Актуальні питання викладання географії у 9 –х класах за новою програмою

Актуальні питання викладання географії у 9 –х класах за новою програмою

Викладання географії у 9  класі у  2017- 2018навчальному році здійснюється за  навчальною програмою, що укладена відповідно до  Державного стандарту базової і повної загальної середньої школи, яка  оновлена відповідно доположень «Концепції Нової української школи» (2016 р.), завдань реформування школи у зв’язку із впровадженням компетентнісного підходу.

З цього року в 6-9-х класах географія вивчатиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06. 2017 № 804. До навчальної програми внесено зміни:

•                   Навчити учнів використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для:
•                   Вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій
•                   Забезпечення успішної самореалізації в соціумі
•                   Облаштування особистого життя
•                   Формування в учнів потреби у неперервній освіти.

Тобто зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на потреби особистості у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності.

Програма забезпечує перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб «теза навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася гаслом. На підставі компетентнісного підходу знання мають стати не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації у соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на корисність та потрібність його за межами школи.

На перше місце програм винесено очікувані результати навчальної діяльності учня, тобто: які компетентності мають формуватися у дитини під час вивчення певної теми. У такому разі вчителю не потрібно концентрувати всю увагу на змісті матеріалу: він має чіткі орієнтири у вигляді 10 компетентностей та їх компонентів, спираючись на які, він будує свою роботу.

Компетентнісний потенціал предмета:

1.       Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

2.      Спілкування іноземними мовами

3.      Математична компетентність

4.      Основні компетентності у природничих науках і технологіях

5.      Інформаційно-цифрова компетентність

6.      Уміння вчитися впродовж життя

7.      Ініціативність і підприємливість

8.      Соціальна та громадянська компетентності

9.      Обізнаність та самовираження у сфері культури

10.  Екологічна грамотність і здорове життя

Програма спрямована на формування предметних і ключових компетентностей, що робить зміст освіти прикладним. В основу змісту нашого предмета (географії) покладено значення географічного середовища для життя і діяльності людини і суспільства.

 Існує 3 очікуваних результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти. Кожен з очікуваних результатів навчання містить три компоненти: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний. 

У першому передбачено, що називає чи пояснює учень, у другому – що вміє, знаходить, обирає, а в третьому – що оцінює, усвідомлює, які висновки робить.

Тому «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» є головними при підготовці вчителя до уроку. У правій колонці прописані наскрізні змістові лінії, які є засобом інтеграції ключових та загально предметних компетентностей навчальних предметів.

Змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізуються під час вивчення певних розділів та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень.

Курс географії у 9 класі «Україна і світове господарство» завершує географічну освіту учнів в основній школі.

Мета курсу – ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі. Курс триває 52 години, включає вступ і 4 розділи.

Програма побудована за новим класифікатором «Види економічної діяльності» (КВЕД), що відповідає європейському. Це так звана секторальна модель.

Таким чином буде формуватися компетенція з напрямків економічної діяльності, основ розміщення виробництва і збуту вітчизняної продукції та усвідомлення важливості економічних відносин зі світом і місце України у цих міжнародних економічних зв’язках.

Також приділена увага краєзнавчому принципу, міжпредметним зв’язкам та комплексному підходу.

Для кращого засвоєння знань використовуються такі інструменти, як підручник, карти, статистичні матеріали. Передбачені 7 практичних робіт і 4 дослідження. Зміст практичних спрямований на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації. Наприклад, у практичній роботі № 2 я пропоную учням за допомогою світових інтернет-ресурсів знайти та проаналізувати інформацію про найрозвиненіші та найвідсталіші країни світу, віднайти місце України у рейтингах за різними показниками.

Існують тренувальні та підсумкові практичні роботи, які обов’язково перевіряються.

Кількість годин регламентовано тільки за розділами, тобто вчителю самому надана можливість визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми в залежності від своїх можливостей, уподобань, умов роботи та учнівського контингенту.

Вчителю надана можливість переставляти за необхідності теми в межах розділу.

Взагалі запропонований розподіл годин за розділами і темами є орієнтовним і може бути змінений вчителем в обсязі до 20% передбаченого програмою часу.

Теми досліджень з географії є рекомендаційними.

Для розвитку інтересу до предмета, виховання в учнів відповідального став- лення до прийняття рішень, навчання прогнозуванню власного впливу на на- вколишній світ доцільно передбачити проведення занять практичного харак- теру (семінари, диспути, конференції, дебати, екскурсії, зустрічі, тощо).

Вивчення географії в школі перед- бачає переосмислення ролі вчителя в освітньому процесі. Зростає його роль як організатора навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку. У зв’язку з цим учителям доцільно використовувати сучасні методики і технології навчання (інформаційна, проектно-дослідницька, модульна, технологія критичного мислен- ня, диференційованого, особистісно-орієнтованого, проблемного навчання тощо), які передбачають організацію активної навчально-пізнавальної діяльності учнів з освоєння змісту навчального предмета. З метою забезпечення пізнавальної і творчої активності учнів в освітньому про- цесі слід ширше використовувати сучасні хмарні технології, застосування яких забезпечить мобільність і актуальність освітніх ресурсів.