Архітектурні образи Далекого Сходу

Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій

 

 

 

Конспект уроку на тему:

« Архітектурні образи  Далекого Сходу»

                                                      

           

 

 Розробила викладач мистецтва

 Іванків Ольга Любомирівна

 

 

 

 

 

Отинія 2023 р.

Тема уроку:  Архітектурні образи  Далекого Сходу.

Дата : 30.11.2023                          Група : КК 2

Мета уроку:

1) формувати знання про філософські учення та архітектуру Далекого Сходу (Китаю, Японії, Кореї); відстежити ознаки китайської архітектури;

 2) розвивати вміння аналізувати твори світового мистецтва, визначати вплив релігії на культуру, характеризувати окремі архітектурні зразки; 3)виховувати зацікавленість, ціннісне ставлення до культурних надбань інших країн світу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп’ютер та мультимедійна презентація , роздатковий матеріал.

Міжпредметні зв’язки: географія, зарубіжна література.

Хід уроку

                                                                                   Епіграф:

«Краса є у всьому, але не всім дано це бачити.»

 Конфуций

1.Організаційний етап.

1.1.Перевірка готовності учнів.

1.2.Підготовка робочого місця.

2.Повідомлення теми і мети уроку

2.1. Вступне слово викладача.

2.2. Створення ситуації зацікавлення.

3. Актуалізація опорних знань.

Тестові завдання.

 

 

 

Живопис Далекого Сходу           ПІП___________________________________________________________

Дата _______________________Група_______________________________

1. Хто є основоположником реалістичного корейського живопису

а) Чон Сон              б) Сюй Сі                            в) Кім Хон До

2. Вид графіки. Тиражовані зображення, виконані шляхом друку з рельєфних поверхонь або через трафарет

а) Нецке                  б) Пагода                            в) Гравюра

3. У традиційному китайському живописі використовують

а) олію             б) акварель            в) туш                    г) гуаш

4.Як називаєся китайський живопис..

а) Нецке                          б) Гохуа                              в) Когурьо

5.Все розмаїття кольорів у китайському живописі зводиться у проміжок:

а) від сірого до чорного                                    б) від сірого до зеленого

в) від зеленого до синього

6.Бамбук в китайському живописі є символом:

а) вірності           б) краси і витонченості        в) терпіння й стійкості

7. Особливістю китайського живопису є:

а) копіювання зовнішнього світу              б) прагнення до натуралізму

в) наявність у творах незаповнених  ділянок

8. Підпис майстра на картинах ставили печаткою...

а) чорного кольору     б) червоного кольору       в) зеленого кольору

9. Основою для Гохуа виступали:

а) папір                 б) шовк і бавовна                     в) метал

10.Основними жанрами китайського живопису є :

а) "гори і води" , "квіти і птахи" , портрет, анімалістичний

б) натюрморт, пейзаж , каліграфія, анімалстичний

в) історичний , анімалістичний ,портрет, пейзаж

г) "гори і води" , "квіти і птахи ", натюрморт

11.Особливістю китайського пейзажного живопису є те , що образи на картині створюються  виключно

а) на рисовому папері      б) у поєднанні з каліграфією та поезією

в) з урахуванням повітряної перспективи

г) тушшю чорного кольору       д) у форматі сувою

12. Японський гравер, автор серії гравюр "36 видів Фудзі"

а) Кітагава Утамаро                 б) Кім Хон До

в) Янь Лібень                        г) Кацусіка Хокусай

4. Виклад нового матеріалу.

• філософсько-релігійні вчення
• види архітектурних споруд  Далекого Сходу
• архітектура Китаю
• архітектура Японії
• архітектура  Кореї
• Короткий конспект        

Учням пропонується заповнити короткий конспект, під час викладу нового матеріалу.

Короткий конспект

Назва	Визначення поняття
Даосизм
Конфуціанство
Буддизм
пагода
мінки
торія
Архітектурна споруда		Країна розташування, додаткові дані
Китайська стіна
Храм Неба в Пекіні
Печера Могао
Палац Потала
Сун'юе пагода
Пагода Сейгантодзі
Замок Хімедзі
Храм Кіомідзудера
Монасти́р Кінка́ку-дзі́
Обсерваторія Чомсонде
Кьонбоккун

 

 

 Філософсько-релігійні вчення

Загадкове мистецтво Далекого Сходу охоплює традиції Китаю, Японії, Монголії, В’єтнаму, Камбоджі, Кореї. Воно пройшло тривалий шлях розвитку – самобутній і самодостатній, заснований на філософських поглядах і унікальних філософських системах самозбереження культурної традиції.

Найголовніше в них – зв’язок людини з природою, прагнення самовдосконалення, гармонія людини і світу. Гасло далекосхідного світогляду: «Спочатку вдосконалюй себе, а потім і світ навколо себе».

Китай – країна, якій світ багато в чому завдячує прогресом: тут створено один із перших сонячних календарів, винайдено компас, сейсмограф, порох, папір, книгодрукування, порцеляну, складено один з перших каталогів зірок. Мистецтво Китаю – дивовижне і багатогранне. Воно міцно пов’язане з філософсько-релігійними вченнями конфуціанства, даосизму, буддизму, які вплинули на китайську культуру та мистецтво всього Далекосхідного регіону.

Культура китайського народу – одна з найдавніших.

Китайський філософ Конфуцій (551-479 рр. до н.е.) висунув в якості соціального ідеалу шляхетну людину – гуманіста, що має високі моральні цінності. Конфуціанство – система цінностей, що регулюють стосунки між людьми за принципом: стався до інших так само, як хотів би, щоб ставились до тебе. Знаменита фраза Конфуція «Вірю в давнину і люблю її!» - втілює глибоке шанування традицій, що стало підвалиною китайської культури.

Протилежним полюсом і другим за ступенем впливу був даосизм. Головний канон даосизму приписують китайському філософу Лао-Цзи (УІ – У ст. до н.е.). Поняття дао (Шлях) – багатозначне, воно означає також «світову першооснову буття». Даосизму (засновник Лао-Цзи) властиве захоплення природою, одним з представником якої є людина. Вона має взаємодіяти зі світом, а не змінювати його. Тому роздуми на самоті на лоні природи вважали найкориснішими. Ідеали даосизму надихали китайських митців, для яих провідним у мистецтві став образ Шляху людини-мандрівника.

Буддизм – одна з найдавніших світових релігій, яка зародилася в Індії і проникнула в Китай, а з голом і в інші країни Азії, де набула поширення приблизно в той самий час, що і християнство в Європі.

Буддизм – це релігійно-філософське вчення про духовне пробудження особистості, наставляє її на шлях морального та інтелектуального піднесення. Без розуміння буддизму важко осягнути великі культури Сходу – індійську, китайську, японську. Разом з буддизмом з Індії в китайське мистецтво проникає скульптурне зображення людини.

З давніх-давен митців Далекого Сходу надихала природа, яка мала особливу владу над людиною. Тому саме природа стала мірою всіх речей, своєрідним еталоном, що визначав життя народів регіону: китайців, японців, корейців тощо.

•  Види архітектурних споруд  Далекого Сходу

Архітектура Китаю

 За п'ятитисячолітню історію китайської цивілізації збереглося чимало архітектурних споруд, багато з яких по праву вважаються шедеврами світового масштабу. Переважна більшість будівель в стародавньому Китаї будувалась з дерева (рідше з глиняної цегли). Чи то житловий будинок або імператорський палац, в першу чергу в землю вбивали дерев'яні стовпи, які вгорі з'єднувались балками. На цій підставі потім зводилася покрівля, що покривалась згодом черепицею. Прорізи між стовпами заповнювались цеглою, глиною, бамбуком та ін. Таким чином, стіни не несли функції несучої конструкції. Оскільки дерево володіє певною гнучкістю і пружністю, то в порівнянні з кам'яними спорудами, дерев'яні стійкіші до землетрусів. При всіх своїх перевагах, дерев'яні конструкції мають й істотні недоліки, головні з яких — недовговічність і пожежонебезпека. Багато архітектурних пам'ятників згоріли від ударів блискавок або постраждали від пожеж. Архітектура Далекого Сходу втілює особливий, урочистий і водночас надзвичайно декоративний, художній стиль, який відбив життєрадісний і разом з тим філософський дух, властивий у цілому мистецтву цього регіону. Архітектура Далекосхідного регіону – величні і водночас незвичайні будівлі з красиво вигнутими багатоярусними дахами – справляє поетичне враження. Такий дизайн невипадковий, адже це, за повір’ями, допомагає відігнати злих духів: у Давньому Китаї вважали: духи можуть пересуватися тільки прямо або звертати вбік під прямим кутом, тому вигнуті форми не дають їм можливості дістатися до людей. Подібний символічний зміст має й інший декор будівлі: малюнки, глиняні фігурки міфічних істот, серед яких майже завжди дракон, мають захищати мешканців будинку від злих духів. І що важливіша будівля, то більше таких «захисників» перебуває на ній. Красу декору, що вражає яскравістю фарб, доповнюють різнокольорова черепиця та пишне різьблення. Усвідомлення людиною єдності духу і тіла, неба і землі, властиве буддизму, знайшло відображення в культових спорудах –пагодах. Здебільшого характерною особливістю цих будівель є висота та багатоярусність, що також несе певні символічні змісти. Кожний ярус має свій дах із загнутими навісами, що виступають. Основа пагод має різну форму – круглу, квадратну, шести- та восьмикутну. Ярусний стиль властивий і світській архітектурі Далекого Сходу, наприклад будівлям палаців, дахи яких часто робили багаторівневими. Особливим є внутрішнє оздоблення будівель Китаю. Згідно з традицією, будинок є невід’ємною частиною навколишнього пейзажу, свого роду ширмою, крізь яку природа ніби «входить» усередину будівлі, доповнює і збагачує її. І тому в основі традиційної китайської будівлі – дерев’яні чи кам’яні стовпи, а між ними – легкі стіни і перегородки, які швидко збираються і монтуються, а також відповідно декоруються. Щоб відокремити одне приміщення від іншого, дуже часто використовували ширми.  Обов’язковою належністю будь-якого будинку був внутрішній двір із садом.

  Символом столиці Китаю, Пекіна, є Храм Неба, побудований в епоху династії Мін і нині занесений ЮНЕСКО до Списку об’єктів світової культурної спадщини людства. В образі Храму Неба втілено уявлення китайців про впорядкованість світобудови та її закони. За замислом зодчих, розміщення храму та його вигляд мали уособлювати гармонію священних сил Землі і Неба. Кругла в плані будівля храму (коло – символ Сонця, Неба), розміщена на квадратній ділянці (квадрат символізує Землю), втілює союз Неба і Землі. Храм має три яруси, які уособлюють три основні сили Всесвіту – Небо, Землю і Людину. Синя глазурована черепиця триярусного даху, покладена у вигляді променів, символізує небесну блакить. Колони пофарбовано в червоний колір – колір вогню, що символізує союз Неба і Землі. Навіть кількість колон храму має свою символіку: 4 великі 18-метрові колони означають чотири пори року, 12 середніх колон – 12 місяців, 12 позолочених колон – 12 двогодинних відрізків часу. А разом 28 колон символізують 28 сузір’їв. Храм прикрашено багатим декором.

Велика Китайська стіна — це візитівка Китаю, найбільша оборонна споруда у світі. Велетенських розмірів стіна з баштами, яка була збудована на північному кордоні Китаю для захисту від набігів кочівників. Спочатку вона сягала 750км завдовжки, а після численних добудов и довжина перевищила 3000км. Стійка й широка, вона пролягала між неприступними гірськими вершинами, утворюючи химерні петлі, вражаючи своєю величчю та поєднанням із гірською природою. Складена з дерева та очерету, стіна лише згодом була облицьована каменем, але й у початковому вигляді була дуже стійкою. Товщина стіни — 8м, висота — 16м. Зверху на стіні пролягає шлях, огороджений зубцями з бійницями. Важкі наріжні башти, розташовані через кожні 100м, слугували для швидкого передавання світлових сигналів. Згідно з легендою, душа Цінь Ші Хуан-ді під час сну злетіла на Місяць і звідти побачила Землю. Китайська імперія видалася йому маленькою беззахисною цяткою. Тоді й народилась у імператора думка спорудити мур, що захистив би всю імперію від набігів жорстоких варварів. Старовинна китайська легенда оповідає, що будівничі великого китайського муру замішували розчин для скріплення каменів на рисовому відварі. В наші дні, під час археологічних досліджень перед реставрацією міського муру періоду Мін (1368—1644) археологи дійсно знайшли в складі вапняного розчину сліди рисового клейстеру. Цілком можливо, що легенда передає реальні факти — стверджують дослідники. Цікаво, що під час будівництва найбільшої споруди в історії людства — Великого китайського муру, загальна протяжність якого понад 5 тис. км, основним будівельним матеріалом (поряд із кам'яними плитами) були глина й глиняна цегла. Об'єми видобутку глини для зведення муру становили тільки за часів царювання імператора Ши Хуан-ді (III ст. до Р. Х.) більше 30 млн м 3 .

Архітектура Японії

В архітектурі Японії помітні запозичення з китайської архітектури. На відміну від китайських і створених в Японії під впливом китайського стилю будівель, для типово японських споруд характерна асиметрія. Загалом, для японської архітектури характерне прагнення до простоти. Споруди світлі і відкриті, в основному складаються з прямокутних елементів.

Для традиційної японської архітектури аж до періоду Мейдзі основним будівельним матеріалом було дерево. Причинами використання дерев'яних конструкцій були доступність і простота виготовлення. Крім того, дерев'яні конструкції краще підходили для японського клімату, дозволяли забезпечити природну вентиляцію приміщень, а також дозволяли легко перемістити споруду, розібравши його і зібравши на новому місці.

Традиційні дерев'яні житлові будинки простих японців, звані минка  максимально пристосовані до клімату країни. Одно- або двоповерхова минка має міцну каркасную конструкцію з товстих балок з несучою колоною в центрі будинку і розсувними дверми. Стіни не є несучими, внутрішній простір ділиться на окремі приміщення за допомогою пересувних ширм. У таких будинках жили селяни, ремісники і торговці. У цей час минка збереглися тільки в сільській місцевості.

Зразки архітектури, що збереглися древньої Японії до IV віку практично відсутні. Відомостей про архітектуру цього періоду в древніх японських текстах «Кодзіки» і «Ніхон січи» дуже мало. Зовнішній вигляд будов ранньої Японії звичайно відтворюють по знайдених глиняних моделях житлових будинків ханива і малюнках на бронзових дзеркалах.

У I-III віках складається традиція споруди синтоистских святилищ, що являють собою комплекс симетрично розташованих будов. Власне синтоистский храм являє собою дерев'яну незабарвлену споруду прямокутної форми на палях з масивним двосхилим дахом. Стилі - симмей (Ісе), тайся (Ідзумо) і сумиеси (Сумієси).

Особливістю синтоистских храмів є ворота торій  при вході в храм. Торій не має стулок, за формою нагадують букву «П» з двома верхніми поперечками. Перед святилищем можуть бути розташовані одні або двоє воріт торій.

 

Пагода Сейгантодзі   - триповерхова споруда,виконана в традиційномуяпонському стилі, якийчудово поєднується ззахоплюючим духпейзажем. Біля пагодизнаходиться найвищийводоспад в Японії, йоговисота складає цілих 133метри.

Монасти́р Кінка́ку-дзі́ «монастир золотого  павільйону») — буддистський монастир в Японії.  Належить секті Ріндзай. Занесений до списку Світової

спадщини ЮНЕСКО.

 

  Замок Хімедзі (самурайськийзамок Білої Чаплі )є одним із найкраще збереженихзразків японської замкової архітектури початку 17століття. Він складається з 83 будівель звисокорозвиненими системами захисту тагеніальними захисними пристроями.

 

 

 

Архітектура Кореї (Країна Вранішньої Свіжості, або Вранішнього Спокою) відрізняється від схожих за стилем зразків китайського і японського зодчества вишуканою простотою і довершеністю виконання оздоблення. Більшість пам’яток знищено, ті, що збереглись – оголошено національними святинями. До них належить королівський палац у Сеулі.

Старовинна корейська архітектура контрастує з ультрасучасними спорудами мегаполісів. Наприклад, сеульські парки з деревами, «розмальованими» вогнями в червоно-жовті кольори, що світяться вночі посеред урбаністичного середовища, створюють майже сюрреалістичне враження.

 

Кьонбоккун («Палац Сяючого Щастя», 1395 р.) — палацовий комплекс на півночі Сеула, Південна Корея. Зведений у відповідності до розташування зірок. Тільки королю дозволялося ходити через центральні двері.

 

5. Закріплення учнями нового матеріалу .

1. Який будівельний матеріал давні японці переважно використовували для виготовлення житла?
2. Як називався традиційний житловий будинок японців?
3. Що таке торії?
4. Яку другу назву має замок Хімедзі?
5. Назвіть види архітектурних споруд Далекого Сходу.
6. Яку країну називають «піднебесною»?
7. В якій країні розташована пагода Сейгантодзі?
8. Гармонію яких священних сил уособлював храм Неба?
9. Яку давню архітектурну споруду Далекого Сходу можна назвати одним із чудес світу?
10. Яка країна має назву «Країна вранішньої свіжості»?

Відповіді:

1. Деревина                                          2. Мінка

3. Ворота при вході в храм               4. Замок Білої Чаплі

5. Культова, світська, оборонна ,

садово-паркова архітектура               6. Китай

7. Японія                                              8. Неба і Землі

9. Велика Китайська стіна                 10. Корея

 

6. Підсумки, узагальнення уроку.

7. Домашнє завдання. Дізнайтеся про винаходи і відкриття Давнього Китаю. Оцініть їх роль у розвитку мистецтва.

Підручник: Гайдамака « Мистецтво 10 клас» , параграф 7