Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та за шкалою висот.

Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та за шкалою висот.

Земна поверхня дуже нерівна. На ній трапляються рівнинні ділянки, горби, яри і гори. Усі форми земної поверхні називаються рельєфом.

Нівелір – найпростіший прилад, який являє собою дерев’яну рейку завдовжки 1 м з виском і служить для вимірювання відстаней по вертикалі, або складний геодезичний прилад для точних вимірювань висоти місцевості

Абсолютною висотою називається перевищення точки земної поверхні по вертикалі над рівнем моря, висоту якого беруть за 0 метрів.

Відносною висотою називають перевищення по вертикалі однієї точки земної поверхні над іншою.

Горизонталі – умовні лінії коричневого кольору на плані, які сполучають точки з однаковими абсолютними висотами. На горизонталях є числа, які позначають їх абсолютну висоту.

Для того щоб розрізнити зображення горизонталями гори від улоговини, хребта від лощини, від горизонталей у бік пониження схилу проводять рисочки – бергштрихи.

Крім горизонталей, рельєф на планах і картах зображають відмітками абсолютних висот характерних точок рельєфу – вершин гір чи горбів, дна улоговин, Позначають їх арабськими цифрами біля характерної точки з точністю до 0,1 м.

На фізичних географічних картах для унаочнення показників висот та глибин застосовують спосіб фарбування інтервалів між горизонталями. Для висот суходолу використовують відтінки зеленого, жовтого та коричневого кольорів, для глибин океану – відтінки синього. Відповідні кольори з позначками глибин та висот – шкалу висот та глибин – розміщують поруч із рамкою карти.

Види форм рельєфу відповідно до абсолютних висот