Алгоритм проведення комплексної екскурсії з географічног краєзнавства. STEM - підхід у географії.

Алгоритм проведення основних практичних занять з географічного краєзнавства.

 

Перед проведенням екскурсій проводиться інструктаж з безпеки життєдіяльності (див. подану нижче інструкцію)  

 

 

 

 

 Затверджено

           Керівник закладу

           Наказ №………..від………….

 

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ____________

ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСКУРСІЇ

 

І. Загальні положення

1. Перед проведенням екскурсії її керівник ретельно обстежує місце, куди будуть виведені діти, вибирає ті місця, де немає небезпеки нападу хижаків, отруйних тварин, де немає трясовин.

2. У керівництві екскурсантами вчителеві допомагає лаборант. Бажано, щоб на кожних 10 учнів приводилось по одному дорослому або старшому учневі. Категорично забороняється об’єднувати для екскурсії по кілька класів.

II. Вимоги безпеки перед початком екскурсії

1. Перед проведенням екскурсії роблять перекличку учнів, студентів відмічають присутніх. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю – перед відправленням у зворотний шлях, четверту - після повернення з екскурсії.
2. Якщо для доставки учнів до місця екскурсії використовується громадський транспорт, посадку здійснюють групами під керівництвом дорослого або старшого учня. При цьому в транспортні засоби заходять спочатку учні, а потім особа, яка керує ними. У такому самому порядкуздійснюється й висадка дітей з транспортного засобу.

Можна доставляти учнів до місця екскурсії також на спеціально виділених транспортних засобах. Для цього дозволяється викорис­товувати автобуси й закриті вантажні машини, обладнані для перевезення людей. Для перевезення дітей транспортними засобами необхідно підбирати найдосвідченіших водіїв, які мають стаж не менше як три роки безперервної роботи водія. Перевозити дітей на відкритих вантажних машинах категорично забороняється. Під час перевезення дітей у вантажному автомобілі необхідно, щоб у кузові було не менше як двоє дорослих. Під час переїзду учням забороняється висовуватися з вікон, сідати і висаджуватися з транспортного засобу під час руху.

3. Для вивчення флори або фауни водоймища необхідно заздалегідь вибрати таке місце, де його глибина біля берега настільки мала, що гарантує від нещасних випадків. Входити у воду учням забороняється.

Для ознайомлення з живими об’єктами водоймища використовують сачки на довгих палках. Користуватись човнами або містками розміщеними над глибокими місцями водоймищ, категорично забороняється.

4. Перед тим, як організувати екскурсію, треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами, такими, як дурман, блекота, вовче лико, бліда поганка тощо, і категорично заборонити учням пробувати на смак будь-яку рослину із зібраного матеріалу. У кабінеті біології повинен бути стенд з фотографіями або малюнками отруйних рослин.

Необхідно ознайомити учасників екскурсії з місцевими отруйними тваринами (зміями, павукоподібними, багатоногами), переносниками (наприклад: гризунами) або передавачами (кліщами, комахами) інфекційних захворювань.

5. Вирушаючи на екскурсію з дітьми, учитель повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги.

III. Вимоги безпеки під час проведення екскурсії

1.               Ознайомтесь зі стендом у кабінеті біології, де зображені місцеві отруйні рослини, отруйні і небезпечні тварини.
2.               Вирушаючи на екскурсію, одягайте одяг, що відповідає сезону і погоді, на ноги взувайте міцне взуття, панчохи або шкарпетки. Під час екскурсії не ходіть босоніж.
3.               Візьміть із собою питну воду у флязі або пляшці, щоб не пити води з відкритих водоймищ, де звичайно трапляються мікроби – збудники захворювань.
4.               Не пробуйте жодної із зібраних рослин на смак: пам'ятайте, що це може призвести до отруєння, а також зараження шлунково-кишковими хворобами.
5.               Під час проведення екскурсії забороняється використовувати  отруйні речовини: хлороформ, сірчаний ефір для зморювання комах.
6.               Не витягуйте рослин руками. Для цього користуйтесь лопатками, розпушувачами і захистіть руки рукавицями.
7.               Забороняється розпалювати багаття під час екскурсій, щоб уникнути лісових пожеж і опіків учнів.

IV. Вимоги безпеки після закінчення екскурсії

Після екскурсії необхідно:

1.       Зібрати всі експонати, назбирані під час екскурсії.
2.       Експонати переглянути, чи немає отруйних рослин.

3.  Перевірити зовнішній вигляд кожної дитини, чи немає ніяких пошкоджень.
4.  Зібрати весь інвентар (розрихлювачі, лопатки).
5. Оглянути відкриті місця тіла, чи немає укусів шкідливих комах, кліщів.

6. Після підведення підсумків діти миють руки з милом.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

У випадку травми необхідно негайно звернутись до вчителя за допомогою.

Вчитель надає першу медичну допомогу, а у разі необхідності організовує виклик швидкої допомоги за тел. 03.

 

РОЗРОБЛЕНО:              Учитель біології        

УЗГОДЖЕНО:            Голова МК:    

  

Після проведеного інструктажу складається список учнів, які ставлять свої підписи, що засвідчують ознайомлення з правилами поведінки. Тільки після цього можна вирушати на екскурсію. Звичайно, в ході однієї екскурсії ми можемо зробити дослідження не більше одного об’єкту. Іноді один об’єкт досліджується в ході кількох екскурсій. Тому ця робота є досить клопіткою, але дуже цікавою для дітей. 

   План проведення комплексної екскурсії з  географічного краєзнавства

1.Топографічне знімання місцевості

 

2.Геологічні дослідження:

а) опис відслонення;

б) визначення гірських порід і мінералів

 

         3.Вивчення рельєфу:

 а) рекогносцировка місцевості;

 б) опис яру;

 в) визначення крутизни схилу;

 г) визначення відносної висоти горба  

 

4. Вивчення водних об’єктів:

 а) визначення витрати води;

 б) визначення площі поперечного перерізу;

 в) вимірювання швидкості течії

 

5.Характеристика грунтів:

 а) визначення вмісту гумусу;

 б) відмітити тип зволоження;

 в) встановити особливості будови грунту;

 г) дослідити структуру;

 д) встановити характер новоутворень;

 е) дослідження механічного складу грунту

 

6. Геоботанічні дослідження:

 а) опис рослинних угрупувань;

 б) опис окремого дерева

 

Алгоритми проведення основних практичних занять з географічного краєзнавства на місцевості

 

І. Топографічне знімання місцевості

 

Необхідні матеріали для окомірного знімання: планшет з прикріпленим аркушем креслярського паперу, компас шкільний, візирна лінійка, олівець, гумка

 

Алгоритм окомірного знімання:

 

1. Прикріпити аркуш креслярського паперу до планшету
2. Скраю аркуша, паралельно штрихам компаса Пн - Пд провести лінію, північний кінець якої позначити літерою N, а південний – S. (Пн, Пд.)
3. На  аркуші поставити точку початкового стояння, а також: а) виміряти довжину кроку, б) вибрати  масштаб знімання

4. Знайти точку повороту опорного ходу, визначити азимут на неї, і починати рух, рахуючи кількість кроків. Для цього необхідно:

           а) зорієнтувати планшет за компасом і сторонами горизонту;

           б) точку №1 нанести так, щоб вмістився увесь маршрут  (якщо ми будемо рухатися на південь, точку №1 поставити на півночі);

                в) під час руху визначаємо предмети-орієнтири, а також місцеві предмети, форми рельєфу;

                г) відстань до предметів – орієнтирів визначити кроками, або на око, для цього використати таблицю С.В.Обручева: (табл.1).

                                                                                                                      Таблиця 1

 

Відстань, м.

Видно

15000-20000 10000 5000 4000 3000 2000 1500   1200 1000 300-400 200   150 100 20

Водонапірні башти, елеватори   Вітряки Обриси будинків (без вікон, дверей і димарів) Обриси вікон і дверей Димарі Високі дерева; людину – ледь помітна цяточка Вершник і кінь зливаються в одне ціле; підводи на дорозі   Окремі дерева середніх розмірів Телеграфні стовпи; на будинках окремі деталі Рухи рук людини, колір одягу Обличчя, обриси голови людини, блискучі ґудзики на одязі   Пальці рук, обриси очей, деталі одягу людини Риси обличчя людини Білки очей людини

 

5. Дійшовши до точки №2 викреслюємо за допомогою візирної лінійки  і компаса напрям, відстань відкладаємо у масштабі; наносимо, використовуючи топографічні знаки, необхідні географічні об’єкти.

6.  З точки №2 визначаємо азимут на точку  №3 і роботу продовжуємо. Перед початком роботи в точці №2 і т.д. планшет знову потрібно зорієнтувати.

7. В камеральний період умовні знаки викреслити акуратно, гумкою стерти лінії візування.

8. Внизу, в лівому куті зазначити, хто і коли проводив знімання.

 

ІІ Геологічні дослідження

Необхідні матеріали: лопата, метр, мішечки для зразків порід , фарфорова чашка, хлоридна кислота, скло кварцове.

 

1. Опис відслонення

Алгоритм роботи

1.                       Перед дослідженням відслонення провести підготовчу роботу:

а) розчистити відслонення так, щоб добре було видно верстви і пласти гірських порід.

б) усі дані про відслонення записувати в польову книжку

    1.2 Дані про відслонення записати за таким планом:

а) дата дослідження

б) номер відслонення і його місце знаходження (номери відслонення повинні відповідати номерам на карті)

в) довжина відслонення

г) ширина відслонення

д) характер відслонення (кар’єр, обрив, скеля)

    1.3 Пласти порід вивчати і описувати зверху вниз, починаючи з грунту:

 а) кожний пласт позначити номером, вказати назву породи, її колір, розміри зерен, структуру, твердість і пористість;

 б) з кожного пласта взяти зразки пухких порід (від 100 до 300г), насипавши їх в мішечки;

 в) якщо можна, визначити саму породу в полі, та записати її;

г) на кожний зразок створити етикетку (4×5):

 

Зразок № Відслонення № Верства №   Назва мінералу, або гірської породи   Місце, де було знайдено породу   Дата                            Прізвище

 

2.Визначення гірських порід і мінералів

 

Алгоритм визначення

 

а) для визначення гірських порід і мінералів користуватися методикою Б.В.Пічугіна (табл. 1, 2)

б) вибрати з поданих ознак мінералів цифрові позначення, які характеризують той чи інший мінерал і виписати їх

в) порівняти одержаний набір чисел з набором чисел у таблиці визначнику.

г) збір усіх цифр покаже, до якого мінерального виду належить зразок.

 

Визначення найважливіших мінералів (за методикою Б.В.Пічугіна)

Блиск

1. Металічний і металоподібний             2. Скляний

3. Алмазний                                              4. Жирний, восковий

5. Шовковистий                                       6. Матовий

 

Твердість

1. М’який (залишається слід від нігтя)

2. Середній (слід від нігтя не залишається, скло не дряпає)

3. Твердий (дряпає скло)

4. Дуже твердий (дряпає кварц)

 

Забарвлення      

1. Безбарвний, білий, сірий       2. Жовтий

3. Червоний, рожевий.               4. Зелений

5. Синій, голубий.                      6. Бурий, коричневий

7. Темно-зелений, чорний         8. Строкатий, багатоколірний

 

 

Колір риски

 

1. Безбарвна, біла                         2. Сіра,чорна

3. Зелена                                       4. Синя

5. Червона                                    6. Жовта,бура

 

 

Морфологія агрегатів

 

1. Зернисті                                     2. Густі, компактні

3. Пластинчасті, лисуваті            4. Землисті

 

Додаткові (особливі) ознаки

 

1. Спайність дуже досконала

2. Злам раковистий

3. Злам скалистий

4. Скипає з HCl (у холодному стані)

4а.Скипає з підігрітою HCl

5. Магнітний

6. Смак солоний

7. Смак гіркувато-солоний

8. Штрихи на гранях

9. Мінливість

10. Жирний на дотик

 

Приклад визначення досліджуваного мінералу:

 

а) мінерал має металічний блиск(дивимося на шкалу і бачимо, що йому відпоідає цифра 1);

б) твердість мінералу середня – відповідає цифрі 2;

в) забарвлення світло-сіре наближене  до білого – відповідає цифраа – 1;

г) колір риски сірий, отже це цифра – 2;

д) морфологія агрегатів компактно-зернита, яка за шкалою відповідає цифрам – 1, 2;

е) вивчаючи додаткові ознаки, бачимо, що на гранях явно виражені штрихи, а це цифра – 8.

Завершивши дослідження зовнішніх ознак  записуємо одержаний ряд чисел: 1;2; 1; 2;1-2; 8. Тепер шукаємо таку послідовність цифр у таблиці-визначнику.

 Цьому набору цифр відповідає мінерал галеніт.(див. табл.2)

 

                                                                                    Таблиця 2

 

блиск	Твер-дість	За-барв-лення	Колір риски	Морфо-логія агрега-тів	Додат-кові ознаки	Назва мінералу
1,6 1 1 1 1,6 1 2,4 2,5 2,4 2 2 2 3 2,4 4 6 6 2 2 2 2 2,6 2 2 3 4 6 6 6 2 2   2 2 2 2 4 2,5 3,6	1 2 2 3 3 3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1,2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 1,2 3 3   3 3 3 3 3 3 4	7 1 2 2 3,7 7 2 1,3 1 1 7 4 3 1,3,5 1,4 1 7 1 1,5 8 1,2 1,2 2 4,5 6,7 4 4 5 6,7 1,3 1   1,7 7 7 7 1 7 1,2,5	2 2 3 3 5,6 2 6 1 1 1 1 1 5 1 1 1 2 1 1 1 1 1 6 1 1,6 1 3 4 6 1 1   1 3 1 1 1 3 1	3 1,2 1,2 1 2,3,4 1 1,4 1,3 1 3 3 3 1,4 1 3 4 4 1,2 1,2 1 1,2 1,2 1,2 1 1 2 2,4 2,4 1,4 1 1   1 1 1 1 1 1 1,2	0 8 9 8   5   1 6 1 1 1   7 0 0   4     4а 4а 4а   8   4 4     8   2   8,9     3	Графіт Галеніт Халькопірит Пірит Гематит Магнетит Сірка Гіпс Галіт Мусковіт Біотит Хлорит Кіновар Сильвініт Тальк Каолініт Піролюзит Кальцит Ангідрит Флюорит Магнезит Доломіт Сидерит Апатит Сфалерит Серпентин Малахіт Азурит Лимоніт Ортоклаз Плагіоклаз (Альбіт+анорит) Кварц Авгіт Лабрадор Олівін Нефелін Рогова обманка Корунд

 

 

ІІІ Вивчення рельєфу.

 

Необхідне облднання: екліметр, нівелір, мірні рейки.

 

Алгоритм вивчення рельєфу місцевості

 

1.Зробити рекогносцировку місцевості з метою дістати загальне уявлення про досліджувану територію.

2.Виділити основні типи рельєфу та геоморфологічні форми й елементи, які їх утворюють.

3.Вивчити і описати яр за планом

а) місцезнаходження

б) напрям течії вод

в) водозбірна площа (приблизно)

г) загальна довжина (від заданого місця)

д) максимальна ширина

ж) характер брівки (чітка, задернована )

з) крутість схилів (визначити за допомогою екліметра)

і) характер дна (чи є русло постійного водотоку)

ї) як борються з ярами?

й) наявність відслонень гірських порід

 

Алгоритм визначення крутості горба

 

1.На вершині горба поставити рейку з такою відносною висотою до земної поверхні, на якій знаходиться око спостерігача .

2.Провізувати напрям вздовж схилу на заданий об’єкт, використовуючи екліметр.

3.Визначити крутість схилу в градусах екліметром.

4.Визначити крутість схилу на око.

5.Співставити визначені дані, зробити висновки

 

Алгоритм визначення відносної висоти горба.

 

1. Поставити нівелір біля підніжжя горба.
2. Провізувати відстань і поставити рейку, вимірявши її
3. Перейти до другої точки, поставити нівелір і подовжити виміри.
4. Результати досліджень занести до таблиці, нижню точку позначивши цифрою 0 (див. табл. 3).

                                                                  Таблиця 3

 

№точки	Перевищення відстані	Відносна            висота(м.)	Відстань між точками
1
2

 

 

 

IV. Вивчення водних об’єктів

 

Необхідне обладнання: мірний шнур, рулетка, метр, компас, водомірна рейка, поплавки(10), 3 пляшки, пробірки з корками для проб води, секундомір.

 

Алгоритм дослідження струмка.

 

І. Визначення витрати води.

Витрата води – це кількість води (м³),що протікає через площу живого перерізу річки (струмка) за одиницю часу (1сек).              

1. Визначити площу поперечного перерізу.

а) виміряти ширину річки (за допомогою шнура)

б) виміряти глибину річки (мірна рейка) в декількох

     місцях

в) побудувати профіль поперечного перерізу річки

г) визначити площу живого перерізу, обчислюючи

     площу трапецій і двох трикутників.

     S_{трапеції} = (а+в) : 2 · h

     S_{трикутника} = ½ a · h

     S_{трапеції} +S_{трапеції} +S_{трапеції} +2S_тр. = S_п.п.

 

 

ІІ. Вимірювання  швидкості  течії річки (струмка)

 

        1. Відмітити віхами 4 створи:

             а) пусковий              в) головний

             б) верхній                 г) нижній

        2. Пустити поплавки (4) з пускового створа і почергово записати час проходження поплавків на верхньому головному і нижньому створах.

        3. Обчислити швидкість течії річки за формулою:

   V_{середнє} = V _{максимальне} ×  k (поправочний коефіцієнт,який дорівнює 0,85)

а) Записи спостережень за швидкістю течії води робити за формою: (див. табл.4)

                                                                                                                  Таблиця 4

 

Відлік за секундоміром ( 4 поплавки)			Відстань між верхнім і нижнім створами (м)	Тривалість руху поп-лавків  (с)	Швид-кість руху поплав-ків (м/с)	Поверхнева швидкість течії води в даній точці (м/с)
Верх-ній	Серед-ній	Ниж-ній.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Визначаємо витрату води за формулою: Q=F (площа поперечного перерізу водного потоку.

 

 

V.Опис грунтів

 

Алгоритм визначення грунту

 

1. Визначити основні горизонти, намалювати і позначити їх індексами.

2. Встановити колір і зволоженість на грунтовому розрізі, кольори окремих горизонтів, з чого складається материнська порода.

3. Встановити частини, з яких складається грунт.

4. Чи є новоутворення (порожняки, кротовини, тощо), гірських порід, цегли, кісток і інше.

  5. Механічний склад.

6. Взяти зразки грунту для камерального дослідження

 

1.Визначення вмісту гумусу.

 

Вміст гумусу визначаємо, використовуючи дані таблиці (див. табл.6)

                                                     

 

                                                     Таблиця 6 

 

Інтенсивність чорного кольору	Середній вміст гумусу, %
Інтенсивно чорний колір (глибоко чорний­) Чорний з відтінками Темно сірий Сірий Світло сірий Білувато-світло-сірий Білястий	10-12 і більше   7-8 5-6 4 3 2 і менше 0,7

 

         1. тип зволоження:

 атмосферний, ґрунтовий, заплавний.

            

2. ступінь зволоження:

           - недостатній (грунт пилуватий)

 - нормальний (грунт зволожений)

 - сезонно підвищений (грунт вологий)

 - постійно підвищений (грунт липкий)

 - постійно надлишковий (на поверхні грунту вода)

 

3. Будова грунту (як щільно прилягають одна до одного частинки і структурні агрегати грунту)

 

            - розсипчаста

            - щільна (лопата важко входить в грунт)

           - пухка (легко піддається обробітку)

 

4. Структура грунту: (це здатність його розпадатися на окремі частинки, що мають певну величину, характер поверхні і форму (стрктурні елементи)) типи структур:

брилиста,                                                   зерниста

пластинчаста                                             горіхоподібна

горіхоподібно-призматична                    стовпчаста

 

5. Характер новоутворень прожилки різних груп речовин:

Легкорозчинні солі                                  Гіпс

Вуглекислий кальцій                               Кремнезем

Оксиди і гідрооксиди заліза                   Оксидні сполуки заліза

 і марганцю                                               Перегнійні речовини   

Кротовини

 

 

 

2. Механічний склад грунту

 

Визначення механічних властивостей грунтів у польових умовах відбувається, використовуючи дані таблиці(див. табл.7

                                                                                                             Таблиця 7

 

Механіч-ний склад	Визначення на дотик при роз-тиранні	Повер-хня зрізу	Стан		Проба на роз-кочування між пальця- ми
			сухий	Вологий
Гли-нисті	Мажеться, піщинок не помітно	Гла-денька блис-куча	Грудочки погано розмина-ються	В’язкі, пластич-ні	Скочують-ся в шнур, який може згинатися
Суглин-кові	Мажеться, відчува-ються піщинки	Рівна, трохи шорс-тка	Щільні, але менш тверді	Пластич-ні	При згинанні шнур ламається
Супі-щані	Відчува-ються піщинки з домішкою гли- нистих частинок	Нерів-на, ви-ступа-ють пі-щинки	Крихкі грудочки	Слабо-пластин-часті	Ліпиться в кульки, але в шнур не скочується
Піщані	Відчува-ються тільки піщані зерна	Зріз не виходить	Сипкі	Непла-стичні	Кулька не скочується

 

 

VI. Геоботанічні дослідження

 

Необхідне обладнання:

Екліметр для визначення висоти дерев, ножиці, ніж-копалка, бланки етикеток, лінійка, щоденник, мірна вилка для визначення діаметра дерев, метр.

 

Алгоритм опису рослинних угрупувань

1. вказати видовий склад рослин
2. місцезнаходження виду
3. приблизна площа
4. назва (наприклад, ковилово-типчаковий степ і т. д)
5. рельєф місцевості (основні форми рельєфу, експозиція схилів, їх крутизна)
6. характеристика рослинного покриву угрупування (форма опису видового складу)

а) назва рослини

б) процент покриття

в) фенологічна фаза (молода, цвітіння, дозрівання, повна зрілість)

г) життєвість (нормальний ріст, пригнічення)

д) записи зробити для всіх рослин, які ростуть на ділянці.

  7. план опису лісових і чагарникових угрупувань

     а) тип лісу

     б) наявність памолоді (поросль лісоутворюючих порід)

     в) наявність підліска, до якого входять дерева, що не утворюють лісу і чагарника

     г) трав’яний покрив

     д) моховий покрив

У лісовому угрупуванні може бути 4 яруси: дерев’яний, чагарниковий, трав’яний, моховий.

 

Алгоритм опису дерева

1. висоту визначити екліметром, використовуючи графік для

визначення висоти дерева

2. діаметр визначати за допомогою мірної вилки, або складеного метра на висоті 1-2м.

3. виміряне дерево позначити крейдою

4. вік дерева визначати по пеньку

Дані занести до таблиці (див. табл.8)

                                                                               Таблиця 8

 

Назва породи	Ярус	Кількість дерев	Вік дерев		Висота		Діаметр		Додаткові відомості
			Серед.	Макс.	Серед.	Макс.	Серед.	Макс.