

Хто з вас перший зможе , діти,

Кроленяток полічити.

 

Прислів’я.

Герой ніколи не помре, він вічно в народі живе.

На сонці тепло, біля матері добре.

Де сила не візьме, там розум переможе.

 

Колисанка.

Спало дитя, стати буде.

Йому мати сторож буде.

А сестричка до помочі

Так як удень, так як і вночі,

Щоб зростало малятко

Наше любе пташенятко,

Наша квітонька маленька

Наша зіронька ясненька.

 

 

 

 

 

 

        

 

Зима морозяна на дворі.

Замети білі на землі.

Зоріють в небі ясні зорі.

Заснули зайчики малі.

 

Зіна в зарості пішла,

Зіна зайчика знайшла.

Заховала у корзинку,

Зверху кинула хустинку.

Зайчик хитрий був, як лис,

З- під хустинки  втік у ліс. 

 

Кує зозуленька й кує,

По всьому тужить гаю:

• Ой горе – горенько моє,–

Дітей не розшукаю.

 

Зацвів звіробій

 У долині голубій,     

Як розквітне звіробій,

Кличе звіра звір на бій.

 

Смужка чорна, смужка біла –   

 Зебра- мама піжами шила.

Зубренята дякують мамі

За свої смугасті піжами.

 

Зайку кинула хазяйка,

Під дощем лишився зайка,

З лавки злізти він не зміг–

Змок від голови до ніг.

 

Зухвалий зайчик засміявсь: – Ха! Ха!  

–А  я замаскувавсь!

Знайти у зелені зумій:

Тут зозулинець, звіробій,

Золототисячник зірчастий.

Це зілля – ліки для зайчати.

 

Зайчик бігав по ліску

У новенькім кожушку.

Довгі вуха, куций хвіст,

З маком бублика приніс.

Котить зайчик капустину

Із городу у хатину,

Подарує по листочку

Обом доням і синочку.

 

 

 

Чистомовка.

Зу –зу -зу – я візок везу.

Зе –зе -зе –он слимак повзе.

За-за-за – йди додому коза.

Зі-зі-зі – сіна дай козі.

 

Загадки.

Чудо - сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

Їде у санях цариця –

Білокоса, білолиця.

Рукавом махає – сріблом все вкриває.      (зима)

 

З рогами, а не бик,

Доять, а не корова,

Кору здирає,

А кошиків не плете.   (коза)

 

В лісі, в полі, навкруги –

Скрізь у мене вороги.

Часом лізу я у шкоду,

Їм капусту на городах,

Моркву, ріпу, буряки,

Відгадайте, хто такий?   (зайчик)

 

Скажіть, малята, що воно за птиця?

Все життя співати в півня вчиться.

Але і досі зна вона в його

Лиш половину пісеньки його.  ( зозуля)

 

Над річкою вербичка,

 На гілці – рукавичка.

В тій хаті - рукавичці

Живеться славно птичці.  ( ремез)

 

Лічилка.

Раз, два, три, чотири,

Кицю грамоти учили:

Не читати, не писати,

А за мишками ганяти.

 

Смішинка -  веселинка.

 

Зайчик - хвалько.

Білячок малий хвалився:

• Я од снігу побілився

А як в ліс весна прибуде,

Я тоді зелений буду.

 

Колисанка.

А- а, люлечки,

А- а, люлечки!

Шовкоії бильця

Срібні колокільця,

Мальована колисочка –

Засни мала дитиночка.

 

Скоромовка.

 

Як пішли копати,

Забули лопати,

Узяли лопати,

Забули копати.

 

Потішка.

 

Запитав у Зіни Гліб:

• Звідкіля береться хліб?

     Розвела руками Зіна:

• Звідкіля ж ? Із магазину!

 

 

Жабенятам у ріці

Погубилися штанці;

Їм гукає чорногуз:

• Йдіть до мене голопузі!

Вашу згубу в рогозі

Я знайшов при березі.

Та почув з усіх кінців:

• Краще будем без штанців.

 

Лічилка.

 

Зу-зу-зу, зу-зу-зу,

Дзигу зараз заведу,

Дзиго - дзиго поспішай,

Кого хочеш вибирай.

 

Прислів’я.

 

Зроблене діло здається найлегшим.

 

У здоровому тілі – здоровий дух.

 

Золото без розуму – болото.

 

Золото добувають із землі, а знання із книжок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

 

Дивись, який новий годинник

Висить на стінці нині в нас.

Усі години і хвилини

Ми вивчили, щоб знати час.

 

Три лисички, три сестрички

Миють лапки, миють личка.

Не виводить тато-лис

Їх невмитими у ліс.

 

І який би шлях важкий

Не прославсь в країну кожну

Та на букви « и» птахів

Віднайти не можна.

 

Колись на нашій хаті

З’явилися бусли,

Такі чудні - цибаті,

Гніздо собі звели.

Ми дуже їх любили,

Чекали щовесни,

Не раз у сні на крила

Здіймались як вони.

 

А ця ось літера сумна:

Ніяких слів не почина     

• Ич - ич! – сич дуже здивувавсь

І між гілками сховавсь.

 

Загадки.

 

Взимку вкрили ми навкруг

Ліс, дорогу, поле, й луг,

А як сонце припече –

Ми струмочком потечем.     (сніжинки)  

 

Всі ми в шапочках        

Заховались під кущі,

Бо як вийдемо на шлях

Враз опинимось в борщі. ( гриби)

 

Тридцять троє немовлят

На постелі білій сплять.

Ти зумій їх згуртувати ,

Будуть мовчки розмовляти.  ( букви)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Їжак покликав їсти й пити 

Своїх маляток – їжачків.

Та не схотіли їсти діти, –

Він їхню їжу сам поїв.

 

Гаїчка вгаю живе,

Чорну шапочку на голівці береже.

Чарівна шапочка ніколи не спаде,   

По голівці птаха завжди впізнаєте.

 

Їде ,їде їжачок,

Їжачок - лісовичок.

Їде - їде до змії –

Проганятиме її.

 

Їжакуватий будячок

Багато має голочок,

На квіти також він багатий,

Та кожен їх боїться рвати.

 

Їжачок- боровичок–

Сто колючок голочок.

Діткам яблучка збирає,

На обід всіх закликає.

 

• Їжачино- їжачок,

Де надбав ти колючок?

• Ще минулої весни

Я узяв їх у сосни!

 

 

Загадки.

Лиш торкнись до колючок –

Він згортається в клубок.

Не вгадаєте ніяк?

Підказать вам, це?..   ( їжак)

 

Полотно, а не доріжка,

Кінь біжить сороконіжка.  ( поїзд)

 

Ми пішли до гаю вдвох –

Я й сестра Маринка.

А в гаю тім тьох та тьох,

Та іще так дзвінко…

Що за співанки, чиї?

То співають…    ( солов’ї)

 

Скоромовки.

 

Їжак, їжаченя

Їздять по гриби щодня.

Їжачиха помагає,

Сироїжки їм збирає.

Корж із маком – їжа з’їж,

• Сядь їжаче з нами їж?
• Скинь лише піджак - голчак!
• Я свій корж зїм, вовче й так.

 

Потішка.

 

Їжак давно не їв,

Чистив ніженьки свої.

Їздив коник на стеблині

Теж не їв нічого нині;

Дід їздовий їхав в ліс –

Їжу їм обом привіз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ми любимо весну,

Зелену, чудесну,

Грімницю у тучі,

І дощик співучий,

І луки широкі,

І ріки глибокі,

І поле веселе, і рідні оселі,

І цвіт у маю –

Всю землю свою.

 

Індик гукнув « Тікаю пріч!

Іде у двір імлиста ніч».

І дощова густа імла

Усе довкіл оповила.

 

Загадки.

 

Срібною каймою

На гілках висить зимою.  (іній)

 

Воно належить мені, але інші вживають

 його частіше за мене.  ( ім'я)

 

Біле, лежаче,

На стрісі плаче,

Що його тіло

Сонце пригріло.    (сніг)   

 

Дерев’яні дві конячки

Мчать мене униз навскачки,

А коли я спотикаюсь

За дві палиці тримаюсь.  ( лижі)   

 

Потішка.

Плаче наш Пилипко гірко

Як круту здолати путь?

Повтікали лижі з гірки,

А на гірку не ідуть.

 

Лічилка.

В ожеледицю.        

 

На доріжках слизько - слизько:

Впав Микола, впав Дениско,

І Маринка, і Оленка,

І Оксаночка маленька.

Ну а потім біля хати

Впали мій дідусь і тато.

Я приніс пісочку трішки

Й притрусив усі доріжки.

 

Прислів’я.

 

Праця – це батько з матір’ю:

і поїть, і годує, і зодягає.

 

Білі руки чужі труди люблять.

 

Краще на п’ять хвилин раніше,

Ніж на хвилину пізніше.

 

Смілому і море по коліна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Йоржа впіймав на вудку Йосип,

Схопив і  зойкнув: ой-ой-ой!   

Не знав, напевно, Йосип досі,

Який колючий йоржик той.

 

Йосинок на поля йшов.

Ромен-зілля там знайшов.

Ще й у гай також піде,

Може, папороть знайде.

 

Йосип чемний і серйозний;

Скільки в нього світлих мрій!

В небо лине паперовий,

Кольоровий, дивний змій.

 

• Йди но, йоржику, сюди !

Онде крихти хліба.! –

Йорж не вийде із води,

Йорж не птах, а риба.     

 

 

Загадки.

 Пара довгих вушок, сіренький кожушок,

Прудкий побігайчик, а зоветься…    (зайчик)

 

Маленький сірий птах,

який чудово співає.  ( соловей)

 

 Горизонт, небокрай. ( обрій)

 

Чоловіче ім’я ( Йосип)       

 

Нею пишуть в класі на дошці (крейда)

 

Квітка, що цвіте на початку осені.    (айстра)

 

Його в наших річках досить,

Окрім того в озерах теж.

Руками просто не візьмеш –

Жорсткий на спині гребінь носить.  ( йорж)

 

То стрекоче, то кряче,

То занявкає як кішка.

Ви напевно здогадались, –

Це, звичайно, пересмішка,

Вона в лісі навіть ойка

А зовуть цю пташку…   ( сойка)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Качки край копанки клопочуть,

Качаток кличуть під колиш.

Кача впіймати кішка хоче.

Катруся киці каже: – Киш!

 

Невеликий , з кулачок.

Жив в болоті куличок.

Хоч болотечко мале,

Куличку жилось не зле.

 

Каченята йшли рядочком,

Раптом гілочку знайшли,

А із неї два листочки

Вниз і вгору відросли.

Качка дітям: – Ках -ках- ка…

Подивіться: буква К.

 

Калли, калли, ніжні калли

Ловлять роси пелюстками.

Сонце роси вишиває,

Калли променем ласкає.

 

Запросила я сестричку до стола,

Клаптик білого паперу їй дала.

Посадила я сестричку на стілець,

Показала як тримати олівець.

А сама немов учителька стою

І навчаю першокласницю мою.  

 

Квочка із курчатами

Качці з каченятами:

• Куд, куди?
• На каруселі,

Там, де коники веселі, кататися.   

 

 

Коник гривкою трясе,

Коник сам себе пасе.

Золота вуздечка – брень,

Золота підковка – дзень!  

 

Потішка.

Куштувало козеня кущики колючі,

І кричало козеня : « Ой , які кусючі!»

Є колючки тут і там – як його вкусити?

Треба кущики кусючі косами скосити.

 

Чистомовка.

Ко –ко -ко – ми купили молоко.

Ку-ку-ку – мама сіє муку.

Ки -ки- ки – достигають грушки.

Кі- кі- кі – білочки верткі.

 

Скоромовка.

Кіт котив коток по току.

Коток накотився на лапу коту.

Котик заплакав із току утік –

 Не потикайся, котусю , на тік.

Загадки.

Розділовий знак, що має форму гачка.    ( кома)

Великий соковитий плід із солодкою червоною серцевиною. (кавун)

Ароматний напій із плодів кавового дерева.   ( кава)

Виріб з візерунками, яким вистеляють долівку.  ( килим)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лелека ластівку питає :

• Хто вище всіх птахів літає?
• Літають люди вище всіх

На літаках своїх легких!

 

Ластівки немає – відлетіла вже .

Десь її стрічає сонечко чуже.

Хоч воно і гріє, та на чужині.

Ластівка марніє, не співа пісні.

 

Літом ластівка літає,

Ластів’ят малят навчає: 

« Не лінуйтесь, ластів’ята.

Вчіться літечком літати.

Бо як літо відлітає,

Ми за море помандруєм».

 

Лілії білі, білі і миліш,

Тихе озерце, сонячні хвилі.

Літечко, літо. Хлюпають хвилі.

Милують, ніжать лілії білі.

 

При дорозі, де тополі,     

Синій льон зацвів у полі.

Біля льону синя річка,

В небі синьому синичка.

 

У літак сідає лис.

З міста він летить у ліс.

А лисиця й лисенята

Виглядати будуть тата.

 

На галяві, коло річки,

Виросли грибки- лисички.

І ніхто їх не збирає,

Бо лисичка доглядає.

 

Чистомовка.      

Ла-ла-ла – молоко пила.

Ли-ли-ли – липку полили.

Ло-ло-ло – їдемо в село.

Лі-лі-лі – рученьки малі.

 

Лічилка .

Біля річки на лузі

Первоцвіт розцвіта:

А хто останній, друзі, –

Той з кола виліта.

 

 Скоромовка.

Зелен, зелен, льон у полі,

Буде лялі з льону льоля,

Білим, білим, білована,

Мов лілея мальована.

 

На столі лежить сільниця,

У сільниці – сіль.

 

Стоїть клен, біля клена сидить Олена.

 

Ліз карасик через перелазив та у воду плюсь.

 

Веселинки .

Липень сонцем оповитий,

Зупинився серед літа.

Зупинився, обдивився

Хліборобам уклонився.

Привітався із житами

З ячменями, пшеницями

Та й узявся за жнива.

Липень – жниву голова.

 

Хто чий синок ?

 

У кита синочок –

Китеня.

У слона синочок –

Слоненя.

В їжачка синочки –

Їжачатка,

Ну, а я синочок –

В мого татка.

 

Білокрилий лелека

Прилетів іздалека

Й на крилі приніс тепло,

Звеселивши все село.

 

 

Це не казка і не сон –

Буйно квітне в полі льон.

Глянь, яка довкіл краса6

Синя річка й небеса!

Це насправді, не здалось,

На галяву вийшов лось.

Величавий та гінкий,

В нього роги, як гілки.

 

 

 

 

Загадки.

Сіяли, вибирали, такими,

Сушили,  колотили, рвали,

Крутили, чесали, ткали, на стіл клали.   ( льон)

 

Любить митися й купатися,

Але від того худне.      ( мило)

 

Не лікар, а дерево лікує.     (дятел)

 

Що це за чудеса?

Подивись, яка краса!

Птахи дивляться у воду

На свою чудову вроду,

Легко змахують крильми,

 Ніби перший сніг зими,

Шиї довгі і гнучкі,

Що за красені такі.       (лебеді)

 

 

 

 

 

 

« М’яу» – мружить очі Мурчик ,

Мабуть мишку захотів.

Мріє стати він мисливцем

Самим спритним між котів.

 

Норець – чубатий плавець,

Знов міняє комірець.

От чепурун цей птах!

Більш не знайдеться  такого в

озерах та річках.

 

 

За горою, де вітряк,

Поле вкрив червоний мак.

Наче сонце золоте,

Мак красується, цвіте.

Загадки.

Запалали в чистім полі

Квіти гарні і червоні.

То палає в полі так

Польовий червоний …     (мак)

 

Скоромовка.

 

Не жаліла мама мила,

Мила мама милом Милу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На довгу нитку намистини

Настуся хоче нанизать.

Вона, напевно, буде нині

На нашім святі виступать.

 

Над нами небо голубе,

На ньому сонце золоте.

На землю нашу неозору

Воно проміння шле ясне.

 

Чистомовка.

На- на- на – ми впіймали лина.

Ну-ну-ну – я козу тягну.

Не-не-не – яблуко смачне.

Ні- ні- ні – сонце у вікні.

Ни- ни- ни – червоні кавуни.

 

Загадки.

На сонечко я схожий

І сонечко люблю.

За сонцем повертаю

Голівоньку свою.   (соняшник)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

Ось гляньте : з оленятком олень

У зоопарку нашім є.

Оскрайчик хліба тато Олин

З- за огорожі їм дає.

 

Осел по вулиці гаса –

Осла ужалила оса.

Ой! Боляче! Отож, малята,

Осу і вам не слід чіпати.

 

Сонце наче буква О,

Над землею попливло.

І до нього, як до мами,

Діти тягнуться руками.

 

Зеленіє стежина,

Хоч і осені час.

Вже поспіла ожина

На узліссі у нас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похмуро плещуть хвилі в морі.

Пливе на північ пароплав.

В пургу і шторм в морськім просторі

Він путь до пристані проклав.

 

Пекар півень у пекарні

Пік перепічки прегарні:

І пшеничні пампушки,

 І препишні пиріжки.

Пригощайтеся!

 

 

Чистомовка

Па-па-па – рисова крупа.

Пи-пи-пи – яблука купи.

 

Загадки.

Хто співає на паркані у червоному жупані

Й чобітку: ку-ку-рі ку!   ( півник)

 

Не князівської породи,а ходить у короні.

Не їздець, а з шпорамит, не сторож,

 а рано будить.

 ( півень)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові.

 

Рожевий ранок розбудив

Ромашку, рибку і Русланку,

А навкруги багато див!

Вставайте! Доброго вам ранку!

 

Радо грати дітворі

У широкому дворі.

Гамірлива дітвора

На весь двір кричить « Ура!»

 

Чистомовки.

 

Ра-ра-ра – рада дітвора.

Ру-ру-ру – рака в руки я беру.

Рі- рі-рі – горобці в дворі.

Ри- ри- ри – чітко говори.

Ро- ро- ро – принеси відро.

 

Скоромовки

 

У Клави корона, у Клари корали.

 

Роса росила, коса косила.

 

Варвара варила,

А Лариса солила.

 

У варвари коса.

Варвара – краса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стоять під снігом сосни сонно.

Сидять на соснах снігурі.

Санчата на ставок з розгону

Скотились весело з гори.

Сіра гуска їсть овес

І кричить сердито: Ес-с-с-с.

 

 

Наче сонце у долонях,

На городі квітне сонях.

А під соняхом гарбуз

Одягнув рудий картуз.

 

 Грім, а потім щедра злива

Натрусили слив із сливи.

Де по три, а де по дві,

Скрізь лежать в густій траві.

 

 

 

 

Загадка.

У теплі краї не літають,

А з нами на весну чекають.

В мороз ми розвішуєм їм годівнички,

А звуть цих пташок…  ( синички)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер весна. Тарасів тато

На тракторі в степу весь час.

Як тато трактористом стати

Також збирається Тарас.

 

 Тато – тигр, тигриця мама

Тихо ходять чагарями.

Тигреня ричати вчиться –

Тигра всякий звір боїться.

• Тук! Тук-тук! Тук-тук!

То отак стукоче дятел:

Та ж узявся лікувати –

Тяжко хворий в гаї бук.

Тихо тут. А дятел стука:

• Ти, хворобо, геть від бука!
•  

Чистомовка.

Ти-ти-ти – висока рости.

То-то-то – тепленьке пальто.

Ті-ті-ті – вогонь у плиті.

Та-та-та –пташечка літа.

Ту-ту-ту – хату замету.

Те-те-те – тополька росте.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уранці йдуть учитись учні .

Учителька у школі жде.

Улянці нашій аж незручно :

Чому ж вона туди не йде?..

 

Ау! По гаю йде луна.

Ау! Звідкіль взялась вона?

То ТО Олечка у гаї, то Олечка гукає:

Ау! Ау! Ау!

 

Кричить мій менший братик:

• У-а! У-а! У- а!

Він знає небагато –

Дві букви : у та а.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фарбувала Фрося вікна

Федір їй допомагав,

А як не ставало фарби,

Федір миттю наливав.

 

Фурчить, блищить на різні фарби

Фонтан веселий у садку.

В нім водить  флот легкий і гарний

Федорка в білім фартушку.

 

На майдані, де фонтан,

У футбола грав фазан.

Був би класний футболіст –

Заважає пишний хвіст.

 

Гра « Назви слова з [ ф], [ф']

Жирафа, телефон, шафа, рафінад,

Марфа, Федір, Марта, фіранка,

портфель, фабрика, фрукти, фургон,

 форма, фільм, верф, флюгер, цифри.

 

Загадка.

 У морі купався

Сухеньким зостався,

Під дзьобом – торбина,

В торбині – рибина. ( фламінго)

 

Через поле і лісок

Подається голосок,

Він біжить по проводах,

Скажеш тут, а чути – там. ( телефон)

 

Дерево та дріт, а кричить на весь світ.  ( телефон)

 

Коля вірша прочитав,

Рома пісню заспівав.

Слово в слово, тон у тон

Записав…   ( магнітофон)

 

Форма така: маю п’ять пелюсток

 І напівкруглий зелений листок,

А серединка у мене жовтенька,

Личко не кругле, а трохи довгенько,

Квітка я ніжна, низенька, дрібна,

А як запахну – приходить весна.   ( фіалка)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хом’як тягнув пір’їнку,

Хом’ячиха теж пушинку.

Так по крихті назбирали

Та й на зиму ковдру мали.

 

Хоч хвилі ходять і хлюпочуть,

Хоробро наші хлопчаки

В човні хиткому їхати хочуть, –

Вони хороші моряки.

 

Хокеїсти – хом’яки

В хутро вкутали боки.

В пухнастому вбранні

Їм удари не страшні.

 

Гра « Хто чи що?»

Хата, хвіртка, хвиля, хобот, хлів,

дах, халва, муха, страх, хутро, горох.

 

 

 

Скоромовки.

Кричав Архип,

Архип охрип.

Не треба Архипу

Кричати до хрипу.

 

Летів горобець

Через верхній хлівець.

Ніс туди гороху

І нам дав потроху.

 

Чуки, Чуки, чукарики!

Корять Насті сухарики.

Хрумкає Настя

Сухарі хрумчасті.

 

Загадки.

Він і чорний, він і білий,

І завжди він загорілий.

Як до столу ми йдемо,

То без нього не їмо.  ( хліб)

 

Не розбивши горщик,

Не з’їси каші.  ( горіх)

Як зростав  – у землю ріс,

Хто дістав – утерсь від сліз.  ( хрін)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напекли млинців,

Назвали кравців,

А кравець за млинець

Тай побіг у танець.

 

Цапок водицю п’є з циберка,

Скубе травицю у садку.

Солодкий цукор чи цукерка –

Це теж цапкові до смаку.

 

 

А цирк який цікавий!

В нім цілий день вистави.

Танцюють в цирку циркачі –

Гірські цапи - бородачі!

 

Гра « М'який чи твердий»

 

Цибуля, цифра, концерт, цвіркун, вулиця,

 цех, горобець, цвях, суниця, цілий, молодець,

 концерт, палець, блюдце, криниця, цирк.

 

Загадка.

Білий, як сніг,

В пошані у всіх,

До рота попав,

Там і пропав.  ( цукор)

 

Високо стоїть,

Одне око має,

Всюди заглядає.  ( сонце)

 

Скоромовки.

Очиці у вовчиці наче блискавиці.

 

Летів горобець, сів на хлівець,

А як вийшов стрілець,

То утік горобець.

 

Усім подобається це куце куценя.

У кільця не має кінця., всі кільця без кінців.

 

Потішка.

Киці сниться криниця.

Уві сні всміхнулася киця –

Киці бач криниця сниться,

Не з водою, а така,

Де по вінця молока.

 

Прислів’я.

Кінець – ділу вінець.

Менше обіцяй більше працюй.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ніч не спали сиченята,

Полягали ранком спати

• На добраніч! – каже сич.

Бо в сичів же день це ніч.

 

Чисто- чисто у «Чайній»,

У « Чайній» у чарівній.

Черепаха чаювала

 

 

Загадки.

 

По лужках, по доріжках

Ходить чудо в двох листках.   

                     ( черепаха)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шиє Люба, вишиває,

Шубку ляльці дошиває.

Шапка, шарф і шаровари

Шити мама помагає.

 

Шматок сальця шукає мишка,

У нашій шафі шарудить.

Як шугоне на мишку кішка!

А мишка шусть у шпарку вмить!

 

• Шишкарику- пташко,

Що ти що ти довбеш щоднини?

• Шишечки з сосон очки,

Шишечки з ялинки.

 

Гра « Хто швидше?»

Жар ( шар), дуб ( душ), сум ( шум), мило

( шило), лоза ( лоша), лини ( шини), лити

( шити), малина ( машина), папка (шапка),

котик ( кошик).

 

Скоромовки.

 

Шишка на сосні, шашки на столі.

 

Для мишки не має звіра страшнішого від кішки.

В горішнику горошина

Горішками обвішана.

Оришка й Тимішко

Струшують горішки.

 

 

Загадки.

 Озира зимовий ліс,

На морозі чистить ніс.

Для коханих пташеняток

У гніздечку у цей час –

Пуху, шишок і зерняток

На всю зиму він припас.  (шишкар)

 

Гриць дивується, питає,

Що за пташка так співає,

Як горобчик цвіриньчить,

Мов сорока стрекотить,

А ще інколи бува,

Що кричить немов сова!

• Хто ж виспівує отак?
• Та тож так співає…  ( шпак)

 

Мій зелений піджачок,

Весь пошитий з голочок

Тільки, що мені робить –

Я росту, а він тріщить?

І дарма, якщо порву –

То й без нього проживу.  ( каштан)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ще дощ іде, періщить злива,

Щенятко вимокло на хлющ,

А щиглик щебетун щасливий,

Щебече пурхнувши на кущ.

 

 Зубаті щука і щупак

Щербатий чистили п’ятак

Щіткою щербатою

З щупака щербатою

У щупака за хатою.

 

На болоті журавель

Цілий день збирав щавель,

Назбирав собі на борщ,

І якраз вперіщив дощ,

І щавель знесла водиця,–

Без борщу лишилась птиця.

З того часу журавель

Сирим жує щавель.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Юрасик любить працювати ,

Він юний садівник , юннат.

З юрбою малюків завзятих

За школою він садить сад.

 

Ви тільки гляньте птах юрок,

Брат легкокрилих ластівок.

Об’їхав юнгою весь світ

Прибув у місто алфавіт.

 

Добре нап’ються водицею

Рідні, хороші  лани.

І золотою пшеницею

Літо прославлять вони.

 

 

Гра « Хто більше»

Юрій, Люся, Юлія, Юхим, Югина, Нюра, Люда.

 

Народна пісенька.

 

Люлі, люлі мій синочку

Справлю тобі колисочку,

Справлю тобі колисочку

Тай повішу на дубочку.

Сонце зійде, обігріє,

Роса впаде тай скупає.

Листок впаде та й накриє.

Будуть пташки прилітати

Та будуть співати.

 

 

Загадка.

Хто найпершим входить в дім,

а потім всі хвостом за ним ( ключ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ялинка ясними вогнями

Яскраво світиться й сія.

Якраз до свят з приятелями

Усю абетку вивчив я.

 

Ялинка в алфавіті–

Мов сад у щедрім літі:

І яблука на вітті,

І ягоди на вітті,

Ясніє зірочка вгорі

На втіху нашій дітворі.

 

Загадки.

Коли я потрібний

мене викидають,

коли не потрібний

мене піднімають ( якір).

Неприваблива, шелипувата,

І як прийде на стіл вона,

Скажуть весело хлоп’ята:

• Ну й розсипчаста, смачна ( картопля).
•  

Скоромовка.

Якось Яків сіяв мак

Так, сяк абияк.

Виріс ярий Яків мак,

Та щось коле як їжак.

 

Ходять зубри бородаті,

І рогаті  й волохаті.

А між ними зубренятко –

Дуже схоже на телятко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знак називається м’яким.

Пом’якшуєм вимову ним.

Це знає і маля,

Бо слово пень

І слово день

М’якенька вимовля.

 

Загадки.

Я– не шість

 Я- мякий знак!

Це повинен знати всяк,

Я не літера нова,

Я пом’якшую слова.

Забігаю аж в кінець

 Я у слові – олівець. ( мякий знак)

 

Поховались за пеньки

довгоносі хлопчаки.

У картузиках руденьких

Називають їх…     ( опеньки).

 

Там орає, там вже сіє,

Трусить яблука в садах

І малює як уміє

На листочка і в листках.

• Ну й завзята у роботі!
• Так зате вся в позолоті. ( осінь)