Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського
Авторська розробка
на тему «Компетентнісно зорієнтовані задачі та створення до них допоміжних моделей різними способами»
Виконала:
Яременко Марина Анатоліївна,
вчитель початкових класів
філії «Іскрівська загальноосвітня
школа І-ІІ ступенів» опорного
навчального закладу «Скороходівська
загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів Скороходівської селищної ради Чутівського району Полтавської області"
Полтава
2019
ВСТУП
Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання їх потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої — підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності людини, яка включає сукупність ключових компетенцій і є інтегрованою характеристикою особистості [3,с.23].
Мета авторської розробки:
- розроблення компетентнісно зорієнтованих завдань для формування ключових та предметних компетентностей
-впровадження компетентнісного підходу до навчання молодших школярів.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких завдань:
- інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;
- оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та у практичній діяльності;
- формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнання дійсності;
- виховання учнів у процесі навчання математики;
- формування позитивного ставлення та інтересу до математики.
Основним завданням компетентнісного підходу є не лише оволодіння предметними знаннями, але й вміння ефективно застосовувати їх на практиці як інструмент розв’язання різноманітних життєвих завдань.
Покажемо, як увести компетентнісно зорієнтовані задачі в систему уроку на прикладі теми, що вивчається у 1-му класі, – «Вимірювання довжин відрізків» [4,с.87-91].
Чи можемо напевно сказати, яка стрічка довша? Що допоможе нам це перевірити?
Виміряйте довжини предметів за допомогою моделі сантиметра.
Засвоєння способу дії шляхом демонстрування вчителем зразка.
Дослідіть лінійку. За допомогою моделі сантиметра визначте, який завдовжки відрізок між сусідніми довгими поділками.
Розгляньте, як вимірювати довжину відрізка. Виміряйте довжину якогось предмета з пеналу.
Розгляньте, як учень приклав лінійку до відрізка. У чому його помилка?
Перевірте, чи правильно визначено довжини відрізків.
5. Використання способу дії у новій ситуації.
Мишка зібралась у подорож . Виміряйте обидва можливі шляхи. Якою доріжкою порадите мишці рухатися, щоб вона менше втомилась?
Звертаємо увагу, що завдання дібрані до кожного етапу відповідно до рівня засвоєння — від розпізнавання до обґрунтування. Завершальна задача уроку — компетентнісно зорієнтована. Її структура, як і будь-яких інших задач, містить текст умови з достатньою інформацією та формулювання вимоги. Особливість полягає у тому, що від учня вимагається не лише відтворити знання чи застосувати засвоєний спосіб дії, а й певним чином організувати свою діяльність для пошуку розв’язку.
6. Задача. Використовуючи малюнок, можна скласти різні задачі.
Як бачимо, представлені задачі містять матеріал із різних змістових ліній програми; у них описується знайома дітям життєва ситуація; потребують під час виконання аналізу умови й пошуку деяких необхідних для розв’язування даних; спонукають до самостійного прийняття практично виваженого рішення. Такі характеристики дають підставу вважати, що уведення у процес навчання математики компетентнісно зорієнтованих задач сприятиме досягненню освітньої мети та відповідних їй завдань, визначених Державним стандартом, а саме формувати в учнів:
розуміння ролі математики у пізнанні дійсності;
готовність до розпізнавання проблем, які можна розв’язати математичними методами;
здатність обґрунтовувати свої дії, застосовувати знання і вміння у новій ситуації.
ВИСНОВОК
Отже, компетентнісно зорієнтовані задачі відповідають найвищому рівню засвоєння навчального матеріалу — застосування навчального досвіду в змінених умовах. У зв’язку з цим їх доцільно використовувати на завершальному етапі вивчення теми (в межах одного уроку чи кількох взаємопов’язаних уроків) або на етапі контролю навчальних досягнень учнів. Таким чином, компетентнісно зорієнтовані задачі можуть виконувати відповідно формувальну, узагальнювальну або контролювальну функції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Математика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4 класи) / Онопрієнко О. В., Скворцова С. О., Листопад Н. П. // Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – С. 138–170
2.Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н.М. Бібік. – Київ: Літера ЛТД, 2018.- 160 с.
3. Онопрієнко О. Предметна математична компетентність як дидактична категорія / О. Онопрієнко // Початкова школа. – 2010. – № 11. – С.46–50.
4. Онопрієнко О. Компетентнісно зорієнтовані задачі як засіб формування математичної компетентності учнів / О. Онопрієнко //. Початкова школа. – 2013. – № 3. – С. 23–26
5. Скворцова С. О. Математика. 1 клас: підручн. у 2-х частинах // С. О. Скворцова, О. В. Онопрієнко. – Ч. 2. – Х.: «Ранок», 2012. – 144 с.
1