Еволюція об'єктів технологічної діяльностіABАналіз розподіл, класифікація – методи розумової діяльності винахідника. Отже, ми з'ясували, що інформація, яка накопичується упродовж роботи над проектом, зберігається в банку ідей та пропозицій. Для того щоб вона була використана максимально ефективно, її необхідно аналізувати розподіляти чи класифікувати. Зміст
Суть цього закону полягає в тому, що: Процес проектування та виготовлення будь-якого виробу чи технологічного об'єкта підпорядковується закону, який можна назвати законом історичної детермінації, або еволюції об'єктів технологічної діяльності людини. новий пристрій чи будь-який технічний або технологічний об'єкт (процес) створюють, спираючись на вже відомі знання, практичний досвід використання аналогічних об'єктів чи процесів.
Аналіз. Аналіз (від грец. ava. Xuaiq — «розпад», «розділення на окремі частини») — операція уявного чи реального поділу цілого (об'єкта, властивості, процесу або співвідношення між предметами) на складові, яка виконується в процесі пізнання або предметно-практичної чи дослідницької діяльності людини.
Для чого потрібен аналіз?Your Text Here. Аналіз у роботі дизайнера, конструктора — це метод наукового дослідження виробів, найголовніша складова художнього конструювання. Аналіз як метод наукового дослідження дає змогу здійснювати класифікацію. Тому зазвичай кажуть, що аналізувати — це значить досліджувати, розбивати на складові об'єкт дослідження
Класифікація. Результатом класифікації може бути зведена таблиця, в якій досліджувані предмети чи об'єкти укладені в різні групи. Прикладом класифікації як процесу мислення може бути таблиця В. О. Горського, за допомогою якої подано еволюцію двигуна. Таблиця складена за таким принципом: горизонтальні рядки показують основні етапи історичного розвитку двигунів; у вертикальних рядках таблиці зібрані двигуни, що працюють від однакових джерел енергії.
Класифікація промислової продукції є провідною умовою всебічного визначення її якості. це комплексний, цілісний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють досконалість виробу, зокрема: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність. художньо-конструкторський, це визначення соціального значення виробу, тобто облік і оцінювання всіх якостей, що характеризують зв'язок «людина — виріб». Не менш важливим у функціональному аналізі є виявлення зв'язку «виріб — середовище». Потрібно звернути увагу на те, наскільки форма виробу за своїм характером і стильовим спрямуванням відповідає іншим елементамфункціональний. У зв'язку з цим існують різні види аналізу:
вироби, що безпосередньо обслуговують людину (меблі, одяг, взуття тощо); вироби, що обслуговують людину і водночас виконують технічну функцію (електроарматура, побутові прилади, пристрої тощо); вироби, що виконують певну роботу і частково обслуговують людину (засоби транспорту, прилади, верстати тощо); вироби, які виконують лише певну роботу (автоматизовані системи, вузли механізмів машин тощо). Так, промислові вироби як окремий клас поділяють на чотири підкласи:
Підсумовуючи, можна відзначити, що аналіз, класифікація виробу проектування чи його аналогів — це трудомісткий процес розумової діяльності, який не лише спрямований на позитивні чи негативні сторони конструкції виробу, а й враховує всі аспекти роботи над виробом — від його форми та кольору до реклами як продукту певної торговельної марки.
Про аналіз… Недостатній аналіз на окремих етапах роботи знижує цінність виробу ще на стадії його проектування. Відсутність обґрунтованого художньоконструкторського аналізу під час проектування- може призвести до морального знецінення виробу ще до того, як почнеться його серійний випуск. Аналіз об'єкта проектування передбачає поєднання різноманітних чинників, вимог, умов, способів реалізації проекту
Після того як визначено напрямок чи напрямки, за якими будуть удосконалювати (змінювати) або «розвивати» конструкцію майбутнього виробу, чітко окреслюють обсяг необхідних для цього робіт і на основі цього формують завдання. Визначаючи завдання, дизайнер насамперед з'ясовує два основні питання: яким має бути кінцевий результат?чи буде вирішена проблема, над якою працюють? Розглядаючи кожен можливий варіант розв'язкудизайнер враховує позитивні й негативні наслідки прийнятого рішення, як це впливатиме на остаточний варіант, тобто розв'язок поставлених завдань