Рлбоча програма вчителя за оновленими програмами
Погоджено Затверджено
завуч директор
_______________________ __________________________
_______________________ __________________________ «____»____________20____р «____»______________20____ р
Робоча програма вчителя
з української мови
у 5 класі
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Робоча програма складена за навчальною програмою за програмою, рекомендованою МОНУ:
Українська мова. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804).
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392), ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.).
Вивчення української мови у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2017 -2018 навчальному році здійснюватиметься за підручником, рекомендованим Міністерством:
Заболотний О.В. Українська мова 5 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів/ О.В.Заболотний, В.В.Заболотний. – К.: Генеза, 2013. – 256с.
Навчальний предмет «Українська мова» посідає особливе місце серед шкільних предметів, бо є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, а отже, і потребує рішучішого переорієнтування процесу оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної). Саме ці лінії формують комунікативну компетентність особистості, сприяють розвиткові національної самосвідомості, патріотичному, морально-етичному та естетичному вихованню учнів.
Мета базової загальної середньої освіти — розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Мета навчання української мови в школі (предметна) — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.
Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:
• виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;
• формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом;
• формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;
• ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;
• формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.
Компетентнісний підхід має: знаннєвий компонент — учень/учениця називає, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний — учень/учениця розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; ціннісний — учень/учениця усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо.
Можливості предмета «українська мова» у формуванні ключових компетентностей
|
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною мовою . |
Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди; оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування. Ставлення: поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування; ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством. Навчальні ресурси: текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови. |
2 |
Спілкування іноземними мовами
|
Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження; обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори. Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур. Навчальні ресурси: перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали. |
3 |
Математична компетентність
|
Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники. Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу. Навчальні ресурси: тексти, що містять роздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо. |
4 |
Компетентності в природничих науках і технологіях
|
Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології. Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь; готовність до опанування новітніх технологій. Навчальні ресурси: науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та технологічного змісту; аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів. |
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність
|
Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат. Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо). Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо); план тексту; медійні тексти. |
6 |
Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування. Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації. Навчальні ресурси: довідкова література, зокрема пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання. |
7 |
Соціальні та громадянські компетентності
|
Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів. Ставлення: сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті. Навчальні ресурси: тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання. |
8 |
Підприємливість
|
Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність. Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри. Навчальні ресурси: тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо), самопрезентація, зразки реклами. |
9 |
Загальнокультурна грамотність
|
Уміння: використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного. Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів. Навчальні ресурси: твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти. |
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя
|
Уміння: дотримуватися здорового способу життя; враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати; конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи. Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси. Навчальні ресурси: тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану; художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності, кар’єрного зростання. |
З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття наскрізних ліній: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» (НЛ-1) підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.
Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» (НЛ-2) забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.
Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» (НЛ-3), орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.
Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) є навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Відповідно до чинного Державного стандарту базової й повної загальної середньої освіти навчальний матеріал програми розподілено за змістовими лініями.
Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.
Призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових компетентностей. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.
Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.
Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурна змістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формуванню світогляду учнів, становленню їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.
Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена метапредметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності, у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
К-сть годин |
Зміст навчального матеріалу |
К-сть годин |
|
Мовна змістова лінія 88 год |
Мовленнєва змістова лінія 24 год
|
|||
Знаннєва складова розуміє значення й роль мови в житті людини й суспільства; пояснює функції мови: комунікативну, мислетворчу, пізнавальну, об’єднувальну; знає і пояснює зміст 10-ї статті Конституції України; знає і розуміє значення української мови як державної в житті Української держави та її громадян. Діяльнісна складова порівнює мовні і немовні засоби спілкування, які люди використовують у повсякден ному житті; визначає мову як основний засіб спілкування, формування думки й пізнання. Ціннісна складова усвідомлює права та мовні обов’язки учня як громадянина своєї держави; обґрунтовує необхідність вільного володіння державною мовою; робить висновки щодо того, як мають ставитися до державної мови громадяни України, для яких державна мова не є рідною. |
1 |
Вступ. Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова — державна мова України. |
Рекомендовані види роботи. Відповіді на питання за змістом прослуханих висловлень. Розкриття значення прослуханих та прочитаних прислів’їв, афоризмів, влучних висловів про роль мови в житті людини і суспільства та значення державної мови для громадян України (усно). Записування речень, висловлень.
|
|
Знаннєва складова знає і пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування усне й писемне, монолог, діалог, адресат мовлення; знає типи мовлення (розповідь, опис, роздум, оцінка (предмета, явища), наводить приклади відповідних висловлень; знає вимоги до мовлення, основні правила спілкування, найпоширеніші етикетні формули. Діяльнісна складова володіє всіма видами і типами мовленнєвої діяльності; сприймає й опрацьовує інформацію, подану в різних формах (текстовій і графічних: схеми, таблиці та ін.); розрізняє типи мовлення (розповідь, опис, роздум); визначає належність тексту (фрагменту) до певного типу мовлення; визначає мету спілкування, адресата мовлення; розрізняє офіційну й неофіційну ситуацію мовлення; застосовує на практиці основні правила спілкування. Ціннісна складова усвідомлює потреби в спілкуванні, знанні правил спілкування та вмінні дотримуватися їх; усвідомлює потребу уважного й поважливого ставлення до співрозмовника; аналізує й здійснює внутрішній самоконтроль за дотриманням правил спілкування; розпізнає маніпулятивне спілкування й оцінює його як небезпечне й небажане; прогнозує можливі наслідки маніпулятивного впливу; обґрунтовує необхідність протистояння маніпулятивним впливам. |
|
|
Теоретичний матеріал. Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їх особливості. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування й адресат мовлення; основні правила спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність (практично). Обов’язкові види роботи. Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру з використанням етикетних формул). Рекомендовані види роботи. Читання мовчки та вголос. Відповіді на запитання за змістом прочитаного. Складання висловлення за ілюстрацією (або коміксом). Продовження висловлення за поданим початком. Складання розповіді на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів (орієнтовні теми: «Де і як я провів(ла) літні канікули», «Чим запам’яталося мені літо»). Колективне складання словничка найпоширеніших етикетних формул (привітання, прощання, вибачення, висловлення вдячності та ін.). Складання й розігрування діалогів (телефонних розмов), що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам.
|
2
_______ 1
|
Знаннєва складова знає і пояснює поняття слово, речення, текст; розуміє й пояснює відмінності між словом і реченням, реченням і текстом; знає вивчені правила написання слів, вимови їх, творення граматичних форм, конструю- вання речень, творення текстів; пояснює лексичне значення слів; наводить приклади слів – різних частин мови. Діяльнісна складова визначає й формулює тему й основну думку прочитаного та прослуханого тексту, добирає до нього заголовок; складає простий план тексту; складає текст, висловлення, речення певного змісту; визначає належність слова до певної частини мови; помічає й виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки (у межах вивченого). Ціннісна складова усвідомлює красу, багатство виражальних засобів української мови; обґрунтовує необхідність знання української мови та вміння висловлюватися чітко, точно, грамотно. |
2 |
Повторення вивченого в початкових класах. Текст. Речення. Слово. Усні й письмові висловлення, текст. Зміст, заголовок тексту. План тексту. Поділ зв’язного висловлення (тексту) на речення. Інтонація речень, різних за метою висловлення. Розділові знаки в кінці речення. Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Слово як частина мови. Добір слів для доповнення речення. Складання речень певного змісту. |
Рекомендовані види роботи. Добір заголовка тексту. Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного тексту. Складання висловлення (тексту) за змістом прислів’я. Складання тексту-розповіді про свою школу (клас) із використанням запропонованих (самостійно дібраних) прислів’їв. Доповнення речення самостійно дібраними словами. Складання речень за опорними словами.
|
|
Знаннєва складова знає визначення тексту, називає основні ознаки його; розуміє відмінності тексту від висловлення; пояснює особливості будови тексту; знає особливості будови опису предмета (тварини). Діяльнісна складова визначає тему та основну думку готового тексту; складає план тексту (простий); визначає ключові слова в тексті; аналізує будову тексту, виділяє зачин, основну частину та кінцівку; розрізняє тексти (уривки) за належністю до певного типу мовлення; складає текст, додержуючи змістової та композиційної єдності; здійснює вибірковий переказ тексту визначеного типу мовлення за колективно складеним планом. Ціннісна складова оцінює та обговорює зміст тексту; висловлює судження щодо порушених у тексті питань; обговорює відповідність тексту переказу необхідним вимогам (у межах вивченого). |
|
|
Теоретичний матеріал. Текст. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту. Тема, основна думка тексту, мікротема. Простий план тексту. Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка); абзац. Ключові слова в тексті. Усна й письмова форми тексту (висловлення). Типи мовлення: розповідь, опис, роздум, оцінка предмета (явища). Особливості будови опису предмета (тварини). Обов’язкові види роботи. Усний вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за колективно складеним планом. |
2
_______
1 |
Знаннєва складова знає, що вивчає лексикологія; розуміє й витлумачує лексичне значення слів; зокрема синонімів та антонімів; наводить приклади слів, що належать до різних за значенням груп: синонімів, антонімів, омонімів; пояснює лексичні значення багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту. Діяльнісна складова розрізняє пряме й переносне значення багатозначних слів, правильно використовує такі слова в мовленні; визначає в реченнях (текстах) і самостійно добирає синоніми, антоніми, використовує доцільно й правильно синоніми, антоніми в усному й писемному мовленні; користується тлумачним словником; а також словниками синонімів, антонімів, омонімів і паронімів; використовує синоніми як засіб зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих повторів слів; помічає та виправляє лексичні помилки у своєму мовленні. Ціннісна складова усвідомлює багатство виражальних засобів української мови, зокрема багатство її лексичного складу; оцінює роль у мовленні слів, ужитих у переносному значенні, синонімів та анонімів; критично ставиться до власного мовлення, усвідомлює необхідність використання мовних словників; усвідомлює й обговорює шляхи вдосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу; робить висновки щодо необхідності дотримання здорового способу життя, занять фізкультурою (спортом) (ЗБ); прагне успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі (НЛ-4). |
8 +1 на повтор. |
Лексикологія.Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова (повторення). Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка та умовне позначення її (практично). Тлумачний словник. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми (повторення й поглиблення). Пароніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, омонімів, паронімів.
|
Рекомендовані види роботи. Аудіювання й читання тексту, у якому використано слова, вжиті в переносному значенні. Складання й розігрування діалогу-розпитування про корисність різних видів спорту (правила користування шкільною бібліотекою, правила користування мобільним телефоном та ін.) з використанням запропонованих (або самостійно дібраних) синонімів, антонімів. Складання й розігрування діалогу етикетного характеру з використанням синонімічних етикетних формул вітання, прохання, вдячності (у музеї, бібліотеці, магазині, спортзалі та ін.) з урахуванням віку та статусу співрозмовника. Робота з деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті). Складання усного опису предмета (квітки, куща калини, осіннього листя і т. ін.) за картиною. __________________________ Обов’язкові види роботи. Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом). Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (тварини), що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним планом). Аналіз письмового переказу. |
3 |
Знаннєва складова знає значущі частини слова; наводить приклади різних форм слова та спільнокореневих слів; пояснює правопис значущих частин слова правилами (у межах вивченого). Діяльнісна складова виділяє у слові значущі частини; розрізняє форми слова та спільнокореневі слова, змінні й незмінні слова; складає речення й мікротексти зі словами, що мають суфікси та префікси, які надають їм емоційного забарвлення й виразності; використовує доцільно слова, що містять антонімічні суфікси та префікси. записує правильно слова з вивченими орфограмами в значущих частинах , обґрунтовує написання їх правилами; знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила; використовує спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті. Ціннісна складова усвідомлює багатство виражальних засобів української мови; робить висновки щодо важливості удосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу словами різної будови. |
9 +1 на повтор. |
Будова слова. Орфографія.Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення — значущі частини слова (повторення й поглиблення відомостей). Спільнокореневі слова й форми слова. Незмінні й змінні слова. Правопис значущих частин слова (повторення). Написання префіксів пре-, при-, прі-. |
Рекомендовані види роботи. Редагування речень, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова. Визначення в реченнях (текстах) і добір слів, що містять антонімічні суфікси та префікси. Аудіювання текстів фольклорних творів (колискових пісень, забавлянок, утішок), що містять слова із суфіксами, які надають слову значень зменшуваності й пестливості. Створення казки, текст якої містить слова, що надають слову значення збільшеності та згрубілості. Конструювання речень-компліментів (для привітання з днем народження, святом) з використанням слів із префіксом пре-. Складання опису тварини для Вікіпедії та опису тварини як героя оповідання (усно). Порівняння складених висловлень. Створення розповіді про відвідування зоопарку з використанням незмінних слів (назв тварин). Обов’язкові види роботи. Письмовий твір-опис предмета (тварини) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі). Аналіз письмового твору-опису предмета (тварини). |
2 |
Знаннєва складова знає, що вивчає фонетика, графіка, орфоепія, орфографія; знає українську абетку; розуміє та пояснює співвідношення між звуками й буквами; знає засоби милозвучності української мови; знає правила переносу слів із рядка в рядок; записує правильно слова з вивченими орфограмами; обґрунтовує написання слів відповідними орфографічними правилами; знає й пояснює особливості будови розповіді та елементарного роздуму. Діяльнісна складова розрізняє у словах тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні звуки;пояснює звукове значення букв я, ю, є, ї та щ; поділяє слова на склади, правильно переносить з рядка в рядок; вимовляє звуки в словах відповідно до правил орфоепії;використовує логічний наголос для виділення слів зі смисловим навантаженням; дотримується чергувань голосних і приголосних звуків; користується орфографічним словником і словником наголосів;помічає й виправляє орфоепічні й орфографічні помилки, керуючись вивченими правилами;розпізнає у словах явища уподібнення, спрощення, чергування звуків. Ціннісна складова усвідомлює красу, естетичну довершеність української мови, зокрема її милозвучність і мелодійність; виявляє відкритість до пізнання різних культур через мови. |
30 +2 на повтор. |
Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.Звуки мови й звуки мовлення.Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі (повторення); вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г.Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення). Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів. Орфоепічна помилка (практично). Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом. Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] та [о] перед складом з наголошеним [у] в коренях слів. Орфографічний словник. Орфограма (практично). Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. Вимова і правопис префіксів роз-, без-Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично). Чергування [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и]; [о], [е] з [і]; [и] – [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′]. Основні випадки чергування у – в, і – й, з – із – зі (правила милозвучності). Вимова і правопис префіксів з- (зі-, с-), роз (розі-). Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Основні правила переносу. Правила вживання знака м’якшення (повторення й поглиблення). Правила вживання апострофа. |
Рекомендовані види роботи. Виразне читання текстів з дотриманням правил орфоепії. Виявлення й аналіз помилок у наголошуванні слів у своєму мовленні та мовленні інших людей. Складання й розігрування діалогів з використанням слів, у вимові яких часто трапляються помилки (випадок, черговий, вимова, запитання, завдання та ін.). Колективне укладання переліку часто вживаних слів, у наголошуванні яких трапляються помилки. Проговорювання скоромовок, виконання артикуляційних вправ. Запис аудіолиста-привітання з дотриманням правил орфоепії. Складання речень і мікротекстів, що містять слова, у вимові яких трапляються помилки. Укладання пам’ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків. Упорядкування за абеткою імен героїв улюблених мультфільмів. Теоретичний матеріал. Особливості будови розповіді та елементарного роздуму. Обов’язкові види роботи. Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму. Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом (орієнтовні теми: «Чому людина має бути чемною», «Чому потрібно захищати слабших», «Чому потрібно вивчати іноземну мову»). Аналіз письмового твору. Есе (розмірковування в довільній формі) про красу й милозвучність української мови. |
6 |
Знаннєва складова знає, що вивчає синтаксис і пунктуація; знає та формулює визначення словосполучення та речення; пояснює відмінність між словосполученням і реченням; наводить приклади словосполучень, речень, що належать до різних видів за метою висловлення та емоційним забарвленням; знає головні члени речення; наводить приклади двоскладних й односкладних речень. Діяльнісна складова відрізняє словосполучення від слова й речення; визначає у словосполученні головне й залежне слова; розпізнає види речень за метою висловлення, інтонацією, емоційним забарвленням; визначає частини складного речення, що мають будову простих; правильно інтонує речення; розставляє та обґрунтовує розділові знаки в кінці речення; визначає в реченні головні члени; помічає й виправляє пунктуаційні помилки (у межах вивчених правил); критично мислить, аналізує моральні дилеми, виходячи з досвіду власного життя. Ціннісна складова усвідомлює багатство виражальних засобів української мови, зокрема її граматичну досконалість; представляє й аргументує свою позицію в шкільному ЗМІ, додержує таких правил етики, як правдивість, дотримання прав людини; усвідомлює суть понять патріотизм, відповідальність за долю батьківщини (НЛ-2); обґрунтовує необхідність збереження та відновлення природного середовища (НЛ-1). |
6 +1 на повтор. |
Відомості із синтаксису й пунктуації. Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й залежне слово в словосполученні.. Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення). Види речень за метою висловлення; за емоційним забарвленням: окличні й неокличні (повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично). |
Рекомендовані види роботи. Складання висловлення з використанням опорних словосполучень (наприклад: улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаю назавжди). Створення тексту інформації для шкільного веб-сайта або шкільної газети про цікавий випадок із життя класу з використанням різних за метою висловлення речень. Аудіозапис для шкільної радіогазети повідомлення, що містить окличні й неокличні речення. Обов’язкові види роботи. Письмовий твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому необхідно знати історію свого народу», «Чому потрібно знати звичаї свого народу», «Чого не можна купити за гроші», «Чому потрібно берегти природу»). Аналіз письмового твору.
|
2 |
Знаннєва складова знає другорядні члени речення; формулює визначення додатка, означення, обставини. Діяльнісна складова розрізняє додатки, означення, обставини, визначає їх у реченні; будує речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обста-винами; складає речення з урахуванням мети й ситуації спілкування; використовує виражальні можливості другорядних членів речення у своєму мовленні. Ціннісна складова усвідомлює багатство виражальних засобів української мови; робить висновки щодо значення будови речення для точності висловлення думки. |
5 |
Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.
|
Рекомендовані види роботи. Діалог-розпитування (орієнтовні теми: «Домашня тварина, про яку ти мрієш» (з використанням реплік-речень, що містять означення), «Твоє улюблене заняття» (з використанням реплік-речень, що містять додатки), «Як пройти до музею» (з використанням реплік-речень, які містять обставини).
|
|
Знаннєва складова пояснює роль однорідних членів речення, звертань, вставних слів (словосполучень, речень) у мовленні; формулює правила вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами (словосполученнями). Діяльнісна складова розпізнає однорідні члени речення, узагальнювальні слова при них, звертання, вставні слова в реченні та складні речення; складає речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення та використовує їх у власному мовленні;будує діалоги на визначені теми й відповідно до запропонованої ситуації, доцільно використовуючи однорідні члени речення, звертання і вставні слова;інтонує правильно речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами й складні речення;розставляє розділові знаки між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, між частинами складного речення, обґрунтовує їх уживання відповідними правилами; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила; складає висловлення з урахуванням адресата мовлення, використовуючи різні за будовою (прості й складні) речення. Ціннісна складова усвідомлює значення однорідних членів речення, звертань, вставних слів у мовленні; цінує співрозмовника (адресата листа), виявляє до нього увагу та повагу; визнає право кожного мати й вільно висловлювати власну думку; робить висновки щодо необхідності виявляти у спілкуванні делікатність, тактовність, уміти уникати конфліктів та домовлятися; усвідомлює потребу в цінностях, зокрема родинних; усвідомлює наслідки, що можуть бути спричинені непорозумін-нями між рідними людьми, обґрунтовує необхідність їх уникання. |
10 |
Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і). Кома між однорідними членами. Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.
Звертання. Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертанні (повторення).
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів (практично). Виділення вставних слів на письмі комами.
Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Кома між частинами складного речення, з’єднаними безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.
|
Рекомендовані види роботи. Аудіювання уривка з твору сучасної дитячої літератури, що містить однорідні члени речення. Формулювання відповідей на запитання за змістом прослуханого уривка з використанням однорідних членів речення. Складання висловлення «Мої улюблені квіти» («Шкільний сад», «Що ми побачили в лісі») з використанням узагальнювальних слів при однорідних членах речення. Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері з використанням звертань. Складання інформації до шкільного веб-сайта про цікавий випадок з життя класу (з використанням вставних слів і словосполучень). Обов’язкові види роботи. Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення. Аналіз письмового переказу. Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів. Ділові папери. Оформлення конверта (або адреси на поштовій листівці).
|
5 |
Знаннєва складова пояснює відмінності між прямою та непрямою мовою; наводить приклади речень із прямою мовою; записує правильно речення з прямою мовою в різних щодо слів автора позиціях; записує правильно текст, що містить діалог. Діяльнісна складова розрізняє слова автора й пряму мову в реченні з прямою мовою; правильно інтонує речення з прямою мовою; ставить розділові знаки при прямій мові й діалозі, обґрунтовує їх правилами; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила; складає тексти, використовуючи речення з прямою мовою, діалогом. Ціннісна складова усвідомлює роль прямої мови в реченнях і текстах; цінує досвід старших поколінь, поважає досвід і дослухається порад старших членів родини. |
6 |
Пряма мова. Діалог. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою. Тире при діалозі.
|
Рекомендовані види роботи. Складання розповіді «Мудрі батькові поради» («Улюблені пісні моєї мами», «Чого навчив мене мій тренер») з використанням речень, що містять пряму мову.Інсценування байки, текст якої містить діалог.
|
|
Знаннєва складова знає групи слів за значенням, будову слова, основні правила вимови та правопису слів, основні відомості із синтаксису та пунктуації. Діяльнісна складова класифікує й систематизує вивчені відомості; узагальнює поняття, закономірності, правила; застосовує здобуті знання, уміння, навички й досвід у нових навчальних та життєвих ситуаціях. |
6 |
Повторення й узагальнення вивченого в кінці року.Лексикологія. Будова слова й орфографія. Фонетика й графіка. Орфоепія й орфографія. Синтаксис і пунктуація.
|
Рекомендовані види роботи. Тлумачення лексичного значення ужитих у реченнях (текстах) слів, добір синонімів, антонімів. Читання речень (текстів) з дотриманням правил вимови слів та інтонування речень.Написання речень і текстів з поясненням написання слів та вживання розділових знаків. |
|
Діяльнісна змістова лінія |
|
Види загально- навчальних умінь |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Організаційно-контрольні |
визначає мету власної пізнавальної діяльності; планує діяльність для досягнення мети; реалізує визначений план; оцінює здобутий результат. |
Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні) |
аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює їх; виділяє головне з-поміж другорядного; здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення; систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію; моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності. |
Творчі |
уявляє словесно описані предмети і явища; переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію; помічає й формулює проблему в процесі навчання; усвідомлює структуру предмета вивчення; робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках). |
Естетико-етичні |
помічає красу в мовних явищах, явищах природи, мистецтві, вчинках і звершеннях людей; спроможний критично оцінювати власні вчинки. |
Соціокультурна змістова лінія |
||||
Орієнтовний зміст навчального матеріалу |
Орієнтовні вимоги до рівня Соціокультурної компетентності учнів |
|||
Сфери відношень
|
Тематика текстів |
Теми висловлювань учнів |
||
Я і українська мова й література. |
Українська мова – один із найважливіших складників української культури. |
«Мова – найцінніший скарб, мудра берегиня народу». «Чому треба берегти рідну мову» |
сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети, зокрема використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу; усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності. |
|
Я і Батьківщина (її природа, історія) |
Дивовижний світ української природи. Єдність з рідною природою в різні пори року. Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. Історія мого міста, села – частина історії України. Запорізьке козацтво в українській історії й національній самосвідомості. Герої доби козацтва. Національна державна символіка України. |
«З чого починається Батьківщина». «Чому необхідно знати свою історію». |
||
Я і національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня). |
Культурна спадщина України. Коріння української культури. Залишки Трипільської культури. Національні звичаї, традиції, обряди й свята – віковічні духовні засади розвитку народу. Багатство народної символіки. |
«Не хлібом єдиним живе людина», «Народна пісня – душа народу». |
||
Я і мистецтво (традиційне й професійне). |
Народне українське мистецтво - вищий вияв творчого генія народу. Народні митці України. |
«Краса врятує світ», «Моя зустріч із прекрасним». |
||
Я і ти (члени родини, друзі, товариші ) |
Родинно-побутова культура: структура, функції сім’ї, глибока й всеперемагаюча материнська, батьківська любов до дітей, шанобливе ставлення до бабусі й дідуся, родичів, прив’язаність до отчого дому. |
«Ой роде наш красний», «Вірний приятель – то найбільший скарб». |
||
Я і ми (класний колектив, народ, людство) |
Моя школа, мій клас. Значення колективізму. Український народ. Людська спільнота |
«Шкільна родина», «Я – українець (українка)». |
||
Я як особистість |
Покликання людини. Творче, самобутнє світобачення кожної особистості, реалізація її творчого потенціалу. Видатні українці. |
«Ким я хотів(ла) б бути і стати й чому?», «Які риси характеру я хочу в собі виховати?». |
||
Контрольна перевірка знань учнів здійснюється фронтально та індивідуально.
Звертаємо увагу на те, що змінено кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.
Фронтально оцінюються:
аудіювання,
читання мовчки,
диктант,
письмовий переказ
письмовий твір,
мовні знання і вміння.
запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються:
говоріння (діалог; усний переказ, усний твір)
читання вголос.
Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».
У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі - оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5–9 класах.
Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.
З метою уникнення перевантаження учнів, для об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень пропонуємо зняти з фронтальних видів контрольних робіт аудіювання та читання мовчки, залишивши тільки навчальні види цих робіт. Зазначені зміни також є початком до поступового переформатування видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання мовчки) до вимог Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA, що оцінює читацьку грамотність учнів, визначає здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.
Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос
Фронтальні види контрольних робіт
№ П/П |
Назва розділу |
Програма МОН |
||
За рік |
За І семестр |
За ІІ семестр |
||
1 |
Контрольна робота |
8 |
4 |
4 |
2 |
Письмовий переказ |
2 |
1 |
1 |
3 |
Письмовий твір |
1 |
- |
1 |
4 |
Усний переказ |
1 |
1 |
|
5 |
Усний твір |
1 |
|
1 |
6 |
Діалог |
1 |
1 |
|
7 |
Читання вголос |
1 |
|
1 |
8 |
Диктант |
2 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).
Акцентуємо увагу на проблемних питаннях, що виникають під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови:
допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначаються як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);
у разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.
Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.
Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:
5-9 класи – по два зошити
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або
24 сторінки
Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього поточного навчального року.
Порядок перевірки письмових робіт
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють щоуроку
Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі. У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Критерії оцінювання ведення зошита:
• наявність різних видів робіт;
• грамотність (якість виконання робіт);
• охайність;
• уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Ведення зошитів з української мови та літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.
Орфографічний режим
Записи в зошиті учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
Дату класної, домашньої та контрольної роботи записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Сьоме лютого
Класна робота
У зошитах для контрольних робіт з української мови та літератури в усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:
Сьоме лютого
Читання мовчки
Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором).
Зразок підпису зошита:
Зошит
для робіт з української мови
учня 5-А класу
Криворізької гімназії №127
….
Зошит
для контрольних робіт
з української мови
учениці 5- А класу
Криворізької гімназії №127
Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт
Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.
Виявлені помилки позначають так:
• орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (׀ – орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, указують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки.
• лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки
Сторінки класного журналу заповнюються
відповідно до «Науково-методичних рекомендацій про застосування Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. – Харків: ХОНМІБО, 2008. – 50 с.» та листа Головного управління освіти і науки від 13.09.2010 року №4619 «Про внесення змін та доповнень до науково-методичних рекомендацій про застосування Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
З 2010/2011 навчального року на сторінці журналу «Зміст уроку» під час проведення уроків з розвитку мовлення та позакласного читання використовуються такі абревіатури на позначення цих занять: РМ, ПЧ (лист Міністерства освіти і науки України від 21.08.2010 р. №1/9-580 щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової робочого навчального плану в 2010/2011 навчальному році).
Ведення й перевірка зошитів з української мови регламентується листом Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 року №1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах».
Відповідно до цього листа основними видами письмових робіт з української мови є такі:
• класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);
• словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);
• навчальні диктанти, твори й перекази;
• самостійні роботи;
• тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);
• складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.
(Л – лексична, С – стилістична, З – змістова помилки).
РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА ТЕМАМИ
№ П/П |
Назва розділу |
Програма МОН |
Кількість годин |
|||
І семестр |
ІІ семестр |
|||||
За планом |
Фактично |
За планом |
Фактично |
|||
1 |
Мовленнєва змістова лінія |
24 |
|
|
|
|
2 |
Вступ. |
1 |
|
|
|
|
3 |
Повторення вивченого в 1-4 класах. |
2 |
|
|
|
|
4 |
Лексика |
8 |
|
|
|
|
5 |
Будова слова. Орфографія |
9 |
|
|
|
|
6 |
Фонетика. Графіка. Орфографія. |
13 |
|
|
|
|
7 |
Орфоепія. Орфографія. |
14 |
|
|
|
|
8 |
Словосполучення. Речення. |
5 |
|
|
|
|
9 |
Другорядні члени речення. |
5 |
|
|
|
|
10 |
Ускладнення в реченні. |
8 |
|
|
|
|
11 |
Пряма мова. Діалог. |
5 |
|
|
|
|
12 |
Повторення вивченого |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ФОРМИ КОНТРОЛЮ |
||||||
1 |
Контрольна робота |
8 |
4 |
5 |
4 |
4 |
2 |
Письмовий переказ |
2 |
1 |
|
1 |
1 |
3 |
Письмовий твір |
1 |
- |
|
1 |
1 |
4 |
Усний переказ |
1 |
1 |
|
|
|
5 |
Усний твір |
1 |
- |
|
1 |
1 |
6 |
Діалог |
1 |
1 |
1 |
- |
|
7 |
Читання вголос |
1 |
- |
|
1 |
|
8 |
Диктант |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
№ п/п |
ДАТА |
МОВНА ЛІНІЯ |
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ |
ЗМІСТОВНА ЛІНІЯ |
||
|
|
|
||||
І СЕМЕСТР |
||||||
Вступ |
||||||
|
|
|
|
Вступ. Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України |
|
Українська мова – один із найважливіших складників української культури. |
Знаннєва складова: розуміє значення й роль мови в житті людини й суспільства; пояснює функції мови: комунікативну, мислетворчу, пізнавальну, об’єднувальну; знає і пояснює зміст 10-ї статті Конституції України; знає і розуміє значення української мови як державної в житті Української держави та її громадян. Діяльнісна складова: порівнює мовні і немовні засоби спілкування, які люди використовують у повсякденному житті; визначає мову як основний засіб спілкування, формування думки й пізнання. Ціннісна складова: усвідомлює права та мовні обов’язки учня як громадянина своєї держави; обґрунтовує необхідність вільного володіння державною мовою; робить висновки щодо того, як мають ставитися до державної мови громадяни України, для яких державна мова не є рідною. |
||||||
|
|
|
|
|
УРКЗ- 1. Загальне уявлення про мову та мовлення як діяльність. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їхні особливості. Робота з книжкою: способи виділення частин змісту в тексті. |
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Аналіз діагностичної роботи. |
УРКЗ -2. Спілкування як важливий складник культури людини; різновиди спілкування: усне й письмове, монологічне й діалогічне. Мета спілкування й адресат мовлення. Основні правила спілкування. Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів |
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Діагностична робота на виявлення залишкових знань (диктант) |
УРКЗ – 3. Продовження висловлення за поданим початком. |
Дивовижний світ української природи. |
Знаннєва складова: знає і пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування усне й писемне, монолог, діалог, адресат мовлення; знає типи мовлення (розповідь, опис, роздум, оцінка (предмета, явища), наводить приклади відповідних висловлень; знає вимоги до мовлення, основні правила спілкування, найпоширеніші етикетні формули. Діяльнісна складова: володіє всіма видами і типами мовленнєвої діяльності; сприймає й опрацьовує інформацію, подану в різних формах (текстовій і графічних: схеми, таблиці та ін.); розрізняє типи мовлення (розповідь, опис, роздум); визначає належність тексту (фрагменту) до певного типу мовлення; визначає мету спілкування, адресата мовлення; розрізняє офіційну й неофіційну ситуацію мовлення; застосовує на практиці основні правила спілкування. Ціннісна складова: усвідомлює потреби в спілкуванні, знанні правил спілкування та вмінні дотримуватися їх; усвідомлює потребу уважного й поважливого ставлення до співрозмовника; аналізує й здійснює внутрішній самоконтроль за дотриманням правил спілкування; розпізнає маніпулятивне спілкування й оцінює його як небезпечне й небажане; прогнозує можливі наслідки маніпулятивного впливу; обґрунтовує необхідність протистояння маніпулятивним впливам. |
||||||
Повторення вивченого в 1- 4 класах |
||||||
|
|
|
|
Текст. Речення. Слово. Усні й письмові висловлення, текст. Зміст, заголовок тексту. План тексту. Поділ зв’язного висловлення (тексту) на речення. Інтонація речень, різних за метою висловлення. Розділові знаки в кінці речення. |
Добір заголовка тексту. Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного тексту. |
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Слово як частина мови. Добір слів для доповнення речення. Складання речень певного змісту. |
|
Родинно-побутова культура |
Знаннєва складова: знає і пояснює поняття слово, речення, текст; розуміє й пояснює відмінності між словом і реченням, реченням і текстом; знає вивчені правила написання слів, вимови їх, творення граматичних форм, конструювання речень, творення текстів; пояснює лексичне значення слів; наводить приклади слів – різних частин мови. Діяльнісна складова: визначає й формулює тему й основну думку прочитаного та прослуханого тексту, добирає до нього заголовок; складає простий план тексту; складає текст, висловлення, речення певного змісту; визначає належність слова до певної частини мови; помічає й виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки (у межах вивченого). Ціннісна складова: усвідомлює красу, багатство виражальних засобів української мови; обґрунтовує необхідність знання української мови та вміння висловлюватися чітко, точно, грамотно. |
||||||
|
|
|
|
|
УРКЗ – 4. Текст як продукт мовленнєвої діяльності. Змістова й композиційна єдність, зв’язаність тексту. Тема, основна думка тексту. Мікротема. Читання мовчки текстів різних стилів. |
Покликання людини. |
|
|
|
|
|
УРКЗ – 5. Типи мовлення (різновиди текстів): розповідь, опис, міркування. Особливості будови опису предмета (тварини). Усний вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за колективно складеним планом. |
Родинно-побутова культура |
Знаннєва складова: знає визначення тексту, називає основні ознаки його; розуміє відмінності тексту від висловлення; пояснює особливості будови тексту; знає особливості будови опису предмета (тварини). Діяльнісна складова: визначає тему та основну думку готового тексту; складає план тексту (простий); визначає ключові слова в тексті; аналізує будову тексту, виділяє зачин, основну частину та кінцівку; розрізняє тексти (уривки) за належністю до певного типу мовлення; складає текст, додержуючи змістової та композиційної єдності; здійснює вибірковий переказ тексту визначеного типу мовлення за колективно складеним планом. Ціннісна складова: оцінює та обговорює зміст тексту; висловлює судження щодо порушених у тексті питань; обговорює відповідність тексту переказу необхідним вимогам (у межах вивченого). |
||||||
|
|
|
|
Контрольна робота № 1 «Повторення вивченого в 1-4 класах» (Диктант з додатковим завданням) |
|
Історія мого міста, села — частина історії України |
Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА |
||||||
Лексика |
||||||
|
|
|
|
Лексичне значення слова. Однозначні та багатозначні слова (повторення) |
|
Історія мого міста, села — частина історії України |
|
|
|
|
Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). |
Аудіювання й читання тексту, у якому використано слова, вжиті в переносному значенні. |
Краса навколо тебе |
|
|
|
|
Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми (повторення й поглиблення). |
Робота з деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті). |
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Складання й розігрування діалогу-розпитування правила користування мобільним телефоном з використанням самостійно дібраних синонімів, антонімів |
Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу. |
|
|
|
|
|
Пароніми. Лексична помилка та умовне позначення її (практично). Лексичний розбір слова |
Складання усного опису куща калини за картиною |
Покликання людини. |
|
|
|
|
|
УРКЗ – 6. Особливості побудови опису тварини. Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).. |
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Походження слова. Етимологічний словник.. Ознайомлення з тлумачним словником. словниками антонімів, синонімів, омонімів, паронімів. |
|
Народні митці України |
Знаннєва складова: знає, що вивчає лексикологія; розуміє й витлумачує лексичне значення слів; зокрема синонімів та антонімів; наводить приклади слів, що належать до різних за значенням груп: синонімів, антонімів, омонімів; пояснює лексичні значення багатозначних слів, омонімів і паронімів з урахуванням контексту. Діяльнісна складова: розрізняє пряме й переносне значення багатозначних слів, правильно використовує такі слова в мовленні; визначає в реченнях (текстах) і самостійно добирає синоніми, антоніми, використовує доцільно й правильно синоніми, антоніми в усному й писемному мовленні; користується тлумачним словником; а також словниками синонімів, антонімів, омонімів і паронімів; використовує синоніми як засіб зв’язку речень у тексті та для уникнення невиправданих повторів слів; помічає та виправляє лексичні помилки у своєму мовленні. Ціннісна складова: усвідомлює багатство виражальних засобів української мови, зокрема багатство її лексичного складу; оцінює роль у мовленні слів, ужитих у переносному значенні, синонімів та анонімів; критично ставиться до власного мовлення, усвідомлює необхідність використання мовних словників; усвідомлює й обговорює шляхи вдосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу; робить висновки щодо необхідності дотримання здорового способу життя, занять фізкультурою (спортом) ; прагне успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі (НЛ-4). |
||||||
|
|
|
|
|
УРКЗ – 7. Контрольний докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним планом). |
Родинно-побутова культура |
|
|
|
|
Контрольна робота № 2 «Лексика» (тести) |
УРКЗ – 8. Аналіз контрольного переказу |
|
Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА |
||||||
Будова слова. Орфографія |
||||||
|
|
|
|
Аналіз контрольної роботи. Основа слова і закінчення. Змінні та незмінні слова. (повторення й поглиблення відомостей). Форма слова. |
|
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми одного слова. |
Редагування речень, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова. |
Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу. |
|
|
|
|
Значущі частини слова. |
Текст. Удосконалення вмінь знаходити інформацію до обраної теми, аналізувати її, добирати ключові слова для висловлювання |
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Префікс і суфікс. |
Визначення в реченнях (текстах) і добір слів, що містять антонімічні суфікси та префікси. |
Народні митці України |
|
|
|
|
|
УРКЗ – 9. Письмовий твір-опис предмета (тварини) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі). |
|
|
|
|
|
Орфограми в значущих частинах слова. Правопис префіксів. (повторення). |
УРКЗ – 10. Аналіз письмового твору |
Запорозьке козацтво в українській історії й національній самосвідомості. |
|
|
|
|
Орфограми в значущих частинах слова. Правопис префіксів пре-, при-, прі |
Конструювання речень-компліментів (для привітання з днем народження, святом) з використанням слів із префіксом пре-. |
Родинно-побутова культура |
|
|
|
|
Узагальнення вивченого з теми: «Будова слова. Орфографія». Розбір слова за будовою. |
Створення розповіді про відвідування зоопарку з використанням незмінних слів (назв тварин). |
Покликання людини. |
|
|
|
|
Контрольна робота №3 « Будова слова. Орфографія» (тести) |
|
|
Знаннєва складова: знає значущі частини слова; наводить приклади різних форм слова та спільнокореневих слів; пояснює правопис значущих частин слова правилами (у межах вивченого). Діяльнісна складова: виділяє у слові значущі частини; розрізняє форми слова та спільнокореневі слова, змінні й незмінні слова; складає речення й мікротексти зі словами, що мають суфікси та префікси, які надають їм емоційного забарвлення й виразності; використовує доцільно слова, що містять антонімічні суфікси та префікси, записує правильно слова з вивченими орфограмами в значущих частинах , обґрунтовує написання їх правилами; знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила; використовує спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті. Ціннісна складова: усвідомлює багатство виражальних засобів української мови; робить висновки щодо важливості удосконалення власного мовлення, зокрема збагачення словникового запасу словами різної будови. |
||||||
Запис у журналі без дати: Контрольне читання мовчки, ТЕМАТИЧНА |
||||||
Фонетика. Графіка. Орфографія |
||||||
|
|
|
|
Аналіз контрольної роботи. Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки. Фонетична транскрипція. |
Виразне читання текстів з дотриманням правил орфоепії.
|
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Приголосні тверді й м'які звуки. |
|
Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу. |
|
|
|
|
|
УРКЗ – 11 Особливості будови розповіді та елементарного роздуму. Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму. |
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Приголосні дзвінкі й глухі. Вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г. |
|
Народне українське мистецтво — вищий вияв творчого генія народу |
|
|
|
|
Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. |
Упорядкування за абеткою імен героїв улюблених мультфільмів. |
Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу. |
|
|
|
|
Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ. |
|
Запорозьке козацтво в українській історії й національній самосвідомості. |
|
|
|
|
Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ. Тренувальні вправи |
|
Видатні українці |
|
|
|
|
Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів.. |
Виявлення й аналіз помилок у наголошуванні слів у своєму мовленні та мовленні інших людей. |
Національна державна символіка України. |
|
|
|
|
Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Орфоепічна помилка (практично) |
|
Культурна спадщина України. |
|
|
|
|
|
УРКЗ – 12 Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом |
|
|
|
|
|
Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Орфоепічна помилка (практично) |
Складання й розігрування діалогів з використанням слів, у вимові яких часто трапляються помилки (випадок, черговий, вимова, запитання, завдання та ін.). |
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Ненаголошені голосні [є], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) |
|
Народне українське мистецтво — вищий вияв творчого генія народу |
|
|
|
|
Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом |
|
Видатні українці |
|
|
|
|
Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. |
|
Запорозьке козацтво в українській історії й національній самосвідомості. |
|
|
|
|
Позначення на письмі ненаголошених [є], [и] та [о] перед складом з наголошеним [у] в коренях слів. |
Використання логічного наголосу для виділення у вимові смислового навантаження. Текст. Використання інтонації |
Видатні українці |
|
|
|
|
Орфограма (практично). Орфографічний словник. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення |
|
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Тренувальні вправи з теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія». |
Текст. Удосконалення вміння правильної вимови голосних і приголосних звуків у процесі виступів з повідомленням на певну соціокультурну тему |
Покликання людини.
|
|
|
|
|
Аналіз К.Р. Вимова голосних. Позначення на письмі ненаголошених [е] , [и] в коренях слів. |
|
Культурна спадщина України. |
|
|
|
|
Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних. Вимова і правопис префіксів роз-, без- |
Проговорювання скоромовок, виконання артикуляційних вправ. |
Запорозьке козацтво в українській історії й національній самосвідомості. |
|
|
|
|
Спрощення в групах приголосних. |
Виявлення й аналіз помилок у наголошуванні слів у своєму мовленні та мовленні інших людей. |
Народне українське мистецтво — вищий вияв творчого генія народу |
|
|
|
|
Чергування голосних звуків.
|
|
Герої доби козацтва. |
|
|
|
|
Чергування приголосних звуків. У-В, І-Й |
Укладання пам’ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків. |
Видатні українці |
|
|
|
|
Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. |
|
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Контрольна робота № 4 «Фонетика. Графіка. Орфографія. Орфоепія» ( тести) Контрольний диктант |
|
|
Запис у журналі без дати: ДИКТАНТ, ТЕМАТИЧНА,УСНИЙ ПЕРЕКАЗ, ДІАЛОГ, І СЕМЕСТР |
||||||
|
|
|
|
Підсумковий урок. Мотивація та виставлення оцінок за семестр, |
|
|
52 |
|
|
|
Резерв годин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ семестр |
||||||
Орфоепія. Орфографія. |
||||||
|
|
|
|
Позначення м’якості приголосних на письмі. |
|
|
|
|
|
|
|
УРКЗ - 13 Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом |
«Чому людина має бути чемною» |
|
|
|
|
Правила вживання Ь. |
|
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Сполучення букв ЬО, ЙО. |
|
Видатні українці |
|
|
|
|
Уживання апострофа. |
|
Родинно-побутова культура |
|
|
|
|
Правила вживання Ь та апострофа (тренувальні вправи) |
|
Видатні українці |
|
|
|
|
Подвоєння букв на позначення збігу однакових голосних. |
|
Герої доби козацтва. |
|
|
|
|
Подовження букв на позначення подовження приголосних звуків. |
|
Культурна спадщина України. |
|
|
|
|
|
УРКЗ -14 Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом |
«Чому потрібно вивчати іноземну мову» |
|
|
|
|
Подовження букв на позначення подовження приголосних звуків. |
|
Видатні українці |
|
|
|
|
Написання слів іншомовного походження. |
|
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Написання слів іншомовного походження. |
|
Культурна спадщина України. |
|
|
|
|
|
УРКЗ - 15 Есе (розмірковування в довільній формі) про красу й милозвучність української мови. |
Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу |
|
|
|
|
Написання слів іншомовного походження. |
УРКЗ - 16 Усний твір-міркування |
«Я — українець (українка) |
|
|
|
|
Узагальнення вивченого з розділу «Фонетика. Графіка. Орфографія. Орфоепія» |
|
Герої доби козацтва. |
|
|
|
|
Контрольна робота № 5 «Фонетика. Графіка. Орфографія. Орфоепія» ( тести) |
|
|
Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА |
||||||
Словосполучення. Речення. |
||||||
|
|
|
|
Аналіз К.р. Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, його форми та речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Граматика. Спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного й залежного слова. |
Редагування словосполучень, у яких трапляються помилки у формі залежного слова |
Єдність із рідною природою в різні пори року. |
|
|
|
|
Словосполучення та його синтаксичний розбір. Словосполучення лексичні і фразеологічні (практично). Граматична помилка та її умовне позначення (практично). Лексикологія. Засвоєння нових слів і фразеологізмів, прислів'їв, крилатих висловів. |
Синонімічність словосполучень різної будови. Складання висловлення з використанням опорних словосполучень (наприклад: улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаю назавжди). |
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) |
|
Софійський собор |
|
|
|
|
|
УРКЗ -17 Створення тексту інформації для шкільного веб-сайта або шкільної газети про цікавий випадок із життя класу з використанням різних за метою висловлення речень. |
Коріння української культури. |
|
|
|
|
Види речень за метою висловлення та емоційним забарвленням. Розділові знаки в кінці речень. Пунктуаційна помилка та її умовне позначення. |
Інтонування розділових, питальних, спонукальних, а також окличних речень у вивчених стилях мовлення. Синонімічність простих речень різних видів |
Єдність із рідною природою в різні пори року. |
|
|
|
|
|
УРКЗ -18 Письмовий твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі. |
Багатство народної символіки |
|
|
|
|
Тренувальні вправи з теми «Словосполучення Головні члени речення». |
Удосконалення вмінь лаконічно формулювати теми усних і письмових висловлювань, переказувати сприйняту інформацію, використовувати у висновку прислів'я й приказки |
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
|
УРКЗ - 19 Письмовий твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі |
«Чого не можна купити за гроші», |
|
|
|
|
Контрольна робота № 6 «Словосполучення, речення» (тести) |
|
|
Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА |
||||||
Другорядні члени речення |
||||||
|
|
|
|
Поширене та непоширене речення. Другорядні члени речення. Додаток., обставина. Граматика. Способи вираження означення, додатка й обставин |
Діалог-розпитування з використанням реплік-речень, що містять додатки |
«Твоє улюблене заняття» |
|
|
|
|
Другорядні члени речення. Засвоєння складних випадків слововживання |
Діалог-розпитування з використанням реплік-речень, що містять означення.
|
«Домашня тварина, про яку ти мрієш» |
|
|
|
|
Другорядні члени речення. |
Діалог-розпитування з використанням реплік-речень, які містять обставини |
Як пройти до музею
|
|
|
|
|
Синтаксичний розбір речення. Складні випадки розбору. |
|
Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу |
|
|
|
|
Контрольна робота № 7 «Словосполучення. Речення» (тести) |
Навчальне аудіювання |
Багатство народної символіки |
Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА |
||||||
Ускладнення в простому реченні. Складне речення. |
||||||
|
|
|
|
Аналіз К.Р. Речення з однорідними членами речення (ОЧР). Розділові знаки при ОЧР. Правильне інтонування речень з ОЧР, |
Аудіювання уривка з твору сучасної дитячої літератури, що містить однорідні члени речення. |
Історичне минуле України на різних етапах розвитку українського народу. |
|
|
|
|
Узагальнювальне слово при ОЧР. Складні випадки вживання. Тренувальні вправи. |
Складання висловлення з використанням узагальнювальних слів при однорідних членах речення. |
Багатство народної символіки |
|
|
|
|
|
УРКЗ - 20 Контрольний письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення. |
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Звертання, розділові знаки при звертанні. Складні випадки вживання. Тренувальні вправи. |
Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері з використанням звертань. |
Коріння української культури. |
|
|
|
|
|
УРКЗ -21 Ділові папери. Оформлення конверта (адреса) Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів. |
Залишки Трипільської культури. |
|
|
|
|
Вставні слова, розділові знаки при вставних словах. Складні випадки вживання. Тренувальні вправи. |
Складання інформації до шкільного веб-сайта про цікавий випадок з життя класу (з використанням вставних слів і словосполучень). |
Герої доби козацтва. |
|
|
|
|
Складне речення. Розділові знаки між частинами складного речення. Синонімічність простих і складних речень. Синтаксичний розбір простого речення. |
|
Єдність із рідною природою в різні пори року. |
|
|
|
|
Розділові знаки між частинами складного речення. Синтаксичний розбір складного речення. |
|
Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу |
|
|
|
|
Контрольна робота № 8 «Просте ускладнене речення. Складне речення» (тести) Контрольний диктант. |
|
|
Запис у журналі без дати: Контрольний диктант, ТЕМАТИЧНА |
||||||
Пряма мова. Діалог |
||||||
|
|
|
|
Аналіз К.Р. Речення з прямою мовою. |
|
Залишки Трипільської культури. |
|
|
|
|
|
УРКЗ -22 Складання розповіді з використанням речень, що містять пряму мову. |
«Мудрі батькові поради» або «Чого навчив мене мій тренер» |
|
|
|
|
Речення з непрямою мовою.
|
|
Багатство народної символіки |
|
|
|
|
Діалог. Розділові знаки при діалозі. |
Інсценування байки, текст якої містить діалог. |
Дивовижний світ української природи. |
|
|
|
|
Повторення вивченого з теми «Синтаксис та пунктуація». |
|
Багатство народної символіки |
|
|
|
|
Контрольна робота № 9 «Синтаксис та пунктуація» (тести) |
|
|
Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА |
||||||
Повторення вивченого |
||||||
|
|
|
|
Синтаксис і пунктуація. Словосполучення. |
|
Культурна спадщина України |
|
|
|
|
Лексикологія. |
Читання речень (текстів) з дотриманням правил вимови слів та інтонування речень. |
Національна державна символіка України. |
|
|
|
|
Будова слова. Орфографія.
|
|
Національні звичаї, традиції, обряди й свята — віковічні духовні засади розвитку народу |
|
|
|
|
Фонетика та графіка. Орфографія та орфоепія. |
Написання речень і текстів з поясненням написання слів та вживання розділових знаків. |
Єдність із рідною природою в різні пори року. |
|
|
|
|
Контрольна робота №10 «Повторення вивченого в 5 класі» (тести) |
|
Культурна спадщина України |
|
|
|
|
Підсумковий урок. Мотивація та виставлення оцінок за семестр, рік. |
|
|
|
|
|
|
Резерв годин |
|
|
Запис у журналі без дати: ТЕМАТИЧНА, УСНИЙ ТВІР, ЧИТАННЯ МОВЧКИ, ІІ СЕМЕСТР, РІЧНА |