Донецький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Відділ української мови та літератури

АВТОРСЬКА РОЗРОБКА ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ КОНТЕКСТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ

(УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА-УКРАЇНОЗНАВСТВО)

6 КЛАС

ТЕМА: «БЛАГОСЛОВИ, ЛАДО-МАТИ, ВЕСНУ ЗАКЛИКАТИ!» (КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. ВЕСНЯНКИ)

Тема: «Благослови, ладо-мати, весну закликати!» (Календарно-обрядові пісні. Веснянки).

Мета: ознайомити учнів із весняними обрядами й обрядовою пісенною творчістю українського народу, розкривши її глибокий зміст, історичні й духовні корені та розмаїття;розвивати дослідницькі навички, творчу уяву учнів, уміння виразно та вдумливо читати веснянки, коментувати їхній зміст, виявляти відображення язичницьких вірувань у веснянках;виховувати інтерес до культурної спадщини свого народу, любов до української пісні та слова.

Тип уроку: інтегрований урок контекстуального аналізу (українська література – українознавство)

Унаочнення: плакати з висловами про весну, віночки, обрядове печиво «жайворонки», аудіозаписи веснянок, репродукції картин відомих художників на тему весни (додаток 1, 2, 3, 4), паляниця, рушник, зілля, картки із завданнями (ребуси, пазли).

Форми роботи: фронтальна, робота в групах, у парах.

Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, аналіз текстів, метод «Мікрофон», робота над КСВ, літературна гра, декодування етнокультурних маркерів і компонентів, мелодекламація-діалогу.

Очікувані результати:

•                                         учні будуть знати про види народної обрядової поезії, її різновиди;
•                                         зможуть розуміти магічну силу обрядових пісень (веснянок) для наших предків;
•                                         навчаться виразно та вдумливо читати веснянки, коментувати їхній зміст, дізнаються про народні свята, їх значення.

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Створення позитивно-емоційного настрою учнів.

Стали всі рівненько, підтягнулися,

Один одному так щиро усміхнулися.

На урок увагу та старання не забудьте взяти,

Отже, починаймо працювати!

2. Вступне слово вчителя.

«Українська поезія найбагатша і найкрасивіша в Європі. Вона відзначається великими мистецькими вартостями і поетичним натхненням, влучністю вислову та має в собі щось зворушливе, величаве…» - відзначав А. Люкшич, югославський учений.

У багатому поетичному спадку наших предків великий пласт становлять фольклорні твори, які виконувалися під час народних свят і обрядів. Вони нерозривно пов’язані з певною порою року, відповідними звичаями й сільськогосподарськими роботами.

3. Оголошення теми й мети. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогоднішній урок спонукає вас замислитися над тим, як жили наші далекі пращури, як проводили своє дозвілля, як передавали традиції своїм нащадкам через українські обряди. Сподіваюся, що ви отримаєте естетичне задоволення від сприйняття народних пісень, відчувши їхню гармонійність і красу.

Наша мета – більше дізнатися про народні свята, традиції, звичаї, пов’язані з приходом весни. Щоб краще зрозуміти зміст веснянок, спробуємо проаналізувати їх, заспіваємо, поводимо танки. Це заняття розкриє перед нами глибокий зміст пісень весняного циклу, історичні й духовні корені, їх різноманітність, багатство. Недаремно М. В. Гоголь зазначав: «Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями».

ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

1. Актуалізація опорних знань учнів.

Розвʼязування ребусів. Робота з картками в групах.

Слово вчителя

- Наші предки в дохристиянські часи були сонцепоклонниками, тому більшість обрядів так чи інакше була пов’язана з положенням Землі щодо Сонця.

Ось тому, діти, я вам пропоную розгадати ребуси і дізнатися що ж буде ключиком у нашій подорожі в минуле.

                                                 ***   

                                                 ***

(Веснянки, гаївки, ігри)

- Так, правильно ми будемо сьогодні говорити про веснянки та гаївки.

Учні працюють у групах постійного складу. Кожна група отримала випереджувальне домашнє завдання:

- 1-а група – підготувати міні-повідомлення про свято 40 святих;

- 2-а група – свято Благовіщення, про зозулю;

- 3-я – група – про хороводи.

Слово вчителя

- Весну наш народ, хліборобська душа якого відчувала землю на дотик серця й рук, зустрічав з особливим настроєм.

- Весняні обряди мають дуже давнє коріння, вони сягають ще в дохристиянський період, коли наші предки поклонялись природі, сонцю, різним богам. Усе це відбилося в усіх весняних піснях, де часто згадуються ці божества: Ярило, Лада, Перун.

Весняний цикл починається з пісень-закликань весни, наші люди намагалися за допомогою обрядових закличок пришвидшити прихід теплої пори року:

Прийди до нас, весно,

Із радістю, із великою до нас милістю,

Із житом зернистим,

Із пшеницею золотистою,

Із вівсом кучерявим,

Із ячменем вусатим,

Із просом і гречкою.

Із калино-малиною,

Із грушами, із яблуками,

Із усякою садовиною,

Із квітами лазуровими,

Із травою-муравою!

2. Постановка проблемного питання

• Веснянки, як можна судити із самої назви, - це пісні, які виконували на честь приходу весни. У різних місцевостях України ці пісні називають ще ягілками, маївками. Які особливості веснянок? Про яке перше свято зустрічі весни в природі треба згадати?

3. Прослуховування аудіозаписів

(М. Лисенко. Музичні обробки українських веснянок або ін.)

4. Виступ учнів-українознавців

(цікаву інформацію учні готували вдома)

1-й українознавець. Перше свято було 40 святих (22 березня). У цей день, говорили в народі, прилітає з вирію 40 жайворонків, сорока кладе на своє гніздо 40 галузок. Господині в цей день пекли 40 тістечок у вигляді пташок і роздавали їх дітям, «щоб птиця водилася». З цим печивом діти вибігали на околицю села й співали:

Пташок викликаю

З теплого краю:

• Летіть, соловейки,

На нашу земельку,

Спішіть ластівоньки,

Пасти корівоньки!                                             Обрядове печиво «Жайворонки»

(Учитель роздає учням обрядове печиво)

Разом із дітьми виходили зустрічати весну й дорослі жінки та дівчата. Слухали, чи заспіває вівсянка – птаха, яка перша сповіщала прихід весни (демонстрація птаха – вівсянки звичайної).

Якщо чули, то говорили: «Кидай сани – бери віз, викинь шубу – з печі злізь». Діти та дівчата говорили спочатку:

Благослови, ладо-мати, весну закликати!

 Весну закликати, зиму проводжати!                                                    Вівсянка звичайна

                                                                                                                            (Emberiza citrinella)

2-й українознавець. Одне зі свят, про яке необхідно згадати, – Благовіщення, що припадає на 7 квітня. Це свято було дуже шанованим у селян. «На Благовіщення Бог благословляє всі рослини», - казали в народі, а відтак вважалося великим гріхом братися в цей день за будь-яку роботу. Існувало повір’я, що навіть птах не в’є на Благовіщення гнізда. Так, перший весняний хоровод  в Україні виводили дівчата на це свято й водили його аж до Зелених свят.

3-й українознавець. В Україні весну зустрічали радісно, урочисто  - з обрядовими танцями, іграми та піснями. Спочатку виконували обряд проводів зими, щоб пришвидшити прихід весни (спалювали солом’яне опудало – символ зими), а потім – обряд закликання весни. На просторих вигонах збиралися молодь, танцювала, розважалась і співала веснянки. У них славили прихід весни, вшановували воскреслу природу, висловлювали сподівання на добрий урожай. У цих піснях весна завжди одухотворена, олюднена, як жива.

Слово вчителя

• Особливістю веснянок є наявність звернення – кликання. Закличними словами просили тепло швидше прийти на землю. Для більшості веснянок характерною також є діалогічна форма. Дівчата ділились на хори. Групи учасниць по черзі виконували пісні. Їм був притаманний бадьорий, радісний настрій, яким виконавці ніби передавали свою енергію природі, пробуджували її від зимового сну. У веснянках використовували образи-персоніфікації, серед художніх засобів поширеними були художній паралелізм і контраст.

(Робота з підручником. Учні ознайомлюються з основними літературними поняттями: паралелізм, контраст.)

Паралелізм– художній засіб, при якому паралельно зображували два і більше явищ із різних сфер життя. Наприклад, стан природи та співзвучний  йому настрій людини.

Контраст – протилежне змалювання почуттів, настроїв та поведінки людей. Наприклад, часто в піснях протиставлялися сила, краса чи поведінка дівчат і парубків.

Фізкультхвилинка

Діти беруться за руки в ланцюжок, ніби по лабіринту, намагаючись закрутити вервечку, потім, не рознімаючи рук розплутуються знову в ланцюжок.

Слово вчителя

• Діти, ми дізналися багато цікавої інформації, а тепер давайте творчо поставимося до вивчення даної теми. Кожна група отримає пазли, склавши їх, ви дізнаєтесь який твір будете аналізувати.

Групи отримують пазли, складають їх та дізнаються який твір опрацюють.

5. Аналіз творів.

Робота з пазлами, робота з текстами. Робота в групах.

Перша група

Складання пазлів. Виразне читання веснянки

«Ой весна, весна – днем красна» (додаток 5)

Блок питань

- Як ви розумієте заголовок (перший рядок) веснянки?

- Що таке паляниця, зіллячко?

(учитель унаочнює, показ фото)

             Паляниця                                                Зілля (трави – лепеха, шувар, любисток та ін.)

• У якій формі побудована веснянка й чому саме? (У формі діалогу, тому що весна – проміжна пора між зимою та літом, коли зима ніби сперечається з літом, не хоче йти, а літо проганяє зиму).
•                   Чому весна є такою важливою порою року для селянина – хлібороба?

Завдання для учнів першої групи

• Випишіть  зменшувально-пестливі слова і з’ясуйте їхню роль у творі.
• З’ясуйте, у чому виражається основна ознака веснянок – закличність.

Друга група

Складання пазлів. Виразне читання веснянки «Ой кувала зозуленька» (додаток 6)

Блок питань

• З’ясуйте, хто є головною дійовою особою веснянки? Чому птахи досить часто оспівувалися в піснях весняного циклу?                                  
• Що вам відомо про зозулю як птаха? Для чого люди прислуховуються до її кування? (ілюстрація птаха).

За українською міфологією, зозуля є жінкою, що перевтілилася в птаха. Цей  образ означає провісницю весни й літа, символізує віщування віку людини (вперше почуте навесні зозулине «ку-ку!»). Якщо при цьому в кишені виявляться гроші – вони будуть у тебе цілий рік.

Зозу́ля звича́йна (Cuculus canorus)

• Які квіти називаються в пісні й чому саме?

Завдання для учнів другої групи

• Випишіть анафори та рефрени й з’ясуйте їхню роль.
• Зробіть «усне малювання» картини, яка виникає в уяві під впливом веснянки (наприклад: товаришки вийшли надвечір на лужок, сіли й співають…)

Третя група

Складання пазлів. Виразне читання веснянки «Кривий танець» (2 варіанти пісні)

(додаток 7,8)

Слово вчителя

Чому танець називали кривим?

• Коли в давнину на нашу землю нападали чужинці, батьки привчали дітей остерігатися, заплутуючи сліди, аби по них вороги не потрапили в село.
• Це й відтворював «кривий танець».

Блок питань

• З’ясуйте, чому веснянка «Кривий танець» належить до найдавніших хороводів?                    «Кривий танець»                                                                           
• Що ви знаєте про весняні ігри, хороводи (Існує декілька варіантів «Кривого танцю». Ним майже завжди розпочиналися весняні ігри. Учасницями хороводу були дівчата, які, узявшись за руки, бігали між трьома гілками, застромленими в землю, або між трьома посадженими на землі дітьми. Дівчача вервечка могла також рухатися довільно за своєю провідницею. Зміст пісні та її мелодія були дуже прості, але багатолюдний хоровод піднімав учасникам настрій і пробуджував їхню енергію, яка, вірили наші предки, передавалася Всесвіту, розбуджувала сили природи. Усі рухи під час хороводу супроводжувалися піснею).
• Наведіть приклади поширених пісень-ігор («Просо», «Мак», «Воротарчик») (додаток 9).

Найдавніші веснянки – гаївки, назва їх походить від слова «гай», а дехто пояснює: від іранського «гаїл» -  життя, Божа сила. Гаївки водять лише три дні – на Великодні  свята, а веснянки – аж до зелених свят.

Завдання для учнів третьої групи

• Випишіть художні засоби, які використані в кожному варіанті пісні.
• Показати свій варіант «Кривого танцю» (мотив, рухи тощо)

Представлення результатів роботи

Кожна група учнів інсценізує свою веснянку, представляє дівчину-весну убрану в костюм, який заздалегідь було приготовано групами учнів, при цьому обов’язково співають пісню, показують рухи, танцюють, закликають та інше.

1. Дослідницько-пошукова робота

Завдання: на основі вміщених у підручнику пісень-веснянок заповнити таблицю.

Табл. 1.

Художня своєрідність веснянок і місце їх в обряді

Це завдання можна виконувати як колективно, так і індивідуально (використовуємо мультимедійну дошку).

ІІІ. Контрольно-корекційний етап

1. Підбиття підсумків. Оцінювання

• Отже, чи варто знати про минуле нашого народу, як готувалися і зустрічали прекрасну пору року, які повір’я існували?

2. Рефлексія

Стратегія «Мікрофон»

Учням пропонують висловити свої враження від уроку, вони один за одним («ланцюжком») беруть у руки імітований мікрофон та продовжують початки речень

• Мені сподобалось…..
• Мене найбільше вразило…
• Для мене сьогодні стало відкриттям…
• Хотілося ще дізнатися про…

3. Домашнє завдання

Обовʼязкове:

• Вивчити одну з веснянок напам'ять.

За бажанням (на вибір):

• зробити ілюстрації до веснянок.
• описати, як у вашій родині дотримуються українських звичаїв та

обрядів (весняний цикл).

Використані інформаційні джерела

1. Календарні та народознавчі свята. Середня школа/ Упоряд. О.В.Гноінська. – Х.: Ранок-НТ, 2005. – 176 с.
2. Попова Т. Ю. Формування цілісності світогляду школярів у процесі вивчення української мови та літератури: Творча лабораторія вчителя-майстра. – Донецьк: «Каштан», 2013. – 212 с.
3. Українська література: підр. для 6 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Л.Т.Коваленко. К., «Освіта», 2014, - 320 с.
4. Шкільний календар: народні свята. – Х.: Вид.група «Основа», 2004. – 112 с.
5. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

Додаток 1.

«Весна на Україні», С.І. Васильковський

Додаток 2.

«Весна. Велика вода»,  І.І.Левітан

Додаток 3.

«Квітучі яблуні», І.І.Левітан

Додаток 4.

«Весна», К. Малевич

Додаток 5.

ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА — ДНЕМ КРАСНА

Ой весна, весна — днем красна,

Що ж ти, весно, принесла?

— Принесла я вам літечко,

Ще й рожевую квіточку,

Хай вродиться житечко,

Ще й озимая пшениця,

І усякая пашниця.

Ой весна, весна, ти красна,

Що ти, весно красна, нам принесла?

— Принесла я вам літечко,

Ще й запашненьке зіллячко,

Ще й зеленую травицю,

І холодную водицю.

Принесла я вам ягнятко

Ще й маленькеє телятко.

Додаток 6.

ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА

Ой кувала зозуленька,

Сівши на лелії,

Співай, співай, товаришко,

Минає неділя.

Ой кувала зозуленька,

Сівши на барвінок,

Співай, співай, товаришко,

Минув понеділок.

Ой кувала зозуленька

Та й кувала сорок,

Співай, співай, товаришко,

Минає вівторок.

Ой кувала зозуленька,

Сіла на віконце,

Співай, співай, товаришко,

Бо заходить сонце.

Співай, співай, товаришко,

Бо вже не будемо,

Та не знаєм, товаришко,

Чи на рік діждемо.

Додаток 7.

КРИВИЙ ТАНЕЦЬ

І варіант

Ми кривого танцю йдемо,
Кінця йому не знайдемо.

Ані кінця, ані ладу –
Не пізнаєш, котра ззаду.

Треба його та й виводити,
Кінець йому та й знаходити.

Ой вінку мій, вінку,
Та й хрещатий барвінку.

Що я тебе сплела
Та й учора ізвечора.

Та й учора ізвечора,
Та й темненької ночі.

Та й темненької ночі,
Ще й при ясній свічі.

Повісила на кілочку,
На шовковім шнурочку.

А моя мати взнала
Та й миленькому дала.

Ой коли б я була знала,
Була б його краще вбрала!

(А моя мати взнала
Та й нелюбові дала.

Ой коли б я була знала,
була б його розірвала!)

Додаток 8.

КРИВИЙ ТАНЕЦЬ

ІІ варіант

А кривого танця да не виведем конця,

Ведем, ведем — да не виведем,

Плетем, плетем — да не виплетем.

А в кривого танця

Та не виведу кінця,

Треба його да виводити,

Кінця, ладу і знаходити.

Треба ж його вести,

Як віночок плести;

Веду, веду та не виведу,

Плету, плету та не виплету.

Ой вінку ж мій, вінку,

Хрещатий барвінку,

Ой я ж тебе плела

Ще учора звечора,

Повісила тебе

На золотім кілочку,

На золотім кілочку,

На шовковім шнурочку.

Моя матінка ішпа

Та той віночок зняла,

Та той віночок зняла

Та нелюбому дала.

Ой якби я була знала,

Була б його розірвала,

Була б його розірвала

Та й у грязь утоптал а

Червоними чобітками,

Золотими та підківками.

А в кривого танця

Та не виведем кінця!

Треба його та й виводити,

Лад йому та й знаходити.

Ой вулиця та й широкая,

Чого трава невисокая?

Бо парубки та й і стоптали

Великими та й ножищами,

Великими та й ножищами,

Подертими постолищами!

Ой вулиця та й вузенькая,

Чого трава зелененькая?

Бо дівоньки та й істоптали

Маленькими ноженьками,

Маленькими ноженьками,

Червоними та чобітками,

Червоними та чобітками,

Золотими та підківками.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Постолеща — (від постоле) взуття, яке виготовляли з коров'ячої або свинячої шкіри.

Додаток 9.

Пограй на дозвіллі!

Уяви, що машина часу перенесла тебе в минуле, за дві тисячі років від наших днів. Ти стоїш посеред поля. З-під землі пробивається молоденька травичка, яскраво світить сонечко. Поблизу — гурт хлопців і дівчат, які грають у „Просо“. Приєднуйся до них!

Дівчата й хлопці стають у два ряди одне проти одного. Слова пісні супроводжують відповідними рухами.

— А ми просо сіяли, сіяли,

Ой дід-ладо, сіяли, сіяли.

— А ми просо витопчем, витопчем,

Ой дід-ладо, витопчем, витопчем.

— Та як же ви витопчете, витопчете?

Ой дід-ладо, витопчете, витопчете?

— А ми коні випустим, випустим,

Ой дід-Ладо, випустим, випустим.

— А ми коні викупим, викупим.

Ой дід-ладо, викупим, викупим.

— А за що вам викуплять, викуплять?

Ой дід-ладо, викуплять, викуплять?

— А ми дамо сто срібних, сто срібних,

Ой дід-ладо, сто срібних, сто срібних.

— Не візьмемо й тисячі, й тисячі.

Ой дід-ладо, тисячі, тисячі.

— А ми дамо дівчину, дівчину.

Ой дід-ладо, дівчину, дівчину.

— А дівчину возьмемо, возьмемо,

Ой дід-ладо, возьмемо, возьмемо.

Один учасник перебігає з першого ряду в другий, гра повторюється, аж, поки всі не перейдуть у другий ряд.