Андрій Малишко. Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності у вірші "Чому, сказати, й сам не знаю..."

Тема. Андрій Малишко. Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності у вірші «Чому, сказати, й сам не знаю…».

Мета: поглиблювати знання учнів про поетичну та пісенну творчість А.Малишка; навчитися виразно і вдумливо читати поезію; вдосконалити уміння аналізувати поезію, зокрема «Стежина»; розкрити зміст народнопоетичних символів; розвивати увагу, культуру зв’язного мовлення; виховувати повагу до рідної домівки, батьків, національних традицій.

Тип уроку: комбінований.

Методи та прийоми: слово вчителя, психологічна настанова, виразне читання, дослідження-аналіз, вправа «Сонечко», літературний диктант, психологічний портрет, «Мікрофон», психолого-дидактична гра “Я – композитор”, робота в групах, розповідь учителя, прийом «Доміно».

Наочність та обладнання: портрет А. Малишка, презентація до уроку, аудіо записи пісень.

Епіграф:                                                         Я серце й душу в пісню переллю 

                                                                                  (А.Малишко)

 

Перебіг уроку

І. Організація класу.

Психологічна настанова.

«До успіху»

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб упоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

- не просто слухати, а чути;

- не просто дивитися, а бачити;

- не просто відповідати, а міркувати;

Дружно і плідно працювати.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вправа «Сонечко»

- Діти, кожна людина має місце, яке їй дуже дороге, місце, де вона народилася, де зробила перші кроки, де провела своє дитинство, а то і все життя…Це рідний край.

  Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте «рідний край»? Пропоную вам свої думки записати на промінчиках сонечка.

 

 

 

 

 

 

2. Слово вчителя

- Не випадково сьогодні ми згадуємо про рідний край, адже на уроці ми будемо вести мову про поезію А. Малишка, яка давно стала піснею і символізує життєвий шлях кожної людини, виховує любов до рідної хати, оспівує стежину до рідного дому, яка є у кожного своя….

ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфу уроку.

- Діти, запишіть тему уроку, яку ви бачите на дошці. Епіграфом до уроку я взяла слова А. Малишка, які стали його девізом по життю: «Я серце й душу в пісню переллю» . Чому саме ці слова? Дізнаємося протягом уроку.

IV. Актуалізація опорних знань.

1. Літературний диктант

1. Назва села, де народився письменник. (Обухів)

2. До якого роду належала родина Андрія Самойловича? (Козацького)

3. Яким ремеслом прославився дід поета? (Чоботарським)

4. Своєю зовнішністю батько А. Малишка нагадував... (Козака Мамая)

5. Хто був ідеалом людини, джерелом творчого натхнення для поета? (Мати Івга Остапівна)

6. В сім'ї серед інших братів Андрій був... (Третім)

7. Скільки років виповнилося майбутньому письменнику, коли він пішов до школи? (Вісім)

8. Що було характерним для підручників Андрія-школяра?  (Вони були чистенькі й охайні).

9. Яку роботу виконував хлопець влітку? (Випасав корову з телятами)

10. Музичний інструмент, який опанував Андрій. (Гармонь)

11. Як називали Андрія Самойловича діти під час його навчання в школі? (Дуся, Дусик, Базелик)

12. Скільки пісень написав А. Малишко? (Понад сто).

 

2. Психологічний портрет.

На попередніх уроках ми розпочали вивчати життя та творчість Андрія Малишка. Знаємо, що він був надзвичайно талановитою людиною, майстром слова. Давайте спробуємо створити психологічний портрет поета, визначивши моральні грані його життя, цінності, яких дотримувався, риси характеру, якими володів.

інтерес до людей                      тонкий лірик                        полум’яного темпераменту

 

патріот                                                                                                поет-співець

 

обдарований                                                                                     любов до книги

V. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Особливістю поезії А. Малишка є її музикальність. Ідучи від джерел народної пісні, він відтворює свої думки, почуття, переживання у про­зових творах, здебільшого у формі струнких римованих чотиривіршів (катренів), як це характерно для української пісні.

Андрій Самойлович взагалі був музично обдарованою людиною. Він мав чудовий голос (баритон), добре співав, грав на гармониці.

Пісні писати він почав уже в період ранньої творчості. Зокрема, на пропозицію О. Довженка, з яким вони були в дружніх стосунках, Малишко написав кілька пісень для кінофільму «Щорс».

«Богунську четверту» («Гей, за Десною люди веселі») можна почути і зараз — чи то по радіо, чи зі сцени художньої самодіяльності, а то й на сімейному святі.

У роки Великої Вітчизняної війни на фронті, і особливо в парти­занських загонах, співали його пісні «Ми не маємо поля й хати», «Як збирались хлопці до загону», «Партизанська» та інші.

Проте на повну силу зазвучала Малишкова пісня в повоєнний час, особливо коли він почав творчо працювати з видатним українським композитором-піснярем Платоном Майбородою. Саме пісні, створе­ні в результаті цієї співдружності, стали широко відомими не тільки на Україні, а й за її межами. Ці пісні були воістину народними. Вони зробилися нерозлучними супутниками нашого життя. Їх співають на святі, коли сумно й коли радісно. І кожна людина знаходить у них щось своє, сокровенне.

 

2. Учень-літературознавець про історію написання поезії.

Поезія А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю...» живе в народі також як пісня під назвою «Стежина» (музика П. Майбороди). Усі сходяться на тому, що це — перлина української літератури, шедевр поета-патріота.

Догорало чисте багаття його життя. Фізичні сили покидали Малишка, а розум, поетична пристрасть палахкотіли вогнем слова. «Стежина» ство­рена 8 лютого 1970 року — за вісім днів до кончини поета. Це останній відомий твір Андрія Малишка, його лебедина пісня.

 

3. Прослуховування аудіо запису поезії «Чому, сказати, й сам не знаю…».

https://www.youtube.com/watch?v=0_783J9X6jA

 

4. Обмін враженнями від почутого.

 

5. Виразне читання поезії учителем.

 

6. Бесіда за змістом поезії

• Чому кожна людина згадує місце, де вона народилася, про своє дитинство?
• Як А. Малишко пов'язує стежину з рідним краєм?
• Яку стежину ви будете згадувати у майбутньому.
• Що А. Малишко хотів висловити у творі?
• Коли, на ваш погляд, стежина у людини стане шляхом? Чому?
• Про який життєвий шлях ви мрієте?
• Чому поет згадує свою стежину з болем і жалем?

 

7. Прийом «Доміно»

 

Продовжити ряд: стежина – одним одна – єдина….

 

8. Дослідження-аналіз. Робота в групах

І група – з’ясувати тему та ідею поезії;

ІІ група -  з’ясувати художні засоби;

ІІІ група – охарактеризувати ліричного героя поезії.

 

Представлення результатів роботи.

Орієнтовні відповіді:

 Тема: згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної до­мівки.

 Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.

Ліричний герой цієї пісні роздумує над людським життям, його духовними цінностями, підводить певні підсумки, бо нема вже вороття до днів юності. Ліричний герой - розмірковує, згадує, тривожиться, при цьому роз­криваючи найпотаємніші куточки своєї душі.

Художні засоби: метафори: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина... пішла, не повертає, ...стеле».

Повтори: «мита-перемита», «ревний... ревний», «дощами... дощами».

Епітети: «ревний біль і ревний жаль».

 

9. Прослуховування пісні «Стежина».

https://www.youtube.com/watch?v=LkBbdT5ZXSk

 

10. «Усне висловлювання»

Скласти міні есе «Пісня Андрія Малишка, що найбільше мене схвилювала»

Відповіді учнів.

 

11. Психолого-дидактична гра “Я – композитор”.

- Пропоную вам уявити себе в ролі композитора і відповісти на запитання:

– Про що б ви писали пісні?

– Що б ви змінили в сучасних піснях і чому?

– З якими словами ви б звертались до поета А. Малишка від імені П. Майбороди?

 

 

VІ. Підсумки уроку. Рефлексія.

1. Підсумкове слово вчителя.

Тонкий ліризм, широта людських почуттів у піснях А. Малишка розкриваються через просту і довершену форму. Емоційно наснажені, щирі, місткі за змістом, вони є окрасою духовної скарбниці нашого народу.

 

2. «Мікрофон»

 - Якою ви бачите свою стежину життя?

 

VІІ. Домашнє завдання.

1. Поезію «Стежина» вивчити напам’ять.

2. Намалювати малюнок до поезії.