Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури в умовах особистісно орієнтованого навчання

     Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури в умовах особистісно орієнтованого навчання

     Використання різних відеоматеріалів на уроках зарубіжної літератури надзвичайно ефективне. Перегляд екранізацій літературних творів з їх наступним обговоренням активізує пізнавальну діяльність та дає учням можливість зробити   висновок, що екранізація – це самостійний твір мистецтва, продукт творчості режисера, сценариста, акторів. Перегляд екранізацій доцільно  проводити виключно після текстового вивчення літературного твору. Тоді учні легко встановлюють епізоди, які розбігаються з текстом, висловлюють власне судження про трактування твору. Такий вид роботи допомагає формувати критичне мислення, вчить висловлювати та обстоювати власну позицію. Цікавим різновидом роботи на уроці зарубіжної літератури може стати  аналіз  епізоду з фільму "Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна"  із застосуванням  прийому кольористики, з позицій часопросторових особливостей.

   Простір і час – найважливіші ідейно-художні (формально-змістові, світоглядні, ідейні та композиційні) характеристики літератури. Їх дослідження має вагоме значення для розкриття особливостей художнього відображення дійсності, специфіки внутрішнього світу твору, фундаментальних проблем змісту і форми, закономірностей їх сприйняття. В сучасному літературознавсті затвердилось використання терміна «хронотоп» для позначення вазємозв’язку часових і просторових відносин, художньо засвоєних в літературі (М. Бахтін). Хронотоп визначає цілісність літературного твору в сукупності елементів, які знаходяться в різних відносинах один з одним. Як одна з визначальних різновидів поетики художнього тексту хронотоп уміщує не тільки просторове розгортання подій та образів, але й конструює сюжет, розкриває ідейну спрямованість твору, духовний модус буття народу. Художній час і простір, маючи потужний знаковий потенціал, знаходять своє основне значення в моделюванні творчої системи письменника, у відображенні його світобачення. Просторово-часове світосприйняття, трансформуючись у різні міфологеми, має здатність набувати оригінальні форми в творчості письменників. Хронотопічний аспект творів опосередковано показує ментальність певного народу, є джерелом міфопоетичних уявлень.     Простір як позамовна категорія наділений певними ознаками. Художній час і художній простір – пов’язані між собою категорії. Вибір просторових і часових координат є значущим для втілення концепції світу митця.

     Вивчення проблеми художнього простору і часу знайшло своєвтілення у  працях російських і вітчизняних вчених М. Бахтіна, А. Григор’єва, С. Єрмоленко, Д. Ліхачова, Л. Лисиченко, Ю. Лотмана, Н.Сологуб, Л. Ставицької, В. Топорова, Ф. Федорова, Л. Шевченко, Н. Копистянської та ін.

      Художній простір має такі характеристики: відкритість, замкненість, просторість, доступність / недоступність до огляду, місткість, сенсорне сприйняття, відносність до місця розташування людини і т.д. У залежності від цих характеристик, простір може бути відкритим, закритим; зовнішнім і внутрішнім; „своїм” і „чужим”; прямим і кривим; великим і малим; локальним і глобальним; близьким і далеким тощо.

     Художній простір літературного твору конкретизується та реалізується за допомогою предметів, що його наповнюють. Хужожній простір літературного тексту набуває свого семантичного й формального наповнення через предмети, що у ньому знаходяться; вони також визначають межі художнього простору.

     Категорія художнього простору важлива у побудові внутрішнього світу твору, де панує його власний простір. Специфіка художнього простору полягає в тому, що він є художньо - відображеним простором і має естетичний зміст.

Митець у своєму творі, відтворюючи реальний простір, разом з тим формує певний художній простір, у якому відбуваються події. Цей простір може бути великим і охоплювати кілька країн, або навіть виходити за межі земної планети, або ж навіть звужуватися до тісних меж однієї кімнати.

    У формуванні художнього простору важливу роль відіграє процес сприймання твору читачем. Цей процес не простий, а являє собою живий, творчий процес відтворення і осмислення ідеального художнього образу, який створив письменник.

  Розвиток асоціативного мислення.

Зараз я вам задам незвичайне питання.

 - Якого кольору дитинство? (За допомогою кольорових карток діти показують  колір).

• Чому ви обрали саме такі кольори? ( Світ дитинства є сонячним, радісним).
• Перегляньте епізод з фільму «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна» (рос. «Приключения Тома Сойера и Гекльберри Финна») : https://www.youtube.com/watch?v=4J-qO9FGr28 (53:35). Знайти в книзі- розділ дев'ятий «ТРАГЕДІЯ НА ЦВИНТАРІ».
• Що ми бачимо на екрані? Які кольори переважають в даному епізоді? (В кімнаті сплять діти. Світлі  гардини, білі простирадла, біла сорочечка на дитині).
• Чому, на вашу думку, автор і режисер надають перевагу білому кольору? 

(Білий колір - колір чистоти і невинності. Світлий одяг героя символізує «одяг душі» - саме так вона виглядає перед Богом: білою, незаплямованою гріхами. Автор відтворює внутрішній світ юних людських істот, які ще не втратили душевної чистоти і поетичної принади).

• Як було порушено таку ідилію? (В таку ідилічну картину вривається неприємний різкий звук з вулиці. Це був Гек, який прийшов посеред ночі будити Тома).
• Що заставило дітей покинути ліжка ? ( Том залишає «свій»  світ – дім, затишок, сон і вирушає за Геком на темну вулицю, в ніч. Символічним є бій годинника, що показує нам час – північ).

• Чому хлопці вирушають «на прогулянку» вночі? (День і ніч – основне протиставлення моделі світу (пригадуємо міфи). Вдень головний герой займається цікавими для нього справами – звичайне життя, а вночі стає свідком незвичних явищ: оживає всяка нечисть , хлопчиків окутує страх).
• В чому полягала головна мета зустрічі Тома і Гека з точки зору самих хлопців, з точки зору автора? (Хлопці домовились про нічну зустріч з подальшим відвідуванням кладовища. Їх приваблювало все таємне, незнане, пов’язане з небезпекою. Том і Гек були відкривачами таємничого. Нічне кладовище саме і було тим місцем, що сповна задовольнило їх потяг до пригод. Автор розширює світ пригод дітей, знімає просторові й часові обмеження, дає своїм головним героям більше свободи і самостійності. «Свій» світ єднає двох головних героїв — Тома і Гека.)
• Чому хлопці обрали паролем слово «КРОВ»?(Можливо,  повернутись ще й до тексту, і зачитати  цитату: « Потім — у стіні, біля ліжка, зловісне «тік-тік» шашелі. Том здригнувся: це означало, що хтось помре»).
• Якими кольорами зустрічає Тома і Гека світ «чужий»?

( З самого початку перебування друзів в світі «чужому» переважають темні кольори, зловіщі - моторошне слово «кров», яке стало паролем у хлопчаків. Глядача переслідує думка про щось неминуче, страшне, злочин, пов'язаний з кровопролиттям).

• Який настрій був хлопчаків при зустрічі? (Бойовий, сміливий, завзятий).
• Як змінювався настрій героїв підчас їх наближення до кладовища?
• - Який настрій у читача та хлопчиків створює опис старого цвинтаря?  (Діти з розбишак-героїв перетворились на маленьких, наляканих непроглядною темінню, темними силуетами могил, криками сови, мертвою тишею).
• Давайте спробуємо  скласти інтерпретацію кольорів, використовуючи словники або енциклопедії символів.

(Цвинтар зустрічає героїв повісті темними, гнітючими кольорами (діти можуть прокоментувати епізод словами тексту: «Старий дощаний паркан, що оточував його, місцями повалився всередину, місцями — назовні, але ніде не стояв прямо. Усе кладовище поросло травою й бур'яном, старі могили осіли. Пам'ятників не було; над могилами бовваніли гнилі, старі дошки, заокруглені вгорі, сточені червою і похилені до землі, шукаючи підпори і не знаходячи її...Тихий вітер жалібно стогнав між деревами»).

• Як за допомогою кольорів передається стан героїв? ( Хлопчикам страшно, вони зі страху починають згадувати молитву).

      Цей світ «чужий» лякає дітей. Дітям холодно і страшно. Час в чужому світі йде повільно, ніби завмирає. Таким чином, час в повісті будується подібним чином: Том Сойєр будує «своє теперішнє» від дитячих ігор в індіанців і Робіна Гуда до зустрічі з реальною небезпекою в  образі індійця Джо (визначаємо етапи подолання страху героя та робимо висновки).

Висновок:  - Чиста душа Тома врятувала життя Поттеру, якого незаслужено звинувачули.

Література та інформаційні  джерела:

1. Антків Н.  Художній простір як текстотвірна категорія // Матеріали студентської наукової конференції Чернівецького

національного університету імені Юрія Федьковича (14-16 травня

2014 року). Філологічні науки. – Чернівці : Чернівецький нац.

ун-т, 2014. – 252 с.

2. Коркішко В. О. Часопростір як формотворча категорія художнього

тексту / В. О. Коркішко //Актуальні проблеми слов’янської

філології – Вип.1, Ч.1. – 2010. – С. 388–395.

3.  https://www.youtube.com/watch?v=4J-qO9FGr28  .

4. https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=17   .