Конспект уроку "Леонід Глібов. Аналіз байки «Щука»".

Конспект уроку з української літератури 6 клас

Тема. Леонід Глібов. Визначний український байкар, поет. Аналіз байки «Щука».

Мета:
-    навчальна: ознайомити учнів з життям і творчістю відомого українського поета і байкаря Л. Глібова, учити виразно і вдумливо читати байки, інсценізувати, визначати основну думку; формувати вміння коментувати зміст, побудову твору.
-    розвивальна: розвивати кмітливість, розумові здібності, творчу уяву, зв’язне мовлення, цікавість до літератури;
-    виховна: виховувати доброзичливість, позитивний настрій, оптимістичне ставлення до життя, почуття гумору.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь і навичок з використанням ІКТ

Методи і прийоми: розповідь, бесіда, читання, робота з підручником, інсценізація байок, рольова гра «Прес-конференція», компаративний аналіз, розгадування кроссенсу

Обладнання: портрет Л.Глібова, ілюстрації до творів (автоколаж), мультимедійна презентація А. Солов’яненко «Стоїть гора високая», кроссенс  «Життя і творчість Л. Глібова»

Хід уроку

І.  Організація класу. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку («Кольоровий настрій»).

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з відомим українським поетом і байкарем Леонідом Глібовим.

 ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

           Бесіда

1. Що вам відомо про Леоніда Глібова?
2. Що таке байка?
3. Які байки ви читали?

ІV.  Повідомлення теми, мети, задач навчального матеріалу.

Слово вчителя

На уроці ви детальніше дізнаєтеся про життя видатного співвітчизника.

Удосконалите навички виразно і вдумливо читати байки, аналізувати, визначати  художні засоби.

 Ще й досі на  Чернігівщині розказують, як один чоловік, проїжджаючи повз старовинний Седнєв, милувався широкою долиною, по якій пливе вдалеч тиха річечка Снов. Зійшов він на зелену гору і довго- довго дивився на замріяні луки, на верби, що схилилися в смутку над водою. По цій землі ходив Тарас Шевченко, тут складав вірші, малював. А тепер…Як швидко минає молодість. І з уст чоловіка полилися слова

Звучить відеозапис «Стоїть  гора високая…»

(у виконанні А. Солов’яненка)

(https://www.youtube.com/watch?v=Fcg9f4EdYJ0)

Тужливі, схвильовані рядки вірша «Журба», покладені згодом на музику Миколою Лисенком, принесли авторові широке визнання.

Сьогодні до на нас  урок  завітав письменник Леонід Глібов.

Рольова гра «Прес - конференція»

Запитання:

• Де і коли ви народились? (Леонід Іванович Глібов народився 4 березня 1827 р. в с. Веселий Поділ на Полтавщині.)
• Ким були Ваші батьки? (Батько був управителем маєтків поміщиків Родзянків у с. Веселий Поділ, а згодом — у с. Горби. Мати, культурна та освічена жінка, розповідала  про батька і сина Гоголів, з якими була знайома.)
• Хто був вашою першою вчителькою. (Вчителькою була мати Орина Гаврилівна) Як Вас називали в дитинстві? Чому? (Льолик, бо любив доглядати за квітами, за що прозвали «Льолик – квітчастий королик»)
• Чиї твори вам подобалося читати? (Т. Шевченка, Є.Гребінки, Езопа)
• Яку освіту ви здобули? (Закінчив Ніжинський ліцей вищих наук князя Безбородька, де вчилися свого часу М. Гоголь і Є Гребінка).
• Ким Ви працювали? Яким учителем ви були?(Після закінчення 1855 р. ліцею було призначено  вчителем  історії й  географії в Чорному Осколі на Поділлі)

Виступ літературного історика:

По – різному характеризували творчість письменника.

І. Франко «Глібов – творець правдивих перлин української літератури», «Глібов – найкращий український баснописець

С. Єфремов в «Історії українського письменства» писав: « Дідусь любив свою малечу аудиторію... Глібов знав душу дитячу, любив дітей, умів потрапити на їхні уподобання й був найкращим письменником для дітей у нашому письменстві».

М. Рильський у теплих словах висловив особисте ставлення до Дідуся Кенира:

«Малята вчать ті сонячні слова,

Що ніби чародійник з рукава,

Ти сипав їм – в доброті не схибив».

Виступ літературного дослідника

Перші твори Глібова були написані під враженням прочитаного ще улітку 1849 року Шевченкового «Кобзаря» та Гребінкових «Приказок», насичених фольклорними образами і символами, які налаштовували письменника на творчість. Потрібно відзначити і чітко виражену фольклорну основу творчості російського байкаря І. Крилова, адже сюжетна канва, образи, перипетії творів обох письменників мають багато спільного. Подібна дослідницька характеристика відповідає літературному поняттю «переспіви».

Учитель: Порівняймо твори.

Інсценізація байки Глібова «Вовк і кіт»

Читання байки І. Крилова «Вовк і кіт»

Учитель. Сюжет першої байки Л. Глібова «Вовк і Кіт» іде від байки Крилова «Волк й Кот». Але Глібов сповнює байку народним колоритом, поширює окремі сюжетні деталі, щоб показати наростання народного гніву до Вовків.

 Поширюючи окремі деталі криловського сюжету, Глібов складає в них конкретні політичні натяки на страх Вовків перед назріванням «видимої смерті». Тут відчувається іронічний тон оповідача, непримиренного до насильства.

Учитель: 10 листопада 1893 р. Глібова не стало. Чернігів урочисто поховав свого великого громадянина.  На пам’ятнику поетові, спорудженому на кошти громадськості, було викарбовано слова В. Самійленка, написані в день смерті Глібова.

…І от замовк твій голос, погас огонь ясний,

Що в темному світі окопі;

Але не вмре поет у пам’яті людській.

Згадаєм ми тебе в недоленьці лихій

І в кращий час нової долі.

2020 року виповнилося 193 роки з дня народження українського поета і байкаря.

Робота з твором (компаративний аналіз)
 

1. Виразне читання байки Леоніда Глібова «Щука»
2. Тема: зображення некомпетентного суду
3. Ідея: викриття несправедливого царського суду, який виправдовував багатих, жорстоких кривдників, хабарництво та кругову поруку чиновників.
4. Сюжет. У байці «Щука» розповідається про Щуку, яка влаштувала справжній розбір у ставку. Її звинувачують у страшних злочинах: Того заїла в смерть,

Другого обідрала. За це Щуку треба покарати. Тому суддям нічого не залишається, як винести справедливий вирок. В образах Ослів, Шкапи та Цапів, що виступали суддями, змальовано нерозумних, обмежених людей. Як не старались судді, а не змогли приховати  злочини Щуки і «Щуку на вербі повісити веліли». Але тут слово взяв стряпчий, в образі якого виступає Лисичка. Вона запропонувала вражу Щуку втопити в річці. Таку «страшну» для Щуки кару присудила Лисичка тому, що та частенько ділилась з нею награбованим. Судді з радістю підтримали цю пропозицію, бо таким чином легко вийшли зі скрутного становища. Отже, цією байкою Леонід Глібов викриває несправедливий суд, засуджує нікчемних чиновників та суддів, викриває хабарництво, кругову поруку чиновників.

5. Бесіда за змістом твору

• Чи сподобалась вам байка Леоніда Глібова «Щука»?
• Які почуття виникли у вас після прочитання твору?
• Хто є головними героями байки?
• Який крилатий вислів ви помітили в байці Леоніда Глібова «Щука»?
• Чиє другорядні герої? Якщо є, то які?
• Як Лисичка ввела в оману суддів?
• За що судили Щуку?
• Як саме Лисиця віддячила Щуці?
• Які людські риси засуджує автор?
• Що комічного та смішного ви побачили в байці ?

6. Читання байки «Щука» І. Крилова
7. Порівняльна характеристика байки «Щука» Л. Глібова та І. Крилова

      (Л. Глібов створює типові характери, розкриває соціальні явища, показує беззахисність, безправ'я і поневіряння народу. Байка «Щука» є сатирою на кріпосницький суд, що був об'єктом висміювання.  Використовуючи сюжет однойменної байки Крилова, український байкар дає виразну портретну характеристику Щуки, Лисиці, типових суддів. У Крилова стислий початок, Глібов поширює характеристику Щуки. Тут чути голос оповідача, який передає народні скарги на вчинки Щуки: « На Щуку хтось бумагу в суд подав, Що буцімто вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала...»  Наголошення на злочинах Щуки засобом анафори, внесення розмовної лексики сприяє розкриттю хижацтва та кругової поруки.  Український байкар вживає оригінальні епітети, доповнює сюжетні деталі криловської байки іронічними висновками. Так, окрема деталь байки переростає в розгорнуту образну картину. Наприклад, вираз «две Клячи старые» доповнюється оціночним епітетом -із своєрідним-іронічним відтінком: «Одна нікчемна Шкапа». До цього Глібов вносить цілком оригінальні іронічні рядки: « Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий». В такому ж викривально-сатиричному плані Глібов збагачує криловський сюжет деталями, що характеризують «стряпчого» Лисицю та її взаємини з Щукою. І тут гумор набирає іронічного характеру:

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких... Чи справді так було, чи, може, хто збрехав

(Хто ворогів не мав!)

 Про взаємини Щуки з Лисицею у байці Крилова сказано двома-рядками:

Й слух между народом шел,

Что Щука Лисиньке снабжала рыбный стол.

 Використання українським байкарем народного гумору, дотепне іронізування не тільки поширюють межі традиційного сюжету, а й надають байці виразнішої оповідної форми. Це говорить про творче осмислення Глібовим традиційного сюжету.

 Тематична близькість байок Глібова і Крилова свідчить про характерний для байкарів творчий процес використання мандрівних сюжетів. Таким оригінальним був Крилов у використанні сюжетів Езопа і Лафонтена. Таким оригінальним байкарем виступав і Глібов у використанні сюжетів Крилова та інших байкарів. Тільки нерозуміння природи байкарської творчості та історичного розвитку і трансформації сюжетів байок можуть призводити до кривотлумачень творчих взаємин байкарів. Велика повага до творця російської національної байки Крилова не виключає такої ж поваги до творця української національної байки Глібова).

V. Закріплення вивченого матеріалу

                Розгадування кроссенсу

«Життя і творчість Л.Глібова»

VІ. Підбиття підсумків уроку

    Учитель. Байки Л. Глібова вчать нас добра, справедливості, бути чесними, не лукавити перед іншими, розбиратися в людях, ніколи не бути нікчемним чиновником, суддею, а бути справжньою людиною.

    Мій настрій (кольоровий настрій)