Адаптація першокласників

2023-2024 Вчитель: Насон Світлана Карлівна

Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися

Адаптація – це пристосування дитини до умов і вимог школи, які для неї є новими порівняно з умовами дитячого навчального закладу і сім'ї в дошкільному дитинстві.

Мета адаптаційного періоду в 1 класі: створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті.

- До нового кола спілкування; - до нового укладу життя; - до збільшення фізичного та емоційного навантаження.

Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другий половині потрібно більше часу. Від чого залежить тривалість адаптації? Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров´я та рівня розвитку. 

це пристосування до нового режиму навчання й життя. Життя плинне, суперечливе, малопередбачуване: не встиг пристосуватися відчути стабільність існування, як трапляється таке, що докорінно змінює плани, суттєво впливає на самопочуття, змушує пристосовуватися до нового й незвичного.

це входження до нової системи вимог, пов'язаних з виконанням навчальної діяльності. Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних її потреб, до яких належать потреба в безпеці, фізіологічні потреби (у їжі, сні, відпочинку тощо), потреба в прийнятті та любові, у визнанні та повазі, у самовираженні, самоствердженні й у розвитку. Тим самим закладаються можливості для успішної соціальної адаптації й соціалізації дитини.

це процес входження до учнівського колективу. Соціальну адаптацію розглядають як завершальний, підсумковий етап адаптації в цілому, що забезпечує як фізіологічне і психологічне, так і соціальне благополуччя особистості. Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо).

Високий. Середній. Низький

Першокласник позитивно ставиться до школи:правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки та пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно;засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків;доручення виконує під контролем і без особливого бажання;пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх. 2. Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою. 3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати. 4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем. 

В класі навчається 17 учнів. 10 хлопчиків та 7 дівчат. 12 учнів з 2017 року народження, 5 учнів – 2016 року народження. До вступу до школи лише 5 дітей відвідували дитячий садок до війни. 12 дітей перебували на вихованні вдома. 8 учнів місцеві, 9 учнів підвозяться до ліцею шкільним автобусом (з таких сіл: Гучин, М. Листвен, Сибереж, Даничи, Присторонь, Трудове, Буянки, Убіжичі).

10 учнів виховуються у складних сімейних умовах.7 учнів із багатодітних родин.4 учня виховуються у неповних сім'ях.2учнявиховуютьсяу малозабезпечених сім'ях.1 учениця переселенка.1 учень напівсирота. Аналіз стану здоров'я дітей показав, що більшість не мають хронічних захворювань. Однак деяким учням рекомендовані заняття з логопедом.

Основна частина родин приділяють належну увагу вихованню і навчанню дітей, постійно тримають зв’язок з учителем, виконують завдання, регулярно цікавляться успіхами своїх дітей, з повагою відносяться до побажань і прохань учителя, проявляють ініціативу і надають посильну допомогу у справах класу і школи.

Пізнавальний інтерес сформований на високому рівні у 6 учнів,на середньому рівні у 6 учнів, на низькому рівні у 3 учнів. Діти позитивно відносяться до навчання, більша частина навчається з цікавістю, з великим задоволенням поспішають до школи. На уроках діти активні, допитливі, виявляють інтерес до любої навчальної діяльності. Станом на сьогодні, у дітей склалися дружні стосунки між собою, вони з повагою та турботою відносяться один до одного, чуйні, готові допомогти, це згуртований колектив. Діти вже можуть об'єднатися для виконання загальних справ, у багатьох добре розвинене почуття відповідальності за свої вчинки та вчинки своїх однокласників.

Характер взаємовідносин в класі в основному доброзичливий, діти з задоволенням грають разом, підтримують відносини поза школою. Основна маса дітей почувають себе в класі комфортно та знайшли друзів.Інтереси в класі різноманітні, серед них: малювання, футбол, дзюдо, музична школа, конструювання та комп'ютерні ігри.

створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини;створення ситуації успіхуформування інтересу до школи, шкільного дня;  знайомство з учнями інших класів і можливість їх спілкування після школи; неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків тощо); урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання; надання дитині самостійності в навчальній роботі; заохочення дитини,моральне стимулювання досягненьдитини. Розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини. 

Дбаю про інтереси дитини, сприймаю її як рівноправного партнера. Створюю сприятливий психологічний клімат у класі, атмосферу успіху. Допомагаю дитині усвідомити себе як особистість, розвиваю мотивацію учня, ініціативність, працездатність, самодисципліну та відповідальність. Забезпечую простір для виявлення здібностей дитини художніх, творчих, інтелектуальних та спортивних, тощо. Здійснюю психологічну підтримку і забезпечую індивідуальний підхід.

1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях. 2. Продумати режим дня та його дотримуватися. 3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.). 4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння домовлятися (слідувати правилам). 5. Пояснити, що учень повинен вчитися впродовж життя. Це цікаво та корисно.6. Розвивати комунікабельні здібності. 7. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації. 8. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом. 

Порада1. Найголовніше, що ви можете подарувати дитині це вашу увагу. Порада 2. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації. Порада 3. Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині. Порада 4. Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і почуватися впевнено. Порада 5. Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя. Порада 6. Мудре ставлення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини. Порадник для батьків

щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були для самої дитини і членів його сім'ї радісними і впевненими.