Пам’ятка природодослідника, мандрівника, пошуковця.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!
1. Ваша робота обов’язкова має бути спланована, тобто мати план дій: визначити терміни, поняття, причини, наслідки, погляди різних вчених, позитивні й негативні точки зору.
2. Використовуйте більше джерел інформації: довідники, атласи, науково – популярну літературу шкільної бібліотеки, науково – популярну літературу й джерела кабінету географії.
3. Використовуючи Інтернет, знайдіть не менше десяти джерел різних авторів за останні 2 – 3 роки (дуже важлива найновіша інформація).
4. Обов’язково перегляньте фото і карти за вибраним Вами пошуковим рядом в Інтернеті.
5. Всю нову і цікаву для Вас інформацію перевіряйте, використовуючи інші (літературні, наукові, інформацію в ЗМІ) джерела інформації.
6. Побудуйте свій виступ таким чином, щоб ми могли отримати потрібну інформацію через один із трьох запропонованих (відпрацьованих )варіантів.
7. Якщо Вас не влаштовує жоден з варіантів подачі свого дослідження – запропонуйте власний!
Учням 5, 6, 7 класів
Пам’ятка
природодослідника, мандрівника і пошуковця.
-
У Вас виникли питання?
-
Хочете знайти відповідь самостійно або з товаришем?
-
Ось Вам і тема для дослідження, пошуку, мандрівки у просторі й часі!
-
Поради досвідчених пошуковців:
-
Ваша робота обов’язкова має бути спланована (мати план дій):
-
-
-
-
…
-
Якщо Ви ніяк не можете визначитися з темою або її формулюванням, порадьтесь з вчителем або пошукайте в різних джерелах інформації.
-
Використовуйте більше джерел інформації: довідники, атласи, науково – популярну літературу шкільної бібліотеки, кабінету географії. Обов’язково створіть список використаної літератури для того, щоб порекомендувати іншим або довести свою правоту, посилаючись на використані джерела. Наприклад:
Список використаних джерел і літератури:
-
Аркадій Шапар Дніпро тільки стогне, а вже не реве. Про доцільність розробки проекту спуску водосховищ та повернення екосистеми головної водної артерії України у природний https://zn.ua/ENVIRONMENT/ dnepr_segodnya_tolko_stonet,_no_uzhe_ne_revet.html
-
Білека Б.Д. Васильєв Є.П. Варламов Г.Б. Енергетика. Історія, сучасність і майбутнє. http://energetika.in.ua/ua/books/book-3/part-2/section-3/3-1
-
Бондарь А.И., Лапшин Ю.С., Голубцова Н.Ю. К вопросу о сохранении и оздоровлении днепровского бассейна // Чисте місто. Чиста річка. Чиста планета. — Херсон: ХТПП, 2011. — 550 с.
-
Дніпро. Матеріла з Вікіпедії. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/
-
Дніпровський каскад: позитиви й негативи. https://www.br.com.ua/referats/Ecologiya/362-7.html
-
Дніпровські водосховища створюють безліч екологічних проблем http://tyzhden.ua/Publication/3209
-
Дніпровські водосховища. Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki
-
До питання щодо спуску Київського водосховища – А.В. Яцик, Є.О. Яковлєв, В.О. Осадчук; За ред. А.В. Яцика. – К.: Оріяни, 2002. – 57 с.
-
Електронний ресурс. Режим доступу: http://gazeta-rv.zp.ua/mnenie-znatokov/756-problemy-vodokhranilishch-mirovoj-opyt.html
-
Електронний ресурс. Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/PacifiCorp
-
-
Використовуючи Інтернет, знайдіть не менше десяти джерел різних авторів за останні 2 – 3 роки. Всю нову і цікаву для Вас інформацію перевіряйте, використовуючи інші джерела. (Інформація подається не завжди перевірена, може містити помилки або власну думку автора, яка не завжди відповідає дійсності.)
-
Обов’язково перегляньте фото і карти за вибраним Вами пошуковим рядом. (Для презентації Вашого дослідження будуть потрібні і фото, і карти, і малюнки відповідно)
-
Побудуйте свій виступ таким чином, щоб ми могли отримати потрібну інформацію через один із трьох варіантів:
І варіант
Подача презентації прямої:
-
Тема проекту.
-
Завдання проекту (план).
-
Виклад основної інформації.
-
Висновки.
-
Питання до слухачів.
-
ІІ варіант
Подача презентації «перевернутої»:
-
Питання до слухачів.
-
Висновки.
-
Виклад основної інформації.
-
Які ставили завдання, планували?
-
Формулювання теми проекту.
ІІІ варіант
Короткі відповіді на
«Ряд питань»
-
Хто і що?
-
Де і коли?
-
Чому і навіщо?
-
Де і коли?
-
Хто і що?
-
Подача презентації (прямої):
-
Тема проекту
-
Завдання проекту (план).
-
Виклад основної інформації.
-
Висновки.
-
Питання до слухачів
-
Підсумок для всіх
Подача презентації «перевернутої»:
-
Підсумок з теми для всіх
-
Питання до слухачів.
-
Висновки.
-
Виклад основної інформації.
-
Які ставили завдання, планували?
-
Формулювання теми проекту.
Короткі відповіді на «Ряд питань»:
-
Хто і що?
-
Де і коли?
-
Чому і навіщо?
-
Де і коли?
-
Хто і що?
-
???
Учням 8, 9, 10, 11 класів
Пам’ятка
природодослідника, мандрівника і пошуковця.
Алгоритм наукового дослідження:
1. Актуальність теми дослідження: кому Ваша тема і саме дослідження потрібні, для чого його треба впроваджувати, кому і чим може бути корисним…
2.Практичне застосування проекту: область застосування та позитивні наслідки дослідження…
3.Об’єкт дослідження: що саме вас зацікавило або стривожило…
4.Предмет вивчення: які конкретно сторони й аспекти, характеристики і особливості об’єкту у вас викликали запитання…
5.Мета дослідження: що саме ви хочете довести, яку гіпотезу будете досліджувати…
6. Завдання вивчення: визначте основні завдання в логічному порядку, яким чином ви збираєтесь визначати напрями пошуку інформації…
7.Висновки: у висновках ви даєте повні відповіді на поставлені завдання проекту…
Наприклад:
Тези до науково – дослідницької роботи з теми:
«Гідроекологічна небезпека Осокорової затоки»
Актуальність теми дослідження. В Заводському районі прийнято рішення по створенню сучасної зони відпочинку на узбережжі Осокорової затоки Дніпровського водосховища. Зроблено проект реконструкції, враховані всі побажання жителів, на проект виділені сім мільйонів гривень. Але не врахована гідроекологічна небезпека самої води в затоці, її шкідливість. Геохімічні властивості водних мас Осокорової затоки небезпечні як для відпочинку на воді, на узбережжі, так і для вилову і вживання риби.
Практичне значення дослідження полягає в попередженні населення району й міста про небезпеку облаштування зони рекреації з небезпечною для відпочинку і здоров'я акваторією водойми, яка знаходиться під шкідливим впливом промислового полігону «Балка Середня».
Об’єкт дослідження – сучасний стан Осокорової затоки в межах Заводського району міста Запоріжжя.
Предмет дослідження – геохімічний склад стоків, що безпосередньо попадають в акваторію затоки з території полігону промислових відвалів балки Середньої, що спричиняє гідроекологічну небезпеку водних мас затоки Осокорової.
Мета дослідження: довести, що геохімічний склад водних мас затоки небезпечний для використання з точки зору рекреації, перед облаштуванням зони відпочинку і фінансування проекту реконструкції потрібно убезпечити акваторію затоки від впливу стоків з промислового полігону «Балка Середня».
Завдання дослідження:
-
З’ясувати особливості утворення затоки Осокорової й промислового полігону «Балка Середня».
-
Охарактеризувати сучасний стан впливу ділянок промислових відходів б. Середньої на акваторію Осокорової затоки.
-
Провести відбір зразків водних мас затоки під час і після випадання опадів , зробити їх аналіз, паралельно відібрати проби проточних водних мас в районі Центрального пляжу Запоріжжя, зробити їх аналіз.
-
Визначити основні хімічні сполуки і геохімічні процеси, що провокують зміну на гірше властивостей верхніх шарів водних мас затоки, дослідити вплив кліматичних умов на якісних властивості води.
-
Описати стан поверхневих водних мас, прибережних ґрунтів, рослинності й донних відкладів.
-
Дослідити вплив хімічних сполук і геохімічних процесів на людський організм і екосистеми акваторії затоки Осокорової.
-
Запропонувати можливі заходи і шляхи відновлення екосистем Осокорової затоки і її узбережжя.
На основі дослідження автори зробили такі висновки:
-
Затока Осокорова утворилася у результаті затоплення в 1930-і роки балки Осокорівка водами Дніпровського водосховища. Полігон шлакових відвалів «Балка Середня» виник за околицею Запоріжжя одночасно з пуском Дніпровського промислового комплексу. Відтоді його територія розрослася на більш як 220,79 га, заповнившись на 50—90% шлаками, відпрацьованими формувальними сумішами, шламами металургійного і гальванічного виробництва.
-
Сучасний стан поверхневих водних затоки формується під впливом полігону промислових (металургійних) відходів, що складається з окремих ділянок ВАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Дніпроспецсталь», ПАТ «Запоріжкокс», ПАТ «Запорізький завод феросплавів». У результаті багаторічного неконтрольованого і нерегульованого викиду промислових відходів в балці Середній утворилося підземне кислотне озеро, що відділене від русла річки Дніпро вузькою дамбою, токсичні речовини потрапляють в затоку. Це становить загрозу здоров’ю і життю населення району.
-
Експериментальним шляхом було доведено перевищення вмісту шкідливих сполук в водних масах затоки Осокорової, які дуже небезпечні для використання у вигляді рекреаційного ресурсу: проведено відбір і аналіз зразків водних мас затоки під час і після випадання опадів, паралельно здійснено відбір і аналіз зразків проточних водних мас Дніпра в районі Центрального пляжу Запоріжжя.
-
На основі проведених аналізів встановлені основні хімічні сполуки і геохімічні процеси, що провокують зміну на гірше властивостей верхніх шарів водних мас затоки. Проби води затоки показують на наявність в воді небезпечних як для людей, так і для всього аквакомплексу затоки, іонів хлору, заліза, фосфатів, нафтопродуктів. Колір, запах і мутність проб води говорять про небезпеку, що неможливо не помітити.
-
Головним чинником у формуванні поверхневого стоку нагірної канави є стоки з водозбірної площі балки Середньої. Живлення підземними водами на ділянках становить близько 5-10 % від загального обсягу поверхневого стоку нагірної канави. Природні фактори впливають на формування сольового складу (сухий залишок, кальцій, магній та ін.). Наявність нафтопродуктів, зважених речовин, заліза загального, марганцю, фенолів, фосфатів, цинку вказують, в основному, на вплив техногенних факторів. Головним фактором впливу на забруднення ґрунтів в районі ділянок полігону є дія атмогеохімічної системи, яка складається з «перенесення пилу з полігону повітряними потоками – опади пилу на поверхню ґрунту» та «викиди в атмосферне повітря промисловими підприємствами – опади на поверхню ґрунту». Дослідження рослинності проводились з метою оконтурювання зони розповсюдження окремих забруднюючих речовин, визначення характеру та ступеня проникнення специфічних забруднюючих речовин у рослинність та оцінки рівня її забрудненості сполуками важких металів. Аналіз проб рослинності показав, що в рослинах простежується тенденція накопичення важких металів. За результатами хімічних досліджень проб донних відкладень, відібраних в Осокоровій затоці в 500 м вище та нижче гирла нагірної канави, спостерігається значне перевищення вмісту міді і цинку в порівнянні з донними відкладеннями нагірної канави.
-
Досліджені впливи хімічних сполук і геохімічних процесів на людський організм і екосистеми акваторії затоки Осокорової:водні маси шкідливі для здоров'я населення і провокують негативний вплив на щитовидну залозу захворювання печінки, збільшення ризику інфарктів, негативно вплинути на репродуктивну функцію організму, викликає алергічні реакції, різноманітні ураження шкірного покрив, отруєння… Залізо утворює комплекси з розчиненими у воді органічними речовинами, які виділяються у процесі життєдіяльності водоростей та мікроорганізмів і підвищує кількість солей у водоймах, що спричиняє зміну середовища і вимирання окремих видів живих організмів водойми.
-
Рекреаційна зона відпочинку передбачає покращення самопочуття й стану здоров'я місцевого населення. Тому стає очевидним необхідність терміново навести порядок в межах акваторії Осокорової затоки, насамперед потурбуватися про очищення водних мас затоки. Перед облаштуванням зони відпочинку і фінансування проекту потрібно убезпечити акваторію затоки від впливу стоків з промислового полігону «Балка Середня». Для запобігання погіршення екологічної ситуації необхідно обмежити інтенсивну переробку промислових відвалів та забезпечити дотримання вимог природоохоронного законодавства. Звернути увагу громадськості і вчених на необхідність першочергово вирішувати проблеми техногенного забруднення водних мас Осокорової затоки до, а не після створення зон відпочинку.