Алгоритми опрацювання табличних величин: знаходження суми значень елементів

Про матеріал

Ви дізнаєтесь :

як для роботи з масивами на формах використовуються візуальні елементи.

Програми для опрацювання табличних величин мовами програмування містять три складові: введення, опрацювання та виведення елементів табличної величини.

Перегляд файлу

Урок40.

Тема: Алгоритми опрацювання табличних величин: знаходження суми значень елементів

Мета:

навчальна: познайомити учнів з особливостями опрацювання табличних величин;
розвивальна: розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;
виховна: виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність, дисциплінованість.

Тип уроку: засвоєння нових знань;

Хід уроку

І. Організаційний етап

привітання
перевірка присутніх
перевірка готовності учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Дайте відповіді на запитання:

як уникнути помилок несумісності типів даних;
як описати команду розгалуження мовами програмування Free Pascal;

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку . Мотивація навчальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь :

як для роботи з масивами на формах використовуються візуальні елементи.

IV. Вивчення нового матеріалу

Як можна опрацьовувати табличні величини?

$C:\Users\User\AppData\Local\Temp\FineReader11\media\image248.jpeg$ Практичні завдання, для розв’язування яких можна застосовувати алгоритми опрацювання табличних величин, можуть мати різне формулювання. Наприклад, найпростіше завдання може розпочинатися зі слів: «Дано n чисел...», і далі вказується, що саме потрібно зробити із цими числами. Але зазвичай трапляються складніші завдання, у яких спосіб організації даних задано неявно. Наприклад, сформувати таблицю квадратів двоцифрових чисел. При написанні програм для розв’язування подібних завдань слід виконати такі дії:

за умовою завдання встановити, чи можна подати вхідні дані у вигляді табличної величини (масиву для мови Free Pascal чи списку — для Python);
надати табличній величині одне ім’я (його в програмі буде використано для роботи з окремими елементами табличних даних);
визначити тип елементів табличної величини та описати його в розділі змінних var (Free Pascal) або задати порожній список, у якому буде зберігатися набір даних;
у програмному коді записати команди для введення елементів табличної величини в пам’ять комп’ютера.

Подальше опрацювання табличних величин зводиться до використання алгоритмів:

зміни значень елементів масиву;
знаходження підсумків за набором даних, які передбачають використання простих арифметичних операцій чи виразів над елементами масиву;
обчислення суми або кількості значень елементів, що задовольняють заданим умовам;
пошуку елементів табличної величини, що задовольняють заданим умовам;
упорядкування масиву за деякою ознакою.

Як описати програму зміни значення елемента табличної

величини?

Програми для опрацювання табличних величин мовами програмування містять три складові: введення, опрацювання та виведення елементів табличної величини. Оскільки кожна із частин передбачає виконання декількох дій, кількість яких визначається розміром табличної вели чини, то для опису дій, що повторюються, використовують команди повторення, наприклад, цикл for. При цьому для кожної із частин можна використовувати окремий оператор циклу — тоді всі складові програми виконуватимуться послідовно, або розмістити всі передбачувані команди в одному циклі — усі складові виконуватимуться одночасно.

У мові програмування Free Pascal для зміни значення елемента масиву, як і для зміни значення деякої простої змінної, використовують операцію присвоювання :=, у якій у лівій частині звертаються до потрібного елемента масиву, для цього вказують ім’я масиву й у квадратних дужках задають номер (індекс) елемента, а в правій — відповідне значення. При цьому розмір масиву залишається незмінним й операцію присвоювання можна застосувати тільки в тому разі, коли надане значення відповідає типу елементів оголошеного масиву.