Ця розробка є моїм авторським проектом, в якому розкривається питання продуктивного навчання на уроках хімії. Вона складається із вступу, двох розділів та висновків. Перший розділ розкриває питання продуктивного навчання як засобу формування компетентності учнів. В другому розділі йде мова про активізацію пізнавальної діяльності учнів як один із аспектів проблемного навчання.
1
АВТОРСЬКИЙ ПРОЕКТ
“Продуктивне навчання на уроках хімії”
Вступ
Людство зустріло нове тисячоліття, яке відзначається небаченим раніше бурхливим розвитком науки і техніки, величезними обсягами інформації, що зростають чи не щосекунди. Немає необхідності наголошувати на тому, що освіта в нових умовах повинна відповідати світовим стандартам і разом з тим, забезпечувати можливість людині реалізувати себе якомога повніше.
На сьогодні учні опинилися серед потужних потоків інформації, розібратися в якій неможливо без орієнтації на головне. Адже з 100% відомого найближчим часом нам знадобиться лише 10-15%. Освіта, повинна сприяти максимальній реалізації закладених у людині можливостей.
Особливістю сучасного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності. Його організація передбачає моделювання ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Таке навчання називають технологією успіху.
Пошук нових методів та підходів, які б відповідали потребам сучасності, допоміг мені зрозуміти, що необхідні діяльнісні, групові, ігрові, моделюючі, проблемно-пошукові, інформаційні, проектні, особистісноорієнтовані, продуктивні, рефлексивні та інші технології успішного навчання.
Що ж вимагається від мене як учителя? Яким повинен бути урок за змістом і за формою? На сьогодні не втратили актуальності положення про глибину знань, про формування наукового світогляду. Не втратили, а, навпаки, наповнилися новим змістом рекомендації щодо пробудження в учнів зацікавленості предметом і формування в них уміння грамотно застосовувати набуті знання в повсякденному житті. Тому важливо знайти контакт із учнями, звернутися до кожного школяра, враховуючи його вікові особливості. Не механічне формування знань, умінь і навичок, а розвиток глибокого інтересу до предмету – ось мета вчителя і уроку також.
Розділ 1. Продуктивне навчання як засіб формування компетентності учнів
1.1. Продуктивне навчання та його цілі
Випускники школи повинні відчути себе компетентними в будь-якій галузі, вміти творчо мислити, знайти своє місце в реальному житті.
Основне завдання сучасної школи, яка має на меті розвиток гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями, є створення інноваційного простору.
Одним із завдань на шляху виховання соціально активної, інтелектуальної, творчої особистості є створення сприятливих умов на уроці. Позитивні емоції, що виникають при цьому, мають велике значення. Так легше оволодіти увагою учнів, мотивувати навчальний процес. Взаємодія й бажання поділитися пізнанням – це життєво важливі компоненти робочої атмосфери. А відкриття, нова інформація, радість від досягнення потребують свого вираження. Творчість, співпраця, вміння знаходити спільне рішення – це схема взаємодії вчителя та учня в моїй роботі.
Замість нагромадження знань про готові факти, на деяких уроках доцільним є перейти до навчання на основі досвіду. Завдяки такому навчанню учні вчаться досягати значного результату як для самого себе, так і для оточуючого середовища.
Продуктивна освіта передбачає відновлення змісту навчання з орієнтаці-
єю на “ключові компетентності”, оволодіння якими дозволить учням виріши-
ти різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.
Компетентність походить від латинського слова competens (competentic),
що в перекладі означає “належний”, “здібний”. Компетентність – це певна сума знань у особи, які дозволяють їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. Компетентний – значить знаючий, обізнаний у певній галузі; що має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про щось.
Продуктивне навчання спрямоване на мету, яку визначає сам учень. Учитель допомагає уточнити значення діяльності, яке потім буде спрямовувати його до мети. Таким чином, він має можливість усвідомити самого себе, реалізувати свою індивідуальність.
Продуктивне навчання – це навчання, що забезпечує реальний зв’язок освіти з життям, відкриває перспективу молодим людям за допомогою своїх знань і вмінь знайти роботу, домогтися успіху в житті.
Сьогодні учень повинен повернутися зі школи з певним результатом. Щоб дійсно був результат, і був він ефективним, необхідна більша інтеграція теоретичного навчання в продуктивну діяльність. Щоб привернути увагу молодих людей, дати їм досвід, що відповідав би потребам нинішнього суспільства, школа має постійно адаптуватися до цих потреб та повинна максимально реалізовувати головні принципи продуктивної освіти.
Замість учителя як носія інформації, що транслює культуру, продуктивне навчання здійснює консультант, який використовує свої здібності для того, щоб ініціювати, розвивати, супроводжувати й оцінювати індивідуальні навчальні процеси та допомагати кожному учневі самостійно формувати особисті способи навчання. Замість вчителя, який контролює уніфікований навчальний процес у приміщенні класу, має бути ведучий (керівник групи), який забезпечує об’єднання теми, учня і групи.
1.2. Метод проектів як один із видів продуктивного навчання та засіб створення ситуації успіху
Традиційний підхід до освітніх проблем полягає в тому, щоб безупинно давати учневі якісь інструкції, настанови або вказівки.
Проектний метод припускає принципово інший підхід: “Подумай, уяви, поміркуй над тим, яким шляхом і завдяки використанню яких засобів це можна виконати”. Необхідні знання, відповіді на запитання, що виникають, учень здобуває власними силами – саме цьому я і навчаю насамперед. Цей метод допомагає школярам набути навичок і вмінь, без яких не обійтися в реальному житті, незалежно від обраної у майбутньому професії. Діти перетворюються на самостійних дослідників. Проект – це реалістичний задум про бажане майбутнє. Він зазвичай охоплює виконання чогось такого, що ніколи раніше не виконувалось. З його допомогою розвивається логічне мислення учнів, їх творчі здібності, навички стилістичного оформлення своєї думки тощо.
Цей метод орієнтований на самостійну роботу учнів – індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Він включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Він сприяє встановленню зв'язку між здобутими учнями знаннями та набутими уміннями і застосуванню їх на практиці. Виконання проекту вимагає від учня діяльності від щирого серця та постійної активної роботи.
Прикладом такого методу може бути урок на тему "Логічне пояснення структури періодичної системи".
Ідея проекту — довести логічність структури періодичної системи.
Мета проекту – розширити уявлення про періодичну систему та її структуру.
Завдання — пояснити необхідність створення системи та логічність існування такої структури.
Виконання цього проекту розраховано на дві академічні години. Під час першого уроку учні отримують завдання, обговорюють його, підшукують необхідні матеріали та створюють проект.
На другому уроці йде захист проектів, робляться висновки, виставляються оцінки.
Розділ 2. Активізація пізнавальної діяльності учнів як один із аспектів проблемного навчання
Суспільству необхідна активна особистість, яка самостійно і творчо мислить, має високу культуру розумової праці, володіє способами самопізнання, саморозвитку, тому виникає необхідність у дослідженні проблеми розвитку пізнавальної активності учнів. Розв’язати цю проблему можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде направлено на розвиток пізнавальної активності школярів, їх самостійності, творчих можливостей тощо. При її розгляді необхідно враховувати ті соціальні, психологічні і педагогічні вимоги, що виникають на шляху формування та розвитку особистості.
Пізнавальна активність особи започатковується під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів в процесі безпосередньої пізнавальної діяльності, вона характеризується відношенням школярів до процесу пізнання, що відображається на якості, характері і результатах пізнавальної діяльності у досягненні поставленої мети. Проблема формування пізнавальної активності безпосередньо пов`язана з рішенням питання підвищення якості навчального процесу в школі.
Пізнавальна діяльність – це єдність плотського сприйняття, теоретичного мислення і практичної діяльності. Вона здійснюється на кожному життєвому кроці, у всіх видах діяльності і соціальних взаємин (продуктивна і суспільно корисна праця, ціннісно-орієнтаційна і художньо-естетична діяльність, спілкування), а також шляхом виконання різних наочно-практичних дій в учбовому процесі (експериментування, конструювання, рішення дослідницьких завдань).
Відношення учнів до учення викладача зазвичай характеризується активністю. Активність визначає ступінь "зіткнення" учня з предметом його діяльності.
З активністю безпосередньо зв’язана ще одна важлива сторона мотивації навчання – це самостійність, яка пов'язана з визначенням об'єкту, засобів діяльності, її здійснення без допомоги дорослих і вчителів. Пізнавальна активність і самостійність невід’ємні один від одного: активніші школярі, як правило, і самостійніші; недостатня власна активність учня ставить його в залежність від інших і позбавляє самостійності.
Коли навчання активне, учень постійно перебуває в стані пошуку, він хоче отримати відповідь на запитання, потребує інформації, щоб розв’язати проблему, або розмірковує разом з іншими над способом виконання завдання. Так, наприклад, де є можливим, у своїй роботі я використовую кросворди, ребуси, вірші, загадки, різноманітні ігрові види роботи, як-то: “Ланцюжок”, “Вірю – не вірю”, “Переказ по колу”, “Питання – відповідь”, “Незакінчене речення” тощо.
Не зайвим у вирішенні цього питання є використання проблемного навчання, що допомагає учням самостійно засвоювати зміст уроку, навчає вчитися, виробляє вміння вирішувати завдання під час навчально-пізнавальної діяльності.
Також великим помічником у вирішенні поставлених завдань є використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема у своїй роботі я використовую такі навчальні засоби, як "Хімія, 8 клас", Квазар-мікро, 2004; "Химия, 8-11 класс. Школьный репетитор. Некрашевич. 2008", “Віртуальна хімічна лабораторія, 8 – 11 клас” та ін. Крім цього використовую відеофільми або їх уривки, що допомагає більш глибше розкрити тему уроку.
Вивчення хімії не можливе без експерименту, тому не можна також забувати про такий вид активної роботи учнів, як написання науково-дослідницьких робіт. Саме така робота дає можливість дитині самій попрацювати над обраною темою, провести експерименти, дізнатися багато нового і цікавого. Зокрема мої учні із задоволенням працювали над такими темами, як ““Хімія” в продовольчому кошику”, “Хітин та хітозан – біополімери майбутнього”, “Хімія минулого та майбутнього: молочна кислота та полілактиди”.
Такий підхід до організації навчально-пізнававльної діяльності школярів дозволяє отримати певні результати. Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу самопізнання і самовдосконалення.
Висновок
Отже, продуктивне навчання, як один із видів інноваційної педагогічної діяльності, дає змогу вчителю не тільки робити навчально-пізнавальний процес привабливішим, не тільки здобувати глибші знання, а, головне, виконувати високу освітню місію: навчити дітей вчитися із задоволенням.
Можна стверджувати, що нові технології самостійного навчання мають на увазі, перш за все підвищення активності учнів: істина здобута шляхом власних зусиль, має величезну пізнавальну цінність. Звідси можна зробити висновок, що успіх навчання зрештою визначається відношенням учнів до навчання, їх прагнення до пізнання, усвідомленим і самостійним придбанням знань, умінь і навиків, їх активністю.
В системі продуктивного навчання здійснюється якісне оцінювання індивідуального освітнього процесу, що фіксує особисте просування кожного учня відповідно до персональних завдань і якості продукту. Як учитель хімії, я роблю акцент при оцінці навчальної діяльності учнів на умінні використовувати хімічні знання, інформацію в різних видах діяльності. У зв’язку з цим актуальними є методи, що оцінюють уміння і здатність використовувати одержанні знання в реальній діяльності це: тестування, підготовка й аналіз повідомлень з інформаційних джерел, створення презентацій, написання рефератів, проектна діяльність, участь у олімпіадах, написання наукових робіт.
Під час продуктивного навчання, яке систематично здійснюється на уроках хімії, в учнів починає діяти установка поліпшити, досягти, взаємодіяти. Для учнів поняття діяльності є центральним у продуктивному навчанні. Завдяки залученню до реальних умов індивідуальної та колективної праці, учні стають активними в тій сфері діяльності, яку вони обрали самі. Разом із педагогом вони планують та реалізують індивідуальну освітню програму, осмислюють і узагальнюють свій досвід у різних аспектах. Учні здатні самостійно одержувати знання з окремих питань і тем. Це дає велику можливість особистості, яка навчається, відкрити себе, й реалізувати свою навчальну діяльність, яка здійснюється поетапно.