Ада Роговцева - акторка українського театру та кіно.

Ада Роговцева

Ада Роговцева – одна з найулюбленіших акторок радянського кінематографу. Її героїні на екрані – душевні, горді та внутрішньо аристократичні жінки. Творча біографія артистки почалася в Україні, і своїй батьківщині вона ніколи не зраджувала, не спокусилася на можливість перебратися до Москви. Зараз Ада Миколаївна входить у своєрідну десятку найзнаменитіших українських бабусь, як і раніше, знімається в кіно, а також бере участь у політичному житті країни.

Ада Миколаївна народилася у невеликому місті Глухові, що на Сумщині, за 2 роки до початку Другої світової війни. Мама дівчинки працювала агрономом, а батько служив у НКВС, у молодого подружжя вже підростав син Слава. Коли СРСР виявився втягнутим у військові дії, родина Роговцевих опинилась в Одесі. Там Микола Іванович, голова сім'ї, спробував організувати евакуацію рідних через поромну переправу. Дитинство та юність

Ганна, його дружина, була на той момент вагітною, а тому ні вона, ні діти не встигли піднятися на борт. Це й урятувало їм життя. Після цього інциденту Ганна Роговцева з дітьми повернулася до Глухова, а Микола Іванович поїхав до Москви, де служив в охороні Микити Хрущова. Ближче до закінчення війни глава сім'ї зумів вибити для рідних кімнату в комунальній квартирі, і невдовзі всі вони перебралися до столиці УРСР.

Жили Роговцеви небагато, але дружно, та ще й у дружбі із сусідами. Про ті часи актриса пізніше відгукувалася з тонкою іронією та теплом. За кілька років, коли Ада вже навчалася у 5-му класі, батька перевели знову, цього разу до Полтави, де з продуктами було краще, ніж у Києві. Голод, що весь цей час переслідував сім'ю, відступив.

У цьому благодатному краї Ада закінчила школу. Талановитій і старанній дівчинці навчання давалося легко, і, крім самих занять, Роговцева часто була зайнята самодіяльністю, охоче виступала з віршами як класичними, і власного твору. Крім цього, брала участь у театральних виставах. У випускному класі Ада планувала вступати на факультет журналістики, але, подумавши, вирішила ризикнути та подала документи до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого.

Театр. Юна студентка була однією з найкращих учениць курсу. Викладачі відзначали її талант, працьовитість та завзятість. Незабаром Ада стала сталінською стипендіаткою. На 4-му курсі знайомий Роговцевий, актор театру та кіно Олег Борисов запросив перспективну артистку в НАРТД імені Лесі Українки.

Вже 1959 року дівчина дебютувала у головній ролі у постановці "Юность Поли Вихровой". Таке швидке кар'єрне зростання вийшло, зокрема, через те, що юна Роговцева виявилася наймолодшою ​​в акторському складі, і конкуренції у неї практично не було.

У 23 роки Ада отримала звання заслуженої артистки УРСР. На той час вчорашня випускниця встигла зіграти 3 головні ролі у виставах. Починаючи з 1960 року рідкісний сезон обходився без нових п'єс, де Ада Роговцева не виконувала б провідні ролі. 1967-го молода актриса втілила на сцені рідного театру образ полячки Гелени Модлевської із п'єси "Варшавська мелодія" і зробила це настільки добре, що театральні критики миттєво почали віддавати хвалу виконавиці

За 3 десятки років в академічному театрі російської драми Роговцева виконала понад 50 ролей, у тому числі втілила 5 образів у постановці "Пер Гюнт". Артистка попрацювала з багатьма талановитими режисерами. Серед них ексцентричний Роман Віктюк, який цінує драматичний талант актриси.

Після відходу з Київського національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки гастролює з концертними програмами та камерними театрами. У Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі грає у виставі «Рожевий міст», яку поставила дочка Роговцевої Катерина Степанкова. Професор Національного університету культури, викладає в Київському театральному інституті ім. І. К. Карпенка-Карого. Одна з учениць Ади Миколаївни - Галина Кияшко досить відома українсько-нідерландська акторка, телеведуча, фотомодель.

Після того, як у театрі з'явився новий художній керівник Михайло Резникович, атмосфера в колективі почала розпалюватися. Адміністратор почав виживати незручних для нього людей із театру. За словами Ади Миколаївни, вона стала для Резніковича головним ворогом. Незабаром актриса була змушена скористатися пропозицією Едуарда Мітницького та розпочати роботу у театрі «На Лівому березі».

В нульових Аду Роговцеву прийняв Роман Віктюк, старий друг і шанувальник. Співпраця з театром цього режисера тривала кілька років, разом вони створили п'єсу, присвячену останнім рокам життя Лесі Українки, де акторка зіграла роль великої поетеси. Після цього Ада Миколаївна багато брала участь у антрепризних спектаклях. Артистка співпрацює з театром "Сузір'я", де працює режисером дочка Катерина.

Фільми. Брати участь у кіновиробництві Ада Миколаївна почала, ще будучи студенткою-першокурсницею. 1956 року вийшов перший фільм за участю актриси - кінострічка "Кривавий світанок", де Роговцева зіграла другорядну роль. Протягом півтора десятиліття Ада брала участь ще у низці проектів, з'являючись на екрані буквально на кілька хвилин.

"Кривавий світанок"

1970 року вийшов фільм, який зробив Аду Роговцеву знаменитою на весь СРСР - двосерійна військова драма "Салют, Марія!". Там молода актриса перетворилася на підпільницю Марію, дівчину з важкою та трагічною долею. Ада стала настільки популярною, що читачі журналу "Радянський екран" надали їй звання кращої актриси. Саму картину у кінотеатрах переглянули 17 млн ​​глядачів.

Військової драма «Салют, Марія!»

У 1971 році молода Роговцева брала участь у екранізації п'єси "Кам'яний господар". Її партнером на знімальному майданчику став Богдан Ступка. У картині про освоєння космосу "Приборкання вогню" Ада зіграла дружину генерального конструктора (Кирилл Лавров). Фільм удостоєний головного призу кінофестивалю у Карлових Варах.

Потім була робота, яку досі вважають найяскравішою у фільмографії артистки і за якою її насамперед дізнаються – багатосерійна драма «Вічний поклик». Роговцева знялася в ролі жінки, приниженою рідним батьком, яка вийшла заміж за нелюбого і все життя приховує почуття до іншого чоловіка.

У мелодрамі «Було в батька три сини» Ада Миколаївна постала в образі матері сімейства, всередині якого розгоряється конфлікт, і лише трагедія поєднує його членів. Акторці доводилося часто грати матерів, дружин, бабусь, загалом – героїнь, які живуть турботами про інших, все розуміють і прощають.

Особисте житття З чоловіком Костянтином Степанковим юна Ада познайомилася, вступивши до вузу – майбутній чоловік викладав її курсі. Почуття між молодими людьми спалахнули досить швидко, проте пара дочекалася, поки Роговцева випуститься зі стін інституту, і лише тоді Костянтин зробив коханій пропозицію. 1962 року в сім'ї народився син Костя, а ще через 10 років на світ з'явилася дочка Катерина.

5 років Костянтин Петрович не дожив до золотого весілля. Актор помирав довго і болісно, ​​сім'я боролася за його життя, проте 2004 року Степанков помер. Через 8 років сталася ще одна трагедія: від раку легень помер Костянтин-молодший, син Роговцевої. Ця втрата підкосила актрису. За словами самої Ади Миколаївни, вона залишилася жити лише завдяки дочці та трьом онукам. Пізніше про особисте життя зірка кіно написала книгу «Мій Костя», що ґрунтується на щоденниках чоловіка.

2018-го, за інформацією низки сайтів, ім'я знаменитої артистки внесли до українських підручників з історії, поряд з ім'ям молодого колеги Ахтема Сейтаблаєва. З ним Ада Роговцева грає у спектаклі «Будьте як удома». Крім цього, чоловік відомий в Україні за фільмом «Кіборги» про оборону Донецького аеропорту, який встановив рекорд касових зборів.

На даний момент акторка активно допомагає бійцям АТО, неодноразово виступала перед українськими воїнами, а також зіграла у благодійній виставі "Варшавська мелодія 2", зібравши 52 тис. грн для поранених українських бійців.

Варшавська мелодія 2

12 липня 2007 Президент України Віктор Ющенко підписав указ про надання Аді Роговцевій звання «Герой України» з удостоєнням ордена Держави.2006 року Ада Роговцева і Катерина Степанкова зіграли у виставі ”Варшавська мелодія-2".

Коли розладналися відносини між Росією та Україною, Роговцева у студії каналу «Інтер» заявила, що надалі не має наміру приймати запрошення від російських колег. Нібито її засудили до 3 років за те, що вона перераховувала зароблений гонорар на підтримку української армії.Інформація ця не підтвердилася, але Ада Миколаївна залишається вірною своїй позиції. Про Росію актриса відгукується як про країну-агресора, боїться, що її та дітей «знову зроблять рабами», в інтерв'ю «Радіо Свобода» зізналася, що головна реліквія в будинку – прапор із автографами учасників «Правого сектору». Проте Роговцева знялася в серіалі «Цветок папоротника», поставленому російським режисером.

Про відносини з Росією та росіянами:"Життя мене пов'язувало з Росією 60 років, тому що мене завжди туди запрошували з роботою. Але вони напали на мою країну, вони перейшли ту грань, яку переходити не можна. Як я можу їхати до тих людей, які не поважають мою землю мій народ, які вважають, що це якась придумана нація та придумана мова”. "Я все життя грала в Росії, крім України. Мені кажуть: "Пекло, ти наша". А я їм відповідаю: "Я не ваша. Я своя, я українська”.

Про Донбас та українських військових"Я бачила зруйнований Донбас, я тільки приїхала звідти. Я знаю, що таке, коли люди вилазять із льохів, де сиділи по кілька тижнів. Воно є. Є чого боятися. І тому я говорю, що всі мають бути захисниками своєї країни. Потрібно пам'ятати, що велика-велика небезпека висить над нашою країною."Я збагачена знаннями, коли повертаюся з Донбасу. Тому що всі ці хлопці – всі герої. Вони мене збагачують, тому що знають більше за мене, і бачили більше за мене, і пережили страшніші і серйозніші речі, ніж я. Це означає, що вони старші мене, а у старших треба вчитися”.