АБСТРАКЦІОНІЗМ — ПРОВІДНИЙ НАПРЯМ АВАНГАРДНОГО МИСТЕЦТВА XX СТОЛІТТЯ, ЩО ВІДМОВИВСЯ ВІД РЕАЛІСТИЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ ПРЕДМЕТІВ. ЗАМІСТЬ ЦЬОГО ХУДОЖНИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ КОЛЬОРОВІ ПЛЯМИ, ЛІНІЇ, ГЕОМЕТРИЧНІ ФОРМИ ТА ТЕКСТУРИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО, СУБ'ЄКТИВНОГО ОБРАЗУ, ЩО ПЕРЕДАЄ ВНУТРІШНІ ВІДЧУТТЯ, А НЕ ЗОВНІШНЮ ДІЙСНІСТЬ.
Номер слайду 3
Основні характеристики абстракціонізму: Безпредметність: Відсутність прямих асоціацій з реальними об'єктами. Формальні елементи: Основою творів є колір, лінія, площина та ритм. Суб'єктивність: Митець фокусується на власному внутрішньому світі та емоціях.
Номер слайду 4
Абстракціоні́зм, абстрактне мистецтво, безпредметне мистецтво, конфігуративне мистецтво — одна з течій авангардистського мистецтва. Виникла на початку XX ст. Основоположники: Василь Кандинський, Казимир Малевич, Піт Мондріан. Малевич Казимир Северинович Мондріан Піт Кандінський Василь Васильович
Номер слайду 5
Казимір Малевич. Чорний квадрат. 1915. Полотно. Олія. Державна Третьяковська галерея, Москва Чорний квадрат. Бл. 1923 року. Робота виконана спільно з А. Лепорською, Н. Суєтіним. Російський музей Філософсько-естетична основа абстракціонізму — ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків.
Номер слайду 6
Абстрактний живопис. 1913 Абстрактний живопис. 1911 Кандінський Василь Васильович Абстрактний живопис. 1913
Номер слайду 7
Малевич Казимир Северинович Жінка з відрами. 1912-1913 Чорне й біле. Супрематичнна композиція. 1915 Супрематичний живопис. 1916.
Напрям сучасного абстрактного мистецтва в скульптурі і живописі виник в Європі та Північній Америці в 1910 — 1920. Абстракціонізм у наші часи звичайно описує мистецтво, що не відображає предмети реального світу, але використовує тіні та кольори для надання настрою. Ромохов Володимир. Арх-Ідея Ромохов Володимир.Мелодія почуттів
Творчі пошуки провідників абстракціонізму у малярстві, графіці, скульптурі тощо впливали на дизайн, а також на художню літературу (антироман; література потоку свідомості), на «концептуальне мистецтво», зокрема на конкретну поезію, яка хоч і оформилася в середині століття, однак її вияви спостерігалися у 10-ті роки.