. Античний стиль в архітектурі та скульптурі Стародавніх Греції та Риму (ордер, периптер, капітель).

Урок 4. Античний стиль в архітектурі та скульптурі Стародавніх Греції та Риму (ордер, периптер, капітель).

Мета: навчити учнів вирізняти античний стиль в архітектурі та скульптурі Стародавніх Греції та Риму, ознайомити із особливостями античного стилю порівнювати твори різних напрямів та стилів у мистецтві, розвивати уміння аргу­ментувати оцінні судження щодо ролі художньої спадщини в житті людини та суспільства; виховувати  художній   смак.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Перевірка домашнього  завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

        Гармонія кожної речі виражається в певних пропорціях її окремих частин. Греки намагалися розробити математичні правила, за якими можна визначати ідеальні пропорції гармонійної людської фігури. Усе стародавньогрецьке мистецтво пронизане пластикою. Це не тільки скульптура, а й музика, драма, архітектура.

 Еврестиячна бесіда

• Яку роль  відводиться архітектрі в житті людини?
•   Що ми розуміємо, коли говоримо, що  « архітектура споруди недостатньо виразна», або навпаки « дуже виразна й красива».

ІV. Повідомлення теми й мети уроку.                                                                              V. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

            5 тис. назад біля Балканського півостріва зародилась культура, якій судилося зіграти велику роль в історії людства. Античною назвали італійські гуманісти епохи Відродження греко-римську культуру, як саму ранню із відомих. І хоча відкриті з тих пір і більш стародавніші культури, ця назва збереглась, як синонім класичної стародавності, тобто того світу, в лоні якого виникла наша європейська цивілізація.

У Стародавній Греції одним із центральних світо понять було поняття «космос», що означало «порядок». Космос (світ, природа)  у свідомості грека завжди є найдосконалішим.  Він  сприймався як живе трьохмірне тіло, яке підкорюється закону гармонічного ділення. Природа  була для античної людини зразком досконалого твору мистецтва, де головними поняттями були: міра, гармонія і краса. Античність заповідала, що «Людина є мірою всіх речей!» і показала, чого  може досягти вільна людина в мистецтві, знаннях, політиці і в самопізнанні.

 Основним мотивом античної  культури в цілому стала тема оживаючого твору, живого зображення.

Інформаційний блок  «Скульптура Античності»

Взірцем для світової скульптури завжди була і залишається досконала скульптура давньої Греції. Імена славетних митців Фідія, Мірона, Поліклета, що є автором трактату про пропорції людини і витворив ці ідеальні пропорції в своїх скульптурах, увійшли до скарбниці світового мистецтва.

Антична скульптура народилась на стадіонах, олімпіадах. Переможців прославляли, на честь їх споруджували статуї. Оскільки на змаганнях юнаки виступали оголеними, то й виникли зображення – куроси. У цих статуях підкреслена атлетична будова тіла, вони випромінюють  життєрадісність, відкритість людини перед світом.  Людська краса і досконалість - ось що прагнули втілити митці  в образах. Саме в цьому містилась гуманістична ідея грецького мистецтва.  

Одним із кращих  творів елліністичного мистецтва є знаменита статуя Ніки Самофракійської невідомого художника.  На жаль, статуя дійшла до наших дуже пошкодженою. Статуя являла собою могутню фігуру богині Перемоги – Ніки з простягнутими крилами і трубою в руках. В самій статуї розкривається емоційне піднесення ,  тріумф перемоги. Голова відбита, але грандіозність образу доходить до нас повністю.

Додаток 3

Слайд 2

Мистецтво Римської скульптури продовжували традиції грецького портрета. Популярними були портрети видатних діячів у величних позах. Вони вражають своєю майстерністю та психологічністю. Так, наприклад, портрет імператора Філіпа Араба.

Цей правитель убив свого попередника і прийшов до влади. Скульптор передав похмурий вираз обличчя Ф.Араба, його замкнуті губи, обвітрену шкіру солдата. Портрет розкриває хоробрість,і силу імператора, а також його підозрілість до оточуючих.

Слайд 3

Римський портрет – це історія Риму, розказана в особах, висловлена мовою мистецтва. 

Яка основна риса античної скульптури? ( краса, досконалість, як жива).  Чи існує тема живого зображення  в архітектурі ми почуємо  із повідомлення учня

 Повідомлення учня «Архітектура Античності»

Найбільш поширеною громадською будівлею  в Греції був храм – сховище казни і художніх скарбів, місце поклоніння богам. В храмі  стояла статуя бога, якому храм був присвячений. Свята в честь бога проводились на площі, тому архітектори намагалися, щоб саме зовнішній вид храму був розкішний і красивий.

Слайд 4

За декілька століть храм пройшов шлях від найдавнішого наоса до періптера (окрилений), дав світові славнозвісні класичні ордери, які й досі широко використовуються в архітектурі всіх країн. Їх назви походять від назв областей у Греції. Мужньою простотою відзначається доричний ордер, найдавніший. Колони іонічного ордеру мають завитки-волюти. Коринфський ордер від іонічного відрізняється капітеллю у вигляді кошика із  стилізованого листя і завитків – він більш пишний  і декоративний.

Слайд 5

Ці стилі в архітектурі почали застосовувати одночасно. Афінський Акрополь – безсмертний пам’ятник , в якому архітектура і скульптура єдині.  Акрополю  віддав 15 років життя найвидатніший скульптор класичної Греції Фідій. Вершиною античної архітектури є видатний пам’ятник  стилю - храм Парфенон. Пропорційність його частин, точність у розрахунках зробили Парфенон шедевром на всі часи.

Слайд 6

Майстри прагнули до того, щоб будівля була схожа на живу істоту. Кожна колона відкидає тінь. За рухом сонця – тіні біжать, пливуть, і здається, що храм змінює свої контури і форму, він як наче живе і дихає. Ось і в архітектурі – тема оживаючого твору , живого зображення.

Найбільш пізньою будівлею ансамблю  Афінського Акрополю є Ерехтейон. Він незвичайний: різні частини будівлі розташовані на різних рівнях, в портику замість колон – жіночі фігури – каріатиди.

Слайд 7

Римляни шанували грецьке мистецтво як взірець. Але римська архітектура завжди була більш практичною, ніж піднесена грецька. Римляни збудували чудові дороги, акведуки. Відкриття бетону дало нові можливості для будівництва. Римляни подарували світу такі архітектурні елементи, як арка- дугоподібне перекриття отвору в стіні і купол – перекриття у вигляді півкулі. Арка дозволяла збільшити відстань між опорами. Ми бачимо, що ряди арок наче прикрашають міст, разом з цим – це дуже міцна споруда (слайд 8).

А найбільша купольна будівля – храм всих богів – Пантеон у Римі. Купол -43 м діаметром. Завдяки куполу  всередині храму – просторий зал без колон. Греція не знала цього сферичного охвату простору, а Європа пізніше дізналась завдяки Риму.

Нові архітектурні споруди: терми – це були не просто громадські бані, а й місця для відпочинку, мали зали для спортивних ігор, бібліотеки.

Тріумфальні арки – встановлювались в містах на честь перемоги у війнах.

На відміну від грецьких скульптур римляни почали зображувати реалістичні скульптурні портрети реальних людей. Статуї встановлювались на вулицях міст.

1. Робота з картками інформаційними. (текст повідомлення учня)

 Опрацюйте матеріал на картках  і дайте відповідь на питання.

      Які основні досягнення античної архітектури? ( купол, арка, ордери)

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Здійснити замалювки колон трьох архітектурних ордерів.

Презентування робіт в класі

2. Заповнення таблиці «Античний стиль».

VІІ. Підсумок уроку.

       Кожен період в історії світової культури по-своєму цінний. Але не випадково особливу роль відведено античній культурі. І література, і мистецтво, і драматургія, і філософія античного світу стали відправною точкою у подальшому розвитку всієї культури. Мистецтво античного світу вперше по-справжньому відкрило й оспівало людину, зробило її мірою всіх речей, пізнало її як прекрасний і довершений феномен природи. Античне мистецтво багато в чому залишилося неперевершеним і недосяжним навіть сьогодні.

VІІІ. Домашнє завдання. 

Зробити ескіз головного храму Афінського Акрополя – Парфенону – по сучасних знімках (вигляд|вид| збоку: фасад і одна зі сторін). Спробувати «відновити» первинну зовнішність|подоба| храму, додавши|добавивши| елементи, яких бракує.