АНАЛІЗ УРОКУ ФІЗИКИ за темою "Коливальний рух. Амплітуда і частота коливань"

Параметри та показники уроку

Експертні висновки та пропозиції

Увідно-мотиваційний етап:

• Творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; грамотне визначення типу уроку. його місця в розділі, курсі, бачення особливостей кожного уроку.

•    Правильність і обґрунтованість мети уроку з урахуванням: а) програмних вимог; б) змісту матеріалу; в) необхідного рівня знань і вмінь учнів: г) місця уроку в системі уроків з даної теми: д) підготовленості класу; є) можливостей самого вчителя; ж) прогнозів на кінцевий результат навчання.

•Підготовка учителя до уроку (записи на дошці, облад-нання, таблиці). Обладнання робочого місця школяра (чи є все необхідне для уроку), підготовка учнів до уроку.

• Форми перевірки домашніх завдань.

• Активізація уваги учнів.

Вчителем правильно визначено тип уроку.

Урок було розпочато на позитивній нотці.

Діти та вчитель були повністю

підготовленими до уроку. На дощці було

записано число і тема уроку . Відвідуванний

урок є 12 у темі, що вивчають , відповідає календарному плануванню на навчальному плану.  Повторення раніше вивченого матеріалу проходило у вигляді розв’язування кросворду. Учні швидко виконали це завдання, їм було це цікаво і вони із задоволенням брали участь в роботі.

Операційно-пізнавальний етап:

•         Методи та засоби передачі матеріалу, постановка демонстраційного експерименту, розв'язування задач.

•       Показ історичного характеру пізнання явища, яке вивчається. Міжпредметні зв'язки.

•             Уміння учителя окреслити гіпотезу пояснюваного явища та разом з учнями знайти її розв'язок. Використання частково-пошукового та дослідницьких методів

•  Передбачення розвитку нових наслідків теорії, або визначенні тих явищ і фактів, які можуть бути підведені під цю теорію, тобто пояснені нею.

•          Використання прийомів доведення фізичних положень прикладами.

•      Уміння вчителя розвивати цікавість учнів елементами несподіванки, провокувати на формування власних висновків.

•     Ефективність використання технічних засобів навчання. Застосування наочних посібників (таблиць, схем, плакатів), формування умінь розуміти графічні образи.

•     Самостійна робота учнів. Використання підручника (питань, ілюстрацій, таблиць, задач).

•     Надання диференційованої допомоги.

•        Використання на уроці різноманітних видів робіт та завдань, що вимагають застосування здобутих учнями теоретичних знань.

• Уміння учнів вимірювати фізичні характеристики предметів, явищ та експериментально встановлювати функціональні залежності.

•      Засвоєння понятійного апарату фізики.

•   Формування навичок самостійно здобувати та поглиблювати знання. Демонстрація дослідів. Розвиток наукової інтуїції учнів.

•      Формування дослідницьких умінь.

•     Шліфування техніки розв'язування задач за певними алгоритмами. Робота над помилками.

•    Навчання учнів складати аналогічні задачі.

•       Використання матеріальної бази кабінету фізики.

•        Наявність інструкцій та журналу з техніки безпеки.

Вивчення нового матеріалу розпочалося з

перегляду відео, де мова йшла про руйнування мосту через коливання. Після

перегляду було оголошено тему уроку і

 розпочалося вивчення нового матеріалу.

На уроці були використані такі методи

навчання як словесний, наочний та частково пошуковий. Вивчення теми проходило у словесній формі, також проводилися демонстрації коливальногоруху та маятників, де учні зі своїх спостережень робили висновки. Матеріал був викладений грамотно, послідовно, акцент був зроблений на головному. В зошит діти записували основні поняття, які були продиктовані

вчителем, а також була робота з

підручником, щоб діти могли знайти

головне і записати. Закріплення

вивченого матеріалу було проведено під

час розв’язування задач. Спочатку вчитель навів приклади розв’язування, а далі учні працювали самостійно.

Корекційно-оцінювальний етап:

•          Перевірка ЗУН на різних рівнях засвоєння.

•        Уміння вчителя окреслювати ефективність праці учня, неординарність мислення.

•          Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання. Об'єктивність оцінювання.

•          Використання різних форм діагностики.

•          Мотивування відповідей учнів.

•          Самооцінювання (ефективності власної навчальної діяльності, комунікативних компетенцій, здобуток знань з фізики). Адекватність самооцінки учня оцінці учителя.

Було також проведено усне опитування і

підбиття підсумків у форму гри

«Мікрофон», де учні по черзі

розповідали, що нового вони на уроці

дізналися.

Підсумковий етап:

•         Мобілізація учнів на рефлексію своєї працездатності (мотивації, способів діяльності, спілкування).

•        Уміння вчителя виділити отримані нові знання та навчальні компетенції з фізики.

•           Визначення змісту та обсягу домашніх завдань з урахуванням наявного часу, не допускаючи перевантаження учнів; при необхідності коментування раціональної методики виконання завдань.

•           Окреслення потенційних можливостей учнів та прогнозування результатів навчальної праці.

Вчителем було мобілізовано учнів на рефлексію власної діяльності. Було підведено підсумок отриманих знань.

Домашнє завдання:

Диференційований підхід до подачі домашніх завдань. Пояснення шляхів його виконання.

В кінці заняття було задане

домашнє завдання, яке вчитель пояснив

учням. Домашні задачі були різного рівня

складності.