АДАПТОВАНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з української літератури для учня / учениці 6 класу

№  п/п

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікувані результати  навчально-пізнавальної

діяльності  учнів

Примітки. Рекомендовані види роботи.

           Тема І. ВСТУП

Художня література як вид мистецтва. Своєрідність мистецького світосприймання. Художній образ у літературі та інших видах мистецтва. Текстуально вивчені в 5 класі та самостійно прочитані учнями художні твори

Т.Л. Мистецтво, художній образ, література як вид мистецтва

Уважно слухає інформацію про художню літературу як вид мистецтва, інші види мистецтва [6 МОВ 1.1.1-1].

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

-  відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення [6 МОВ 1.1.2-1];

- зіставляти почуте із життєвим досвідом [6 МОВ 1.1.2-2];

- за допоміжними запитаннями  робить висновки на основі прослуханої  інформації [6 МОВ 2.2.7-1]; 

-  висловлює в усній формі власні почуття, враження, викликані новою навчальною інформацією та прочитаними художніми творами [6 МОВ 2.3.2-1];

- створює невеликі повідомлення про художню літературу [6 МОВ 3.2.1-1].

Тема ІІ. МІФИ ПРАДАВНЬОЇ УКРАЇНИ

Міф як найдавніша форма світогляду людини. Міфи про створення світу (космогонічні). «Сокіл-Род», «Прадуб» (за Сергієм Плачиндою, за вибором учителя). Побудова та символіка космогонічних міфів

Т.Л. Міф, види міфів

Уважно слухає інформацію про міф як найдавнішу форму світогляду, тексти міфів прадавньої України, відомості про письменницю Дару Корній та образи прадавньої міфології в її творчості [6 МОВ 1.1.1-1].

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

-  відповідає на запитання за змістом нового навчального матеріалу [6 МОВ 1.1.2-1];

- пробує переказувати міфологічні сюжети [6 МОВ 1.2.1-1];

- читає тексти міфів [6 МОВ 1.1.1-1]; 

-  розповідає про зміст прочитаних міфів [6 МОВ 1.2.1-1];

- за допомогою малюнків-підказок називає  порушені в міфах проблеми [6 МОВ 2.2.1-1];

-  формулює тему текстів міфів, рекомендованих для текстуального вивчення [6 МОВ 2.2.3-1];

- висловлює в усній формі власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених у тексті міфів персонажів, подій, ситуацій, явищ тощо [6 МОВ 2.3.2-1]; 

- намагається формулювати висновки відповідно до поставленого завдання на основі опрацьованого матеріалу про давні українські міфи як відображення прадавньої міфології, звичаїв та обрядів українців [6 МОВ 2.2.7-1];

- ознайомлюється з екранізаціями та мультиплікаційними версіями міфів [6 МОВ 2.5.1-3];

- використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів [6 МОВ 2.5.1-3];

- представляє текстову інформацію із текстів міфів прадавньої України за допомогою малюнків [6 МОВ 2.7.2-1].

Міфи про створення людини (антропогонічні). «Дажбог і Жива» (за Сергієм Плачиндою)

Дара Корній. «Лісовик», «Польовик» (із книги «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи»). Коротко про письменницю та її твори для дітей. Химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології. Втілення прадавньої міфології, звичаїв та обрядів українців

Урок мовленнєвого розвитку № 1. Укладання ілюстрованого словничка чарівних істот праукраїнської міфології або складання власних міфів (письмово)

 Діагностична контрольна робота № 1. Вступ. Міфи прадавньої України

                                                               Тема ІІІ. НАРОДНІ ПІСНІ. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ

Народні календарно-обрядові пісні, їх різновиди. Зимова обрядовість українців. Українські колядки й щедрівки, їх зміст і значення. «Нова радість стала» (давні й нові варіанти), «Щедрик, щедрик, щедрівочка…»

Т.Л. Календарно-обрядові пісні та їх види

Колядку чи щедрівку напам’ять

Уважно слухає народні обрядові пісні та інформацію про них як найдавніший вид усної народної поетичної творчості [6 МОВ 1.1.1-1].

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

- відповідає на запитання за змістом почутої інформації [6 МОВ 1.1.2-1];

- читає українські колядки, щедрівки, весняні й літні обрядові пісні ; [6 МОВ 2.1.1-1];

- за допомогою додаткових запитань пробує формулювати тему календарно-обрядових пісень [6 МОВ 2.2.3-1];

- намагається формулювати висновки відповідно до поставленого завдання [6 МОВ 2.2.7-1];

- розповідає про власні емоції, почуття від почутих різних народних обрядових пісень [6 МОВ 2.3.2-1];

- короткими фразами висловлює в усній формі власні почуття, враження, викликані календарно-обрядовими піснями [6 МОВ 2.3.2-1];

- створює за мотивами народних обрядових пісень малюнки [6 МОВ 2.7.2-1].

Весняні й літні обрядові пісні. Веснянки. Закликання весни, символічне значення відновлення природи. Народні ігри, що супроводжувались піснями. «Благослови, мати, весну закликати», «Кривий танець»

Т.Л. Рефрен, анафора

Веснянку напам’ять

Позакласне читання № 1. Календарно-обрядові пісні нашого регіону

Купальські пісні, їх походження, тематика. «Купайло, Купайло, де ти зимувало?». Художні особливості календарно-обрядових пісень

Література рідного краю № 1. Народні пісні нашої місцевості

Діагностична контрольна робота № 2. Народні пісні. Календарно-обрядові пісні

                                                                                             Тема ІV. МУДРІСТЬ БАЙКИ

Григорій   Сковорода. «Бджола і Шершень». Замальовка життєпису письменника. Повчальний характер і художні особливості байки. Ідея спорідненої праці в ній. Алегоричні образи Бджоли і Шершня.

Т.Л. Байка (повторення), гумор (повторення), сатира. Мораль байки

Уважно слухає байки та короткі повідомлення про їх авторів, інформацію про художні особливості жанру байки [6 МОВ 1.1.1-1].

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

- коротко відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення [6 МОВ 1.1.2-1];

- читає байки [6 МОВ 2.1.1-1];

- намагається характеризувати порушені в байках проблеми [6 МОВ 2.2.1-1];

-  формулює теми байок, рекомендованих для текстуального вивчення [6 МОВ 2.2.3-1];

- за допомогою додаткових питань намагається характеризувати персонажів байок, їхню поведінку та вчинки; [6 МОВ 2.3.1-1]

- розповідає про образи й ситуації, зображені в байках, вираження морально-етичних норм [6 МОВ 2.3.1-2];

- за допоміжними запитаннями пробує визначати морально-етичне спрямування змісту творів [6 МОВ 2.2.7-1];

- створює за мотивами прочитаних байок малюнки [6 МОВ 2.7.2-1];

- збагачує власне мовлення [6 МОВ 4.2.4].

Леонід Глібов. «Вовк і кіт». Розповідь про видатного українського байкаря. Викривальна й повчальна спрямованість байок письменника. Композиційні елементи та виховна спрямованість байок Л. Глібова.

Т.Л. Алегорія       “Вовк і кіт” напам’ять

Микита Годованець. «Голуб і Лелека». Коротко про письменника. Тема патріотизму в байці. Діалоги персонажів та їх роль у розкритті алегоричного змісту твору

Виразне читання № 1. Виразне читання байок. Інсценізація байок (усно)

                                                                                        Тема V. ЛІРИЧНІ ПОСЛАННЯ УКРАЇНИ

Павло Чубинський. Національний гімн України «Ще не вмерла Україна…». «Я поклявся перед народом…». Історія створення гімну як символу держави, розповідь про його автора. Вираження у гімні (славні) патріотизму та прагнення народу до свободи, утвердження справедливості

Т.Л. Громадянська лірика. Гімн. (славень)

«Ще не вмерла Україна…» напам’ять

Уважно слухає громадянську лірику; коротку інформацію про авторів її авторів [6 МОВ 1.1.1-1].

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

- відповідає на запитання за змістом почутого навчального матеріалу [6 МОВ 1.1.2- 1];

-  розповідає про власний емоційний стан під час сприймання поезії, що вивчається [6 МОВ 1.8.1-1];

- намагається читати виразно громадянську лірику [6 МОВ 2.1.1-1];

-  пробує визначати порушені в громадянській ліриці проблеми [6 МОВ 2.2.1-1];

- за допомогою малюнків відтворює образ ліричного героя поезії [6 МОВ 2.3.1-1];

- намагається формулювати висновки на основі аналізу громадянської лірики [6 МОВ 2.2.7-1];

про вираження почуття патріотизму й прагнення народу до свободи, утвердження [6 МОВ 2.2.7-1];

- відчуває вираження в творах почуття патріотизму та прагнення народу до свободи, утвердження справедливості, збереження національної пам’яті [6 МОВ 2.2.7-1];

- створює за мотивами вивченої поезії малюнки [6 МОВ 2.7.2-1];

- збагачує власне мовлення новими поняттями [6 МОВ 4.2.4].

Позакласне читання № 2. Олександр Кониський, Микола Лисенко. «Молитва за Україну» або Номан Челебіджіхан. Національний гімн кримських татар або Степан Чернецький. «Ой у лузі червона калина похилилася»

Тарас Шевченко. «І досі сниться: під горою...». Розповідь про останні роки поета на засланні. Візуалізований образ України у вірші. Пейзажні картини українського села.

“І досі сниться...” (напам’ять)

Т.Л. Ліричний герой (поглиблення поняття)

Іван Франко. «Розвивайся ти, високий дубе…». Розповідь про поетичну творчість Івана Франка, її джерела. Мрії автора про свободу й незалежність України. Символічний зміст вірша, художні особливості, зв’язок із фольклором.

Микола Вороний. «Євшан-зілля». Коротко про письменника. Літописна основа поеми. Символ євшану. Краса природи рідного краю. Тема національної пам’яті.

Т.Л. Ліро-епічний твір. Поема. Ліричний відступ

Михайло Ткач. «Моя Україна». Коротко про письменника, його пісенну лірику. Символічне втілення образу Батьківщини у пісні «Моя Україна». Мотив патріотизму через єднання людини з рідною природою. Дмитро Кремінь. «Літа мої і зими…» (уривок із вірша «Книга Буття чи Батия»). Коротко про письменника. Патріотичні мотиви, спадкоємність поколінь, відображена в рідній мові

Т.Л. Композиція ліричного твору

Урок мовленнєвого розвитку № 2. Любов до рідної землі (усно)

Діагностична контрольна робота № 3. Мудрість байки. Ліричне послання України

                                                                                                        Тема VІ. РІЗДВЯНІ ДИВА

Ігор Калинець. «Вертеп маленького хлопчика». Розповідь про долю письменника Атмосфера різдвяної урочистості, святковості, протиставлення її сумним спогадам героя про батьків, які змушені зустрічати Різдво далеко від сина.

Аудіювання

Т.Л. Оповідання (поглиблення поняття), різдвяне оповідання, художня деталь

Уважно слухає різдвяні оповідання (казки, повісті-казки); коротку інформацію про їх авторів; навчальний матеріал про особливості жанру різдвяного оповідання (казки, повісті-казки) [6 МОВ 1.1.1-1].

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

- відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення [6 МОВ 1.1.2-1];

- за допоміжними запитаннями переказує зміст творів різдвяної тематики [6 МОВ 1.2.1-1];

- читає художні твори [6 МОВ 2.1.1-1];

- відчуває порушені в творах проблеми: шанобливого ставлення до різдвяних традицій, утвердження християнських цінностей добра, милосердя та гуманізму [6 МОВ 2.2.1-1];

- намагається формулювати тему творів різдвяної тематики [6 МОВ 2.2.3-1];

- за допомогою додаткових запитань  пробує характеризувати персонажів творів, їхню поведінку та вчинки [6 МОВ 2.3.1-1];

-  висловлює в усній формі власні почуття, враження, викликані прочитаними творами [6 МОВ 2.3.2-1];

 за допоміжними запитаннями намагається формулювати висновки на основі аналізу творів [6 МОВ 2.2.7-1];

- короткими фразами  описує свої літературні вподобання [6 МОВ 2.5.1-2];

- використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів [6 МОВ 2.5.1-3];

Богдана Матіяш. «Єва і білосніжна квітка лілії». Коротко про письменницю. Характер Єви, її дивовижні здібності. Незвичайні перетворення напередодні Різдва

Т.Л. Різдвяна казка, різдвяна повість-казка

Тема добра, милосердя та винагороди за них. Ідея різдвяної казки «Єва і білосніжна квітка лілії»

Олександр Гаврош. «Різдвяна історія ослика Хвостика» (скорочено). Коротко про письменника. Незвичайні пригоди ослика як шлях до мрії. Основні події й дива в різдвяній повісті.

Характеристика образів повісті-казки. Яскравість і колоритність персонажів. Художні деталі у творі «Різдвяна історія ослика Хвостика»

Письмовий твір. Чи потрібні дива у наш час

 Діагностична контрольна робота № 4. Різдвяні дива

Література рідного краю № 2.Виразне читання № 2 уривки улюбленого твору

Тема VІІ. РОМАНТИКА ПРИГОД І ФАНТАСТИКА

Леся Воронина. «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» (скорочено). Коротко про письменницю. Будні сучасних школярів у повісті. Основні події та пригоди.

Уважно слухає пригодницько-фантастичні твори, коротку інформацію про їх авторів; навчальний матеріал про різновиди пригодницько-фантастичних творів та їх художні особливості [6 МОВ 1.1.1-1].

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

- короткими фразами відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення [6 МОВ 1.1.2-1];

- за допоміжними запитаннями переказує зміст пригодницько-фантастичних творів [6 МОВ 1.2.1-1];

- використовує списування [6 МОВ 1.2.2-2];

- візуалізує почуте повідомлення, використовуючи малюнки, картки-підказки для відтворення змісту [6 МОВ 1.2.3-1];

- за допомогою  називає порушені в пригодницько-фантастичних творах проблеми [6 МОВ 2.2.1-1];

- за допоміжними запитаннями називає тему та основну думку пригодницько-фантастичних творів [6 МОВ 2.2.3-1];

-  описує персонажів творів, їхню поведінку та вчинки [6 МОВ 2.3.1-1;

- намагається формулювати висновки на основі аналізу творів щодо художнього змалювання фантастичного і реального у творах, стосунків між різними поколіннями, утвердження гуманістичних цінностей [6 МОВ 2.2.7- 1];

- створює за мотивами прочитаного малюнки або усні творчі роботи (на вибір) [6 МОВ 2.7.2-1], [6 МОВ 3.1.2-1];

- дотримується засад академічної доброчесності під час онлайн-взаємодії; [6 МОВ 3.2.3-2].

Фантастичне у творі. Тонкий гумор у змалюванні неймовірних перетворень.

Т.Л. Фантастичне у творі. Тонкий гумор у змалюванні неймовірних перетворень, жанрові форми повісті, пригодницька науково-фантастична повість

Характери персонажів та засоби їх творення

Урок мовленнєвого розвитку № 3. Анкета головного героя твору Клим Джура (письмово). Його дорослішання  (письмов.)

Володимир Арєнєв. «Сапієнси» (скорочено). Коротко про письменника-фантаста. Зображення буднів Школи зореплавства. Пригоди друзів Сашка Ненарока й Мишка Неборака. Проблема дружби й обов’язку

Образи дорослих космонавтів зорельота і вчителів. Мудрість і виваженість вчинків наставників, готовність до самопожертви

Науково-фантастичні елементи, яскраві картини майбутнього у повісті. Науковий шлях до розкриття таємниць буття Всесвіту і людини в ньому

Неда Неждана. «Зоряна мандрівка». Коротко про письменницю. Неймовірні міжпланетні мандри двох клоунів. Чарівні істоти та роль цих образів у композиції казки-шоу

Т.Л. Драма як рід літератури, фантастична драма-казка

Виразне читання № 3. Добро і зло у п’єсі, групування персонажів. Гуманістичні цінності як шлях до гармонії у Всесвіті

Письмовий твір. Дружба: самопожертва чи обов’язок

 Діагностична контрольна робота № 5. Романтика пригод і фантастика

Тема VІІІ. ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ

Леся Українка. «Тиша морська». Розповідь про письменницю та її подорожі до Криму. Художня майстерність зображення мариністичного пейзажу. Настроєва тональність вірша

Т.Л. ейПейзажна лірика

“Тиша морська” напам’ять

Уважно слухає ліричні твори; коротку інформацію про її авторів [6 МОВ 1.1.1-1];

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

- коротко відповідає на запитання за змістом почутого навчального матеріалу [6 МОВ 1.1.2- 1];

- короткими фразами розповідає про власний емоційний стан під час сприймання ліричних творів [6 МОВ 1.8.1-1];

- намагається виразно читати поезію [6 МОВ 2.1.1-1];

- на основі карток-підказок називає порушені в ліричних творах проблеми [6 МОВ 2.2.1-1];

- відчуває настрій поезії [6 МОВ 2.2.3-1];

- за допомогою ілюстрацій описує образ ліричного героя поетичних творів [6 МОВ 2.3.1-1];

- створює за мотивами вивченої поезії малюнки [6 МОВ 2.7.2-1], [6 МОВ 3.1.2-1];

- збагачує власне мовлення окремими засобами художньої виразності вивчених ліричних творів [6 МОВ 4.2.4].

Ліна Костенко. «Осінній день, осінній день, осінній…», «Дощ полив» (один твір за вибором учителя). Розповідь про письменницю. Розкриття в поезіях мотиву гармонії людини і природи. Поетичний звукопис у зображенні пейзажів

вірш напам’ять за вибором учнів

Ірина Жиленко. «Підкова». Розповідь про письменницю, автобіографізм її поезії. Мрії ліричної героїні про здійснення бажань

Оксана Радушинська. «Як дивно пахне перший сніг», «Гупають яблука – трави толочать» (один твір за вибором учителя). Біографічна довідка про письменницю. Чуттєві образи картин рідної природи

Виразне читання № 4. Засоби художньої виразності в поезіях

Позакласне читання № 3. Поезія українських поетів про природу

Діагностична контрольна робота № 6. Поетичне бачення світу

Література рідного краю № 3. Поети рідного краю

Тема ІХ. ДИТИНСТВО ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ

Марина Павленко. «Янголи для Павлуся Тичини», «Небезпечні польоти Василька Симоненка» (Із книги «Райдуга в решеті. Про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко») (один–два твори за вибором учителя)

Уважно слухає художні твори про дитинство видатних українців; коротку інформацію про їх авторів [6 МОВ 1.1.1-1];

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

-  переказує зміст художніх творів [6 МОВ 1.2.1-1];

- на основі карток-підказок називає порушені в творах проблеми [6 МОВ 2.2.1-1];

- за допоміжними запитаннями називає тему та основну думку творів про дитинство видатних українців, рекомендованих для текстуального вивчення [6 МОВ 2.2.3-1];

- описує персонажів творів, їхню поведінку та вчинки [6 МОВ 2.3.1-1];

- коротко висловлює в усній формі власні почуття, враження, викликані прочитаними творами, своє ставлення до зображених у них людей, подій, ситуацій, явищ тощо [6 МОВ 2.3.2-1];

- обирає для самостійного ознайомлення твори про дитинство видатних українців і пояснює свій вибір [6 МОВ 2.5.1-1];

- створює малюнки та /або усні творчі роботи [6 МОВ 2.7.2-1], [6 МОВ 3.1.2-1].

Розповідь про письменницю. Світ дитинства талановитої особистості в художньо-біографічних оповіданнях

Т.Л. Художньо-біографічні твори

Становлення головного героя в процесі дорослішання

Характеристика образів персонажів

Аудіювання. Художньо-біографічний твір (уривок)

Урок мовленнєвого розвитку № 4. Один день із дитячих років відомого українця (усно)

Тема Х. ГУМОР І САТИРА

Остап Вишня. «Як ми колись учились», «Перший диктант» (один твір за вибором учителя). Замальовка життєвого шляху письменника. Тонкий ліризм і гумористичне зображення дитинства

Т.Л. гумор (повторення), усмішка

Уважно слухає гумористичні та сатиричні художні твори; коротку інформацію про їх авторів; [6 МОВ 1.1.1-1]

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

- коротко відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення [6 МОВ 1.1.2-1];

- намагається читати виразно художні твори [6 МОВ 2.1.1-1];

- називає порушені в гумористичних і сатиричних творах проблеми [6 МОВ 2.2.1-1];

- за допоміжними запитаннями називає тему та основну думку гумористичних і сатиричних творів [6 МОВ 2.2.3-1];

- описує персонажів творів, їхню поведінку та вчинки, виявляючи толерантність [6 МОВ 2.3.1-1];

- короткими фразами висловлює в усній формі власні почуття, враження, викликані прочитаними творами, своє ставлення до зображених у них людей, подій, ситуацій, явищ тощо [6 МОВ 2.3.2-1];

- створює малюнки та /або усні творчі роботи за мотивами прочитаного [6 МОВ 2.7.2-1], [6 МОВ 3.1.2-1].

За допомогою вчителя та асистента вчителя:

- розуміє та відтворює навчальний матеріал, зокрема й зміст художніх творів, вивчених у І семестрі [6 МОВ 1.1.2-2];

- короткими фразами пробує формулювати висновки відповідно до поставленого завдання [6 МОВ 2.2.7-1];

- за допоміжними запитаннями розповідає про свої літературні вподобання, наводячи приклади із прочитаних творів [6 МОВ 2.5.1-2];

- використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів [6 МОВ 2.5.1-3].

Автобіографізм гумористичних творів. Особливості жанру усмішки

Олександр Виженко. «Небилиця», «Велике Цабе» (один твір за вибором учителя). Розповідь про письменника

Т.Л. гумореска

Доброзичлива іронія в гуморесках про сучасне життя

Іван Андрусяк. «28 днів із життя Бурундука» (скорочено). Коротко про письменника. Захопливі шкільні пригоди Івася Бондарука

Т.Л. Жанри гумористичних творів: гумористична повість

Тема дорослішання в повісті: досвід самостійного мислення, прийняття власних рішень, відповідальності за їхні наслідки

Морально-етична проблематика: повість про самопізнання та вибір справжніх цінностей. Риси гумору

Засоби змалювання фантастичного. Казкові мотиви у сучасному сюжеті

Позакласне читання № 4. Павло Глазовий «Кухлик» «Найважча роль»

Діагностична контрольна робота № 7. Гумор і сатира

Література рідного краю № 4. Літературні твори письменників-земляків за вибором учителя.

Узагальнення та систематизація вивченого за рік. Перетворення текстової інформації на візуальну (схема, таблиця, плакат тощо), коментар візуальної інформації

Резервний урок.