Біорізноманіття

›  Вперше термін «біологічне різноманіття» введений Стокгольмською декларацією з навколишнього середовища (Всесвітня Конференція ООН «Людина і навколишнє середовище», Стокгольм, 1972 р.) яка проголосила збереження біорізноманіття глобальною проблемою загальнопланетарного масштабу і засвідчила, що її вирішення потребує стримування соціальноекономічного розвитку.

›  Перша офіційна згадка про екологозбалансований розвиток без руйнування довкілля міститься у Всесвітній стратегії охорони природи (1980 р.), яка проголосила збереження біорізноманіття одним із невідкладних завдань, що має забезпечуватися шляхом підтримання екологічних процесів, збереження генетичного різноманіття та сталого використання видів і екосистем

Біорізноманіття у міжнародних докумнетах

›  У Конвенції ООН про охорону біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992) уперше проголосили необхідність збереження біорізноманіття спільним завданням і пріоритетним напрямом діяльності всього людства. Вона засвідчила біорізноманіття як основу еволюції і функціонування систем біосфери і сталого забезпечення потреб населення Землі. 

 

›  Згідно з визначенням Всесвітнього фонду дикої природи (WWF, 1989), біологічне різноманіття утворюється всіма формами життя на Землі, мільйонами видів рослин, тварин, мікроорганізмами з їхнім набором

генів, чисельними складними екосистемами

 

Біорізноманіття

Типи біорізноманіття

видове  (сукупність усіх видів організмів, що населяють нашу планету, тобто загальний генофонд Землі)

генетичне (сукупність генофондів різних популяцій одного виду)

екосистемне  (сукупність екосистем планети)

›  Біорізноманіття - результат 3,8 мільярдів років еволюції, і воно необхідне нам для виживання.

 

›  Біорізноманіття – сукупність різноманітних об’єктів органічного світу будь-якої території або акваторії, визначених на підставі вибраного критерію.

 

›  Біорізноманіття – це мінливість живої природи всередині видів,

між видами та між екосистемами

  

Еволюція біорізноманіття

›  Причиною еволюції біорізноманіття є протиріччя між умовами середовища, що постійно змінюються, і спадковістю живої природи. 

›  Тому на формування біорізноманіття впливають зовнішні (наприклад, геологічні, кліматичні) та внутрішні (наприклад, рекомбінація генів, горизонтальне перенесення генів) чинники.

 

›  В еволюції живого на Землі постійно збільшувалося біорізноманіття біосистем різних рівнів організації під дією еволюційних чинників. Це рушійні чинники еволюції (природний добір) та елементарні чинники еволюції (популяційні хвилі, ізоляція, дрейф генів)

 

 

Диверсикологія

› Наука, що вивчає формування й еволюцію біорізноманіття, називається диверсикологією.

 

Протасов А.А. Биоразнообразие и его оценка. Концептуальная диверсикология. Киев: Институт гидробиологии, 2002. - 105 с. (2 издание, стереотипное, 2008 г., 106 с.)

Трансформція біорізноманіття 

›  Біорізноманіття часто сприймається як вічна і безкоштовна даність, в той час як сьогодні воно знаходиться під серйозною загрозою, що виходить від людини. 

 

›  Повне або часткове руйнування місця існування, численні забруднення, надлишкове мисливство та рибальство, надмірна експлуатація земель і лісів, перевиробництво парникових газів: все це тягне за собою кліматичні зміни, появу екзотичних видів життя і т.д.

Індекс живої планети (LPI)

› Індекс живої планети (LPI) - це показник стану глобального біологічного різноманіття на основі популяційних тенденцій видів

хребетних з усього світу

 

https://livingplanetindex.org/projects?main_page_project=A boutTheIndex&home_flag=1

Індекс живої планети

(LPI)

Глобальний LPI, представлений у Звіті "Жива планета 2018" (Living Planet Report 2018 ), використовується як міра здоров'я 16704 популяцій і 4 005 видів, кількість яких зменшилася на 60% у період з 1970 до 2014 рік. Результати звіту "Жива планета 2018" свідчать про те, що види набагато більше потерпають у прісноводних системах і в тропічних царствах.  Прісноводні популяції зменшилися в середньому на 83%, тоді як у Неотропічному та Індо-

Тихоокеанським царствах - на  89% і 64% відповідно.

Скорочення біорізноманіття

Найбільшими рушіями скорочення біорізноманіття у LPI залишаються втрата та деградація середовища проживання та надмірне використання .  Разом на них припадає щонайменше дві третини всіх загроз популяціям кожної таксономічної групи (птахи, ссавці, риби, земноводні та рептилії) .Крім цього, інвазивні види та хвороби, забруднення та зміни клімату є додатковими джерелами тиску.

Біорізноманіття України

›  Проблема скорочення біорізноманіття також актуальна і для України. 

›  На території України представлено не менше 35% європейського біорізноманіття. 

 

›  Географічне положення України обумовило багатство її рослинного й тваринного світу, яке перевищує 70 тис. видів тварин і рослин. Хоча  за оцінками фахівців, значна частина видів безхребетних тварин, нижчих рослин, грибів та деяких інших таксономічних груп ще не описані.

 

›  Якщо Україна в Європі займає 5,7% території, то її сільськогосподарські угіддя — 18,9%, а рілля — 26,9%. Площа лісів складає всього близько 15% від загальної площі країни, що суттєво нижче середньоєвропейських показників. Значна кількість лісонасаджень є відносно молодими, доля лісів старших вікових категорій дуже мала. Вона значно зменшилася в останні десятиріччя завдяки інтенсифікації рубок. 

http://uncg.org.ua/wp-content/strategy.pdf

Скорочення біорізноманіття

 

 

Провідною причиною, чинником зменшення біорізноманіття є порушення гомеостазу екологічних систем унаслідок негативного антропічного впливу.

Деградація біорізноманіття

Основні причини деградації біорізноманіття

Руйнування природного середовища життя

Збільшення частки чужорідних видів  (біологічне забруднення; біологічна інвазія)

Надмірна експлуатація природних ресурсів

Швидке зростання кількості населення

Зміна клімату й глобальне потепління

Антропічний вплив на різні частини суходолу

 

Біологічне забруднення в Україні

›  Загрозою для природного біорізноманіття є поява в Україні все більшої кількості чужорідних видів інтродуцентів. Так адвентивні види рослин вже зараз складають 16% загальної флори країни. В Чорному та Азовському морях відмічено близько 60 видів вселенців. Чужорідні види наносять і значні економічні збитки. Так поява в Чорному морі гребінникамнеміопсіса, який є конкурентом у харчуванні багатьох видів промислових риб, спричинила багатомільйонні збитки рибному господарству через суттєве зниження виловів риби. 

Інвазія західного кукурудзяного жука

(Diabrotica virgifera LeConte, 1858) в Україні 

›  За даними (Сікура О., Сікура А., Якобчук, 2007)у 2001 р.

кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera ) появився в області

Саболч-Сатмар-Берег, що межує з Україною. У цьому ж році відбулась його інвазія на територію Закарпатської області. 

›  У 2002 р. кількість прикордонних пунктів, де був виявлений шкідник, збільшилась вже до 14.

›  У Волинській області Diabrotica virgifera уперше виявлено 2017 р. і з того часу він розповсюдився в 10 районах.

 

 

Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні / Серія:

«Conservation Biologyin Ukraine». – Вип. 16, Т. 3. – С. 111–119.

 

Наслідки антропічного впливу на біорізноманіття

Зникнення видів

Проблеми вселення нових видів акліматизація (пристосуванням до умов нового середовища та нових угруповань й екосистем) і реакліматизація (переселенням організмів у місця, де вони раніше проживали, але з різних причин зникли) як причина біозабруднення

Поширення алергенних видів рослин, бур’янів

Масові епідемії  як наслідок втрати біорізноманіття і порушення процесів саморегуляції в екосистемі

Рівні екологічних загроз для біорізноманіття в сільському господарстві

http://natureus.org.ua/repec/archive/3_2015/2.pdf

Збереження біорізноманіття

Збереження біорізноманіття – це сукупність заходів, спрямованих на охорону окремих популяцій, видів та екосистем у цілому разом з їхнім середовищем існування

Збереження біорізноманіття

Для збереження і використання біорізноманіття в інтересах теперішнього і майбутнього поколінь було прийнято Конвенцію ООН про охорону

біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992) і Всеєвропейську стратегію збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (Софія, 1995). Основні положення цих документів в Україні реалізуються на засадах Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005 – 2025 роки.

 

Біорізноманіття для стабільності біосфери

› Стабільність біосфери – це властивість, заснована на високому рівні різноманіття живих організмів, окремі групи яких виконують різні екологічні функції.

›

Значення біорізноманіття для стабільності біосфери полягає в тому, що воно:

›

•                   виконує буферну роль у біосфері, завдяки чому зменшує негативний вплив абіотичних чинників (наприклад, поглинання й біоакумуляція забруднювачів);

›

•                   забезпечує біологічний кругообіг речовин та енергії (наприклад, участь мікроорганізмів у кругообігу Нітрогену, Сульфуру, Феруму);

›

•                   регулює кліматичні процеси на Землі (наприклад, вплив лісів на водний баланс Землі);

›

•                   бере участь у запобіганні масовим захворюванням (зменшення біорізноманіття

Збереження біорізноманіття

Основними напрямами діяльності щодо збереження біорізноманіття є: 

•        збереження природних екосистем та оздоровлення агроекосистем; 

•        збереження видів та популяцій; 

•        створення екологічної мережі та природоохоронних документів;

•        новий оселищний підхід до охорони біорізноманіття – збереження природних оселищ, тобто місць існування видів, що дає змогу зберегти види, їх угруповання

 

Реакліматизація

З метою відновлення на певній території видів місцевих організмів, що зникають або вже зникли, проводять реакліматизацію. Таким шляхом у заповідниках України була відновлена популяція Зубра європейського. 

 

Законом України «Про тваринний світ» (2001 р.) заборонене самовільне переселення тварин на незвичні місця проживання й акліматизацію нових тварин.

 

Збереження генетичного біорізноманіття рослин

›  За даними ФАО, у світі функціонує близько 1750 генних банків, у яких міститься більш ніж 7 мільйонів зразків насіння, тканин та інших рослинних матеріалів культурних рослин та їх диких родичів 

 

›  На збереження й ефективне використання генетичного різноманіття рослин спрямовані Глобальний план дій з мобілізації та збереження генетичних ресурсів рослин (Лейпциг, Німеччина, 1996 р.), в реалізації якого Україна бере участь, а також міжнародна Угода про генетичні ресурси рослин для виробництва продовольства та сільського господарства (2004 р.), (Україна не приєдналась), яка має за мету збереження в банкахданих ген-ресурсів не тільки культурних, а й дикорослих і ботанічних видів рослин, при чому не тільки «in situ», а й «ex situ».

 

›  Угоди про генетичні ресурси рослин для виробництва продовольства та сільського господарства є єдиною правовою підставою для отримання доступу до міжнародного генфонду рослин, який зберігається у Міжнародному сховищі, створеному на випадок глобальних катаклізм в умовах довічної мерзлоти (о. Свальбард, арх. Шпіцберген).

 

 

Охорона біорізноманіття в Україні 

Саме на території нашої

держави були створені перші заповідники колишнього СРСР («Асканія-Нова» та «КончаЗаспа»), тут було вперше розроблено наукові засади роботи заповідників та концепцію їх репрезентативності, сформульовано завдання для професійних ботаніків і зоологів у сфері охорони природи. На території України, вперше у Європі, ще у 1927 році були створені природоохоронні території для збереження міграційних шляхів птахів.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні» (Київ, 27 березня 2020 року), що була організована БО «БФ «Фонд захисту біорізноманіття України» з метою отримати об’єктивне наукове бачення пріоритетів та проблем охорони біорізноманіття в Україні, Здійснити огляд кращих практик вже проведених заходів охорони, менеджменту та моніторингу біорізноманіття.

 https://www.researchgate.net/publication/341077865

Центр даних біорізноманіття України

Список використаних джерел

1.                                      Зіновчук Н. В. Збереження біорізноманіття як імператив збалансованого розвитку України. Збалансоване природокористування. 2015. № 3. С. 132–135. URL:http://natureus.org.ua/repec/archive/3_2015/2.pdf

2.                                      Living Planet Index : website.

URL:https://livingplanetindex.org/projects?main_page_project=AboutTheIndex&home_flag=1

3.                                      для моніторингу біоти. Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні .

Серія: «Conservation Biologyin Ukraine».  Вип. 16, Т. 3.  С. 111–119.  URL:

https://www.researchgate.net/publication/341077865

4.                                      Костюшин В. А., Губар С. І., Домашлінець В. Г. Стратегія розвитку моніторингу біологічного різноманіття в Україні. Київ: 2009.  URL: http://uncg.org.ua/wpcontent/strategy.pdf

5.                                      Курило В. І. , Гиренко І. В., Курзова В. В. Правове забезпечення збереження і використання генетичних ресурсів рослин через призму глобалізації проблеми біобезпеки. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Право.  2012.  Вип. 173(3).  С. 97-115. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_prav_2012_173%283%29__17

6.                                      Протасов А.А. Биоразнообразие и его оценка. Концептуальная диверсикология. Киев : Институт гидробиологии, 2002.  105 с

7.                                      Різун В. Б. та ін. Використання інформаційного ресурсу Центр даних «Біорізноманіття уУраїни»

8.                                      Соболь В. І. Біологія і екологія (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2019. – 256 с.

9.                                      Центр даних «Біорізноманіття України» – інформаційний ресурс присвячений різноманіттю біоти України. Державний природознавчий музей НАН України : вебпортал.  - URL: http://dc.smnh.org