Активна й пасивна лексика української мови

Презентація. Активна й пасивна лексика української мови. Підготувала вчитель української мови та літератури Людмила ГРИМАЙЛО

Активна лексика. До активної лексики сучасної української літературної мови належать усі слова, які щодня вживаються в різних її формах і стилях. Така лексика обіймає слова, поширені в загальнонародному вжитку (вікно, ходити, міський тощо). Характерною ознакою активної лексики є насамперед її сучасність, використання у будь-якій сфері діяльності людей.

Пасивна лексика. До пасивної лексики належать усі слова, що вживаються в мові рідко, які не є повсякденними у спілкуванні людей. У складі пасивної лексики перебувають усі застарілі слова, що вже вийшли або виходять із звичайного вжитку в літературній мові, або нові слова, які недавно виникли і не стали загальновживаними в ній чи активно не використовуються.

Лексика. За частотою вживання всю лексику сучасної української літературної мови можна поділити на три групи: а) слова звичайні, сучасні, б)  застарілі слова, в) нові слова, або неологізми.

Історизми. Слова, що застаріли і вийшли з ужитку тому, що зникли ті предмети й поняття, які називалися цими словами:назви предметів одягу, які носили колись, а тепер зовсім не носять (жупан, запаска, очіпок),назви зниклих побутових понять (досвітки, світилка),забутих знарядь праці (соха, ступа),назви старовинної зброї (арбалет, рогатина, сагайдак),старовинних мір (корець, локоть, аршин, верства),монет (гривеник, шеляг, червінець),назви колишніх професій (гутник, стельмах, бондар),представників неіснуючих тепер соціальних груп населення (боярин, дворянин, батрак, хлоп, поміщик, челядь, кріпак),установ (земство, губернія, волость),адміністративних посад (губернатор, соцький, урядник, гетьман, хорунжий, обозний).

Архаїзми. Архаїзми  вийшли зі складу активної лексики тому, що були витіснені іншими, які мали з ними однакове значення:зріти — бачити, зигзиця — зозуля, піїт — поет, ланіти — щоки, уста — губи, ректи — говорити, чоло — лоб, перст – палець, десниця – права рука.

Неологізми. Неологізми — це нові слова (від грецьких neos — новий, logos — слово), вони з'являються в мові у всі періоди її розвитку. Якщо архаїзми виходять з ужитку, то неологізми поповнюють словниковий склад мови. Кожне нове слово, що з'являється в літературній мові, є неологізмом доти, поки воно не стає загальновживаним, загальнолітературним і перестає сприйматись як нове. Зазвичай не входять до активного лексичного запасу й індивідуальні неологізми, створені окремими письменниками.

Неологізми. Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина). Зазимую тут і залітую, в цій великій хаті не своїй у кутку відтихну, відлютую (М. Вінграновський). Причини появи неологізмів можуть бути різні. Багато з них з'являється в мові тому, що виникають нові предмети, явища, яким потрібно дати назву (телефон, принтер, інтернет, біометрика). Поява деяких неологізмів зумовлена потребою дати предметові нову, більш зрозумілу або більш точну назву. Гвинтокрил, порохотяг, безвіз, медіа-простір, ЗЗСО (заклад загальної середньої освіти замість ЗОШ — загальноосвітня школа), зво (заклад вищої освіти замість вуз, виш).

ПІКІНЕР - вид піхоти в європейських арміях XVI — початку XVIII ст., озброєної переважно 5-6 метровими піками

ОПРІСНОКИ - хліби, випечені з прісного тіста

ОТРОК1. заст. Хлопець-підліток2. іст. У стародавній Русі - князівський або боярський слуга

БОЯРИ - назва представників правлячого стану у Київській Русі та середньовічній Україні, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою

КНЯЗІ - титул володаря та правителя міста Києва та Київського князівства Руської Держави

ШЕЛЯГ - старовинна найдрібніша польська монета

Жлукто

Куманець

ХЕШТЕГ - це ключове слово або фраза, яким передує символ «#», використовувані вебтехнологіями для структурування текстових повідомлень за темою або типом