1
Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Кафедра початкових класів
Авторська розробка
на тему: «Розробити фрагменти уроків з використанням стратегій
«Сітка Елвермана», «Кубування», «Спрямоване читання»
Виконала:
Основа Олена Олександрівна
вчитель початкової школи
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів№3 Вільнянської
районної ради Запорізької області
група № 31
Запоріжжя
2019
Вступ
Технологія розвитку критичного мислення являє собою систему стратегій, які поєднують прийоми навчальної роботи з видами навчальної діяльності незалежно від конкретного предметного змісту.
Метою авторської розробки є описати стратегіі критичного мислення «Сітка Елвермана», «Кубування», «Спрямоване читання» та встановити пріоритети їхнього використання для учителя та учнів.
Основна частина
Стратегія «Сітка Елвермана» спрямована на організацію дискусії в класі й формування в учнів чіткої позиції щодо обговорюваних проблем на рівні дібраних ними аргументів. Учитель формує проблему, над якою працює клас. Для організації роботи учням доречно користуватися таблицею. Наприклад, опрацьовуючи твір сучасної письменниці Т. Стус (Щербаченко) «Смугастик» у 2 класі можна запропонувати таке проблемне запитання «Чи правильно міркував смугастик?»
У двох стовпчиках «Так» і «Ні» фіксують аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему. Кожний учень робить свій висновок щодо поставленої учителем проблеми.
Так |
Проблема |
Ні |
Не було крилець, значить він не джміль і не оса. Не було копитець, значить –не зебра. Не було 8 лапок- не павучок. Муркотів- ставав кошеням. |
Чи правильно міркував смугастик? |
Прокидалося вранці – отже воно сонечко. Забруднювалося- свинка. Чистеньке і охайне –квіточка. Сердито супилося-вовчик.
|
Стратегія має на меті допомогти вчителеві організувати у класі дискусію, а учневі — з'ясувати питання, що винесено на розсуд. Застосовується під час аналізу художніх творів, зокрема під час аналізу художнього тексту.
Учні мають аркуші з клейкою основою, на яких записані їхні імена та прізвища. Діти виходять до дошки та наклеюють їх відповідно до власних переконань. Далі вчителеві можна об'єднати учнів класу у групи (три) й організувати диспут із цього запитання.
Головним є те, що учні можуть вільно висловити та відстояти свою думку, спираючись на певні факти; можуть під час диспуту змінити думку й перейти в іншу групу, не боячись бути висміяними чи засудженими.
Методика цікава ще й тим, що її можна використати як на початку вивчення теми, так і під час підбиття підсумків, а потім порівняти та проаналізувати, як змінилася загальна думка класу. Цей вид роботи допомагає учням знайти аргументи і «за», і «проти», що сприяє глибшому розумінню питання, вихованню толерантності, терпимості до переконань інших учнів, що не відповідають особистим.
Кубування є методом навчання, що полегшує розглядання різних сторін теми. Це навчальна методика, яка пропонує учням відповісти на 6 запитань різних типів, що стосуються теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожній грані вказівками щодо напряму мислення або письма.
Наприклад, на уроці української мови у2 класі під час вивчення нового словникового слова «портфель» можливі такі вказівки на гранях куба:
1. Опиши це (колір, форма, розміри).
2. Порівняй це (на що це схоже? від чого це відрізняється?).
3. Добери асоціації (про що змушує думати? що спадає на думку?).
4. Проаналізуй це (скажіть, яким чином це зроблено? ви це знаєте? ви можете це вигадати?).
5. Як його використати (знайти застосування; яким чином це можна застосувати?).
6. Запропонувати аргументи «за» або «проти» цього (що в ньому доброго чи поганого? Займіть певну позицію, використайте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих).
Кубування — це приклад ігрової методики, а також один із методів навчання, що полегшує всебічне розглядання теми. Учні можуть виконувати кубування в парі, потім об'єднатися в групи. Слід провести через кубик слово. Це може бути літературний термін, визначення або якась інша назва. Дуже важливо застосовувати кубування до того, що вже добре відомо учням. Його можна використовувати на стадії актуалізації чи рефлексії.
Метод «Спрямоване читання» дає змогу спрямовувати учнів при самостійному читанні (мовчки) за допомогою запитань. Читаючи твір по кілька абзаців, учні шукають відповіді на поставлені запитання. Читають із зупинками, обговорюючи прочитане. Ці запитання можна залишити для перевірки домашнього завдання на наступний урок.
Наприклад вивчаючи тему «Дружні стосунки» у 3 класі на уроці я у світі у підручнику пропонується притча Леонарда Да Вінчі.
Запитання до першої частини
Що побачило пташеня?
Що воно запитало у мами?
Яку відповідь дала мама?
Запитання до другої частини
Чому закричало орленя?
Що треба було запам’ятати малому?
Яким має бути той, ,хто хоче знайти вірних друзів?
Висновок
Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учнів, з уроку в урок, з року в рік. І запровадження даних та інших стратегій критичного мислення через відповідну організацію педагогічного процесу з будь-якого навчального предмета початкової школи є необхідним у Новій Українській Школі.
Список використаних джерел та посилань
https://v-eshki.jimdo.com/методическая-работа/