АНАЛІЗ ОСНОВНИХ КЛІМАТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ 2015 РОКУ ( НА ОСНОВІ ДАНИХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ СТАНЦІЇ)

Про матеріал
Приклад роботи в структурі Малої академії академії наук України на основі місцевого краєзнавчого матеріалу. Саме використання краєзнавчого матеріалу є основою для успішного залучення учнів до наукової дослідницької роботи.
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації

Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення

Малої академії наук України

 

 

 

                                                                           Відділення: науки про Землю

                                                                           Секція: кліматологія

 

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ КЛІМАТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ 2015 РОКУ

( НА ОСНОВІ ДАНИХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ СТАНЦІЇ)

                                                                      

Роботу виконала: Сікора Марія Петрівна , учениця 9-го класу загальноосвітньої школи I-III ступенів с.Олієва Зборівського району Науковий керівник:

Романишин Степан Богданович, вчитель географії загальноосвітньої

школи I-III ступенів с.Олієва

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Зборів -2015

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….…3

РОЗДІЛ 1  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ

ОБЛАСТІ…………………………….…………………………………….............6

РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ ОСНОВНИХ КЛІМАТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ 2015 РОКУ...  11

2.1.    Аналіз зміни температури протягом року……………................11

2.2. Аналіз розподілу опадів по місяцях……………......…………....12

                    2.3.   Аналіз переважаючих вітрів та їх напрямків ….………….….…14

                    2.4.    Загальні закономірності клімату............……………………..…..15

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..…..…17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............. ,……………………………...19

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..…….21


ВСТУП

 

2015 рік для нашого краю видався незвично жарким та бідним на опади. Тому ми вирішили поглянути на цю проблему дещо ширше і глибше. Із аналізу основних погодних показників 2015 року і народилася наша робота.

Актуальність роботи є високою, оскільки зміни клімату стали носити глобальний характер. І уже ні в кого не викликає сумніву, що нам загрожує глобальне потепління – одним із наслідків якого і став аномально жаркий 2015 рік, який до того ж відмітився низькою кількістю опадів.

Об’єктом дослідження є клімат Тернопільської області у  2015 році.

Предмет дослідження: зміна основних кліматичних показників протягом 2015 року  на основі даних Тернопільської метеорологічної станції.

Метою роботи є проаналізувати основні показники клімату на основі даних тернопільської метеорологічної станції та визначити відхилення від кліматичної норми; встановити взаємозв’язок між кліматичними показниками

Перед нами постали наступні завдання:                                                                  

1.     Ознайомитися із літературними джерелами, що висвітлюють дану тематику;

2.     Визначити          основні       закономірності     клімату         Тернопільської області;

3.     Проаналізувати зміну температурного режиму протягом року;

4.     Дослідити зміну кількості опадів в розрізі місяців;

5.     Вивчити повторюваність вітрів протягом року;

6.     Встановити         взаємозв’язок       між    основними         кліматичними показниками.

Відповідно до поставлених завдань у процесі роботи використовувалися різні методи досліджень: літературний, статистичний, математичний, метод аналізу, синтезу та порівняння.

Кліматологія як термін відомий з давніх давен. Перші записи про погоду датуються за 3000 років до нашої ери. До наших днів також дійшов трактат Аристотеля «Метеорологіка» — про атмосферні явища: дощ, сніг, град, вітер, блискавки, веселки тощо. На Русі у літописах повідомлення про погоду з'явились у другій половині IX століття. 

Перші метеорологічні спостереження в Україні почались у 1738 році у Харкові. В 1810 році в селі Кручик, 50 км від Харкова, засновано метеорологічну станцію, яка спостерігала за температурою, тиском, опадами, напрямом вітру, визначенням загального стану погоди. Станція діяла до 1840 року.

Початком наукового підходу до вивчення клімату стала загибель англофранцузького флоту в листопаді 1854 року біля Балаклави під час Кримської війни. Наполеон III звернувся до президента Паризької Академії наук           У. Левер'є з вимогою пояснити причину балаклавського шторму. Левер'є склав      першу         у        світі   синоптичну          карту,         використовуючи дані   29 метеорологічних станцій і дійшов висновку, що шторм можна було передбачити. З цього часу почався розвиток мережі метеорологічних станцій.

Однією з найстаріших міжнародних метеорологічних організацій є Всесвітня метеорологічна організація (ВМО). Її статут було затверджено  23 березня 1873 року в Лейпцигу на першій Міжнародній метеорологічній конференції. Після Другої світової війни організація відновлює свою роботу у новому статусі  Всесвітньої метеорологічної організації при Організації Об'єднаних Націй.

Державні мережі метеорологічних станцій почали створювати в XIX ст.

після винайдення телеграфу.

Український науково-дослідний інститут Держкомгідромету засновано в Києві в 1959 році.

Нині глобальна система моніторингу, що підпорядкована ВМО, складається з  близько 10 000 наземних станцій (з них 189 в Україні). Термін ΣΥΝΟΠΤΙΚΟΣ означає з грецької  "здатний оглянути усе", звідси і назва професії - синоптик. До речі,  в метеорології найбільше термінів з грецької та латині, що теж свідчить про стародавню історію науки, якою не можна не пишатись. З 1968 року в УкрГМЦ почали отримувати дані ШСЗ, що дозволило більш об'єктивно проводити синоптичний аналіз, своєчасно виявляти виникнення небезпечних і стихійних явищ погоди.  З 60-х років радіолокаційні спостереження дали змогу якісніше передбачати підступні конвективні  явища: грози, град, шквали, зливи; в цей час розпочалася і перша обробка метеорологічної інформації за допомогою ЕОМ. За останнє десятиріччя засоби виробництва синоптиків надзвичайно оновилися: автоматизоване робоче місце синоптика, дані європейського геостаціонарного супутника та доплерівського радіолокатора в аеропорту

Бориспіль. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Територія Тернопільської області має помірно-континентальний клімат з нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. 

Основними кліматоутворюючими чинниками є:

              Географічна широта місцевості;

              Географічне положення території;

              Рельєф місцевості;

Географічна широта тернопільської області між 50°10' і 48°30' північної широти визначає висоту сонця над горизонтом в день літнього сонцестояння (22 червня) між 63°17' і 64°57'. А найменша висота сонця над горизонтом в день зимового сонцестояння (22 грудня) між 16°23' і  18°03' відповідно. Тривалість дня коливається в межах 8 год. та 16 год. 20 хв. Відповідно до цього кількість сумарної сонячної радіації, що отримує земна поверхня складає 4050 МДж/м2 на півночі та заході, 4100 МДж/м – в центральній частині, та 4150 МДж/м2 – в південних районах області.  

Розташування Тернопілля в помірних широтах обумовило переважання західного переносу повітряних мас, які приносять вологу в складі трансформованих північно-атлантичних повітряних мас. Саме вплив західних вітрів зумовив помірну континентальність клімату області, а особливо  помірно холодну зиму.

Тернопільська область розташована у глибині материка, і тому на її клімат значний вплив мають континентальні повітряні маси. Вони несуть суху погоду. Узимку сюди проникають відроги сибірського антициклону, які приносять холодну погоду, а влітку, коли він відступає, має вплив азорський максимум. Навесні і на початку осені на територію області проникає континентальне арктичне повітря, яке приносить різке похолодання.

На клімат області має вплив також рельєф. Різноманітні форми рельєфу обумовлюють відмінності в температурах повітря, кількості опадів, напрямі та силі вітру у різних частинах області. Зокрема, підвищена частина Тернопільського плато  із висотами 300 – 400 м. над рівнем моря, носить назву холодне Поділля, оскільки тут найхолодніша зима в межах Тернопілля.

Середньорічна температура повітря коливається від 6,6 – 6,9°С в центральній і східній частині області до 7,0 – 7,3°С на заході і півдні. Найтепліший місяць – липень, найхолодніший – січень. Улітку середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі – у центральній і західній частинах (18,0° -18,5°С). У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 – 5°С ). Такі відмінності у величинах температур пояснюються

особливостями рельєфу. Найнижчі показники температур повітря в центральній частині області значною мірою визначаються тим, що це –  найбільш підвищена, безліса частина височини Дещо вищі температури січня і досить високі температури липня в північній частині області пояснюються розміщенням її в зниженній частині рельєфу (Мале Полісся), яке з півночі і з півдня оточене уступами Подільської і Волинської височин.

В усі пори року територія області перебуває під впливом циклонів, які формуються над Атлантичним океаном.

Вторгнення на територію області континентальних мас повітря приводить до значних коливань температури в усі пори року. Улітку температура може підніматися до 37°С, а взимку – опускатися до -34°С. Відмінності в розподілі тепла по території області мають важливе значення для особливостей розвитку сільськогосподарських культур. Особливо важливі показники суми температур за період із середньодобовими температурами вище 10°С, коли складаються сприятливі умови для розвитку сільськогосподарських культур. Вони найвищі на півдні області (2600°), дещо нижчі на півночі (2565°), і найнижчі в західній частині (2395°).

Вегетаційний період на території області триває 205-209 днів. Він починається з квітня і триває до кінця жовтня.

На території області випадає достатня кількість опадів (550 – 670 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше – на південному сході. Найбільша кількість (70-75%) опадів випадає влітку, найменша – узимку. У літній період часто бувають зливи, нерідко – грози, а іноді – град. Коефіцієнт зволоження  коливається від 0,95 до1,11, збільшуючись від південного сходу на південний захід. 

Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як правило, до першої декади березня. Товщина його невелика (8-10 см).

Упродовж року на території області переважають північно-західні та північно-східні вітри. Улітку переважають північно-західні та західні вітри, а взимку та восени – південно-східні. Швидкість вітру коливається в середньому від 4,5 до 6,0 м/сек. Сильні вітри (понад 11 м/сек) дмуть рідко, найчастіше – узимку і навесні.

За аналізом всіх кліматичних, агрокліматичних і фенологічних показників на території Тернопільської області автори виділили 5 кліматичних районів: північний, західний, центральний, східний і південний (рис. 5.7). У північному і південному районах можна виділити західні і східні підрайони.

Північний район охоплює територію Кременецького, Почаївського, Шумського та північної частини Зборівського районів і долину Горині. Тут зимовий період є найтеплішим у області, а літній дещо холодніший від південного району. Суми активних температур від 2550 °С на заході, до 25002450 °С на сході району. Теплий період триває 260 днів, а період з температурами вище 15 °С -  100-103 дні. Річні суми опадів зменшуються від 650 мм на заході до 600-560 мм на сході в долинах річок. З заходу на схід змінюються більшість показників, відповідно, західний підрайон більш теплий і більш зволожений, ніж східний.

Центральний район охоплює території Тернопільського, Теребовлянського, Козівського, південно-східної частини Зборівського, центральної частини Збаразького районів. Тут зима холодніша, ніж на півночі, більша тривалість днів із сніговим покривом (85-90) і більша його середня висота, ніж у всіх інших районах, літо холодніше, ніж у західному і східному районах. Суми активних температур змінюються від 2500 °С на півночі і півдні до 2450 °С на заході і сході району. Теплий період триває в середньому 255 днів, а період з температурами вище 15 °С від 95 до 100 днів. Кількість опадів коливається від 650 до 600 мм і менш.

Західний район охоплює територію Бережанського і більших частин Підгаєцького та Зборівського районів. Тут літо прохолодніше, а зима дещо тепліша, ніж у центральному районі. Суми активних температур менші, ніж у центральному, але дещо більші, ніж у східному районах (2435-2450 °С). Тривалість теплого періоду (260 днів) і періоду з температурою вище 15 °С (95-100 днів) дещо більша, ніж у центральному районі. Західний район найбільш вологий з усіх, тут кількість опадів за рік перевищує 650 мм і коефіцієнт зволоження найбільший по області і найбільше число днів з опадами. Цей район відрізняється найменшою швидкістю вітру. Східний район охоплює територію Лановецького, Підволочиського, Гусятинського (крім півдня), заходу Збаразького і Тернопільського районів. Це дійсно "холодне Поділля" і Товтри. Тут найбільш холодні літо і зима і найнижчі середньорічні температури повітря. Тут найменша тривалість теплого періоду (менш 255 днів), періоду з температурами вище 15 °С (90-95 днів) і безморозного періоду (155 днів), найменша сума температур активного вегетаційного періоду (2400-2450 °С). Тривалість залягання і висота снігового покриву дещо більші, ніж у центральному районі. Кількість опадів за рік змінюється в основному від 600 до 630 мм. На сході в долині р. Збруч сума опадів за рік зменшується від 590 мм біля м. Волочиська до 550 мм біля м. Гусятина.

Південний район відрізняється найтеплішим літом. Він охоплює Монастириський, Бучацький, Заліщицький, Чортківський і Борщівський райони. Тут найвищий абсолютний максимум і абсолютний мінімум температури повітря. Тривалість теплого періоду зростає до 260 днів і більш, а літнього періоду -  до 100-110 днів. Суми температур активного вегетаційного періоду зростають на південь від 2500 до 2700 °С, а в долині Дністра до  

2800 °С. Число днів з середньодобовою температурою вище 15 °С зростає до 110-120, а на крайньому південному сході буває в середньому до 10 днів з середньодобовою температурою вище 20 °С. У цьому районі найменший коефіцієнт зволоження і найменша кількість опадів за рік, що змінюється від 640 мм на захід від р. Золотої Липи до 520 мм на сході і південному сході в долинах річок. У зв'язку із змінами зволоження з заходу на схід і температури повітря влітку, а також зростанням континентальності клімату з заходу на схід, район можна поділити на підрайони: західний підрайон більш вологий і менш континентальний (Бучацько-Монастириський) і східний - більш сухий і континентальний.

Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим створюють на всій території області умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої та ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур. У Південному агрокліматичному районі сприятливі умови для вирощування теплолюбних культур (помідорів, винограду, персиків, абрикосів та ін.).

На території області спостерігається ряд кліматичних явищ, які негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. До них належать приморозки, зливи, град, вимерзання посівів та ін. Приморозки є особливо небезпечними пізно навесні та рано восени. Найчастіше вони бувають у північній та центральній частинах області, куди проникають арктичні повітряні маси. Вимерзання посівів озимих культур спостерігається в окремі зими, коли сніговий покрив відсутній, а температури повітря досить низькі.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2   АНАЛІЗ ОСНОВНИХ КЛІМАТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ 2015 РОКУ

 

2.1.    Аналіз зміни температури протягом року

 

Аналіз температурного режиму розпочнемо із від’ємних температур.

Протягом 2015 року було зафіксовано 99 днів, коли спостерігалася температура 0° або нижче. Це, передусім, більшість зимових місяців, а також 15 днів у березні  та 4 дні у квітні. Крайній весняний приморозок зафіксовано 0,7°  7 квітня.  А згодом перший осінній приморозок стався 9 жовтня і температура опустилася -2,3°. Морозяна погода, коли середня температура опустилася нижче 0° , тривалав період з 24 по 27  листопада, а згодом 15 – 17 грудня. Лише з 29 грудня температура повітря опустилася -7° і 31 грудня досягла мінімуму -12°. Загалом протягом року було зафіксовано 19 днів із середньоденною температурою  0° і нижче. Також спостерігалося 7 днів, коли температура опускалася нижче -10°, з них 5 днів у січні, 2 дні у лютому і 1 день у грудні. Найнижча температура зафіксована 08 січня о 02 год -19,8°. Таким чином,  найхолоднішим став місяць січень. Його середня температура склала -0,8°, що значно, на 4,4°,  більше від середньостатистичної.

 

image

 

Рис 2.1  Графік порівняння середньорічної  температури повітря по місяцях  Важливим агрокліматичним показником є середньодобова температура 10°. Від цього залежить вегетація більшості видів рослин. Дні із такою середньою температурою ще називають теплим періодом року. Вперше середньодобова температура перевищила 10° десятого квітня, а стабільно теплий період року наступив 23. 04 і тривав до 6 жовтня. Всього за рік нараховано 169 днів теплого періоду. Також спостерігалося 267 дні без морозного періоду, що є більшим від нормального на 12 дні. 69 днів, коли фіксувалася температура вище 25°, 19 днів із температурою вище 30°. А максимальна температура була зафіксована 1 вересня і становила 34,6°, що само по собі є дуже аномальним.

 Таким чином, найжаркішим місяцем за середньомісячною температурою став місяць серпень, на відміну від інших років, коли найжаркішим вважався місяць липень. 

2015 рік став аномально жарким, так, значно підвищилася середньомісячна температура взимку та влітку, особливо грудень – різниця 5,3°, січень – 4,2°, та серпень – 4,2°. Натомість середня температура весняних та осінніх місяців зросла незначно: квітень – 1,1°, травень – 0,5°, жовтень – 0,3° більше від кліматичної норми. Найбільш неприємним є збільшення жарких днів, які погано переносяться людьми. Ця тенденція спостерігається вже давно. Так, 1981 рік  – 40 днів, 1986 – 45;  91 і 94 рр. – 50; 2002 – 60; Але

69 дні у 2015 році- це новий рекорд.

 

2.2 Аналіз розподілу опадів по місяцях 

 

Річна кількість опадів за 2015 рік склала 574 мм. Це менше від кліматичної норми, яка становить 590 мм. Але якщо із цієї суми вичленити дні, коли випадало більше 1 мм. у вигляді роси і туману, то буде 535 мм., що випали протягом 62 днів року. Це на 37 днів менше від середнього кліматичного показника. 8 днів були зливи, коли випало більше 10 мм. за день. Найбільша гроза відбулася 16 червня, коли випало 51 мм.

Якщо простежити зміну кількості опадів протягом року, то найбільша кількість опадів – 101 мм, випало у місяці червні, що на 15мм більше від кліматичної норми. А той факт, що половина цієї норми випала протягом одного дня говорить про нерівномірний розподіл опадів. Також ми спостерігали порівняно велику кількість опадів у травні та липні. Найнижчу кількість опадів у 2015р. зафіксовано у зимові місяці, коли показник опустився нижче нормального значення.

image

 

Рис. 2.2  Динаміка розподілу опадів протягом року.

 

Проте найбільше відхилення було зафіксовано у місяці серпні – 48 мм менше кліматичної норми. Слід добавити, що всі 25 мм. опадів даного місяця випали протягом одного дня – 6 серпня.  Менше кліматичної норми на 16 і 20 мм. відповідно і у вересні та жовтні. Отже, даний період був найбільш посушливим і найбільш жарким одночасно. Суха погода була дещо компенсована перевищенням кількості опадів на 34 одиниці у листопаді, що є несподіваним. 

Вцілому, такий режим опадів протягом року, а особливо малосніжна зима 2014/2015 року призвело до пересушення ґрунтів та зниження рівня підземних вод. Так, наприклад, пересохло джерело на Сліпаковій горі, та знизився на 3-4 метри рівень води в криницях с.Лопушани.

 

2.3Аналіз переважаючих вітрів та їх напрямків

 

Характеризуючи основні напрямки та силу вітру, слід обумовити наступне. Такого явища, щоб штиль фіксувався на метеостанції протягом всього дня, зафіксовано не було. Тому ми приймаємо як величину умовний штиль, коли безвітряна погода фіксувалася протягом чотирьох і більше вимірів показників із восьми, що проводять на станції. За 2015 рік було зафіксовано  11 днів умовного штилю. 2 дні в лютому, 4 – в серпні, 3 – в жовтні і 2 в листопаді.

 

image

 

Рис. 2.3 Роза вітрів 2015 року.

 

Найбільшу кількість днів спостерігався західний вітер, особливо у грудні, січні та липні. Другий за значенням – північно-західний вітер. Його найбільші значення спостерігалися у квітні, травні та листопаді.

Найменшу кількість днів спостерігалися південно-західний та північносхідний вітри. Такі вітри не мають вирішального впливу на кліматичні показники. У деякі місяці вони навіть відсутні. Наприклад, південно-західний вітер не спостерігався у квітні, травні, червні та жовтні.

 

2.4 Загальні закономірності клімату

 

Загальні закономірності на протязі року простежуються, але слабко. 

Проте визначним є панування західного та північно-західного вітрів  як елементу західного переносу повітряних мас. Це пов’язано із особливостями циркуляції атмосфери нашого регіону. Адже територія Тернопільської області лежить в західній частині материка Євразія, в помірних широтах і відчуває на собі вплив найбільше Ісландського мінімуму та Сибірського максимуму. Так пояснюється переважання взимку західних вітрів, які приносять пом’якшення зими. У 2015 році, сибірський максимум був слабкими і мало впливав на погоду нашого краю. Тому спостерігалася зима тепла і малосніжна.

В весняні місяці і на початку літа циркуляція атмосфери носила звичний режим, ми спостерігали найбільшу кількість вологи у травні – червні – липні, при переважанні вітрів західного, північно-західного та північного, які власне і несли вологі повітряні маси. А уже в серпні встановлюється панування повітряних мас Азіатського максимуму, що формується над територією центральної Азії. Очевидно, що цьогоріч Азіатський максимум був особливо потужним. Ми бачимо переважання вітрів східного, південносхідного та північно-східного які несуть сухе та жарке повітря. Тому ці місяці є найбільш посушливими і встановлювалася аномально жарка погода. Через панування Азіатського максимуму серпень став найжаркішим місяцем, а річний максимум було досягнуто 1 вересня. Тому ми вважаємо, що саме непоступання вологи в серпні, вересні та жовтні, малу кількість снігу взимку, спричинили малу загально річну кількість опадів.

 Напрошується висновок, що через глобальне потепління кількість зимових днів скорочується, особливо в грудні місяці, також зменшується кількість опадів, що випадають взимку. Також спостерігається зростання сили Азіатського максимуму і відповідно кількість днів, коли панують жаркі повітряні маси, що панують в кінці літа та на початку осені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ

 

В процесі написання даної праці нами вперше описано хід деяких основних показників клімату 2015 року, проаналізовано та порівняно із кліматичною нормою.

Нами побудовано графіки ходу температури на кожен місяць, обчислено середньомісячну температуру кожного місяця та відображено на графіку у порівнянні із кліматичною нормою для нашого регіону. Встановлено, що середня температура весняних місяців змінилася не значно в порівнянні із кліматичною нормою, а зимові місяці змінили середню температуру найбільше: грудень від -2,8° до +2,5° на 5,3°; січень від -5,4° до 0,8° на 4,6°; також на 2,7° збільшилася температура серпня, який став найжаркішим місяцем року. Проте найбільшим сюрпризом стала рекордна температура року 1 вересня +34,6°.

Також нами побудовано діаграму розподілу опадів протягом року, де відображено найбільш вологі місяці травень, червень та липень – без змін, та аномально посушливий період з серпня по жовтень, коли кількість опадів випала значно нижче від норми. Також зафіксовано зниження кількості опадів у зимові місяці. Такими чином , 2015р. був одним із найпосушливіших років.

Роза вітрів змінилася незначно. Вітри західного переносу переважають і надалі, як і належить нашій кліматичній зоні. А от у серпні – вересні збільшується кількість днів із вітрами східного та південно-східного напрямку. 

У загальних закономірностях слід відмітити, що внаслідок глобального потепління зменшується вплив Сибірського максимуму взимку, а збільшується вплив Азіатського максимуму в кінці літа, що призводить з одного боку до наближення клімату України до морського типу, а з іншого боку, посилюється аридизація клімату влітку.

Вцілому,  кліматичні зміни набули глобального масштабу і потребують зусиль всього людства до їх вирішення. Причому мова йде не про повернення до попередніх показників, а до пом’якшення наслідків впливу людини на довкілля. Адже парниковий ефект, який найбільше впливає на глобальне потепління, має не лише антропологічні причини, а і чисто природні. Величезна кількість вуглекислого газу розчинена в водах світового океану і вивільняються при нагріванні вод морів. Також великі об’єми метану заморожено  у болотах арктичних широт. При нагріванні клімату відбувається розмерзання боліт і вивільнення газу, що лише посилює парниковий ефект.

Таким чином, людство стоїть на порозі глобальних змін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.     Клімат України / [за ред. В. М. Ліпінського, В. А. Дячука, В. М.

Бабіченко].-К: Видавництво Раєвського, 2003.- 343 c.

2.     Паламарчук Л.В. Сезонні зміни клімату в Україні в ХХІ столітті / Л.В.

Паламарчук, Н.В. Гнатюк, С.В. Краковська, І.П. Шедеменко, Г.О.

Дюкель // Наук. праці УкрНДГМІ. - 2010. - Вип.259. -С. 104-120.

3.     Природні умови та ресурси Тернопільщини /[за ред. М.Я. Сивого, Л.П.

Царика ].-Т:Тернограф,2011.-512 с.

4.     Дані тернопільської метеорологічної станції. [Електронний ресурс]  –

Режим доступу: http://rp5.ru/Архів_погоди_в_Тернополі

5.     М. Приходько /Причини, наслідки і шляхи протидії зміні клімату //Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Географія.– 2014. – №

1. – С. 35-46.

6.     В. Балабух / Регіональні прояви глобальної зміни клімату в

Тернопільській області та можливі їх зміни до середини ХХІ ст.// Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Географія.– 2014. – № 1.

– С. 46-54.

7.     С. Краковська, Н. Гнатюк, Т. Шпиталь/ Можливі сценарії кліматичних умов у Тернопільській області впродовж ХХІ ст./ Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Географія.– 2014. – № 1. – С. 55-67.

8.     Клімат Тернопільської області /[Електронний ресурс]  – Режим доступу: http://irp.te.ua/2009-09-27-18-07-10/

9.     Український гідрометеорологічний центр./Офіційний інформаційний сервер//[Електронний ресурс]  – Режим доступу:

http://meteo.gov.ua/ua/33345/meteorology/meteorology_about_department/

10.О. Максименко/ Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату//[Електронний ресурс]  –

Режим доступу: http://tyzhden.ua/Society/55862/PrintView

11.Клімат //[Електронний ресурс]  – Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Клімат

12.О. Шевченко/ Оцінка до вразливості клімату: Україна//[Електронний ресурс]  – Режим доступу: http://climategroup.org.ua/wpcontent/uploads/2014/07/ukraine_cc_vulnerability.pdf

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

ГРАФІКИ ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ПРОТЯГОМ РОКУ, У РОЗРІЗІ МІСЯЦІВ

 

 

image

 

 

image 

 

image 

image 

image 

image 

 

image 

image 

image 

 

 

 

image 

image 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

ДІАГРАМИ РОЗПОДІЛУ ВІТРІВ ПРОТЯГОМ РОКУ

image

 

 


image


 

pdf
Пов’язані теми
Географія, Інші матеріали
Додано
12 грудня 2023
Переглядів
287
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку