Адаптовані програми з математики 1-4 клас.

Про матеріал

Загальна спрямованість роботи за даною програмою характеризується намаганням повною мірою використати пізнавальні можливості учнів з різними ступенями розумової відсталості, сприяти корекції їх розвитку в процесі навчання, а також підготувати цих учнів до соціалізації в суспільстві.

Перегляд файлу

АДАПТОВАНІ ПРОГРАМИ З МАТЕМАТИКИ

для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей

(помірна, тяжка, глибока розумова відсталість)

підготовчий, 1-4 класи

Дніпро 2019

Укладачі:

Любчук В.М. - заступник директора з навчальної роботи

Петренко О.Є - вчитель початкових класів вчитель І категорії

Юрченко О.С. - методист, асистент інклюзивного класу

Багачова І.Ю. - логопед-дефектолог, асистент інклюзивного класу

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з математики для учнів з різними ступенями розумовоївідсталості (помірною, тяжкою та глибокою) підготовчого, 1-4 класів складені на основі програми з математики загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів підготовчого-1-х класів (Київ, «Богдана», 2005 р.), програми з математики для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (Київ, видавництво «Неопалима купина», 2006 р.) з урахуванням психофізичних особливостей і пізнавальних можливостей дітей даних категорії.

Учні з різними ступенями розумової відсталості характеризуються стійкими порушеннями всієї психічної діяльності, які чітко виявляються у зниженні активності пізнавальних процесів. Сповільненість темпу сприйняття поєднується зі значним звуженням об’єму матеріалу, який вивчається. У дітей з різними ступенями розумової відсталості як слухове розрізнення, так і вимова слів та фраз виникає значно пізніше. У таких дітей спостерігається вкрай низький рівень розвитку мислення, що перш за все пояснюється недорозвиненням основного інструменту – мови, також мислення носить конкретний характер та відрізняється непослідовністю. Рівень розвитку уваги у учнів з різними ступенями розумової відсталості значно низький. Вони дивляться на об’єкти або їх зображення, не помічаючи при цьому властиві їм існуючі елементи. Із за низького рівня розвитку уваги учні не уловлюють багато з того, про що їм повідомляє вчитель. Учні з різними ступенями розумової відсталості засвоюють все нове дуже повільно, лише після багатьох повторень, швидко забувають сприйняте й, головне, не вміють вчасно використовувати набуті знання та вміння на практиці.

У молодшому шкільному віці аналіз предметів у дітей з різними ступенями розумової відсталості вкрай неповний і недостатньо диференційований, порівняння предметів формується з труднощами, узагальнення об'єктів надмірно широкі . Виконання практичних завдань, які вимагають взаємодії образів предметів з уявленнями, показує своєрідність їх наочного мислення і уяви, викликану недостатньою динамічністю образів сприймання і пам'яті. Збереження в пам'яті і забування зорових уявлень у дітей даних категорій показало, що у них ці уявлення менш чіткі та диференційовані. Уявлення надзвичайно інтенсивно змінюються при забуванні, їх своєрідність згладжується. Образи схожих об'єктів різко уподібнюються один одному, а інколи повністю ототожнюються. Дуже інтенсивно забуваються і уподібнюються також знання про схожі предмети і явища, одержані в словесній формі. Це позначається на їхній розумовій діяльності, для виконання якої необхідна актуалізація повноцінного досвіду. Через інтенсивне забування і уподібнення схожих правил, учні даних категорій часто відчувають труднощі в процесі розв'язання навіть нескладних інтелектуальних задач, які вимагають використання уженабутих знань.Діти з різними ступенями розумової відсталостівідчувають труднощі, коли вони повинні образно уявити собі щось розказане їм або самостійно ними прочитане.

Основними принципами навчання математики в спеціальній школі є: органічне поєднання корекційного навчання й виховання, засвоєння знань і розвиток пізнавальних можливостей учнів, відповідність вимог, що ставляться до них, їхнім навчальним можливостям.

Програма з математики складена відповідно до вимог щодо забезпечення корекційно-розвивальної направленості навчання. А саме:

Зміст навчання максимально адаптований до пізнавальних можливостей учнів з різними ступенями розумової відсталості. Навчальний матеріал надається на більш низькому рівні узагальнення, недоступні поняття виключені.
Вирішення на уроках різних дидактичних та корекційних завдань завдяки варіюванню різноманітними видами наочності.
Для учнів з різними ступенями розумової відсталості визначається ще більш повільний темп викладання, пояснення. Між питанням та відповіддю встановлюється більша пауза, учням відводиться більше часу на виконання практичних робіт.
При повідомленні нового матеріалу багаторазово пред'являються одні і ті ж знання, перед вивченням нового ґрунтовно відтворюється раніш вивчене. У процесі відтворення вивченого уточнюються та корегуються неправильно засвоєні знання та прийоми дій.
Поступове включення учня до діяльності, яка направлена на безперервне нарощування пізнавальних можливостей. Поступове посилення самостійності дитини при виконанні різних навчальних завдань завдяки скороченню допомоги з боку вчителя.
Використання індивідуального та диференційованого підходів.
Активне використання ігри як засобу корекції.

Програма побудована за лінійно-концентричним принципом, програмовий матеріал дібрано з урахуванням міжпредметних зв'язків.

Програма подається у вигляді таблиці, що містить три розділи. У першому розділі подано зміст навчального матеріалу. У другому розділі зазначені вимоги до навчальних досягнень учнів. У третьому розділі, відповідно до змісту навчання, визначається спрямованість корекційно-розвивальної роботи на уроці.

У програмі наводиться розподіл матеріалу по підготовчому – 4 класах з визначенням примірної кількості годин на вивчення кожної теми. Кількість годин може змінюватися вчителем, виходячи зі структури навчального року та контингенту учнів класу.

Оволодіння навіть елементарними математичними поняттями вимагає від дитини досить високого рівня розвитку таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Тому, перш ніж приступати безпосередньо до самої теми, необхідно з'ясувати, які саме особливості засвоєння математичних знань, умінь і навичок є в дітей з вираженими порушеннями інтелекту.

Вивчення теми «Формування уявлень про себе й найближче оточення» починається з підготовчого класу. Протягом вивчення даної теми у дітей формуються основи психологічної готовності до навчання, встановлюється емоційно-особистісний контакт, корегується соціальна поведінка. Вивчення теми триває й в 1-му класі. Але, враховуючи на те, що діти до першого класу вступають із дошкільною підготовкою або навчалися у підготовчому класі, кількість годин на вивчення теми скорочена.

У підготовчому класі починається вивчення теми «Формування елементарних навичок поведінки», яка має за мету формування структурних компонентів навчальної діяльності, культури поведінки, навичок колективної діяльності тощо. Дана тема вивчається й в першому класі, але, кількість годин на її вивчення скорочена, як і при вивченні попередньої теми.

Формування понять про сенсорні еталони кольору починається з підготовчого класу з вивчення теми «Поняття про колір». На даному (першому) етапі дітей навчають звіряти кольори, дається інструкція: дай такий самий (за кольором) кубик, кружечок. В першому класі (на другому етапі вивчення даної теми) дитина повинна навчитися виконувати завдання за мовною інструкцією. На третьому етапі в другому класі дитина повинна навчитися самостійно добирати й називати кольори.

«Просторові поняття» - один із розділів програми з розвитку у учнів елементарних математичних уявлень, який починає вивчатися з підготовчого класу. Першочерговим завданням є засвоєння дитиною орієнтування на власному тілі, яке базується на знаннях просторового розташування окремих частин власного тіла, вмінні орієнтуватися в предметно-просторовому оточенні «від себе». В підготовчому, 1-му класах дітей вчать розрізняти одну з груп напрямків «вгорі-внизу» на базі знань сторін власного тіла. Цей зв'язок важливо закріпити за допомогою ігрових вправ типу «Куди показує прапорець?». В 2-му класі перед педагогом стоять наступні завдання по ознайомленню учнів з орієнтуванням у просторі: вчити відрізняти й називати праву і ліву руки, розташовувати предмети правою рукою зліва направо; вміти відрізняти просторові напрямки від себе: попереду-позаду, зліва-справа, вгорі-внизу.

Спеціальна підготовка до письма є одним з самих складних етапів підготовки до систематичного навчання, яка проводиться в підготовчому класі й триває протягом третьої чверті. Завданням вчителя на цьому етапі є формування у учнів технічних навичок: правильне поводження з письмовим приладдям, координація рухів руки при письмі. Для укріплення та розвитку руки, координації рухів корисно використовувати роботу з пластиліном, мозаїкою, папером. Для підготовки руки до письма програмою підготовчого класу передбачено малювання крейдою на дошці, олівцем на папері, обведення олівцем на папері геометричних фігур.

Дана робота по підготовці до письма продовжується у ІІ семестрі в 1-му класі. До таких технічних навичок, як правильне поводження з письмовим приладдям додається вміння правильно розміщувати зошит на парті та уміння орієнтуватися в сторінці зошиту. Для укріплення та розвитку руки, координації рухів додаються вправи по складанню за зразком фігурок з тонких паличок, смужок, деталей конструктора.

Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма починається в підготовчому класі в четвертій чверті, триває до кінця навчального року і заключається в мускульному (рухомому) тренуванні руки. В першому класі, враховуючи попередню підготовку учнів, кількість годин на вивчення даної теми значно скорочена.

Вивчення розділу «Десяток» починається з ІІ семестру 1 класу. Робота над першим десятком розподіляється на чотири етапи: 1) пропедевтичний період; 2) вивчення нумерації; 3) додавання і віднімання в межах 10; 4) таблиці додавання та віднімання.

Змістом пропедевтичного періоду є формування у дітей дочислових уявлень, які є основою для засвоєння натуральних чисел. Такими дочисловими уявленнями є уявлення про розмір, масу, кількість. Саме в процесі порівняння предметів за кількістю, масою, величиною в учнів формуються різноманітні уявлення, що базуються на узагальненні предметно-кількісних відношень предметів, їх груп. В процесі формування доматематичних уявлень необхідно показати дітям різнобічність предметних величин і поступово привчати їх до виділення визначених ознак.

Вивчення теми «Кількісні уявлення» розпочинається у 1-му класі з етапу дочислової діяльності, протягом якого у учнів формується розуміння кількісних уявлень, вміння визначати задану кількість предметів (багато-один, багато-мало). В 2-му класі дана робота продовжується при вивченні теми «Поняття про кількісну характеристику предметних множин». Але, на цьому етапі до формування кількісних понять додаються поняття «більше-менше», «однаково», «порівну».

В етап дочислової діяльності в 1-му класі включено вивчення теми «Розмір предметів», протягом якої вирішуються наступні завдання: формування вміння виділяти величину й визначати її словом (великий-маленький, більший-менший, високий-низький), порівнювати величину використовуючи прийоми накладання та прикладання, результати порівняння визначати словами. В 2-му класі вивченням теми «Поняття про величину» продовжується формування вмінь визначати і називати розмір предметів, порівнювати предмети, результати порівняння визначати словами.

У пропедевтичний період в 1-му класі під час вивчення теми «Форма предметів» під час сенсорного сприйняття у учнів формуються уявлення про геометричні фігури, розвиваються вміння шукати фігуру за зразком, називати її, вміння показувати названу вчителем фігуру. Робота над уточненням понять про ознаки, які характеризують форму предметів продовжується 2-му класі під час вивчення теми «Геометричні фігури». На даному етапі у учнів формуються системні поняття про геометричні фігури, розвиваються навчальні вміння і способи «геометричного мислення»

В процесі формування дочислових уявлень про масу предмета в 2-му класі починає вивчатися тема «Поняття маси». Під час вивчення даної теми вчителю необхідно організовувати такі вправи, які б дозволяли поступово розвивати мускульні відчуття дітей. У якості посібників можуть служити предмети оточуючого середовища, наприклад іграшки. Учні розрізняють спочатку предмети за важкістю на мускульні відчуття, у результаті чого отримають первинні поняття: важкий-легкий. В 4-му класі під час вивчення теми «Міри ваги» продовжується розвиток мускульних відчуттів, збільшується кількість практичних робіт на порівняння важкості різноманітних предметів, формується поняття про міру ваги – кілограм та його позначення.

Розвиток часових уявлень та орієнтування у часі пов'язані із повсякденним життям дітей. У школі-інтернаті основними орієнтирами є режимні заходи, емоційно важливі події, темп діяльності. Під час вивчення теми «Часові поняття» в 2-му класі учнів навчають розрізняти контрастні частини суток: день, ніч, ранок, вечір. В 3-му класі діти повинні вміти чергувати поняття «учора», «сьогодні», «завтра». Ці поняття можуть бути засвоєні тільки за умови систематичного їх використання. Необхідно регулярно питати дітей, що було напередодні (учора), що трапиться у подальшому (завтра), які справи повинні виконати сьогодні. Починається робота по формуванню понять тижня, яка продовжується вивченням теми «Міри часу: тиждень» в 4-му класі. Учні поступово запам'ятовують назви днів тижня та їх послідовність, якщо щоденно питати їх який сьогодні день тижня, який день тижня був учора. До 4-го класу повинні мати достатній запас спостережень зміни днів протягом тижня. Закріпленню послідовності днів тижня сприяє проведення дидактичних ігор.

Відповідно до принципу концентричності розташування навчального матеріалу в програмі на етапі числової діяльності у першому концентрі робота проводиться з числами 1-го п'ятка: відбувається ознайомлення з цифрами, усвідомлення залежності між кількістю, числом і цифрою. Матеріал першого концентра вивчається в 1-му класі. У другому концентрі (2-ий клас) дана робота проводиться з числами 1-го десятка, додатково формуються поняття про знаки +, -, =; про сутність арифметичних дій. В цей період учні отримують уявлення про геометричні фігури (трикутник, круг, квадрат). Одночасно вони знайомляться з мірами маси, часу.

Завдання третього концентру - вивчення усної та письмової нумерації чисел, засвоєння прийомів додавання та віднімання в межах 8. Учні знайомляться з їх назвами, вивчають знання міривартості – копійку, вчаться креслити прямі лінії за допомогою лінійки, у них формуються поняття про пряму та криву лінії. В цей час велика увага приділяється вивченню табличних випадків додавання і віднімання. Матеріал третього концентра вивчається у третьому класі.

Завдання четвертого концентру (4-ий клас) - вивчення усної та письмової нумерації чисел у межах 20, засвоєння прийомів додавання та віднімання в межах 10. Учні вивчають і поглиблюють знання мір: довжини - сантиметр; часу - тиждень, маси – кілограм, вчаться креслити відрізки заданої довжини.

Протягом всього періоду навчання на уроках математики школярі вчаться розв'язувати прості задачі, які розкривають суть кожної арифметичної дії. У дітей формуються уявлення про величини, якими вони користуються у повсякденному житті: вартості, довжини, об'єму, маси, часу. Школярі повинні знати таблицю додавання та віднімання у межах 20, вміти користуватися вимірювальним інструментом – лінійкою.

При вивченні геометричного матеріалу повинні знати назви і впізнавати основні геометричні фігури, вміти їх обводити, оволодіти вимірювальними навичками, використовувати їх у своїй практичній діяльності.Вивчення геометричного матеріалу має бути наочним і дійовим. Необхідно використовувати моделі геометричних фігур, які відрізняються за величиною, кольором; виготовлені з різноманітних матеріалів (паперу, картону, пластмаси, дерева, тканини); є реальними предметами тощо.

Як уже зазначалось, програма в цілому визначає оптимальний обсяг математичних знань, умінь і навичок, якими можуть оволодіти учні з помірною розумовою відсталістю в кожному класі і на основі яких вони переводяться в наступний. Переведення школяра на індивідуальну програму навчання можливе за умови, якщо вчитель використав весь наявний у нього набір спеціальних прийомів, а позитивного результату так і не отримав.

Вчитель залишає за собою право змінювати тематику календарного планування в залежності від складності вад психофізичного розвитку учнів, за необхідністю збільшувати кількість годин з певної теми за рахунок повторення навчального матеріалу.

Тематичне планування з математики

№ п.п.	Навчальна тема	Кількість годин
*Підготовчий клас*
1	Формування уявлення про себе і найближче оточення	16
2	Формування елементарних навичок поведінки	20
3	Поняття про колір	16
4	Просторові поняття	12
5	Спеціальна підготовка до письма	44
6	Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма	32
*1 клас*
1	Формування уявлення про себе і найближче оточення	9
2	Формування елементарних навичок поведінки	6
3	Поняття про колір	6
4	Кількісні уявлення	6
5	Розмір предметів	6
6	Форма предметів	6
7	Просторові поняття	6
8	Спеціальна підготовка до письма	19
9	Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма	6
10	Лічба предметів, звуків, рухів у межах 3	22
11	Лічба предметів в межах 5	48
*2 клас*
1	Розрізнення основних кольорів	4
2	Поняття про кількісну характеристику предметних множин	4
3	Поняття про величину	4
4	Просторові поняття	8
5	Поняття маси	4
6	Порівняння за віком	4
7	Часові поняття	8
8	Геометричні фігури	8
9	Спеціальна підготовка до письма	20
10	Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма	6
11	Числа 1,2,3,4,5	32
12	Числа 6,7,8,9	26
13	Повторення	12
*3 клас*
1	Виявлення знань та вмінь учнів	10
2	Число та цифра 0	12
3	Нумерація в межах 10	24
4	Міри вартості	6
5	Знайомство з лінійкою	12
6	Робота з числовим рядом	14
7	Робота з лінійкою	8
8	Робота з числовим рядом у межах 10	38
9	Повторення	16
*4 клас*
1	Виявлення знань та вмінь учнів	12
2	Міри часу: тиждень	4
3	Арифметичні задачі	16
4	Арифметичні дії в межах 10	32
5	Міри ваги	5
6	Пряма лінія, відрізок	8
7	Нумерація у межах 20	27
8	Арифметичні задачі	18
10	Повторення	5

МАТЕМАТИКА

Підготовчий клас

(140 годин, 4 години на тиждень)

№

п/п

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та орієнтовні очікувані її результати

І семестр

(64 години)

Формування уявлення про себе і найближче оточення

Знайомство учнів з учителем, класом, один з одним, з вихователями. Знайомство зі школою.

Учні по можливості повинні знати:

власне ім’я, імена батьків, однокласників, імена та по батькові вчителя й вихователів;
основні приміщення школи;

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

розрізняти рідних, знайомих та чужих людей;
виконувати вимоги дорослих до власної поведінки;
по можливості виявляти інтерес до занять спільною діяльністю з іншими дітьми;
по можливостівиражати своє ставлення до людей словами або іншими способами.

Уточнення знань про себе: уміння співвідносити власне ім'я з собою. Уточнення знань про тих, хто оточує. Запам'ятовування імен, по батькові вчительки і вихователів, імен однокласників. Формування уявлень про клас, школу. Формування основ психологічної готовності до навчання. Корекція соціальної поведінки. Встановлення емоційно-особистісного контакту.

Формування елементарних навичок поведінки

Уміння правильно сідати за парту, сидіти за партою, правильно вставати із-за парти на уроці та під час перерви. Правила поведінки у класі. Формування умінь слухати вказівки, пояснення учителя: сидіти тихо, не порушувати дисципліну, підносити руку при потребі щось сказати, попросити дозволу.

Учні по можливості повинні знати:

основні правила поведінки класі;

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

по можливості вітатися, дякувати, просити допомоги;
сідати, сидіти та вставати із-за парти, не порушуючи дисципліни в класі;

виконувати вказівки педагога;

Формування культури поведінки: правила поведінки у класі; сидіти тихо, не порушуючи дисципліну, підносити руку при потребі щось сказати, попросити дозволу.

Формування структурних компонентів навчальної діяльності.

Формування навичок колективної діяльності.

Формування наслідування діям дорослого.

Формування соціально позитивних дій.

Поняття про колір

Ознайомлення з білим, чорним, жовтим, зеленим, красним кольорами. Вміння вибирати потрібний колір за зразком.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

кольори: чорний, білий, жовтий, зелений, красний;

Учні за допомогою вчителя повинні робити:

знаходити потрібний колір за еталоном;
виділяти колір за назвою;
намагатися групувати предмети за кольором;

діяти за інструкцією вчителя.

Формування сприймання кольорів. Знаходження кольору за еталоном, засвоєння назв кольорів. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання: виділення кольору за назвою, виділення предмета означеного кольору. Класифікація предметів за кольором. Формування навчальної діяльності: розвиток умінь слухати, діяти за інструкцією вчителя щодо вибору означеного кольору. Уточнення назв кольорів, збагачення словникового запасу.

Просторові поняття

Формування просторових понять: вгорі, внизу (зверху – там, де голова, внизу – там, де ноги).

Учні по можливості повинні знати:

слова, які відображають просторові поняття: вгорі, внизу;

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

орієнтуватися в різних площинах;
переміщати предмети у заданому напрямку;

рухатися у визначеному напрямку.

Формування поняття простору на основі орієнтації в частинах свого тіла. Орієнтування в різних площинах, слідкування за переміщенням предметів та визначення напрямку руху. Розвиток рухової пам'яті.

ІІ семестр

(76 годин)

Спеціальна підготовка до письма

Формування умінь виконати наказ, бажання, вказівку, прохання учителя. Формування умінь відповідати на звернене мовлення, звертатися до вчителя. Формування умінь правильно сидіти за партою. Ознайомлення з призначенням крейди, олівця, фломастера, ручки. Уміння правильно тримати в руці олівець, фломастер, крейду, ручку. Координація кисті руки і пальців: робота з пластиліном, мозаїкою, папером. Малювання крейдою на дошці. Малювання олівцем на папері. Обведення олівцем на папері геометричних фігур.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву та призначення крейди, олівця, фломастера, ручки;
правила поведінки у класі.

Учні повинні вміти:

намагатися слухати та діяти за інструкцією вчителя;
за допомогою вчителя правильно тримати в руці олівець, фломастер, крейду, ручку;

за допомогою вчителя групувати прилади для письма за назвою.

Формування навчальної діяльності: розвиток умінь слухати, діяти за інструкцією вчителя. Формування культури поведінки: правила поведінки у класі; сидіти тихо, не порушуючи дисципліну, підносити руку при потребі щось сказати, попросити дозволу. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання: виділення приладів для письма за назвою. Класифікація приладів для письма. Збагачення словникового запасу. Розвиток загальної моторики. Розвиток рухів рук за наслідуванням дій педагога, зорово-рухової координації та предметних дій.

Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма

Мускульне (рухове) тренування руки.

Гімнастичні вправи для кисті рук: формування умінь виконання кругових рухів обома руками, умінь зводити і розводити пальці, стискаючи їх у кулаки; формування умінь виконувати рухи пальцями, кистю руки, кожною рукою окремо і разом, поперемінно, синхронно. Малювання олівцем на папері прямих ліній. Обведення олівцем на папері геометричних фігур.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

основні напрямки руху;

Учні повинні вміти:

намагатися виконувати гімнастичні вправи за інструкцією вчителя;
за допомогою вчителя орієнтуватися на листі паперу;

за допомогою вчителя обводити олівцем на папері геометричні фігури.

Формування навчальної діяльності: розвиток умінь слухати, діяти за інструкцією вчителя. Пояснення способу виконання тренувальних вправ. Розвиток загальної моторики. Розвиток рухів рук за наслідуванням дій педагога, зорово-рухової координації та предметних дій.

Розвиток зорового сприймання та зорової уваги. Удосконалення орієнтування на листі паперу. Формування базових графічних навичок.

МАТЕМАТИКА

1 клас

(140 годин, 4 години на тиждень)

№

п/п

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та орієнтовні очікувані її результати

І семестр

(64 години)

Формування уявлення про себе і найближче оточення

Знайомство учнів з учителем, класом, один з одним, з вихователями. Знайомство зі школою.

Учні по можливості повинні знати:

власне ім’я, імена батьків, однокласників, імена та по батькові вчителя й вихователів;
основні приміщення школи;

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

розрізняти рідних, знайомих та чужих людей;
виконувати вимоги дорослих до власної поведінки;
по можливості виявляти інтерес до занять спільною діяльністю з іншими дітьми;
по можливості виражати своє ставлення до людей словами або іншими способами.

Формування умінь навчальної діяльності

Учні по можливості повинні знати:

основні правила поведінки класі;

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

по можливості вітатися, дякувати, просити допомоги;
сідати, сидіти та вставати із-за парти, не порушуючи дисципліни в класі;
виконувати вказівки педагога;

Формування структурних компонентів навчальної діяльності.

Формування навичок колективної діяльності.

Формування наслідування діям дорослого.

Формування соціально позитивних дій.

Поняття про колір

Ознайомлення з основними кольорами спектра, а також з білим і чорним кольорами. Вміння вибирати потрібний колір за зразком, знаходити «зайвий» предмет за кольором.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назви основних кольорів спектру, білого, чорного кольорів;

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

знаходити колір за еталоном, виділяти колір за назвою;
групувати предмети за кольором, виділяти «зайвий» предмет;
діяти за інструкцією вчителя щодо вибору означеного кольору.

Формування сприймання кольорів. Знаходження кольору за еталоном, засвоєння назв кольорів. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання: виділення кольору за назвою, виділення предмета означеного кольору. Класифікація предметів за кольором, виділення «зайвого» предмета. Формування навчальної діяльності: розвиток умінь слухати, діяти за інструкцією вчителя щодо вибору означеного кольору. Уточнення назв кольорів, збагачення словникового запасу.

Кількісні уявлення

Розуміння кількісних уявлень, вміння визначити задану кількість предметів: багато – один, багато – мало.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

поняття, які відображають кількісні відношення: один, мало, багато.

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

по можливості використовувати в мовленні слова, які відображають кількісні відношення;
розпізнавати задану кількість предметів: багато-один, багато-мало.

Формування уявлень про тотожність множин на основі їх по елементного співвідношення. Пояснення способу виконання практичних дій щодо порівняння множин. Засвоєння і використання в мовленні слів, які відображають кількісні відношення: багато-один, багато-мало. Розвиток зорового сприймання та зорової уваги.

Розмір предметів

Ознайомлення з поняттями: великий – маленький, більше – менше, високий – низький. Вміння вибирати та називати предмети означеного розміру.

По можливості учні повинні мати уявлення про:

поняття, які відображають розмір предметів: маленький, великий, менше, більше, низький, високий.

По можливості за допомогою вчителя учні повинні вміти:

сприймати розмір предметів шляхом накладання і прикладання;
розпізнавати предмети визначеного розміру;

Формування сприймання розміру предметів: обстеження величини предметів шляхом накладання і прикладання. Розвиток зорового сприймання величини предметів. Розвиток образної пам’яті. Розвиток аналізу і синтезу шляхом виділення ознак обстежуваних предметів та відокремлення одних ознак і властивостей від інших.

Форма предметів

Ознайомлення з формою предметів: кругла, квадратна. Вміння вибирати та називати предмети означеної форми.

Розвиток тактильної пам’яті.

Обмацування шаблонів або виліплених предметів.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

поняття, які відображають форму предметів: кругла, квадратна.

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

розпізнавати предмети означеної форми;
групувати предмети за формою, вилучати «зайвий» предмет.

Формування аналітико-синтетичного сприймання. Обстеження форми предметів: тактильне, зорове. Визначення форми предметів на основі зорового і тактильного обстеження. Розвиток образної пам'яті. Формування мисленнєвих операцій: класифікація за формою, вибір «зайвого» за формою предмета. Збагачення словникового запасу.

Просторові поняття

Формування просторових понять: вгорі, внизу (зверху – там, де голова, внизу – там, де ноги).

Учні по можливості повинні знати:

слова, які відображають поняття простору: вгорі, внизу.

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

орієнтуватися у просторі на основі знань частин власного тіла;
рухати предмети у заданому напрямку.

Спеціальна підготовка до письма

Формування умінь виконати наказ, бажання, вказівку, прохання учителя. Формування умінь відповідати на звернене мовлення, звертатися до вчителя. Формування умінь правильно сидіти за партою під час письма. Ознайомлення з призначенням крейди, олівця, фломастера, ручки. Уміння правильно тримати в руці олівець, фломастер, крейду, ручку. Уміння правильно розміщувати зошит на парті, уміння орієнтуватися в сторінці зошита. Координація кисті руки і пальців: робота з пластиліном, мозаїкою, папером. Складання за зразком фігурок з тонких паличок, паперових смужок, деталей конструктора. Малювання крейдою на дошці. Малювання олівцем на папері прямих ліній. Обведення олівцем на папері геометричних фігур.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву та призначення крейди, олівця, фломастера, ручки;
правила поведінки у класі.

Учні повинні вміти:

слухати та діяти за інструкцією вчителя;
намагатися правильно тримати в руці олівець, фломастер, крейду, ручку;
за допомогою вчителя групувати прилади для письма за назвою;
за допомогою вчителя малювати на папері прямі лінії, обводити геометричні фігури.

ІІ семестр

(76 годин)

Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма

Мускульне (рухове) тренування руки.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

основні напрямки руху;

Учні повинні вміти:

намагатися виконувати гімнастичні вправи за інструкцією вчителя;
за допомогою вчителя орієнтуватися на листі паперу;
за допомогою вчителя обводити олівцем на папері геометричні фігури.

Формування навчальної діяльності: розвиток умінь слухати, діяти за інструкцією вчителя. Пояснення способу виконання тренувальних вправ. Розвиток загальної моторики.

Розвиток рухів рук за наслідуванням дій педагога, зорово-рухової координації та предметних дій.

Лічба предметів, звуків, рухів у межах 3

Називання і письмо цифр в межах 3. Формування вмінь розпізнавати цифри в межах 3. Формування вміння називати послідовно числа в цифровому ряду. Письмо на дошці та в зошиті вивчених цифр. Вилучення (1-2) предметів із множини за будь-якою ознакою. Збільшення і зменшення множини на одиницю в межах 3. Вправи на обведення і штрихування. Робота з зошитах-шаблонах.

Прагнути до засвоювання учнями:

назви цифр у межах 3, їх послідовність у цифровому ряду;
числа – рахуємо, називаємо, цифри – пишемо.

По можливості учні повинні вміти:

за допомогою вчителя розрізняти числа і цифри;
намагатися правильно називати і писати цифри у межах 3;
за допомогою вчителя орієнтуватися у сторінці зошиту;
за допомогою вчителя дотримуватися гігієнічних правил письма.

Формування аналітико-синтетичного сприймання – співвідношення кожного числа з одним із предметів. Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості. Розвиток слухової, рухової пам'яті. Розвиток наочно-образного мислення на основі порядку розташування чисел у числовому ряду, розуміння, що кожне наступне більше попереднього на одиницю. Збагачення словника словами, які відображають кількісні відношення.

Лічба предметів в межах 5

Називання і письмо цифр в межах 5. Формування вмінь розпізнавати цифри в межах 5. Формування вміння називати послідовно числа в цифровому ряду. Письмо на дошці та в зошиті вивчених цифр. Вилучення (1-3) предметів із множини за будь-якою ознакою. Збільшення і зменшення множини на одиницю в межах 5. Вправи на обведення і штрихування. Робота з зошитах-шаблонах.

Прагнути до засвоювання учнями:

назви цифр у межах 5, їх послідовність у числовому ряду;
різниці між числом і цифрою;

Учні повинні вміти:

намагатися правильно називати і писати цифри у межах 5;
за допомогою вчителя орієнтуватися у сторінці зошиту;
за допомогою вчителя дотримуватися гігієнічних правил письма

МАТЕМАТИКА

2 клас

(140 годин, 4 години на тиждень)

№

п/п

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та орієнтовні очікувані її результати

І семестр

(64 години)

Розрізнення основних кольорів

Вміння розрізняти та називати кольори спектра. Вміння вибирати колір за зразком і за назвою. Знаходження «зайвого» предмету за кольором.

Учні повинні мати уявлення про:

назви кольорів спектру;

Учні повинні вміти:

намагатися діяти за інструкцією вчителя щодо вибору означеного кольору;
за допомогою вчителя добирати предмети за заданим кольором;
по можливості за допомогою вчителя групувати предмети за кольором;
по можливості за допомогою вчителя знаходити «зайвий» за кольором предмет;

Формування сприймання кольорів. Знаходження кольору за еталоном, засвоєння назв кольорів. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання: виділення кольору за назвою, виділення предмета означеного кольору. Класифікація предметів за кольором, виділення «зайвого» предмета. Формування навчальної діяльності: розвиток умінь слухати, діяти за інструкцією вчителя щодо вибору означеного кольору. Уточнення назв кольорів, збагачення словникового запасу.

Поняття про кількісну характеристику предметних множин

Формування кількісних понять: багато-мало, багато-один, більше-менше, однаково, порівну. Вміння наводити приклади більшої чи меншої кількості. Вміння визначати множини, в яких однакова кількість предметів. Формування вмінь складати множини предметів, однакових за кількістю (1-3), які розрізняються одним параметром.

Прагнути до засвоювання учнями:

слів, які відображають кількісні поняття: один, мало, багато, однаково, порівну, менше, більше.

Учні повинні вміти:

за допомогою вчителя порівнювати множини шляхом їх елементарного співвідношення;
по можливості використовувати в мовленні слова, які відображають кількісні відношення;
за допомогою вчителя складати множини предметів, однакових за кількістю від 1 до 3, які розрізняються одним параметром.

Формування уявлень про тотожність множин на основі їх по елементного співвідношення. Пояснення способу виконання практичних дій щодо порівняння множин. Засвоєння і використання в мовленні слів, які відображають кількісні відношення: багато-один, багато-мало, більше-менше, однаково, порівну. Розвиток зорового сприймання та зорової уваги.

Поняття про величину

Формування понять: великий-маленький, високий-низький, широкий-вузький, товстий-тонкий, довгий-короткий, вищий-нижчий. Формування вмінь визначати і називати розмір предметів, порівнювати два предмети, які відрізняються одним параметром.

Учні повинні знати:

по можливості слова, які відображають розмір предметів: маленький, великий, низький, високий, вузький, широкий, тонкий, товстий, короткий, довгий, нижчий, вищий.

Учні повинні вміти:

розпізнавати і по можливості називати розмір предметів за допомогою вчителя;
за допомогою вчителя порівнювати два предмети, які відрізняються одним параметром.

Просторові поняття

Формування просторових понять: верхній, нижній, правий, лівий, біля, поруч, попереду, посередині, позаду, далеко, близько, поряд, після, перед. Формування вмінь визначати положення предметів відносно один одного. Формування уявлень про основні напрямки: вгорі-внизу; зліва-справа тощо. Практичне визначення розташування предметів в просторі «від себе». Формування вмінь орієнтуватися на сторінках підручника, зошита.

По можливості учні повинні знати:

слова, які відображають поняття простору: верхній, нижній, правий, лівий, біля, поруч, попереду, посередині, позаду, далеко, близько, поряд, після, перед;
основні напрямки: вгорі-внизу, зліва-справа.

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

визначати положення предметів відносно один одного;
розташовувати предмети в просторі «від себе» за допомогою вчителя;
орієнтуватися в сторінках зошиту, підручника.

Формування поняття простору на основі орієнтації в частинах свого тіла. Розвиток пам'яті. Збагачення словника прислівниками, які відображають просторові відношення. Формування навчальної діяльності: орієнтація на робочому місці. Розвиток зорового сприймання та зорової уваги.

Розвиток слухомоторної координації та слухової уваги.

Поняття маси

Формування понять: важкий-легкий. Вміння розташовувати два предмети, різних за вагою шляхом зважування їх на долонях.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

поняття, які відображають поняття маси: важкий, легкий.

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

порівнювати масу двох предметів шляхом зважування їх на долонях;
розпізнавати серед предметів найважчий та найлегший.

Формування сприймання маси на основі зорового, тактильного, рухового обстеження. Розвиток загальної моторики шляхом зважування предметів на долонях. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання здійснюється шляхом вибору серед предметів найважчого та найлегшого. Розвиток рухової пам'яті. Запам'ятовування слів, які визначають масу предметів.

Порівняння за віком

Формування понять: молодший-старший. Вміння визначати вік людини – молодший, старший. Практично порівняння людей, членів сім'ї за віком.

Учні по можливості повинні знати:

слова, які відображають вікові поняття: молодший, старший.

Учні повинні вміти:

за допомогою вчителя порівнювати та визначати вік (молодший, старший) на прикладах членів своєї сім’ї.

Формування сприймання віку людини на основі порівняння членів сім'ї за віком. Розвиток соціального й емоційного досвіду. Розвиток образної пам'яті.

Часові поняття

Формування часових понять: доба, ранок, день, вечір, ніч, Формування уявлень про ознаки доби. Вміння називати частини доби.

По можливості учні повинні мати уявлення про:

поняття, які відображають часові поняття: доба, ранок, день, вечір, ніч;
частини доби та їх ознаки.

Учні повинні вміти:

по можливості називати частини доби та їх ознаки за допомогою вчителя;

Формування сприймання часу на основі практичної діяльності учнів (ранок – встаємо, вночі – спимо тощо); на основі об’єктивних природних ознак. Розвиток наочно-образного мислення шляхом спостереження за об’єктивними природними ознаками, визначення частини доби за малюнками із зображенням кольору неба та положенням сонця тощо. Розвиток стійкостідовільної уваги.

Геометричні фігури

Формування уявлень про геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник. Вміння розрізняти геометричні фігури різного кольору й розміру та називати їх. Практичне вміння обирати предмети за формою, визначати «зайвий» за формою предмет.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник.

Учні за допомогою вчителя повинні вміти:

розрізняти, обирати та по можливості називати геометричні фігури;
групувати предмети за формою;
розпізнавати «зайвий» предмет.

Формування сприймання геометричних фігур на основі зорового, тактильного обстеження. Розвиток наочно-дійового мислення шляхом визначення форми предметів, класифікації предметів за формою.

Розвиток слухомоторної координації та слухової уваги.

Спеціальна підготовка до письма

Закріплення умінь правильно сидіти за партою під час письма. Закріплення уміння правильно тримати в руці олівець, фломастер, крейду, ручку. Уміння правильно розміщувати зошит на парті, уміння орієнтуватися в сторінці зошита. Координація кисті руки і пальців: робота з пластиліном, папером. Гімнастичні вправи для кисті рук: закріплення умінь виконання кругових рухів обома руками, умінь зводити і розводити пальці, стискаючи їх у кулаки; закріплення умінь виконувати рухи пальцями, кистю руки, кожною рукою окремо і разом, поперемінно, синхронно. Малювання крейдою на дошці. Малювання олівцем на папері прямих ліній. Обведення олівцем на папері геометричних фігур, їх штрихування.

Учні повинні знати:

правила поведінки в класі;
прилади для письма та їх призначення;

Учні повинні вміти:

слухати та діяти за інструкцією вчителя;
намагатися правильно тримати в руці олівець, фломастер, крейду, ручку;
намагатися групувати прилади для письма за назвою;
намагатися правильно розміщувати зошит на парті, орієнтуватися у сторінці зошиту;
робити гімнастичні вправи за прикладом вчителя;
намагатися малювати на папері прямі лінії, обводити і штрихувати геометричні фігури, малювати крейдою на дошці.

ІІ семестр

(76 годин)

Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма

Мускульне (рухове) тренування руки.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

основні напрямки руху.

Учні повинні вміти:

виконувати гімнастичні вправи за інструкцією вчителя;
намагатися орієнтуватися на листі паперу;
намагатися обводити олівцем на папері геометричні фігури.

Розвиток зорового сприймання та зорової уваги. Удосконалення орієнтування на листі паперу. Удосконалення базових графічних навичок.

Числа 1,2,3,4,5

Утворювання чисел від 1 до 5. Формування вмінь розпізнавання і називання чисел в межах 5. Уявлення про місце числа і цифри в числовому ряду. Формування знань про те, що кожне нове число (більше) утворюється шляхом додавання одиниці. Вміння писати числа від 1 до 5. Формування понять про знаки +, -, =. Уявлення про сутність арифметичних дій (при додаванні – кількість збільшується; при відніманні – кількість зменшується). Вміння складати за зразком приклади в межах 5 та їх списувати. Знання про склад числа 5.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

порядок розташування чисел у числовому ряду;
назву чисел у межах 5;
утворення чисел від 1 до 5;
склад числа 5;
знаки +, -, =;
сутність арифметичних дій додавання та віднімання.

Учні повинні вміти:

намагатися писати числа від 1 до 5;
за допомогою вчителя розпізнавати сусідів заданого числа;
за допомогою вчителя складати за зразком приклади в межах 5, списувати дані приклади;
за допомогою вчителя співвідносити кількість предметів з відповідним числом та цифрою.

Розвиток пам’яті на основі відтворення числового ряду і порядку розташування чисел у числовому ряду. Відтворення просторових понять «перед», «після», «між» і на цій основі визначення сусідів числа. Визначення кількості предметів, які розташовані на одній площині і відрізняються однією ознакою. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання. Вилучення 1-3 предметів за будь-якою ознакою. Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості. Розвиток слухової, рухової пам’яті: відтворення числового ряду, визначення місця в числовому ряду, відтворення складу числа в межах 5. Аналіз множини щодо її кількісної характеристики, співвідношення цієї кількості з відповідним числом і цифрою.

Числа 6,7,8,9

Утворювання, називання і письмо чисел 6,7,8,9. Формування вміння називати послідовно числа в цифровому ряду. Уявлення про місце числа і цифри в числовому ряду. Письмо на дошці та в зошиті вивчених цифр. Вправи на обведення і штрихування. Робота з зошитах-шаблонах. Формування знань таблиці додавання і віднімання в межах 5. Вміння записувати арифметичний приклад.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

порядок розташування чисел у числовому ряду;
назву чисел у межах 9;

- утворення чисел від 1 до 9;

таблицю додавання та віднімання у межах 5;

Учні повинні вміти:

намагатися писати і по можливості називати на дошці та в зошиті числа від 1 до 9;
по можливості за допомогою вчителя називати послідовно числа у цифровому ряду;
за допомогою вчителя записувати арифметичний приклад;
за допомогою вчителя співвідносити кількість предметів з відповідним числом та цифрою.

Розвиток пам’яті на основі відтворення числового ряду і порядку розташування чисел у числовому ряду. Відтворення просторових понять «перед», «після», «між» і на цій основі визначення сусідів числа. Визначення кількості предметів, які розташовані на одній площині і відрізняються однією ознакою. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання. Вилучення 1-3 предметів за будь-якою ознакою. Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості. Розвиток слухової, рухової пам’яті: відтворення числового ряду, визначення місця в числовому ряду, відтворення складу числа в межах 9. Аналіз множини щодо її кількісної характеристики, співвідношення цієї кількості з відповідним числом і цифрою.

Повторення

МАТЕМАТИКА

3 клас

(140 годин, 4 години на тиждень)

№

п/п

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість 1орекційна-розвивальної роботи та орієнтовні очікувані її результати

І семестр

(64 години)

Виявлення знань та вмінь учнів

Утворювання чисел від 1 до 9. Вміння називати числа і писати цифри від 1 до 9. Уявлення про назву дій додавання та віднімання. Порівняння групи предметів за розміром, кольором, формою та масою. Визначення місця розташування предметів.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву чисел від 1 до 9;
порядок розташування чисел у числовому ряду;
сутність арифметичних дій додавання та віднімання;
по можливості утворення чисел від 1 до 9;
по можливості сусідів визначеного числа;
по можливості просторові поняття: перед, після, між.

Учні повинні вміти:

намагатися називати та писати числа від 1 до 9;
співвідносити кількість предметів з відповідним числом та цифрою за допомогою вчителя;
намагатися записувати арифметичний приклад у межах 5.

Розвиток пам’яті на основі відтворення числового ряду і порядку розташування чисел у числовому ряду. Відтворення просторових понять «перед», «після», «між» і на цій основі визначення сусідів числа. Визначення кількості предметів, які розташовані на одній площині і відрізняються однією ознакою. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання. Вилучення 1-3 предметів за будь-якою ознакою. Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості. Розвиток слухової, рухової пам’яті: відтворення числового ряду, визначення місця в числовому ряду, відтворення складу числа в межах 9. Аналіз множини щодо її кількісної характеристики, співвідношення цієї кількості з відповідним числом і цифрою.

Число та цифра 0

Називання і письмо цифри 0. Нуль як компонент арифметичних дій додавання і віднімання.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву числа 0;
властивості 0;
розташування чисел у числовому ряду;
по можливості просторові поняття: перед, після, між;
по можливості сутність дій додавання та віднімання з використанням 0.

Учні повинні вміти:

по можливості називати і писати цифру 0;
за допомогою вчителя визначати сусідів числа;
за допомогою вчителя співвідносити кількість предметів з відповідним числом і цифрою.

Нумерація в межах 10

Утворювання, називання і письмо цифри 10. Визначення числа і цифри у числовому ряду. Письмо цифр від 1 до 10. Знання порядку слідування чисел при рахунку в межах 10.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

утворення, назву цифри 10;
місце числа у числовому ряду;
порядок розташування чисел у числовому ряду в межах 10;

Учні повинні вміти:

намагатися писати цифри від 1 до 10;
за допомогою вчителя співвідносити кількість предметів з відповідним числом і цифрою.

Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості. Розвиток пам’яті – відтворення числового ряду, визначення місця в числовому ряду. Розвиток мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння. Аналіз множини щодо її кількісної характеристики, співвідношення цієї кількості з відповідним числом, цифрою.

Міри вартості

Уявлення про одиницю вартості – копійку. Монети: 1 к, 2 к, 5 к, 10 к. Вміння диференціювати монети 1 к, 2 к, 5 к, 10 к за розміром, кольором і вартістю.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву одиниці вартості – копійку;

Учні повинні вміти:

за допомогою вчителя диференціювати монети за кольором, розміром, вартістю;
намагатися брати участь в сюжетно-рольових іграх.

Формування сприймання на основі розрізнення монет за кольором, розміром, вартістю. Формування мисленнєвих операцій на основі порівняння монет за розміром, кольором, вартістю. Розвиток мовлення. Збагачення словника, формування зв’язного мовлення в процесі ігор: «Магазин» тощо. Розвиток дрібної моторики.

Знайомство з лінійкою

Формування понять про точку, пряму та криву лінії. Креслення прямих ліній за допомогою лінійки. Розрізнення прямої і кривої лінії. Складання кривої лінії за допомогою лічильних паличок.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву понять: точка, пряма лінія, крива лінія;
різницю між прямою і кривою лінією;

Учні повинні вміти:

намагатися креслити прямі лінії за допомогою лінійки;
за допомогою вчителя розрізняти пряму та криву лінії;
за допомогою вчителя складати криві лінії із лічильних паличок.

Розвиток дрібної моторики. Розвиток зорової, рухової пам’яті шляхом виконання дій з лінійкою. Розвиток наочно-образного мислення на основі визначення прямих і кривих ліній на малюнках. Розвиток просторового сприймання на основі складання кривих ліній із паличок.

ІІ семестр

(76 годин)

Робота з числовим рядом

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву чисел від 1 до 10;
пряму й зворотну лічбу у межах 10 на наочному матеріалі;

Учні повинні вміти:

намагатисярозпізнавати і писати числа від 1 до 10;
відтворювати ряд чисел, доповнювати числовий ряд, починаючи з будь-якого числа за допомогою вчителя на наочному матеріалі;
намагатися списувати і писати на слух числа від 1 до 10;
за допомогою вчителя співвідносити кількість предметів з відповідним числом і цифрою у межах 10.

Робота з лінійкою

Закріплення понять про точку, пряму та криву лінії. Креслення прямих ліній за допомогою лінійки. Розрізнення прямої і кривої лінії. Складання кривої лінії за допомогою лічильних паличок.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву понять: точка, пряма лінія, крива лінія;
різницю між прямою і кривою лінією;

Учні повинні вміти:

намагатися креслити прямі лінії за допомогою лінійки;
намагатися розрізняти пряму та криву лінії;
намагатися складати криві лінії із лічильних паличок.

Часові поняття

Формування часових понять: вчора, сьогодні, завтра, рано, пізно, повільно, швидко. Вміння наводити приклади подій, які відбувалися вчора, відбуваються сьогодні.

По можливості учні повинні знати:

слова, які відображають часові поняття: вчора, сьогодні, завтра, рано, пізно, повільно, швидко;

Учні повинні вміти:

за допомогою вчителя наводити приклади подій, які сталися вчора, відбуваються сьогодні.

Формування сприймання часу на основі практичної діяльності учнів; на основі об’єктивних природних ознак. Розвиток наочно-образного мислення шляхом спостереження за об’єктивними природними ознаками, визначення частини доби за малюнками із зображенням кольору неба та положенням сонця тощо. Розвиток стійкостідовільної уваги.

Робота з числовим рядом у межах 10

Називання і письмо чисел від 1 до 10. Лічба пряма і зворотна в межах 10. Відтворення ряду чисел, починаючи з будь-якого числа. Списування й запис на слух цифри від 1 до 10. Співвідношення цифри, числа і кількості предметів у межах 10. Доповнення числового ряду, починаючи з будь-якого числа. Прийоми збільшення, зменшення числа на 1. Відтворення складу числа у межах 10. Знаходження пропущеного числа, сусідів чисел.

Учні по можливості повинні мати уявлення про:

назву чисел від 1 до 10;
пряму й зворотну лічбу у межах 10 на наочному матеріалі;
прийоми збільшення та зменшення числа на 1;
по можливості таблицю додавання та віднімання у межах 8.

Учні повинні вміти:

намагатися розпізнавати і писати числа від 1 до 10;
відтворювати ряд чисел, доповнювати числовий ряд, починаючи з будь-якого числа за допомогою вчителя на наочному матеріалі;
намагатися списувати і писати на слух числа від 1 до 10;
за допомогою вчителя співвідносити кількість предметів з відповідним числом і цифрою у межах 10;
за допомогою вчителя відтворювати склад числа у межах 10;
за допомогою вчителя визначати місце кожного числа в числовому ряду у межах 10;
розв’язувати приклади на додавання та віднімання у межах 8 за допомогою вчителя.

Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості. Розвиток пам'яті – відтворення числового ряду, визначення місця в числовому ряду. Розвиток мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння. Аналіз множини щодо її кількісної характеристики, співвідношення цієї кількості з відповідним числом, цифрою.

Повторення

МАТЕМАТИКА

4 клас

(140 годин, 4 години на тиждень)

№ п/п	К-сть годин	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та орієнтовні очікувані її результати
І семестр (64 години)
1	12	*Виявлення знань та вмінь учнів* Числа першого десятка. Знання назви дій додавання та віднімання. Записування прикладів у зошиті. Закріплення знань про склад чисел в межах 10.	*По можливості учні повинні мати уявлення про:* числа першого десятка; назви дій додавання та віднімання; склад чисел у межах 10. *По можливості учні повинні вміти:* за допомогою вчителя розв’язувати приклади на додавання та віднімання у межах 8; намагатися записувати приклади у зошиті.	Розвиток пам'яті – відтворення числового ряду, назв цифр. Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості предметів, їх величини. Розвиток просторової орієнтації. Розвиток дрібної моторики. Розвиток мовлення. Формування зовнішньої організованості в навчальній діяльності, точного виконання вказівок вчителя.
2	4	*Міри часу: тиждень* Формування вмінь послідовно називати дні тижня. Знання про кількість днів у тижні. Вміння називати який день був учора, який буде завтра з допомогою вчителя. Вміння визначати день тижня за його порядковим числом.	*По можливості учні повинні мати уявлення про:* дні тижня; послідовність днів тижня, їх порядкові числа; назви попереднього та наступного днів тижня. *По можливості учні повинні вміти:* за допомогою вчителя послідовно називати дні тижня; називати за допомогою вчителя який день був учора, який буде завтра;	Розвиток точності пам'яті на основі правильного відтворення послідовності днів тижня, назви попереднього і наступного днів тижня. Розвиток орієнтування в часових поняттях. Розвиток активного словника.
3	16	*Арифметичні задачі* Формування знань про структуру задачі. Розуміння сутності запитання, визначення дії та запитання задачі. Вміння записувати розв'язання задачі у вигляді арифметичного прикладу.	*По можливості учні повинні мати уявлення про:* структуру задачі; *По можливості учні повинні вміти:* переказати за допомогою вчителя умову задачі; за допомогою вчителя ставити питання до задачі; за допомогою вчителя записувати розв’язання задачі у вигляді арифметичного прикладу.	Розвиток пам'яті – переказ з допомогою вчителя умови задачі (з опорою на наочність). Формування цілісного сприймання задачі. Формування понять про основні прийомів роботи над задачею. Формування практичних вмінь, необхідних у повсякденному житті.
4	32	*Арифметичні дії в межах 10* Знання назви дій додавання та віднімання. Вміння розв'язувати приклади на додавання і віднімання в межах 10. Записування прикладів у зошиті. Формування знань про склад чисел в межах 10.	*Учні по можливості повинні мати уявлення про:* назви дій додавання та віднімання; по можливості склад чисел у межах 10. *Учні повинні вміти:* розв’язувати приклади на додавання та віднімання у межах 10 за допомогою вчителя; намагатися записувати приклади у зошиті.	Розвиток обсягу пам'яті. Формування усвідомленої пам'яті на основі відтворення таблиць + і -, складу чисел в межах 10. посилення мовленнєвої регуляції діяльності: відтворення інструкцій.
ІІ семестр (76 годин)
5	5	*Міри ваги* Розуміння понять «важкий», «легкий». Вміння порівнювати предмети за масою. Формування поняття про міру ваги – кілограм. Вміння записувати позначення ваги – кг.	*По можливості учні повинні знати:* слова, які відображають масу: важкий, легкий; міру ваги – кілограм. *Учні повинні вміти:* за допомогою вчителя порівнювати предмети за масою; записувати позначення ваги – кг.	Розвиток кінестетичного сприймання на основі визначення важких і легких предметів. Розвиток абстрактно-логічного мислення на основі використання умовної міри (кг). Розвиток рухової пам'яті. Запам'ятовування слів, які визначають вагу предметів.
6	8	*Пряма лінія, відрізок* Закріплення вміння користуватися лінійкою. Формування уявлення про відрізок. Вміння розрізнювати пряму лінію та відрізок. Креслення за допомогою лінійки відрізків без заданої довжини.	*Прагнути до засвоєння учнями:* різниці між прямою лінією та відрізком; правил користування лінійкою. *Учні повинні вміти:* намагатися користуватися лінійкою; за допомогою вчителя розрізняти пряму лінію та відрізок; намагатися креслити відрізки без заданої довжини за допомогою лінійки.	Розвиток рухової пам'яті (користування лінійкою). Формування просторового сприймання в процесі креслення відрізків. Орієнтується в зошиті і на аркуші паперу. Розвиток дрібної і загальної моторики здійснюється в процесі креслення.
7	27	*Нумерація в межах 20* Утворювання, називання і письмо цифр в межах 20. Визначення числа і цифри у числовому ряду. Письмо цифр від 10 до 20. Знання порядку слідування чисел при рахунку в межах 20.	*По можливості учні повинні мати уявлення про:* утворення, назву цифр у межах 20; місце числа у числовому ряду; порядок розташування чисел у числовому ряду в межах 20; прийоми збільшення та зменшення числа на 1. *По можливості учні повинні вміти:* намагатися писати цифри від 10 до 20; намагатися збільшувати та зменшувати число на 1; за допомогою вчителя відтворювати склад числа у межах 20; за допомогою вчителя співвідносити кількість предметів з відповідним числом і цифрою.	Розвиток довільної уваги. Розвиток пам'яті - запам'ятовування чисел від 11 до 20 на основі раніше вивченої нумерації чисел в межах 10. Розвиток просторового сприймання числового ряду. Розвиток процесів пізнавальної діяльності: аналізу, синтезу.
8	18	*Арифметичні задачі* Закріплення знань про структуру задачі. Розуміння сутності запитання, визначення дії та запитання задачі. Вміння виявляти величини, про які йдеться в задачі. Вміння ставити запитання до задачі та пояснювати розв'язання за допомогою вчителя.	*По можливості учні повинні мати уявлення про:* структуру задачі; основні прийоми роботи над задачею. *По можливості учні повинні вміти:* за допомогою вчителя виявляти величини, про які йдеться у задачі; за допомогою вчителя ставити запитання до задачі; пояснювати за допомогою вчителя умову та розв’язання задачі.	Розвиток пам'яті – переказ з допомогою вчителя умови задачі (з опорою на наочність). Формування цілісного сприймання задачі. Відтворення задачі – її умови, числових даних, запитання. Закріплення понять про основні прийоми роботи над задачею. Удосконалення практичних вмінь, необхідних у повсякденному житті.
9	7	*Повторення*

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

З МАТЕМАТИКИ

Визначення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю, структурними компонентами якого є визначення, перевірка та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Врахування результатів контролю у формі оціночних суджень та висновків ведеться вчителем в класних журналах, зошитах.

Об'єктами контролю є знання, вміння і навички учнів.

Основними функціями перевірки та оцінювання навчальних досягнень являються: діагностична, коригуюча, навчальна, розвивальна, виховна.

Здійснення контролю в процесі навчання визначається основними дидактичними принципами: систематичність, різнобічність, індивідуалізація.

В допоміжній школі для учнів з помірною розумовою відсталістю використовують наступні види контролю:

попереднійвикористовується перед вивченням нового матеріалу та визначає готовність учнів до його засвоєння;
поточний здійснюється на всіх етапах процесу вивчення поурочної теми, а також на етапі перевірки.
тематичний проводиться в 3-4-х класах після вивчення теми;
підсумковий здійснюється наприкінці семестру й навчального року.

Для учнів спецкласів використовуються наступні методи контролю:

усна перевірка дозволяє визначити зміст навчального матеріалу, яким володіє учень, вміння правильно давати відповідь, знання необхідних математичних термінів;
письмова перевірка:

самостійна робота використовується під час поточного оцінювання;
практичні роботи.

Об'єктами контролю навчальних досягнень учнів є:

знання:

нумерація чисел (усна й писемна);
арифметичні дії (складання, віднімання);
задачі (структура);
геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник);
міри виміру (міри вартості, міри часу, міри ваги, одиниці довжини).

уміння:

класифікувати предмети;
розв'язувати приклади (складання й віднімання);
креслити пряму лінію, відрізок.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних досягнень школярів з математики:

початковий – учень виконує інструкції вчителя; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання. Потребує постійної допомоги і контролю вчителя. Відповідь фрагментарна за допомогою вчителя.
низький – учень за допомогою вчителя класифікує предмети; учень здібний частково відтворити отриману інформацію; володіє елементарними навичками навчальної діяльності. Відповідь кратка за допомогою вчителя.
середній – учень розрізняє математичні об'єкти (геометричні фігури, символи), які пропонує вчитель; учень використовує отримані знання в стандартних ситуаціях, здібний виконати завдання за зразком. Відповідь кратка.
достатній –учень розрізняє математичні об'єкти (приклади, задачі),може елементарно висловлювати думку за допомогою питань, які наводить вчитель.

*Рівень*	*Бал*	*Критерії оцінювання*
Початковий	1	Учень називає деякі із запропонованих об'єктів, розуміє звернене до нього мовлення. Мовлення недорозвинуте. Увага привертається з важкістю. Потребує постійної посиленої допомоги вчителя.
	2	Учень розрізняє об'єкт вивчення, виконує вказівки вчителя. Матеріал сприймає вибірково, неосмислено. Увага нестійка. Потребує постійної допомоги вчителя.
	3	Учень виконує елементарні завдання за допомогою вчителя. Дуже вузьке коло понять. Відповідь фрагментарна за допомогою вчителя. Мотиваціянизька.
Низький	4	Учень розрізняє об'єкт вивчення, має нечіткі уявлення про нього, виділяє його несуттєві елементи. Володіє елементарними навичками навчальної діяльності. Об'єм сприйманого матеріалу вузький. Фрагментарно відтворює основний навчальний матеріал. Активність потрібно постійно стимулювати.
	5	Учень за допомогою вчителя виконує елементарні математичні завдання, називає окремі суттєві ознаки. Запам'ятовування короткочасне. Уваганестійка, включається до роботи із запізненням. Зосередженість низька.
	6	Учень класифікує предмети за вказівками вчителя, правильно виконує завдання за допомогою вчителя. Частково відтворює отриману інформацію. Словниковий запас розвинутий недостатньо. Відображення сприйманого матеріалу часто перекручене.
Середній	7	Учень за зразком виконує окремі операції, використовує допомогу вчителя. Допускає помилки та неточності при визначенні математичних понять.Математичне мовлення розвинуте дуже слабо. Відтворення навчального матеріалу неповне. В ході навчальної діяльності потребує стимулюючої допомоги.
	8	Учень вміє виконувати арифметичні дії за зразком, відтворює основний навчальний матеріал. За допомогою вчителя застосовує знання в добре знайомих ситуаціях. Матеріал сприймає та відтворює з неточностями.
	9	Учень виконує завдання за запропонованим зразком. Виправляє помилки за допомогою вчителя. Програмний матеріал сприймає правильно. Перемикання з одного виду діяльності на інший повільне.
Достатній	10	Учень розуміє навчальний матеріал, намагається самостійно виконує завдання, передбачені програмою. Виправляє деякі помилки. Намагається давати правильну відповідь за змістом. Мотивація достатня.
	11	Учень володіє навчальним матеріалом, намагається точно його відтворити. Намагається самостійно виправляти допущені помилки. Правильно виконує завдання за зразком.
	12	Учень має знання в межах вимог навчальної програми, намагається самостійно використовувати їх у стандартних. Висловлювання повні за допомогою питань, які наводить вчитель.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Юрченко Олеся Сергіївна

Пов’язані теми

Математика, 1 клас, Інші матеріали

Інкл

Додано

15 квітня 2020

Переглядів

4515

Оцінка розробки

Відгуки відсутні