Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках теоретичного навчання.

Активізація пізнавальної діяльності учнів

на уроках теоретичного навчання.

«Розмаїття знань розуму не додає»

Геракліт Ефеський

За останній час в навчальних закладах професійно-технічної освіти зросла зацікавленість до застосування  в  освітньому процесі різних засобів навчання, які активізують  пізнавальну діяльність учнів.

Активізація мислення учнів повинна бути скерована на те, щоб навчити їх думати, дисциплінувати розум, тренувати волю при здобутті знань. Кожен урок повинен викликати в учнів напружену роботу думки.

Тому головна соціальна задача сучасного навчання не лише дати широку освіту, але і призвичаїти особистість підростаючої людини до самостійного набуття знань, до постійного прагнення заглиблюватися в область пізнання, формувати стійкі пізнавальні мотиви вчення, основним з яких є активізація пізнавальної діяльності учнів.

Під активізацією пізнавальної діяльності  учнів розуміють сукупність використовуваних викладачем способів її стимулювання, підтримки емоційно – вольового настрою на самостійну роботу, організації свідомого засвоєння знань учнями, розвиток їх мислення.

 До мотивів та прийомів активізації пізнавальної  діяльності відносять:

1. Мотивація вчення.
2. Формування пізнавальної діяльності.
3. Постановку питань, направлених на продуктивну діяльність учнів.
4. Організацію продуктивної діяльності учнів при використанні засобів наочності та ТСО.
5. Організацію продуктивної діяльності учнів при роботі з підручником, довідковою літературою.
6. Постановку проблемних питань, завдань, задач.
7. Використання опорних конспектів, структурно – логічних схем, ігрових моментів, рольових ігор та іншого.
8. Використання міжпредметних зв’язків.

Практика організації навчально – виробничого процесу в Маринівському професійному аграрному ліцеї свідчить, що використання дидактичного принципу активності у навчальному процесі вимагає не тільки озброєння учнів професійними знаннями, вміннями, навичками, але й виховання в них ініціативності, самостійності, розвитку спостережливості, мислення, пам’яті, творчої уяви.

Викладач повинен вести кропітку роботу з планування та організації кожного уроку. Основна умова активізації пізнавальної діяльності учнів – чітка постановка  мети та усвідомлення шляхів її реалізації.  Необхідно чітко сформулювати навчальну мету уроку, продумати, як мотивувати необхідність засвоєння учнями потрібних знань та навичок.

Завдання реалізації виховної мети уроку полягає у вихованні таких рис характеру сучасних робітників, як професіоналізм, дисциплінованість, ощадливість, працелюбність, робітнича гордість, вимогливість до себе, свідоме користування правилами техніки безпеки.

Для визначення розвиваючої мети звернімося до переліку  в учнів у професійному навчанні необхідних якостей, який було складено з урахуванням вимог до сучасних робітників ЮНЕСКО, а саме:

• Вміння мислити логічно та критично;
• Вміння виділяти головне та аналізувати інформацію;
• Вміння точно і просто формулювати свої думки;
• Вміння вирішувати проблеми;
• Вміння працювати самостійно;
• Вміння використовувати знання в нових умовах, та адаптуватися до них.

Ці європейські орієнтири додають ще більшої ваги постановці та вирішенню на уроках саме з розвитку розумових здібностей учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності.

Отже, важливими стають в нагоді учням вміння слухати та спостерігати пояснення педагога. Таке вміння я розвиваю в учнів через систему контрольних запитань, завдань, практичних вправ протягом всього уроку. Вони спрямовані на розвиток в учнів вміння виділяти  головне.

Для різноманітних технологічних процесів учні повинні чітко уявити правильну послідовність окремих технологічних операцій.

Формування в учнів вміння проводити аналіз та порівняння, так при вивчені теми «Молотарка», учням пропоную визначити відмінності при роботі молотарки при збиранні різних культур, які при цьому знадобляться дії з підготовки до роботи, регулювання, технічного налагодження.

Формування вміння проводити узагальнення та систематизацію матеріалу виконую так. Пропоную учням виділити спільні складові одиниці та спільні регулювання для зернових, бурякових та кукурудзяних сівалок або інші проблемні задачі і  ситуації.

Розвиток в учнів вміння встановлювати причинно – наслідкові зв’язки між окремими операціями та їх послідовністю. Це, наприклад, питання пояснення обставин втрат зерна за комбайном, виробничо – технічні ситуації.

Розвиток вміння в учнів самостійно працювати з підручниками та іншими джерелами інформації.

Розвиток довгострокової пам’яті навчального матеріалу. Тільки маючи суму знань з професії, можна їх активізувати, порівняти, використовувати на практиці. Я використовую різноманітні інструкційно- технологічні карти, плакати, макети, відео- фрагменти, тощо. Складний матеріал пояснюю частинами, з послідуючим узагальненням, проводжу неодноразове повторення на всіх етапах уроку. Приділяю увагу  творчому підходу при викладенні навчального матеріалу в процесі участі учнів  в асоціативних і рольових іграх, розв’язуванні кросвордів, чайнвордів, головоломок, ребусів.

Гра формує колективістські якості особистості, такі як: повага до думок товаришів, намагання підтримати, допомогти; впевненість у своїх пізнавальних  можливостях; розвиває в учнів фантазію та уяву як специфічних форм пізнання дійсності. Тобто створюються позитивні обставини для активної пізнавальної діяльності учнів.

Узагальнюючи всі перелічені задачі з розвитку здібностей учнів, можна назвати всі ці вміння – вміннями вчитися, саме таких вмінь, знань та навичок потребує життя в сучасних умовах.