Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації

Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення

Малої академії наук України

 

 

 

                                                                           Відділення: науки про Землю

                                                                Секція: Географія та ландшафтознавство

 

РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА  НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЗБОРІВСЬКОГО

РАЙОНУ

                                                              

 

Роботу виконала:

Головінська Анастасія Тарасівна, учениця 11-го класу загальноосвітньої школи I-III ступенів с. Олієва

Зборівського району

 

Науковий керівник:

Романишин Степан Богданович, вчитель географії загальноосвітньої школи I-III ступенів с. Олієва

 

 

 

 

  Тернопіль  – 2018   

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП....................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО  НАСЕЛЕННЯ  НА  РІВНІ  ОКРЕМИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ РОЗДІЛ ІІ  ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ ................................. 5

ЗБОРІВСЬКОГО РАЙОНУ........................................................................................ 11

2.1.    Розподіл сіл за людністю......................................................................... 11

2.2. Просторове  розташування населених пунктів.......................................... 13

РОЗДІЛ  ІІІ    РЕЙТИНГОВА  ОЦІНКА  НАСЕЛЕННИХ  ПУНКТІВ ЗБОРІВСЬКОГО РАЙОНУ.................................................................................................................... 15

   3.1 Вибір критеріїв рейтингової оцінки населених пунктів........................... 15

   3.2  Аналіз рейтингової оцінки населених пунктів Зборівського      району. 17

ВИСНОВКИ.............................................................................................................. 19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............. ,.................................................... 21

 

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..…….23

ВСТУП

 

Актуальність теми. Соціально-економічні перетворення, які сьогодні тривають в Україні, спричинили кризові явища в усіх сферах життєдіяльності суспільства, загострили існуючі і викликали нові проблеми розвитку сільського населення. На сьогоднішній день відсутня чітка регіональна політика, направлена на проблемні сфери життєдіяльності населення з використанням диференційованого підходу окремо для сільського та міського населення. У цьому контексті є актуальним та необхідним суспільно-географічне дослідження сільського населення та специфіки його життєдіяльності з використанням концепції якості життя сільського населення, розробка якої не набула в Україні свого розмаху з різних, в тому числі ідеологічних причин (довготривале домінування в економічній географії вивчення продуктивних сил та розміщення виробництва)

                Об’єкт    дослідження    –    населеня,    що    проживає    на    території

Зборівського району. 

Предмет дослідження – якість життя сільського населення регіону, теоретико-методологічні та методичні засади суспільно-географічної оцінки якості життя сільського населення регіону на рівні окремих населених пунктів. 

Метою даної роботи є проведення рейтингової оцінки населених пунктів відносно якості життя для розуміння основних соціальних процесів, що відбуваються на території Зборівського району.

Завдання, які постали перед нами в ході виконання науководослідницької роботи:

1.     Вивчити за допомогою літературних джерел методики проведення рейтингової оцінки якості життя населення та адаптувати їх для оцінки в окремо взятому населеному пункті.

2.     Підібрати критерії оцінки якості життя населення в окремих поселеннях Зборівського району.

3.     Здійснити збір початкової інформації, щодо вибраних критеріїв.

4.     Здійснити рейтингову оцінку якості життя та проаналізувати отримані результати.

5.     Сформулювати загальні рекомендації щодо покращення якості життя в населених пунктах Зборівського району.

Практичною цінністю роботи може бути розробка на її основі комплексної програми стабілізації населення регіону, та покращення його якості життя в майбутньому.

Методи дослідження. Методологічну основу формують загальнонаукові методи - системний аналіз і синтез; абстрактно-логічний аналіз і моделювання; метод математичної статистики та кореляційний аналіз. 

Серед конкретно-наукових методів, що застосовані у роботі, слід виділити порівняльно-географічний, просторового аналізу і географічної типізації, картографічний. 

Сучасні світоглядні бачення та позиції суспільно-географічного дослідження територіальної організації суспільства, огляд процесів і тенденцій розвитку, які використовуються автором при дослідження якості життя сільського населення регіону, відображені у працях видатних українських географів М.В.Багрова, І.О.Горленка, А.І.Доценка, С.А.Лісовського, Я.Б.Олійника, О.М.Маринича, М.М.Паламарчука,

М.Д.ІІістуна, Л.Г.Руденка, О.Г.Топчієва, О.І.Шаблія.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в проведенні рейтингової оцінки якості життя в окремих населених пунктах Зборівського району  на основі інформації, що знаходиться у вільному доступі. Така оцінка здійснена вперше і для неї підібрано відповідні індикатори та підібрано відповідну методику.

 

 

 

РОЗДІЛ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО         НАСЕЛЕННЯ      НА    РІВНІ          ОКРЕМИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ.

 

 

Виникнення і становлення категорії якості життя населення у економічній та соціологічній літературі пов’язано із розвитком теорії економічного благополуччя, яка описувалась як рівень задоволення матеріальних потреб суспільства. 

Категорія якості життя сільського населення є міждисциплінарною. Представники різних наук структурували поняття якості життя відповідно до методології власної науки, включаючи до аналізу найбільш цікаві для себе та актуальні у певний період аспекти. При цьому проблематика якості життя розвивалася по-різному в двох політичних й ідеологічних середовищах - радянському і західному. У західній науковій думці чітко виділяються такі напрямки оцінки, які покликані оцінити рівень задоволення різноманітних потреб через використання об’єктивних та суб’єктивних індикаторів. В радянській науці концепція якості життя населення з різних, у т.ч. ідеологічних, причин, не знайшла свого місця.[9]

Розробка узагальнюючого (інтегрального) показника рівня життя населення становить одну з найважливіших завдань всієї соціальноекономічної статистики. Його необхідність не викликає сумнівів. Будь-яка система повинна мати узагальнюючий показник, що забезпечує методологічну єдність всіх її приватних показників і однозначну оцінку рівня і динаміки досліджуваного процесу.

Слід зазначити, що жодна з існуючих методик не може бути визнана універсальною (до тих пір, поки не прийме силу закону), так як індикатори в підсумку повинні відображати цілі економічного і соціального розвитку і перш за все цілі регіональної стабілізаційної політики.

Регіон (подібно будь-який інший соціально-економічній системі) знаходиться в постійному розвитку. У зв'язку з цим виникає необхідність в постійному перегляді критеріїв для отримання об'єктивних результатів

діагностики. .[ 4 ]

Аналізуючи основні види життєдіяльності населення сільської місцевості, необхідно відмітити певну специфіку, що відрізняє їх від способу життя міського населення. Визначальною детермінантою життєдіяльності сільського населення є природно-ресурсне середовище, адже воно більшою мірою залежить від впливу природних факторів аніж міське, географічне положення визначає специфіку природно-ресурсної бази, зумовлює формування типів поселень та особливості розселення. Трудове життя пов’язане з сільськогосподарською діяльністю та іншими натуральними видами господарства і формує свою систему потреб індивіда та можливості їх задоволення. [9]

В кризовий час різкого скорочення кількості зайнятих у сільському господарстві одним із вагомих чинників якості життя населення є транспортна доступність по відношенню до регіонального центру, якими є великі міста із населенням більше 100 тис. жителів. В даному випадку обласний центр м. Тернопіль.

Об’єкти соціальної інфраструктури розосереджені по сільській території та, на відміну від міської місцевості, відрізняються своєю дисперсністю та неоднорідністю. До таких об’єктів відносяться школи, дитячі садки, фельшерсько-акушерські пункти, будинки культури.

Окремо слід відмітити наявність торгових закладів та закладів харчування: кафе, бари, ресторани. Саме за наявностю цих закладів, на нашу думку, можна судити про економічний рівень життя населення.

Особливого значення набуває розміщення об’єктів виробничої інфраструктури в сільській місцевості, без якої неможливо сповна використати природний потенціал даної території.

Обґрунтовані теоретико-методологічні принципи суспільногеографічної оцінки якості життя сільського населення регіону, серед них найважливішими є:

1)                 принцип диференційованого підходу оцінки якості життя населення окремо для сільської місцевості та міських поселень. Специфіка сільських територій як соціально-територіальних формувань зумовлює необхідність адекватних підходів до розв’язання притаманних їм демографічних і соціально-економічних проблем, прийняття особливих управлінських рішень. З огляду на це, сільську місцевість доцільно розглядати окремо від міської; 

2)                 пріоритетності впливу специфічних суспільно-географічних чинників та факторів на формування просторової диференціації якості життя сільського населення, передусім географічного положення; 

3)                 багаторівневості поняття якості життя сільського населення регіону (масштаб дослідження слід обирати так, щоб у ньому виявлялися властивості досліджуваного об’єкту; з урахуванням того, що деякі його властивості проявляються при переході від одного масштабу до іншого

(кросмасштабність)      та     при     аналізі     його     в     різних     масштабах

(полімасштабність).[9]

Специфіка умов життєдіяльності окремих сільських територій найрельєфніше виділяється на рівні сільрад, але її практично неможливо відстежити у загальнодержавному масштабі, через відсутність необхідної інформації. З підвищенням ієрархічного рівня інформація про сільські території розширюється, але відповідні показники усереднюються, внаслідок чого територіальні відмінності згладжуються. 

Методика суспільно-географічної оцінки якості життя сільського населення регіону передбачає наступні етапи: [9]

Перший етап - підготовчий, має на меті визначити завдання та цілі дослідження геопросторових відмінностей якості життя сільського населення. 

Другий етап - методичний, передбачає:

 (І) вибір просторового масштабу дослідження: адміністративні райони та територіальні громади, за якими в подальшому збиратиметься та оброблятиметься вихідна інформація. Дослідження на цих двох рівнях має важливе методичне значення, адже специфіка життєдіяльності окремих сільських територій найрельєфніше виділяється на рівні сільрад;

 (ІІ) визначення передумов та чинників формування якості життя сільського населення;

 (ІІІ) вибір і систематика індикаторів та кількісних коефіцієнтів якості життя населення. Загальноприйнятої систематики показників та коефіцієнтів якості життя в науковій літературі не існує, кожний науковець підходить до цього згідно поставлених завдань, об’єкту та масштабу дослідження, наявної статистичної інформації. 

(IV) для подолання різноіменованості та різновекторності показників пропонуємо приведення їх до стандартної форми за допомогою формул для стимуляторів та для дестимуляторів:

-для показників-стимуляторів (чим більше значення, тим краще):

 

Формула 1.1

 

 

-для показників-дестимуляторів (чим більше значення, тим гірше):

 

Формула 1.2

 

 

де X_і - нормоване значення і-го показника, X_факт,X_макс. ,X_мін. - вихідні

значення показників.[6]

Остаточний зведений індекс соціального розвитку буде визначатися за формулою

Формула 1.3

 

 

де N - число груп показників.[ 4 ]

 

Третій етап - аналітичний:

(I)               картографування показників якості життя та на основі отриманої серії картограм проведення геопросторового аналізу територіальної диференціації якості життя сільського населення регіону;

(II)            побудова картограм за окремими компонентно-галузевими та інтегральним індексом якості життя,  (III) групування та типізація. 

На підставі отриманих результатів розробляємо типізацію адміністративних районів за рівнем якості життя сільського населення, тобто виявляємо типи, між якими існують відмінності в рівні якості життя мешканців села. Даємо характеристику типам адміністративних районів по відношенню до географічних факторів та на цій основі за специфікою якості життя сільського населення виділяємо підтипи.[9]

Приведена методика не годитьсь для аналізу якості життя окремих населених пунктів. Вона є дієвою від рівня громада, район і вище. Це відбувається тому, що тут для оцінки проводяться операції із показниками населенних пунктів, з метою визначення певного значення для району/громади.

Для нашого випадку доцільно використовувати простий підхід ранжування населених пунктів за окремим показником і застосування методики бальної оцінки, коли відповідно до отриманих результатів населений пункт отримує бал від 1 до 5. Чим кращий рівень – тим вищий бал.

Проте такі показники, як наявність будинків культури, можна оцінити за принципом є/нема,  відповідно населений пункт отримує 1 або 0 бала.

Остаточний зведений показник кожного населеного пункту району можна визначити за допомогою формули 1,3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                РОЗДІЛ       2       ХАРАКТЕРИСТИКА        СУЧАСНОЇ       СИСТЕМИ

РОЗСЕЛЕННЯ ЗБОРІВСЬКОГО РАЙОНУ

 

2.1 Розподіл сіл за людністю.

На території району знаходиться 92 населенних пункти і проживає 43107 жителів. З них 6816 міських жителі, а решту 36291( 84%) - жителі сільських населених пунктів. 2710 жителів смт. Залізці ми включили до сільських жителів. Зараз немає принципової різниці між жителями, наприклад, Гаїв-Розтоцьких та Залізців, оскільки вони в однаковій мірі мало займаються сільським господарством. А основним джерелом доходу багатьох жителів району є робота не в сільському господарстві. Немає особливої різниці і у наявності інфраструктури цих населених пунктів. Якщо брати за критерій кількість жителів, то Озерна має значно більшу кількість жителів.

                                         Більше 1000       701-1000     501-700      201-500      101-200     менше 100

 

Рис.2.1 Діаграма розподілу населення району по типах населених пунктів

 

Найбільша кількість жителів проживає у малих населених пунктах. Із них 40% - у населених пунктах із людністю від 201 до 500 жителів, 8% у населених пунктах, що знаходяться під загрозою зникнення і 2% - у зникаючих. Але віднесення окремих населених пунктів до зникаючих є величиною умовною. Наприклад, с. Метенів із кількістю жителів 99, розташоване поблизу залізниці, чи Хомівка (152 жителі) – поблизу автодороги Тернопіль-Броди, на відстані 15 км. від Тернополя. Ці населені пункти будуть існувати. Тому кількість жителів є важливою величиною, але не визначною. 

Найменшим населеним пунктом Зборівського району є село Цецівка, в якому на початок 2014 р. зареєстровано 8 жителів. Цей населений пункт отримав статус села у 1993р. А до того було присілком с. Йосипівка. Це, до речі, і наймолодше село району. Всього в районі 10 сіл із людністю менше 100 жителів. 18 сіл із людністю від  101 до  200 жителя. Найбільша кількість сіл із населенням від 201 до 500 жителів. Таких є 44 і вони складають основу системи розселення Зборівщини.

Найбільшим селом  району є Озерна – 3907 жителів. Такий високий розвиток склався історично. Село має давню історію. Вигідно розташоване на автомобільній дорозі та залізниці Львів-Тернопіль. В радянські часи тут був найсильніший в районі колгосп ім. Леніна, із розвинутою виробничою та соціальною інфраструктурою. На сучасному етапі набув швидкого розвитку кластер обслуговування подорожуючих. В силу цих факторів село набуло сталого розвитку. До його складу входить декілька хуторів, що розкидані на значній площі.

Другим за розміром є смт. Залізці – 2710 жителі. Статус селища було отримано в радянський період, коли більшість населення працювало на промислових підприємствах населеного пункту.

Більше 1000 жителів налічують села Гаї-Розтоцькі та Загір’я.

Середніх сіл із людністю 501-1000 жителів в Зборівському районі 14 і в них проживає 26% населення. Більшість із цих сіл мають вигідне розташування та деяку інфраструктуру, вони є центрами сільських рад.

 

 

 

2.2 Просторове  розташування населених пунктів.

Територія району заселена нерівномірно. Можна виділити такі зони розселення Зборівського району: 

ØПівнічно-східну Східну зону щільного розселення, із пануючим центром смт. Залізці та великими і середньо великими селами навколо нього.

ØПівденно-західну Західну зону щільного розселення із центром м.

Зборів та його агломерацією і групою середніх та малих сіл.

ØПівденну зону щільного розселення із декількома центрами: Озерна, Цебрів, Чернихів, що відчувають вплив м.Тернополя і представлені переважно малими та середніми населеними пунктами.

ØПівнічно-західну Центральну зону слабкого розселення, без яскраво виражених центрів, що представлені переважно малими селами, які розташовані на значній відстані одне від одного.

Така схема відображає твердження, що чим більший населений пункт, тим більше менших поселень він притягує під свій вплив. Так, в зону впливу Залізців входять 13 сіл, які колись були зв’язані спільною роботою на підприємствах селища, а тепер спільною транспортною інфраструктурою та родинними зв’язками, що вкоренилися. 

В зоні Зборова значно більше населених пунктів – 9 напряму та ще 20 опосередковано, що скріплені транспортною та соціальною інфраструктурою та родинними зв’язками. 

Як виняток, деякі села тяжіють до містечок, що розташовані за межами району. Про вплив м. Тернопіль ми вже згадували. Натомість с. Курівці тяжіють до смт. Великий Глибочок як до близького за розташуванням транспортного та промислового центру. 

Найбільш поширеною є комбінована система сільського поселення. Вона характерна для 86 населених пунктів. Для Підгайчиків, Годова, Вільшанки, Кокутківців характерна рядна структура. А для Чорного Лісу та Хомівки характерна особлива розсіяна структура поселення – без вираженого центру, це група поселень хутірського типу, які об’єднані по територіальному принципу.

Хутірський тип поселення також в значній мірі поширений поблизу

с.Озерна, Загір’я  та Годова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ       ІІІ                РЕЙТИНГОВА    ОЦІНКА     НАСЕЛЕННИХ   ПУНКТІВ ЗБОРІВСЬКОГО РАЙОНУ

 

3.1 Вибір критеріїв рейтингової оцінки населених пунктів.

Критерії рейтингової оцінки населених пунктів ми підбирали виходячи із доступності інформації для порівняння в розрізі окремого населеного пункту, та потреби оцінки із залучення якомога більшої кількості критерії.

 В результаті опрацювання попередньої інформації нами обрані наступні критерії:

-         Кількість зареєстрованих торгових закладів на території села;

-         Кількість барів;

-         Кількість дитячих садків;

-         Кількість шкіл;

-         Кількість будинків культури;

-         Підприємства на території населеного пункту;

-         Транспортна доступність населеного пункту;

-         Кількість населення;

Як додатковий критерій, що не впливає на оцінку якості життя, а служить для підтвердження рейтингової оцінки використано зменшення кількості населення в населеному пункті за період з 2001 по 2014 роки.

Кількість торгових закладів та барів обрані як опосередковані показники, що відображають рівень доходів жителів населеного пункту. На нашу думку, такий показник більш правдоподібно відображає рівень доходів, оскільки жоден приватний підприємець не буде працювати у збиток. Отже, якщо в населеному пункті немає магазину, то доходи його жителів настільки низькі, що існування торгового закладу не перекриває затрат. Окрім того в багатьох населених пунктах реальна кількість мешканців значно нижча від офіційно зареєстрованих. Адже люди можуть тривалий час проживати в містах, або перебувати на заробітках за межами країни, будучи офіційно зареєстрованими жителями села.

Даний показник не відображає ситуації, коли магазин в селі працює всього кілька годин в день, як наприклад в Білокриниці, де продуктовий магазин функціонує з 11 до 14 години. Або коли магазин існує на подвір’ї власника і відкривається на вимогу покупця. В інший час власник зайнятий діяльністю, не пов’язаною з торгівлею. Також можливий варіант, коли магазин офіційно існує, а насправді закритий. Наприклад, магазин ФОП Жураковського в с. Ренів.

Рейтингові бали виставлялися за такими критеріями: якщо в населеному пункті наявні чотири і більше торгових заклади, то рейтингова оцінка – «4». Це максимальний бал, який характерний лише для Зборова, Залізців та Озерної.

Далі бали розставлені в залежності від кількості торгових закладів, від «3» до «0».

Кафе та бари характерні для незначної кількості населених пунктів, тому максимальна оцінка «2».

Дитячі садки, та будинки культури отримали бали за принципом є/нема, тобто «1» або «0» балів.

Рейтинг шкіл подано відповідно від їх ступеня, тобто від «0» балів до «3» балів. 

Рейтингова оцінка наявності в поселеннях різного роду підприємств категорійована за тим же принципом що і магазини від «0» балів до «4» балів.

Транспортна доступність обчислена за спеціальною формулою

Формула 3.1

     

     

 

де ТД – транспортна доступність;

                             - віддаль по асфальтованих шляхах;

                                 - віддаль по не асфальтованих шляхах помножена на

коефіцієнт якості доріг;

-   кількість рейсів громадського транспорту;

     - кількість зупинок пасажирських поїздів помножено на коефіцієнт пріоритетності;

-   коефіцієнт пішохідної доступності населеного пункту;

 

Методика цієї оцінки та її детальна характеристика є темою окремого дослідження.

Внаслідок такої оцінки населенні пункти отримали бали від «0» - транспортна недоступність, або транспортна дискримінація, до «4»  - відмінна транспортна доступність.

Кількість жителів, що проживають в поселенні, теж оцінена через бальну шкалу від «0» до «4» балів. Найвища оцінка присвоєна населеним пунктам із кількістю жителів більше 1000 осіб. 

Від 701 до 1000 осіб – «3»;

Від 501 до 700 осіб – «2»;

Від 201 до 500 осіб – «1»;

Менше 200 осіб – «0» балів.

 

3.2  Аналіз рейтингової оцінки населених пунктів Зборівського району.

Внаслідок обчислення обраних критеріїв рейтингової оцінки встановлено наступне( див. Додаток А):

1.     Рейтингова оцінка населених пунктів Зборівського району коливається в діапазоні від «0» балів до «24» балів.

2.     Найменшу суму балів набрало с. Цецівка – це найменше за розміром село, в якому проживає всього 8 жителів. Розташоване поблизу с.Годів і транспортна доступність рівна 0. За період з 2001 по 2014 рр. кількість жителів зменшилася на 10 осіб. Це найбільший показник в районі у відсотках від  загальної кількості жителів.

3.     26 населених пункти мають рейтингову оцінку від «1» до «5». В більшості із них немає магазину, транспортна доступність на рівні транспортної дискримінації, кількість населення скоротилася, в середньому, від 20% до 30%. Це села, які знаходяться на периферії Зборівського району і приречені на вимирання об’єктивною реальністю нашого часу.

4.     Рейтингову оцінку більше «15» мають 9 населених пункти. Для них характерна відмінна і добра транспортна доступність, наявність декількох магазинів, у всіх кількість населення більша від 500 осіб і вона незначно скоротилася, або навіть і зросла, як, наприклад, в с.

Ренів, с. Озерна, смт. Залізці.

Таким чином середній показник рейтингу населених пунктів, обчислений за формулою 1.3 буде наступним:

Формула 3.2

 

 

 

На основі аналізу даних таблиці встановлено, що показник наявності будинків культури не впливає на якість життя в селах, у його сучасному стані. Також мало впливає на нього ступінь школи  та наявність підприємств. Набагато більше впливає на якість життя в сучасному селі його транспортна доступність та кількість жителів.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В сучасний кризовий стан суспільства особливо гостро процеси зменшення людності відбуваються у сільській місцевості. Адже кількість осіб, зайнятих у сільському господарстві, постійно зменшується, і люди в пошуках роботи виїжджають з села. 

Проаналізувавши якість життя в сільській місцевості  за наступними критеріями:

-         Кількість зареєстрованих торгових закладів на території села;

-         Кількість барів;

-         Кількість дитячих садків;

-         Кількість шкіл;

-         Кількість будинків культури;

-         Підприємства на території населеного пункту;

-         Транспортна доступність населеного пункту;

-         Кількість населення;

Ми побачили, що частина населених пунктів мають незадовільну якість життя і кількість населення в них стрімко скорочується. Скорочення відбувається не лише природним шляхом, а і внаслідок міграції. Встановлено, що показником « кількість будинків культури» можна знехтувати. Вплив показників «Кількість шкіл» та «Кількість підприємств» скоригувати через зменшуваний коефіцієнт. Натомість збільшити вплив показника транспортної доступності на рейтингову оцінку якості життя.

Нажаль, через неможливість отримання даних про кількість фактично проживаючих осіб в селах,  наша оцінка є неповною.

В процесі написання дослідження нами проаналізовано велику кількість показників і складено таблицю рейтингу населених пунктів Зборівського району та картосхему системи розселення.

В подальшому потрібно скоригувати методику обчислення рейтингової оцінки і провести її ще раз.

Практичне значення роботи: Отримані результати закликають владні інститути звернути в першу чергу увагу на розвиток дорожньої інфраструктури та налагодження транспортних маршрутів у віддалені села. Разом з тим повинно бути розуміння, що ряд поселень зникнуть з карти району і вкладати туди кошти є безперспективним. Потрібно зосередити увагу на тих селах, які вже зараз демонструють позитивну динаміку.

Робота опублікована на сайті школи. Обговорення роботи відбулося на шкільних наукових читаннях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.     Відомості стосовно об’єктів суб’єктів господарювання, розташованих на території Зборівського району / [ електронний ресурс ] режим

доступу: http:// ternopil.dsns.gov.ua/files/2017/3/23/Zborivskuy.xls

2.     Заставецька Л. Б. Трансформація системи розселення регіону в умовах вдосконалення адміністративно-територіального устрою України (на прикладі Тернопільської області). : Дис... канд. наук: 11.00.02 - 2008.

3.     Заставецька Л.Б. Системи розселення як базові суб’єкти місцевого самоврядування  // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. – 2006. – № 1. – С. 57-62 

4.     Кузьбожев Е.Н.. Козєва. І.А. Клевцова.М.Г. Економічна географія і регіоналістика  / [ електронний ресурс ] режим доступу:

http://stud.com.ua/61933/geografiya/ekonomichna_geografiya _i_regionalistika

5.     Лавриненко С., Жаліло Я. Щодо рівнів соціального розвитку сільських територій та життя сільського населення / [ електронний ресурс ] режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/Desember/16.htm 

6.     Мальська М.П., Антонюк Н.В., Занько Ю.С., Ганич Н.М. Країнознавство: теорія та практика. Підручник.- К.: Центр учбової літератури, 2012. - 528 с. 

7.     Пандяк І.Г. Сільське розселення Львівської області: особливості формування, структура та тенденції розвитку./Автореферат/ – Рукопис.

– ЛНУ ім. І. Франка, Львів, 2003. 

8.     Прилипко В.А.  Аналіз якості життя мешканців району та м. Вараш в зоні спостереження РАЕС./ [ електронний ресурс ] режим доступу: http://www.polissya.net/news/v-raioni/3670-analiz-jakosti-zhuttiagromadian-v-zoni-sposterezhennia-raes.html

9.     Савюк О. Ю. Методика суспільно-географічної оцінки якості життя сільського населення регіону./Автореферат/ – Рукопис. – ОНУ ім. І.

Мечнікова, Одеса, 2009. 

10.Татаревська М.С. Рівень життя сільського населення: оцінювання та напрями поліпшення: Монографія. - Одеса, 2007. – 298 с.

11.Ткач  Д.  Ілляш  І.  Соціально-економічні та демографічні проблеми розвитку міських   поселень Тернопільської області /Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України : Науковий журнал. – Тернопіль : Економічна думка ТНЕУ, 2012. – Вип. 17. – С. 5–9.

12.Терен – Тернопільські новини/ [ електронний ресурс ] режим доступу: http://teren.in.ua

13.Тернопільщина: історія міст і сіл. Том 2. – Тернопіль. Тернограф , 2014 рік – 670 с.