Нікопольський медичний коледж
стаття
Тема:
«Прегравідарна підготовка жінок з низьким оваріальним резервом»
виконала викладач Курта Т.А.
2021р
Пропоную ознайомитися із результатами науково- дослідницької роботи гуртка акушерства і гінекології.
Причини зниження народжуваності і статистичні дані.
Демографічні дослідження в XX - XXI вв. показали дві тенденції: жінки не хочуть народжувати багато дітей і відкладають народження дитини на пізніший вік. Зниження народжуваності і відстрочене дітородіння пов'язані з пізнім репродуктивним періодом в силу соціальних чи інших причин, а також у жінок активного репродуктивного віку з передчасною недостатністю яєчників і складає від 30% до 43%.
З біологічної точки зору ці явища призводять до того, що жінка стає готовою до материнства у віці, коли природна фертильність понижена, і виявляється, що вагітність не настає одразу, або потребує використання сучасних репродуктивних технологій. Тому проблема безпліддя є першим негативним ефектом відстроченого дітородіння. У популяціях з "натуральною фертильністю", в яких народжуваність не контролюється, здатність до дітородіння починає зменшуватися з 25 років, а з 35 років наближається до критичних значень.
Поступова, або різка втрата оваріального резерву і погіршення якості яйцеклітин визначають високу частоту неефективності ЕКЗ (екстракорпорального запліднення). Окрім низького оваріального резерву, у жінок старшого репродуктивного віку часто відзначається поєднана патологія маткових труб і яєчників у зв'язку з перенесеними запальними процесами, а також гіперпластичними процесами у органах репродуктивної системи, що впливають на чутливість яєчників до гонадотропінів і дозрівання ендометрія.
Труднощі настання і виношування вагітності у жінок з безпліддям і пониженим оваріальним резервом стійко зростають останні три десятиліття.
Вік жінок корелює із станом оваріального резерву: він в нормі у 76% жінок до 34 років і всього у 30% жінок у віці 34-38 років, а у жінок старше 38 років він понижений, різко понижений, або повністю відсутній.
За даними H. Leridon, частота безпліддя у віці 25 років складає 1%, 35 років - 5%, 40 років - 17%, 45 років - 55%. Жінки у віці 30 років, які планують вагітність в природніх умовах, потенційно мають 75% шансів на успіх впродовж року, в 35 років - 66%, в 45 років - до 44%. Істинна частота живонародження значно нижча. Наприклад, в 35 років на долю спонтанних абортів у жінок з безпліддям припадає близько 20%.
Новітні підходи щодо боротьби з безпліддям базуються на засадах доказової медицини і попередня прегравідарна* підготовка та грамотне ведення ранніх термінів гестації* є запобіжниками перинатальних* втрат і патологічного перебігу вагітності. Серед великої кількості різноманітних причин репродуктивних втрат можна виділити чинники з боку здоров’я потенційних матері і батька та фактори, які важко, або неможливо скоригувати, наприклад, екологічний тиск на здоров'я жінки, застресованість. То ж, подружня пара повинна усвідомлювати та розділяти відповідальність за підготовчий процес і переглянути свій спосіб життя. Головними складовими успішного зачаття дитини є хороше фізичне здоров'я, правильне харчування, відмова від шкідливих звичок.
Роль харчування у підготовці жінок до материнства.
Оцінку ролі харчування вагітних та жінок, які планують вагітність, провела Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Бойко Г.Б. Повноцінне потрапляння харчових інгредієнтів в організм жінки в період преконцепції* — основний фактор, який визначає стан її здоров’я та формує оптимальну програму розвитку плода. Саме дефіцит мікронутрієнтів є однією з причин дефектів розвитку плода, оскільки він отримує їх лише від матері.
Причини дефіциту мікронутрієнтів* у період вагітності нині добре вивчені. Основні з них — нераціональне, незбалансоване харчування вагітної та їх низький вміст у продуктах, а також дисбаланс між надходженням нутрієнтів і реальна енергоспоживаємість. Згідно із сучасними науковими даними, проблемність неповноцінного харчування на сьогодні можна виразити у таких статистичних даних: гіпоелементоз та гіповітаміноз відзначають у 20–60% вагітних. Найнижчим виявився дефіцит вітаміну Е (3,6%), найвищим — дефіцит вітамінів С, В2 та фолієвої кислоти (59,5–61,0%) (Спиричев В.М. і соавт., 2005). Найбільш значимий дефіцит мікроелементів зафіксований по фтору, міді, селену, цинку; надлишок – по фосфору, натрію, калію, залізу, магнію.
Фолатна недостатність у період вагітності.
Роль фолатів для нормального розвитку плода є абсолютно доведеною. Вони беруть участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, есенціальних фосфоліпідів, нейротрансмітерів (серотонін, мелатонін, дофамін). Встановлена важлива роль фолатів у формуванні тканин плаценти та кровоносних судин матково-плацентарної системи. Тому майбутня мама повинна вживати фолієву кислоту (400 мг/добу), а якщо шукати природні джерела цього вітаміну в їжі, то вам потрібно їсти десять тарілок брокколі, випивати шість літрів молока. Цей препарат дуже важливий, адже його вживання запобігає вродженим аномаліям плоду, особливо його нервової трубки.
Вітамін D – це також потрібний компонент. Нестача цього вітаміну призводить до проблем з вагітністю, виношуванням. Тому слід звертати увагу на усі ці важливі аспекти ще тоді, коли пара тільки планує завагітніти, аби мінімалізувати вроджені вади розвитку дитини та забезпечити здорове виношування потомства".
Також не треба забувати про вживання йоду (150-200 мкг/добу). Ми живемо в ендемічній зоні, а нестача йоду призводить до захворювань щитоподібної залози, репродуктивних органів, безпліддя.
Медикаментозна підготовка.
Із медикаментозних методів, що покращують результати програм ЕКЗ і живонародження у пацієнток пізнього репродуктивного віку, йде активний пошук засобів підвищення у них якості ооцитів і ендометрія, серед яких заслуговує на увагу екстракт плацентарної тканини. З 1956р. в медичних цілях широко застосовується японський препарат Мэлсмон - гідролізат плаценти, що отримується з термінальних ворсин хоріону, до складу якого входять 16 незамінних амінокислот, монополісахариди, поліненасичені жирні кислоти і сигнальні пептиди.
У жінок з передчасною недостатністю яєчників відмічений позитивний вплив екстракту плаценти людини на функціональну активність яєчників з підвищенням рівня антимюллерова гормону (АМГ) і ендометрія зі збільшенням товщини М-ехо, що вказує на реалізацію антиоксидантної і протизапальної дії препарату. Є позитивний досвід синергетичного використання препарату Мэлсмон у жінок з дефіцитом естрогену в комбінації з класичними препаратами замісної гормональної терапії.
Програма прегравідарної підготовки препаратом Мэлсмон передбачає вводити його по 4 мл (100 мг) підшкірно в живіт двічі в тиждень впродовж шести тижнів разом з базовими компонентами (естроген, гестагени, фолати, вітамін D3, омега- 3). Після закінчення терапії у всіх жінок покращується загальний стан, зменшується вираженість слабкості і апатії, підвищується працездатність.
Таким чином, клінічна оцінка лікування препаратом Мэлсмон показала досить широкий діапазон впливу на репродуктивну систему і загальний стан жіночого організму. Констатовані позитивні результати при викристанні його у жінок з первинним і вторинним безпліддям, звичним невиношуванням вагітності, а також у жінок перименопаузального переходу, які мали гінекологічну патологію і соматичні захворювання.
Висновки.
При проведенні прегравідарної підготовки безплідних жінок сучасна медицина керується розробленими нормативами, але завжди має персоналізований підхід. Частота зачаття з реалізацією в прогресуючу вагітність залежить у них від рівня оваріального резерва. Різносторонній вплив на сімейну пару передбачає комплекс коригуючих заходів немедикаментозного і медикаментозного впливу.
Якісне харчування до, та в період вагітності має велике значення, адже воно не лише забезпечує енергетичні потреби організму матері, але й є субстратом для розвитку тканин плода, а також створює енергетичний резерв для лактації.
Використання препарату Мэлсмон в прегравідарній підготовці жінок з низьким оваріальним резервом дозволяє вважати, що він позитивно впливає на функціональний стан яєчників, ендометрія і організма в цілому, сприяючи підвищенню адаптаційних механізмів та активізуючи процеси саморегуляції, метаболізму в клітинах і регенерації тканин.
Використана професійна термінологія.
* Gravida, graviditas, graviditate -вагітність. Прегравідарна підготовка – підготовка до вагітності.
*Gestatio, от gestare – носити на собі, синонім слова вагітність, використовують, коли мова йде про кількість тижнів.
* Перинатальний період- починається з 22-го тижня вагітності і закінчується після 7 повних діб життя новонародженого.
* Англ. сonception — «запліднення яйцеклітини»- преконцепція -підготовка до вагітності.
*Мікронутрієнти – мікроелементи.
Список літератури.
1. Дисертаційне дослідження: кандидат медицинских наук Чинчаладзе, Александр Сергеевич, 2010р
2. Абрамченко B.B. «Беременность и роды высокого риска» — Клиническая перинаталогия. — МИА, 2004. — 424 с.
3. Інтернет-ресурси:
**https://umedp.ru/articles/vozmozhnosti_pregravidarnoy_podgotovki_zhenshchin_s_nizkim_ovarialnym_rezervom.html
**http://www.orionpharma.ru/products/non-prescription-drugs/fertina/inositol/
Прегравидарная подготовка пациенток с оперированными яичниками
в программах вспомогательных репродуктивных технологий