Авторська програма історичного гуртка національно-патріотичного спрямування

Про матеріал

Авторська програма історичного гуртка національно-патріотичного спрямування створена на основі

Конституції України, Закону України «Про освіту»,Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (додаток до наказу МОН від 16. 06. 2015 № 641),Обласної цільової програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2017-2020 роки.,Державної цільової соціальної програми „Молодь України“ на 2016-2020 роки, Програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді Пирятинської міської об'єднаної територіальної громади на 2016-2020 роки.,Навчальної програми для загальноосвіт. навч. закл.України+ опис ключових змін.5-9класи.-К.:Видавничий дім «Освіта»

Перегляд файлу

 

Авторська

навчальна програма

історичного гуртка національно-патріотичного спрямування

(1 рік навчання)

 

 

Пояснювальна записка

Навчання історії спрямоване на розвиток та соціалізацію особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя. Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Сьогодні актуальність питання у пошуці  нових підходів і нових шляхів до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важлива роль у просвітницькій діяльності гуртків посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України, ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації.

 

 

 

 Компетентнісний потенціал

(за ключовими компетентностями)

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами

Уміння: доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, реагувати мовними засобами на соціальні й культурні явища; розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Ставлення: повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови, зацікавлення її розвитком, розуміння цінності кожної мови; критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру; толерантне ставлення до альтернативних висловлювань інших людей.

Навчальні ресурси: доповідь, виступ, дискусія.

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: читати і розуміти науково-популярні публікації та художні твори історичного змісту іноземною мовою; знаходити потрібну інформацію про світ іноземними мовами; створювати іноземною мовою інформацію про минуле й сучасні суспільні (зокрема культурні) процеси в Україні; спілкуватися з однолітками, які представляють різні країни, для взаємообміну знаннями з історії.

Ставлення: інтерес до історії культурного, економічного й суспільно-політичного життя країн регіону, Європи і світу.

Навчальні ресурси: іншомовні науково-популярні публікації, адаптовані художні твори іноземною мовою.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати цифровими даними, математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів; перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо); будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.

Ставлення: прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин і можливих шляхів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем.

Навчальні ресурси: джерела із статистичними даними у формі діаграм, таблиць, графіків тощо.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: пояснювати та оцінювати вплив природного середовища на життя людини в окремі історичні періоди; розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій.

Ставлення: сталий інтерес до науково-технічного прогресу та здобутків природничих наук; визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь, готовність раціонально їх використовувати в повсякденному житті; сміливо реагувати на ризики екологічних загроз, долучаючись до громадських акцій на захист природи.

Навчальні ресурси: матеріали про розвиток природничих наук у різні історичні періоди.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.

Ставлення: дотримання визначених норм поведінки і моральних правил у роботі з соціальною інформацією, зокрема дотримання авторського права.

Навчальні ресурси: публікації на історичну, соціально-політичну тематику, електронні інформаційні ресурси, цифрові бібліотеки.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації; знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід.

Ставлення: розуміння соціальної ролі освіти в минулому і тепер, відкритість до сталого самонавчання, бажання ділитися знаннями з іншими.

Навчальні ресурси: матеріали, в яких відображено алгоритми опрацювання інформації соціального та історичного змісту.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: використовувати досвід пізнання історії для вибору дійових життєвих стратегій; виявляти можливості й загрози для майбутньої професійної та підприємницької діяльності, аналізуючи світовий досвід та уроки минулого; працювати для загального добра громади; генерувати нові ідеї, оцінювати переваги і ризики, вести перемовини, працювати самостійно і в групі; планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати.

Ставлення: готовність використовувати досвід історії для самопізнання й досягнення добробуту; усвідомлення важливості дотримання етичних норм підприємницької діяльності та потреби розвитку соціально відповідального бізнесу; зважений підхід до ухвалення рішень, що несуть ризики, ґрунтований на досвіді минулого і сучасного соціального життя.

Навчальні ресурси: біографії історичних постатей, відомих підприємців-меценатів, які розвивали українську культуру.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння: критично аналізувати джерела масової інформації для протистояння деструктивним і маніпулятивним технікам впливу; знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий з історії, досвід; бути активним і відповідальним членом громадянського суспільства, що знає права людини і вміє їх захищати; ухвалювати зважені рішення, спрямовані на розвиток місцевої громади і суспільства, використовуючи знання з історії та інших соціальних дисциплін; ефективно співпрацювати з іншими, ініціювати та реалізовувати проекти екологічного, соціального характеру.

Ставлення: ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини (її життя, здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки); співпереживання за долю рідних і близьких, інших осіб, що потребують допомоги і підтримки; пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав, релігій і культур; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого; волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив.

Навчальні ресурси: Конституція України, міжнародні правові акти, біографії історичних постатей, сучасна публіцистика.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; окреслювати основні тенденції розвитку культури в минулому та сьогоденні; використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті; зіставляти досягнення української культури з іншими культурами; виявляти вплив культури на особу та розвиток цивілізації.

Ставлення: свідоме збереження і розвиток власної національної культури, повага до культур інших народів; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури; відкритість до міжкультурного діалогу.

Навчальні ресурси: твори мистецтва, творчі проекти, інтерактивні заняття в музеях, галереях тощо.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: змінювати навколишній світ засобами сучасних технологій без шкоди для середовища; уміння надавати допомогу собі й тим, хто її потребує; ухвалювати рішення, обмірковуючи альтернативи і прогнозуючи наслідки для здоров’я, добробуту і безпеки людини; регулярно практикувати фізичну діяльність, демонструвати рухові вміння й навички з фізичної культури та використовувати їх у різних життєвих ситуаціях.

Ставлення: відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей; дотримання морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі; ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості бережливого природокористування, відповідальність за власну діяльність у природі; усвідомлення значення здоров’я для самовираження та соціальної взаємодії.

Навчальні ресурси: соціальні / екологічні проекти; моделювання соціальних ситуацій, зокрема впливу природного та техногенного середовища на здоров’я і безпеку людини; мультимедійні презентації до проектів щодо добробуту, здоров’я і безпеки; інформація про історію спортивного руху в Україні.

 Мета та завдання історичного гуртка  щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Метою гурткової роботи є: а) формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці; б) виховання засобами історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві; в) прищеплення толерантності й поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей.

Реалізація цієї мети здійснюється через розвиток основних складових історичної свідомості: а) накопичення знань про основні події, явища та процеси, їх давніші та сучасні інтерпретації; б) оволодіння способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього, а саме: бачення зв’язку між історичними подіями та явищами (логічне мислення); уміння оцінювати їх під різними кутами зору (критичне мислення); знаходження нових аспектів змісту чи нових способів розв’язання проблем (творче мислення); співпереживання людям, що опинилися у вирі несприятливих історичних подій (емпатійне мислення).


У даній програмі мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

  • утвердження  в  свідомості  і  почуттях  особистості   патріотичних  цінностей,
    переконань і поваги до культурного та історичного минулого України, свого краю;
  • виховання   поваги   до   Конституції   України,   Законів   України,   державної
    символіки;
  • підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення
    до солдата як до захисника вітчизни, героя;
  • усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та
    її патріотичною відповідальністю;
  • сприяння   набуттю   дітьми   та   молоддю   патріотичного   досвіду   на   основі
    готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та
    способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з
    соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та
    захищати  права людини,  готовності   взяти  на  себе  відповідальність,  здатності
    розв'язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів:
  • формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
  • утвердження  гуманістичної моральності як базової основи  громадянського
    суспільства;
  • культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи,
    справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
  • формування мовленнєвої культури;спонукання   зростаючої  особистості   до   активної  протидії  українофобству,аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Шляхи    реалізації   завдань   історичного гуртка       щодо патріотичного
виховання дітей та молоді

  • вивчення    потреб    молоді,    зокрема    шляхом    проведення    соціологічних
    досліджень   (із   залученням   до   роботи   шкільного   практичного   психолога  
    соціального педагога);
  • забезпечення   активної   участі   сім'ї   та   родини   в   розвитку   фізичного   і
    морального здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості.

- організація волонтерських проектів, спрямованих на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України; створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і
духовної   спадщини,   героїчного   минулого   і   сучасного   українського   народу,
підтримки професійної й самодіяльної творчості;

  • активне  залучення до патріотичного  виховання дітей та молоді учасників
    бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та
    їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють
    активну громадянську і патріотичну позицію;
  • залучення  учнівської  молоді  до  участі   у  збереженні   і   підтримці   єдності
    українського   суспільства,   у   громадському   русі   задля   громадянського   миру   і злагоди;
  • сприяння   спортивній   і   фізичній   підготовці,   спрямованій   на  утвердження
    здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-
    патріотичного виховання;
  • популяризація у теле-, інтернет-ресурсах та в друкованій пресі досвіду роботи
    гуртка з національно-патріотичного виховання;
  • підготовка  інформаційної літератури  для  учнівшколи  та батьків  з  питань
    патріотичного виховання дітей та молоді у сім'ї; висвітлення в засобах масової
    інформації кращого досвіду родинного виховання;

створення інформаційного ресурсу, присвяченого цій тематиці (у співпраці
всього педагогічного колективу). У  програмі діяльність гуртка ряд системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

  • повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);
  • участь у громадсько-політичному житті країни;
  • повага до прав людини;
  • верховенство права;
  • толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури,
    а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
  • рівність всіх перед законом;

готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України

Основний зміст занять складає робота над пошуковими проектами, соціальними флешмобами, етюдами - хроніками національно - патріотичного характеру, співпраця з музеями, архівами, створення експозиційного музейного куточка, тематичні зустрічі, проведення уроків мужності тощо.

Програма є орієнтовною. Керівник гуртка може вносити зміни й доповнення до змісту програми та розподілу годин за темами, а також доповнювати модулі іншими темами, зважаючи на особливості контингенту, їхні інтереси тощо.  У роботі гуртка застосовується комплекс методів: словесні, наочні, практичні. Види діяльності: ігрові, репродуктивні, продуктивні, проблемно - пошукові. Роботу сплановано за проектною педагогічною технологією. Разом з тим використовуються інтерактивні та інформаційно-комунікаційні технології, технологія «створення ситуації успіху».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нормативні дані

 

 

Термін навчання

Кількість годин на тиждень/рік

Кількість годин

 

теоретичних

практичних/ масових заходів

усього

1 рік/I-II семестри

                  1/37

25

12

37

 

                                                    Разом

25

12

37

 

 

 

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  значення термінів «історія» й «історик»;

       мотиви інтересу (звернення) людини до      минулого;

 

 

Розумію:

взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього; назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Умію:

використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку); відмінність між календарним та історичним часом;

умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;

поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;

необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;

 

 

Вступ . Організаційне заняття. (Мотивація діяльності. Загальні відомості про роботу гуртка. Ознайомлення з планом роботи).

 Загальні уявлення про  допоміжні історичні дисципліни. Хронологічні вправи і задачі . Життя людей у найдавніші часи. Людина в період Середньовіччя.

Людина Нового часу. Люди в Новітні часи.

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

як описати і показати на карті: а) кордони та столиці; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розумію:

територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;

поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;

відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;

як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);

як читати історичну карту за її легендою.

Умію:

скласти розповідь за історичною картою;

визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;

позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Читання історичної карти

 

 

 

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

різновиди історичних джерел (наводжу приклади);

Розумію:

історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;

як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;

які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;

відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;

як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник);

поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів».

Умію:

розрізнити історичні джерела за видами;

поставити запитання до змісту історичних джерел;

визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

 Формування історичних понять. Мудрі слова житимуть вічно. Історичні цікавинки

 

 

 

 

 

 

 

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;

поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;

Розумію:

як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю; імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;

імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Умію:

розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;

описати пам’ятку історії;

показати на карті місцевість, де розташовані пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;

відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;

розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;

наводити приклади порушення прав людини у минулому;

розпізнати символічний зміст пам’ятників.

Історичні  місця та пам’ятки України.  Етнографічні  етюди. Портрети історичних персоналій

 

 

 

 

 

 

 

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

 особливості життя Пирятинського  краю від найдавніших часів до 21 століття, національний та соціальний склад населення Пирятинщини;     економічний, політичний, культурний розвиток краю, процеси, які відбувалися  на землях Пирятинщини із загальноукраїнськими та світовими тенденціями історичного розвитку цього періоду;

 

Розумію:

значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;

взаємопов’язаність історичних подій;

правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;

поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Умію:

відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;

підготувати повідомлення про історичний факт,

 

Наш край від найдавніших часів до заселення. Наш край від заселення до 19 століття. Наш край у 20-21 століттях. Пам’ятки  Пирятинщини. Наші земляки-відомі люди. Історія моєї школи.

Історія Пирятина в назвах вулиць.

 

 

 

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

  •                               Знаю:

 Державні свята України

1 січня – Новий рік

7 січня – Різдво Хрістoве

8 березня – Міжнародний жіночий день

8 квітня* – Великдень

1 травня – День міжнародної солідарності трудящих

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги)

27 травня* – Трійця

28 червня – День Конституції України

24 серпня – День Незалежності України

14 жовтня – День захисника України

25 грудня – Різдво Христове (католицьке).

 

 

Розумію: вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;

 

Умію: спираючись на відомості з кількох джерел;

зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;

пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

 

Державні свята України

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих занять:

підготувати міні-дослідження з історії своєї родини, використовуючи відомості з різних доступних джерел;

зіставити й пов’язати вибрані факти з історії України, рідного краю і своєї родини;

представити повідомлення з історії родини, підготувати презентацію родового дерева. на основі інформації від батьків (бабусь і дідусів, інших родичів), а також доступних писемних і речових джерел: а) порівняти ігри на дозвіллі (й іграшки) батьків і власні; б) підготувати повідомлення (міні-проект) про одяг людини в минулому; в) підготувати повідомлення (міні-проект) про харчування людей у минулому; г) скласти розповідь про родинні традиції та свята ;фотовиставка матеріалів, поповнення шкільного музейного куточка новими матеріалами на військову тематику,екскурсія містом; планування  історичного тижня; турнір істориків.

Орієнтовні масові заходи: тематично-інформаційна лінійка «Ваш подвиг буду берегти і пам`ятати завжди буду» ;виставка – конкурс квіткових композицій «Забуттю не підлягає»;загальношкільна квест-вікторина «Чи знаєш ти своє місто»;  святкування Дня міста; міський конкурс всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна»;святкування Дня захисника України «Вогонь життя продовжує горіти, і ви в серцях продовжуєте жити…»; урок мужності;зустріч із учасниками АТО; заходи присвячені Дню партизанської слави; виховна година «Їх мужність житиме в віках»; святкування Дня українського козацтв; година спілкування «Легенди українського козацтва»; святкування Дня визволення України від нацистів; шкільний відеолекторій «Події, що змінили долю»; феномен майдану «Про гідність та свободу»;  проведення уроку пам'яті жертвам голодомору «Жнива скорботи»; участь в траурній ході до пам'ятного знаку жертвам голодомору; виставка-презентація учнівських творчих робіт «Солдатами не народжуються», «Нас надихають подвиги героїв», «Народу вірні сини» (II Світова війна. АТО), «На Чорнобиль журавлі летіли» (науково-популярний відео лекторій); участь у заходах до  Дня ЗСУ ; перегляд документальних відеофільмів «Тризуб Нептуна», «Полон»; Етнографічний етюд (побут, народний одяг, повсякденне життя українців); заходи до Міжнародного дня пам`яті жертв Голокосту; година спілкування «Слідами невідомого Голокосту»; заходи, присвячених Дню пам`яті Героїв Крут.Єдина виховна година «Стогне земля від пролитої крові й пожеж…»;заходи до Дня Соборності України; виховний захід «З Україною в серці»;заходи, присвячені вшануванню учасників бойових дій на території інших держав. Перегляд документальних відео; загальноміські заходи по відзначенні Дня Перемоги у II Світовій війні;заходи, присвячені Дню пам`яті та примирення; заходи по святкуванню Дня Європи.

 

 


ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

 

У   результаті   діяльності   гуртка  щодо   національно-патріотичного   виховання очікується:

  • забезпечення   у   шкільної   молоді   розвинутої   патріотичної   свідомості   і
    відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне
    благо, збереження та шанування національної пам'яті;
  • створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання
    у школі;

    -консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого
покоління.

     Комплексним показником рівня історичної освіти є історична компетентність учнів, тобто здатність пізнавати минуле, заснована на знаннях, ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання. До елементів історичної компетентності належать:

Хронологічна компетентність, тобто уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

Просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

Інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

Логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

Аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

   


Список використаних джерел та літератури

1.Конституція України,

2.Закон України «Про освіту»

3.Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (додаток до наказу МОН від 16. 06. 2015 № 641)

4.Обласна цільова програма національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2017-2020 роки.

5.Державна цільова соціальна програма „Молодь України“ на 2016-2020 роки

Програма національно-патріотичного виховання дітей та молоді пирятинської міської об’єднаної територіальної громади на 2016-2020 роки.

6.Навчальні програми для загальноосвіт. навч. закл.України+ опис ключових змін.5-9класи.-К.:Видавничий дім «Освіта»,- С.4-7.

7.Бех І. Д. Патріотичне виховання дітей та молоді /1. Бех, К. Чорна // Позашкілля.-2011. -№ 10.-С. 9-16.

8.Бех І.Д. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді /1. Бех,
К. Чорна // Світ виховання. - 2007. - № 1. - С. 23-34.

9.Дудар   О.   В.   Залучення   національних   традицій   до   сучасної   системи
виховання / О. В. Дудар // Класний керівник. - 2012. - № 1/2. - С. 22-23.

10.Зелюк  В. В. Формування патріотизму, свідомої громадянської позиції та
зміцнення моральності учнівської молоді: досвід і проблеми / В. В. Зелюк //
ПостМетодика. - 2009. - № 4. - С. 57-59.

11.Киричок В. А. Патріотичне виховання молодших школярів у позаурочній
діяльності / В. А. Киричок // Класний керівник. - 2011. - № 9/10. - С. 47.

12.Крупа Т. М.Музей у школі: з чого розпочати? / Т. М. Крупа // Історія та
правознавство. Позаклас. робота. — 2014. — № 3. — С. 10-16.


 


 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 5
Оцінки та відгуки
  1. Бабич Ірина Дмитрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Загарія Ганна Іванівна
    Програма гарна. Скажіть, будь ласка, ким вона затверджена?
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Зубенко Ірина Вячеславівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  4. Зубенко Ірина Вячеславівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  5. Налчаджі Сергій Олександрович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Показати ще 2 відгука
doc
Додано
24 лютого 2018
Переглядів
7579
Оцінка розробки
5.0 (5 відгуків)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку