Атмосфера, її склад та будова.

Про матеріал
Розкрити необхідність вивчення атмосфери та її значення для життя на Землі. Активізхувати пізнавальний інтерес учнів, сприяти розвитку комунікативних здібностей, умінь самостійної та групової роботи. Виховувати бережливе ставлення до живої та неживої природи, бажання вивчати, досліджувати та берегти повітряну оболонку Землі.
Перегляд файлу

                                        Урок-подорож

6-а клас                                                                              Дата 11 грудня 2018

Тема:Атмосфера, її склад  та будова.

Мета та завдання  уроку:  сформувати знання у учнів про атмосферу, її  склад та будову; розкрити  необхідність  вивчення атмосфери та її значення  для життя на Землі;  сприяти формуванню свідомого розуміння значення атмосфери,  продовжувати формувати географічну культуру особистості. Ознайомити учнів зі змістом поняття «погода» та її основними показниками.

Активізувати пізнавальні інтереси учнів, сприяти розвитку комунікативних здібностей, умінь самостійної та  групової роботи;  формувати в учнів навички роботи з підручником; розвивати логічне та  творче мислення  школярів.

Виховувати бережливе ставлення до  живої та неживої природи; бажання вивчати, досліджувати та берегти повітряну оболонку Землі.

Тип уроку: урок формування нових знань.

Форма проведення: урок-подорож

Обладнання: підручники,   презентація, схема «Будова атмосфери», діаграма «Газовий склад атмосфери», для дослідів: пляшка без дна, колба, склянка.

Хід уроку

І. Вступна частина.

1.1.Організаційний момент

Вчитель. Всім доброго дня! Діти! Будьте привітні, усміхніться гостям, усміхніться один одному й подумки побажайте всім нам успіхів на уроці. Я хочу, щоб ви були впевнені в собі,  щоб були уважними і доброзичливими; щоб ваш гарний настрій та володіння собою допомогли вам бути сьогодні активними на уроці. Не бійтеся помилятися, не забувайте - до уваги приймаються будь-які ідеї.

    Пригадаємо головне правило на уроці - «Правило піднятої руки».

 Не забувайте про це.

Тож успіхів вам!

А тепер перевірте чи ви все приготували до уроку: зошити, підручники, ручки. Сіли рівненько, починаємо працювати.

1.2.Нервово-психологічна підготовка :

Хочеш плавати в океані

 На повітряному кораблі,

Разом з хмарами в синій далі

Чи у космічній височині,

Бути пильним слідопитом

На крилах « добрих » й « злих » вітрів ?

Всі шляхи тобі відкрито В  якій науці  друже мій?      

 Відповідь дітей      (в географії)

 

-А який предмет, діти, нам допоможе розкрити всі секрети про нашу планету Земля   (Географія)

*Географічна розминка*

Географія – це……(наука про Землю, її природу, населення та його                  господарську діяльність);

Глобус це -….(модель Землі);

Земна кора -…(зовнішній твердий шар Землі);

Літосфера- це  …(тверда оболонка Землі, що охоплює земну кору її верхню частину мантії);

Кисень  потрібен…..  (для дихання людей, тварин, рослин.)

Молодці! Добре впоралися із завданням, знаєте, що без знань по географії ми не зможемо дізнатися багато цікавого.

1.3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів на уроці.

-Ось і сьогодні на уроці ми з вами перегорнемо чергову сторінку цікавого світу географії і допоможе нам в цьому  Мандрівниця Хмаринка, яка буде супроводжувати нас всю подорож.

-Діти! Подивіться на дошку, яку загадку приховала від нас наша гостя зі своїми сестричками Краплинками. Давайте разом ми її відгадаємо. Хто бажає?

Розшифруйте частини слів у порядку збільшення цифр і прочитайте загадку.

Двоє учнів підуть до дошки і виконають завдання.

Вчитель.  Яка  ж загадка у вас вийшла?

Таке велике, що займає весь світ, таке мале, що в щілину зайде.  Яка ж відповідь на цю загадку?  (діти відповідають) А відповідь загадки впишіть у клітинки.……. (Повітря)   

-Молодці, вірно відгадали загадку.

Повітря є невідємною частиною будови атмосфери, а тема нашого уроку

1.4.Повідомлення теми уроку. Атмосфера, її склад  та будова.

Вчитель.  Прозорі химерні хмари, легкий свіжий вітерець, теплий літній дощ, пухнастий сніг, свіжа роса, грайлива веселка в небі – це все природні явища, пов’язані з атмосферою. Ми їх називаємо погодою й щодня цікавимося, якою вона буде. Але не завжди атмосфера нас радує хорошою погодою. Бувають й сильні зливи, град, штормовий вітер, заморозки, снігові замети, сильний туман, засуха. Людина здавна намагалася пояснити, чому погода не скрізь однакова. Чи можна зменшити вплив її примхливого характеру на людське життя? А чи можна керувати нею й “замовляти” хорошу погоду? Багато таємниць атмосфери вже розгадано вченими. Деякі з них розкриє ця тема, яку ви починаєте вивчати. Вивчаючи цю тему, ви розширите свій               кругозір. Набуті знання, які ви отримаєте сьогодні знадобляться вам в майбутньому при вивченні   – фізики, хімії, а зараз у повсякденному житті. Роботи у нас на уроці дуже багато, вся вона різноманітна. А час на місці не стоїть, тож давайте

 (зачитує девіз уроку)

(СЛАЙД № 1)

img1 (2)

 

II. Основна частина

1.Нервово-дидактична підготовка.

Діти! А зараз відкрийте зошити і запишіть тему сьогоднішнього уроку.

(вчитель записує тему уроку на дошці).

(СЛАЙД №2 )    Тема: Атмосфера, її склад  та будова.

 

Вчитель. Діти! І я вас запрошую до Мандрівниці-Хмаринки.

 

 (СЛАЙД №3)

(Запрошення) Шановні пасажири!  Я і мої сестрички Краплинки раді вас вітати на нашій повітряній кулі  «Хмаринка». Запрошуємо здійснити незвичайну подорож повітряним океаном нашої планети. Температура повітря за бортом -20°С, висота польоту 9000 м. Шлях у нас буде нелегким, тому від­правитись у мандрівку зможуть лише здорові , загартовані люди , які піклують­ся про своє самопочуття. Отже, вам необхідно протягом уроку слідкувати за осанкою , дотримуватись правил гігієни при роботі з підручником , зошитом. Летітимемо на повітряній кулі, стрімко піднімаючись вгору на висоту в десятки  і сотні кілометрів і там проведемо  «дослідження».Ми  бажаємо вам щасливої   та пізнавальної мандрівки.»

2. Вивчення нового матеріалу.

2.1. Тож вирушаємо в  віртуальний політ: піднімемось над  г.Джомолунгма, високо-високо над хмарами – до межі з космосом та дізнаємось особливості кожного шару атмосфери.

(СЛАЙД №4  )

5b65b85f6010806575bab3f2b128b089

 (СЛАЙД №5 )

C:\Users\Admin\Desktop\i.jpg

 

2.2. Атмосфера –це повітряна  (газова) оболонка Землі, що захищає нашу планету від перегріву сонячним промінням удень і від переохолодження вночі.                 

Атмосфера верхня і найменш щільна з усіх складових географічної оболонки Землі.

Наша планета – великий магніт. Тому атмосферу утримує біля її поверхні сила земного тяжіння. Повітряна оболонка обертається разом з Землею як єдине ціле.

Тож, разом запишемо визначення поняття «атмосфера».

(СЛАЙД №6 )

Атмосфера –це повітряна  (газова) оболонка Землі, що захищає нашу планету від перегріву сонячним промінням удень і від переохолодження вночі.                 

     Атмосфера, як і всі оболонки Землі, має свої межі, але їх дуже важко встановити. Повітря – це суміш газів, яка заповнює всі тріщини й щілини земної кори, міститься у грунті, тому складно встановити нижню межу атмосфери, але ще важче чітко визначити її верхню межу. Умовно її проводять на висоті 3000 км.

  Повітря не має ні запаху, ні кольору, ні смаку. Іноді ми забуваємо про його існування й нам здається, що його немає. Але воно завжди поряд з нами й в середині нас. Воно, займаючи місце, проникає у кожну щілину. Ми  не помічаємо його, бо воно безбарвне. Без їжі можна прожити тижні, без води - дні, без повітря – 3-4 хв. Повітря навколо Землі утворює її найлегшу зовнішню оболонку – атмосфера.

      Зрозуміло, що нижньою межею атмосфери є тверда поверхня планети. Тому повітряну оболонку можна порівняти з океаном, на дні якого ми живемо. Замість води він заповнений повітрям, тай ж глибини в 200-300 разів більші ніж у справжньому океані. Чим далі від поверхні планети, тим сила тяжіння менша. Але повітря, хоча й дуже розріджене, існує ще вище. Досить важко встановити, на яких висотах закінчується атмосфера, тобто провести її верхню межу. За різними даними вона знаходиться на висоті від 2000 км до 3000 км. Але сліди земних газів знаходять навіть на висоті 10-12 тисяч кілометрів Атмосфера- найлегша, найменш щільна і найбільш рухлива з усіх оболонок земної  кулі.

2.3.Склад атмосферного повітря

     За науковими припущеннями, первинна атмосфера утворилася з газів, що виділилися із земних надр під час виверження вулканів. Спочатку в ній містилося багато вуглекислого газу і водяної пари. Потім її склад зазнав значних змін, у першу чергу завдяки появі живих організмів, що виділяють кисень у процесі життєдіяльності. Основну масу повітря сучасної атмосфери складає суміш із 20 газів.

 

3.Самостійна робота з текстом підручника

Діти, відкрийте підручники параграф №28 с.112 та прочитайте «Склад атмосфери»  (Діти читають)

Тож, які гази входять до складу повітря?

Обговорення схеми  «Склад повітря»

 

 

(СЛАЙД №7 )

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

Повітря — це суміш газів (їх близько 20), основними серед них є:

-азот — 78 %

-кисень — 21 %

-інші гази — менше 1 % та інертні ( вуглекислий газ, аргон, неон, гелій тощо)

-сажа, водяна пара, пил.  

 

 

4. Дослід.

Вчитель. Щоб довести наявність цих газів у повітрі, проведемо досліди.

На столі, на спеціальній підставці, поставити запалену свічку і накрити її пляшкою з відрізаним дном. Шийка пляшки залишається відкритою і учні спостерігаютьяскраве горіння свічки. Потім учитель закриває шийку пляшки пробкою, горіння послаблюється, полум’я свічки поступово  полум’я знову стає яскравішим.

Обговорення результатів досліду

• Чому при закритій шийці пляшки полум’я починає гаснути? (Якщо учням важко відповісти, слід звернути увагу на те, що під час горіння свічки через шийку пляшки поступає постійно свіже повітря, а якщо її закрити, надходження повітря припиняється і свічка гасне.)

Висновок. Отже, в повітрі є речовина здатна підтримувати горіння. Ця речовина — кисень.

5. Фізкультхвилинка   (СЛАЙД № 8)

 А щоб ви трішечки відпочили, проведемо фізкультхвилинку.

…………

 Будова атмосфери.  

(СЛАЙД №9  )

 

kopija_1325631289_21

6. Прийом «Дивуй!»

 Вчитель. Діти підготували цікаву інформацію. Давайте послухаємо їх.

 Учень 1.   Будова атмосфери хвилювала людство з дуже давніх часів і хвилює до сих пір. Наприкінці XVIII ст. для підйому в атмосферу широко використовувались повітряні кулі.  У 1862 р. два англійці, Глешер і Коксвель, вирішили піднятися на повітряній кулі вище хмар. Куля полетіла вгору дуже швидко, і чим вище вона піднімалася, тим ставало холодніше. На висоті 3 км англійці досягли хмар. Коли куля летіла, дослідники тремтіли від холоду. Те, що ми називаємо хмарами, дуже нагадує густий туман, у якому нічого не видно. Скінчилися хмари — стало світліше, показалося блакитне небо і сонце. Зверху хмари здавалися білим хвилястим полем, укритим снігом. Через їхні розриви подекуди можна було побачити землю: поля, ліси, міста, море. Вище хмар стало ще холодніше. На висоті близько 5 км замерзла вода. Дихати було важко, у вухах шуміло, серце сильно колотилося. Але дослідники вирішили терпіти до останнього і не спускатися. Навпаки, вони висипали весь пісок із кошика, так що куля стрімко пішла вгору.

  Учень 2.  На висоті 8 км один із них відчув сильну слабкість, він не міг навіть підняти руки. Ще кілька хвилин — і він упав без пам’яті: бракувало повітря для подиху. А куля все піднімалася. Обом сміливцям загрожувала смерть. На висоті 11 км було 24 °С морозу. А на землі в цей час дерева були вкриті зеленню і трава майоріла квітами.

    Дослідник, який знепритомнів, увесь посинів і лежав, як мрець. Його товариш, ледь дихаючи, зібрав, нарешті, останні сили і хотів підняти руки, щоб узяти шнурок від клапану, але вони не слухалися. Тоді він зубами схопив і потягнув шнурок. Клапан відкрився — і куля почала опускатися. Через якийсь час обидва англійці спустилися на землю.

Учень3. Першу спробу наочно дослідити тропосферу і стратосферу здійснив полковник військово-повітряних сил Сполучених Штатів Америки Джо Кітенджер -16 серпня 1960 року. На велетенській кулі він піднявся на висоту 31 кілометр, а потім стрибнув униз з парашутом.  Джо Кітенджер здійснив найдовше вільне падіння в історії людства, воно тривало 15 хвилин.  Він відчув на собі всі особливості тропосфери та стратосфери і згодом  сказав: «Ми часто не цінуємо красу планети. Земля – це райський сад»

7.  Вчитель. За характером зміни температури повітря з висотою та іншими властивостями атмосфера поділяється на кілька шарів, які називають сферами: тропосферу, стратосферу, вищі шари атмосфери (мезосфера, термосфера, екзосфера). 

(СЛАЙД №10 )

   http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/AtmosphereLayers.svg/350px-AtmosphereLayers.svg.png

За характером зміни температури повітря з висотою та іншими властивостями атмосфера поділяється на кілька шарів, які називають сферами: тропосферу, стратосферу, вищі шари атмосфери (мезосфера, термосфера, екзосфера).   (написати на слайді)

Вчитель.   Діти! Запишіть у зошити будову атмосфери. (Списують з дошки.)

Будова атмосфери: тропосфера, стратосфера, мезосфера, термосфера,екзосфера.

Вчитель.  Хмаринка Мандрівниця пропонує   побувати в кожній сфері.  Тож  продовжуємо подорожувати.      

 

 

 

(СЛАЙД №11  )       

                                                                                                                                 

 

 

 

Тропосфера.      Від земної поверхні до висоти 8-18 км підіймається тропосфера  Погода зароджується саме у прилеглому до Землі шарі повітря.

(СЛАЙД №12)

 Стратосфера.      Вище знаходиться стратосфера (з латини “стратум”– шар). Вона тягнеться вище тропосфери до висоти 51-55 км.   Лише інколи у стратосфері виникають перламутрові хмари – тонкі прозорі утворення з кришталиків криги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(СЛАЙД №13  )

 

   Мезосфера.    Вище 55 км лежить мезосфера, яка простягається до 80 км. У ній температура падає до -90 °С. Складні фотохімічні процеси зумовлюють світіння атмосфери. На висоті від 100 до 1000 км утворюються полярні сяйва. Мезосферу і термосферу часто називають іоносферою.

(СЛАЙД № 14 )

 

Верхні шари атмосфери (термосфера, екзосфера) поступово переходять у космічний простір. Повітря в них дедалі менше, воно є розрідженим.

У таких шарах послаблюється земне тяжіння, майже не поширюється звук, втрачається здатність повітря перемішуватися. (написати на слайді)

Отже, атмосфера має складну будову. нижній її шар - тропосфера - є головним для нашої планети. Однак  для життя на Землі важливе значення мають і ті процеси,що відбуваються на верхніх «поверхах» повітряної оболонки.

8. Закріплення  нового  матеріалу

  -Яке ж значення атмосфери?

 (СЛАЙД №15  )

  

                                               Схема 1.

   Повітря необхідне всьому живому на Землі. Без їжі, води людина може існувати певний час, а без повітря — лічені хвилини. Однак нормальна життєдіяльність людини вимагає не просто наявності повітря, але і його чистоти. Від якості повітря залежить здоров’я людей, стан рослин, тварин, вод, ґрунтів.

9. Гра «Вірно - невірно»

(Учитель читає твердження. Якщо воно вірне, діти плескають  в долоні.)

1. Атмосфера – водна оболонка Землі. -

2. Атмосферне повітря оберігає Землю вночі від охолодження. +

3. Атмосфера складається тільки з кисню і вуглекислого газу. –

4. Кисень забезпечує дихання і горіння. +

5. Крім основних газів, у повітрі є домішки. +

6. Ми живемо на дні повітряного океану. +

7. Найнижчий шар атмосфери – стратосфера. –

8. Термосфера – найщільніший шар. –

 9. Верхня межа тропосфери над екватором дорівнює 18 км. +

10. Вирубування лісів  впливає на зменшення кисню в атмосфері. +

11. Атмосфера не пов’язана  з Землею силою тяжіння. -

12. У нижньому шарі тропосфері відбувається зародження й формування погоди. +

(СЛАЙД №16)

10. *Прийом «Лови помилку». Знайти помилку у відповідності.

Царство суші          ----------------------     Гідросфера

Царство повітря      ---------------------      Біосфера

Царство води           ---------------------      Літосфера.

Царство живих організмів    -------------  Атмосфера

 

11. Мандрівниця Хмаринка.(послання)

 

 (СЛАЙД №17)

 

mongolfiere-4

Шановні пасажири! Закінчилася наша подорож повітряним океаном, під час якої ви дізналися багато нового.

 

12. Домашнє завдання

 Опрацювати параграф  28      (ст.111-113).

III. Заключна частина

1.Рефлексія

Що  робили на уроці?

Чи цікаво вам було?

2.Бальне оцінювання   (Коментування оцінок)

3. Зняття нервової  напруги:

Вчитель. Діти! Я задоволена і вашою роботою на уроці і знанням теоретичного матеріал. Я впевнена, що свої знання ви зможете використати у повсякденному житті та всіляко сприятимете охороні атмосфери, бо Земля без атмосфери, як мандрівник в пустелі без води. Якщо її не збережемо, зруйнуємо, зазнаємо великої біди.

 (СЛАЙД № 18)

 Всім я вдячна за роботу                                       Усі кмітливі й бездоганні.

Бо не пустили лінь-дрімоту                                  Урок закінчено,

Гарно руки піднімали,                                           При цих словах вам треба встати

Чітко ви  відповідали                                             І всім разом поаплодувати.

Сьогодні  ви були старанні,                                       

 

 

 

 

Додатковий матеріал до уроку

• Учені спостерігають зменшення товщини озонового шару і навіть у деяких місцях зниження кількості озону вдвічі, що спричинило утворення так званих «озонових дір». Найбільшу озонову діру виявлено над Антарктидою. Існує теорія виникнення «озонових дір», за якою озоновий шар «пробивається» запусками ракет, супутників та

руйнується легким газом фреоном. Фреоном заповнені холодильні та морозильні агрегати холодильників, з яких фреон поступово випаровується. Крім того, всі аерозольні балончики (дезодоранти, лаки та ін.) працюють на фреоні.

• Високо в атмосфері, на відстані понад 80 км від земної поверхні, у нічному небі іноді з’являються величезні ділянки палаючих різнобарвних вогнів. Це видовище вчені називають полярним сяйвом. Першим досліджував і науково пояснив це явище М. В. Ломоносов ще майже 250 років тому. Сьогодні більшість учених вважає, що полярні сяйва створюють потоки швидких електричних частинок, які разом зі світлом ідуть до нас від Сонця. Потрапляючи в магнітне поле Землі, цей потік відхиляється в полярні області. У верхніх шарах атмосфери електричні частинки стикаються з газами, що входять до складу повітря. Гази починають світитись, утворюючи полярне сяйво. Полярне сяйво часто називають північним сяйвом. Це неправильно: такі сяйва звичайні не тільки для північних, але й для південних полярних районів. Що далі від магнітних полюсів Землі, то рідше спостерігаються сяйва, хоча іноді вони бувають помітні і далеко від полярних областей. Так, у 1958 році, в ніч на 9 липня, яскравим полярним сяйвом милувалися тисячі москвичів.

 

 

 

Учень 1.   Будова атмосфери хвилювала людство з дуже давніх часів і хвилює до сих пір. Наприкінці XVIII ст. для підйому в атмосферу широко використовувались повітряні кулі.  У 1862 р. два англійці, Глешер і Коксвель, вирішили піднятися на повітряній кулі вище хмар. Куля полетіла вгору дуже швидко, і чим вище вона піднімалася, тим ставало холодніше. На висоті 3 км англійці досягли хмар. Коли куля летіла, дослідники тремтіли від холоду. Те, що ми називаємо хмарами, дуже нагадує густий туман, у якому нічого не видно. Скінчилися хмари — стало світліше, показалося блакитне небо і сонце. Зверху хмари здавалися білим хвилястим полем, укритим снігом. Через їхні розриви подекуди можна було побачити землю: поля, ліси, міста, море. Вище хмар стало ще холодніше. На висоті близько 5 км замерзла вода. Дихати було важко, у вухах шуміло, серце сильно колотилося. Але дослідники вирішили терпіти до останнього і не спускатися. Навпаки, вони висипали весь пісок із кошика, так що куля стрімко пішла вгору.

 

Учень 2.

   На висоті 8 км один із них відчув сильну слабкість, він не міг навіть підняти руки. Ще кілька хвилин — і він упав без пам’яті: бракувало повітря для подиху. А куля все піднімалася. Обом сміливцям загрожувала смерть. На висоті 11 км було 24 °С морозу. А на землі в цей час дерева були вкриті зеленню і трава майоріла квітами.

    Дослідник, який знепритомнів, увесь посинів і лежав, як мрець. Його товариш, ледь дихаючи, зібрав, нарешті, останні сили і хотів підняти руки, щоб узяти шнурок від клапану, але вони не слухалися. Тоді він зубами схопив і потягнув шнурок. Клапан відкрився — і куля почала опускатися. Через якийсь час обидва англійці спустилися на землю.

 

 

 

Учень3. Першу спробу наочно дослідити тропосферу і стратосферу здійснив полковник військово-повітряних сил Сполучених Штатів Америки Джо Кітенджер -16 серпня 1960 року. На велетенській кулі він піднявся на висоту 31 кілометр, а потім стрибнув униз з парашутом.  Джо Кітенджер здійснив найдовше вільне падіння в історії людства, воно тривало 15 хвилин.  Він відчув на собі всі особливості тропосфери та стратосфери і згодом  сказав: «Ми часто не цінуємо красу планети. Земля – це райський сад»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Шановні пасажири! 

Я і мої сестрички Краплинки раді вас вітати на нашій повітряній кулі  «Хмаринка».

Запрошуємо здійснити незвичайну подорож повітряним океаном нашої планети. Температура повітря за бортом -20°С, висота польоту 9000 м.

Шлях у нас буде нелегким, тому від­правитись у мандрівку зможуть лише здорові , загартовані люди , які піклують­ся про своє самопочуття.

Отже, вам необхідно протягом уроку слідкувати за осанкою, дотримуватись правил гігієни при роботі з підручником , зошитом.

Летітимемо на повітряній кулі, стрімко піднімаючись вгору на висоту в десятки  і сотні кілометрів і там проведемо  «дослідження».

Ми  бажаємо вам щасливої   та пізнавальної мандрівки.»

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Географія, 6 клас, Розробки уроків
Інкл
Додано
22 жовтня 2020
Переглядів
3890
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку