Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинського князівства
Історія України 7 клас
Фресковим живописом, який продовжував київські традиції, було розписано головні храми міст Волині й Галича. Проте починаючи з останньої чверті XII ст. будували храми, у яких не було фресок (собор у Луцьку). Водночас фрески значною мірою поширилися в князівських палатах. В оформленні храмів Галичини та Волині акцент робили на іконах, які утворювали цілі ансамблі. Спочатку храми прикрашали двома великими за розмірами іконами, що нагадували фресковий розпис. Згодом їхня кількість збільшилася. Було створено іконостас — особливу перегородку, що закривала вівтарну частину й складалася з кількох рядів ікон.
Скульптура. У галицько-волинських землях у цей період набула поширення скульптура. Цей вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким прикрашали храми. Яскравим зразком скульптури цієї доби є шиферний рельєф XIII ст. із зображенням Святого Димитрія. Зараз він зберігається в Кам’янець-Подільському музеї. Щедро прикрашені рельєфами також церкви Святого Пантелеймона в Галичі та Іоанна Златоуста в Холмі. Їхнім творцем був «великий хитрець Авдій».
Книжкова мініатюра. Розквіт книжкової мініатюри припадає на XIII ст. Нечисленні мініатюри рукописів, що збереглися, належать виключно до високопрофесійних зразків. Найдавнішим ілюстрованим рукописом галицько-волинської традиції, що зберігся до нашого часу, є Добрилове Євангеліє (1164 р.), у якому містяться чотири мініатюри євангелістів на тлі обладнання книгописної майстерні.