АВТОРСЬКИЙ ПРОЕКТ НА ТЕМУ: “Використання комп’ютерних технологій та нетрадиційних методів навчання на різних етапах уроку та під час різних видів робіт”

АВТОРСЬКИЙ ПРОЕКТ НА ТЕМУ:

“Використання комп’ютерних технологій та нетрадиційних методів навчання на різних етапах уроку та під час різних видів робіт”

Розділ 1. Оптимізація як принцип удосконалення навчально-

виховного процесу

 

Я працюю вчителем хімії у Великоолександрівській загальноосвітній школі І – III ступенів Бориспільського району Київської області вже 19 років і є прихильником застосування новітніх інформаційних технологій під час вив-чення хімії, оскільки вони дають змогу урізноманітнити навчально-виховний процес, допомагають вирішити проблему відсутності певних реактивів, унаочнити процес навчання, зменшити витрати часу і зусиль. Проте не слід забувати, що хімія – це не лише практика, а й теорія. Тому виникає необхідність враховувати цю специфіку при виборі технології навчання. Адже без вивчення різноманітних законів, правил, знаків елементів, властивостей різних класів речовин, формул складу сумішей та речовин не може обійтися жоден хімік.

Як влучно сказав Булонський: "Порожня голова не розмірковує". Тобто перед учителем хімії, як і інших точних наук, стоїть проблема оптимізації нав-чального процесу, що має гарантувати досягнення поставлених цілей.

Нам, учителям, добре відоме значення наукової організації праці, що від-криває широкі перспективи для підвищення ефективності будь-якої діяльності згідно мети за найбільш раціональними та економними шляхами. Саме одним із принципів такої організації праці, її скелетом та фундаментом є принцип опти-мізації діяльності.

Слово "оптимізація" є похідним від слова "оптимальний". Оптимальний – це найбільш доцільний за даних умов, найефективніший у даних умовах, а не найкращий взагалі, без урахування всіх умов.

Тому не слід забувати, що оптимізація навчання – це здатність учителя знайти такі методи, засоби, прийоми, форми роботи, за допомогою яких він зможе досягти певної мети своєї діяльності за рахунок найменших затрат часу та зусиль.

Оптимізація звільняє учителів від догм, сліпого наслідування шаблону, навчає їх творчо, по-науковому правильно думати, підвищує ефективність нав-чального процесу.

Виходячи із визначення слова "оптимізація", можна зробити висновок, що під час підготовки до чергового уроку потрібно детально продумати – де, на якому етапі уроку який засіб чи метод навчання необхідно використати, щоб урок пройшов на оптимально високому рівні. Від того, чи правильно вчитель вибрав засоби та методи навчання до конкретно взятого уроку, буде залежати вдале чи невдале вивчення всієї теми та навіть курсу.

Не останню роль у цьому відіграють комп'ютерні технології. Їх викорис-тання відкриває вчителям та учням доступ до нових нетрадиційних джерел ін-формації, містить якісно нові можливості для навчання та творчого розвитку. Навчання з комп'ютером має діалогічний характер, дає змогу поєднувати інди-відуальні та групові форми роботи, підтримує стан психологічного комфорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Форми і засоби оптимізації навчально-виховного процесу на уроках хімії

2.1. Використання програмових засобів на уроках хімії

Використання комп’ютерних засобів навчання на уроках хімії сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої самостійності. В цьому допомагає мені застосування різних програмних засобів. На сьогоднішній день існує велика кількість освітніх програм із хімії. Всі їх можна поділити на навчальні, контролюючі, додаткові та багатофункціональні. Однак найчастіше програмні засоби виконують кілька функцій.

Зупинюся на використанні двох навчальних засобів.

НПЗ "Хімія, 8 клас", Квазар-мікро, 2004

Даний програмний засіб містить багато дослідів, які супроводжуються коментарями; дослідів, за допомогою яких можна потренуватися перед вико-нанням практичної роботи; демонстрацій моделей атомів, а також реакцій за допомогою моделей атомів; є тести, задачі як із поясненням до розв'язку, так і для самостійного розв'язування.

Так, наприклад, під час проведення першого уроку в 7-ому класі "Хімія – природнича наука" використання навчального засобу дозволяє учням краще і наглядно засвоїти, що вивчає хімія. Як домашнє завдання, даю знайти в цьому ж засобі, який дослід став причиною виникнення теорії флогістону та хто і як довів її хибність. Це допомагає мені під час проведення наступного уроку, оскільки в учнів вже є відомості про деякі етапи розвитку хімічної науки та про те, наскільки правильними були припущення кожного етапу.

На наступному уроці НПЗ дає мені змогу показати на екрані, як правиль-но поводитись із різними приладами; як правильно нагрівати пробірку, закріп-лювати її у штативі; що буде, коли не дотримуватися правил безпеки. Учні й са-мі пробують виконати на комп’ютері процеси нагрівання та випаровування, що допоможе їм під час виконання практичної роботи.

У 7-ому класі при вивченні теми "Добування кисню в лабораторії, каталізатор" учні бачать добування кисню розкладанням калій перманганату, а також каталітичну реакцію розкладу гідроген пероксиду. А перед вивченням цієї теми учні отримують домашнє завдання – подивитися ролик про відкриття кисню Прістлі, а потім прокоментувати його в класі. Такий підхід дає змогу краще зрозуміти, як можна добути кисень в лабораторних умовах.

Під час уроку "Оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення та припи-нення горіння" демонстрація учням відмінності між горінням фосфору в кисні та на повітрі допомагає краще засвоїти умови виникнення та припинення процесу горіння.

Крім цього, учні виконують віртуальні практичні роботи для закріплення знань про хімічні властивості різних класів неорганічних сполук.

Під час вивчення швидкості реакцій демонстрація впливу природи речо-вин, їх агрегатного стану, ступеня подрібнення, концентрації речовин, темпера-тури та каталізатора дає змогу учням глибше зрозуміти поняття швидкості хімічних реакцій та те, від чого вона залежить.

Крім цього, НПЗ є незамінним при перевірці знань, оскільки містить тести та різноманітні задачі.

"Химия, 8-11 класс. Школьный репетитор. Некрашевич. 2008"

Програма включає в себе детальні пояснення розв'язку задач різної склад-ності, завдання для самопідготовки, а також для перевірки знань. Вона допома-гає на яскравих прикладах навчити учнів розв'язувати задачі. Отже "Школьный репетитор" є незамінним для розв'язування задач.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Комп’ютер у розв’язанні дидактичних завдань

У мене, як учителя, є можливість поєднання різноманітних традиційних технологій навчання з нетрадиційними. Це допомагає у розв'язанні дидактич-них завдань.

Використання комп'ютера для друкування текстів.

Тут комп'ютер є незамінним при розробці дидактичних матеріалів, мате-ріалів контрольних робіт. Діти використовують комп'ютер при роздруковуван-ні рефератів. Наприклад, картки допомагають застосувати метод диференціації навчання, оскільки кожен учень отримує завдання, яке йому під силу, а також поєднати індивідуальне та групове опитування.

Використання комп'ютера (навчальних програм) як носія додаткової та довідкової навчальної інформації.

Тут на перший план виступає Інтернет, де можна дістати будь-яку інфор-мацію, відшукати щось нове. А також велику роль відіграють СД-довідники та енциклопедії. Саме використання цих засобів допомогло мені при розробці уро-ків по темі: "Періодичний закон та періодична система хімічних елементів. Будова атома". Я знайшов процес створення періодичної системи, відшукав малюнки спроб створення періодичної системи Деберейнером, Ньюлендсом та Мейєром. Діти відшукали біографію Менделєєва під час виконання домашньо-го завдання. Це зробило уроки цікавішими та змістовнішими.

Комп'ютер можна використовувати на уроках хімії як засіб наочності.

Більшість хімічних понять та процесів є уявними та складними для сприйняття. Тому найкраще використати демонстрацію їх моделей, анімацій-них ілюстрацій за допомогою мультимедійного комп'ютера. Це дає учневі ін-струмент дослідження реальних явищ чи об'єктів і підвищує наочність процесу, інтенсифікує його, наближує об'єкт пізнання до дитини, доповнює інформацію про цей об'єкт.

У цьому мені допомагає описаний вже НПЗ "Хімія, 8 клас".

При вивченні теми 8-ого класу "Оксиди" є можливість продемонструвати різні оксиди у якості наочності, що дає змогу учням зрозуміти, що собою явля-ють оксиди як речовини.

При вивченні в 9-ому класі теми "Класифікація хімічних реакцій. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну" демонстрація на екран віртуальних реакції із реагентами та продуктами реакцій дає можливість краще зрозуміти різницю між типами хімічних реакцій.

На уроці "Тепловий ефект реакцій. Екзотермічні та ендотермічні реакції" показ умов виникнення реакцій горіння магнію та розкладу малахіту допомагає пояснити ендотермічні та екзотермічні реакції і пояснити, як внутрішня енергія речовин впливає на тепловий ефект реакції.

На уроці "Оборотні та необоротні реакції" показ моменту настання хіміч-ної рівноваги при добуванні амоніаку у вигляді діаграми, а також впливу кон-центрації, температури та тиску на стан рівноваги допомагає учням краще розі-братися із оборотністю хімічних процесів та умовами їх проходження до кінця.

Комп'ютер може виконувати навчальну та контролюючу функції.

Знову ж таки тут у пригоді стають навчальні програми. Орієнтуючи учнів на самостійну роботу, вони активують процес пізнавальної діяльності, підвищу-ють мотивацію навчання за рахунок можливості самоконтролю, що готує учнів також до нового виду оцінювання навчальних досягнень.

У цій роботі мені допомагають згадані навчальні засоби, які містять бага-то задач та тестів як для самоперевірки, так і для контролю знань учнів учите-лем. Так, при вивченні теми "Речовина, матеріал, тіло" я користуюся тестами, що є в НПЗ, це допомагає мені вияснити, чи розуміють учні різницю між цими поняттями, як вони орієнтуються у отриманих знаннях та можуть їх використо-вувати. Під час вивчення теми "Моль. Число Авогадро" використання навчаль-ної програми дає можливість мені перевірити, чи можуть учні розв'язувати за-дачі з теми.

Використання комп’ютерної техніки і телекомунікаційних систем для дослідницької діяльності в позаурочний час із використанням можли-востей Інтернету.

Цей напрямок може складатися із імітації експерименту, дослідницької роботи в комп'ютерній лабораторії, обчислювальних експериментів, телекому-нікаційних навчальних проектів. При цьому з'являється можливість проведення експериментів із візуалізацією результатів на екрані, перевірки та обґрунтуван-ня або спростування учнями певних гіпотез.

У своїй роботі я впроваджую такий вид роботи для створення web-сторі-нок, публікацій та презентацій. Разом із учнями створені проекти "Цікава хі-мія", "Періодична система: етапи створення".

У проект "Цікава хімія" включено ряд дослідів, ігор, загадок, казок, кросвордів. Є рубрика "Варто знати...". Мета цього проекту – довести, що хімія – цікава та захоплююча наука і знання з неї зайвими не будуть.

Проект "Періодична система: етапи створення" включає в себе цікаві фак-ти із життя Д.І.Менделєєва та процес створення самої Системи хімічних еле-ментів. Є також цікаві досліди з відкриття деяких хімічних елементів. Метою цього проекту було прослідкувати крок за кроком етапи створення періодичної системи та знайти цікаві відомості про відкриття хімічних елементів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Використання комп’ютерних технологій та нетрадиційних методів навчання на різних етапах уроку та під час різних видів робіт

3.1. Комп’ютерні технології та нетрадиційні методи навчання на різних етапах уроку

Зважаючи на велику роль новітніх технологій, комп'ютер можна вико-ристовувати на різних етапах уроку, поєднуючи їх із іншими різноманітними методами навчання, що значно підвищує його ефективність.

Етап перевірки знань та актуалізації чуттєвого досвіду учнів.

Так, наприклад, у темі "Історичні відомості про спроби класифікації хі-мічних елементів" показ різних слайдів із зображенням символів хімічних елементів та класифікацією хімічних елементів, які вже відомі учням, а також запитання з цього приводу дають змогу з'ясувати, хто запропонував символи показаних елементів і їх класифікацію, і включити школярів у роботу по вивченню нової теми.

(1. Де було створено такі символи хімічних елементів?

2. Кому належить дана класифікація хімічних елементів?

)

Під час уроку "Періодична система хімічних елементів" заняття починаю із загадки, що допомагає учням включитися в роботу

(Спробуйте відгадати загадку

Про нього кожен учень чув,

В сім'ї сімнадцятим він був.

В Одесі учителював,

Палату мір очолював,

Змінив рівняння Клапейрона.

Відома в хімії персона.                    (Д. І. Менделєєв) )

Під час уроку “Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи” спочатку застосовую гру “Ланцюжок”, щоб перевірити домашнє завдання

(* “Ланцюжок”.

Продовжіть речення:

1. Атом складається із …
2. Будову атома відкрив …, таким чином …
3. Формулювання періодичного закону Д.І.Менделєєвим звучить так …
4. Хімічний елемент – це …
5. Нуклонне число – це …
6. Протонне число – це …).

На уроці "Радіус атома. Взаємозв'язок між розміщенням атома в пері-одичній системі та властивостями елементів" виконання самостійної роботи учнями мобілізує їх знання

(І. 1. Що таке електронна орбіталь?

    2. Що таке енергетичний рівень?

    3. Яка максимальна кількість електронів може бути на s- та на d-, орбіталях?

   4. Як визначити кількість енергетичних рівнів?

   5. Маючи електронні формули, визначіть, які з елементів містяться в: а) головній підгрупі ІІ групи

1s²2s²2p⁶3s¹; 1s²2s²; 1s²2s²2p⁶3s²3p⁶4s¹; 1s²2s²2p⁶3s²; 1s²2s²2p⁶3s²3p¹; 1s²2s²2p²; 1s²2s²2p¹.

ІІ. 1. Що таке електронна хмаринка?

    2. Що таке енергетичний підрівень?

    3. Яка максимальна кількість електронів може бути на p- та на f-орбіталях?

   4. Які електрони називають валентними?

   5. Маючи електронні формули, визначіть, які з елементів містяться в головній підгрупі ІІІ групи.

1s²2s²2p⁶3s¹; 1s²2s²; 1s²2s²2p⁶3s²3p⁶4s¹; 1s²2s²2p⁶3s²; 1s²2s²2p⁶3s²3p¹; 1s²2s²2p²; 1s²2s²2p¹).

Під час вивчення теми “Характеристика елементів за їх місцем у періо-дичній системі та будовою атома” застосовую гру “Вірю – не вірю”, що допо-магає у ігровій формі побачити рівень знань учнів

(Давайте зараз із вами пограємось у гру “Вірю – не вірю”. Я буду говорити якесь твердження, а ви будете говорити, чи воно правильне, чи ні. Якщо не правильне,  то виправте:

1.За порядковим номером елемента можна визначити його валентність.

2. Щоб визначити кількість нейтронів в атомі, треба від атомної маси елемента відняти кількість протонів.

3. За номером групи можна визначити валентність елемента.

4. За номером періода можна визначити кількість протонів та електронів в атомі.

5. Металічні властивості елементів у періодах із зростанням порядкового номера посилюються, а неметалічні – послаблюються. Це пов’язано із збільшенням радіуса атома.

6. Металічні властивості елементів у групах із зростанням порядкового номера елемента посилюються, а неметалічні – послаблюються. Це пов'язано із збільшенням радіуса атома.

7. Існує 7 енергетичних рівнів.

8. Відомо 7 енергетичних підрівнів: a-, b-, s-, d-, e-, f-, p- підрівні).

Етап мотивації навчання

Оскільки мотивація є сильним фактором впливу на успішність учнів, велику увагу при підготовці уроку приділяю цьому етапу. Я глибоко переконаний, що початок уроку – половина успіху. Оскільки саме він дає змогу налаштуватися на урок, підключити увагу, пам'ять та, в цілому, визначає подальший перебіг уроку.

На уроці “Поняття про лужні метали, галогени та інертні гази” використовую елемент гри, яка дає змогу підвести учнів до теми уроку та включає їх у роботу.

(А зараз давайте пограємося у гру “Хімічні елементи”. Я роздам вам три різні за кольором комплекти карток зі знаками хімічних елементів (десять штук, серед яких для однієї команди є лужні метали, для іншої – галогени, а для третьої – інертні гази). За сигналом кожна із команд повинна вибрати картки з тими хімічними елементами, які розміщені в одній групі. Перемагає команда, яка виконала завдання правильно та швидше за інших.

Тепер спробуйте дати характеристику вибраним вами елементам. Чому вони розміщені в одній групі?

Я бачу, що це завдання викликає у вас труднощі. Саме про ці групи елементів ми і поговоримо сьогодні та дізнаємося, що в них спільного. Запишіть тему сьогоднішнього уроку.)

Під час уроку "Періодична система хімічних елементів" підводжу учнів до теми уроку за допомогою вірша:

Пусть зимний день с метелями

Не навевает грусть –

Таблицу Менделеева

Я знаю наизусть.

Зачем ее я выучил?

Могу сказать зачем.

В ней стройность и величие

Любимейших поэм.

Без многословья книжного

В ней смысла торжество.

И элемента лишнего

В ней нет ни одного.

В ней пробужденье дерева

И вешних льдинок хруст.

Таблицу Менделеева

Я знаю наизусть.

Пояснення матеріалу.

Пояснення нового матеріалу є, мабуть, одним із найважливіших етапів уроку, оскільки саме він визначає рівень отриманих учнями знань і підбір найбільш оптимальних засобів навчання. Тому саме на цьому етапі дуже важливо підібрати такі засоби та методи проведення уроку, щоб сприйняття нового матеріалу було якомога легшим та цікавішим.

Вивчення теми "Історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів" проводжу у вигляді гри “Переказ по колу” і в процесі розповіді уч-нями нового матеріалу проектую на екран слайди зі спробами класифікації елементів різними вченими.

(Учні читають текст параграфа. Потім стають у коло. Обирають першого, хто почне переказ, і починають переказувати. Кожен учень має право висловити лише одне речення (одну фразу). По черзі всі додають свої речення, розкриваючи зміст прочитаного тексту. Коли учні розповідають про класифікації Деберейнера, Ньюлендса і Мейєра, учитель демонструє слайди із їх класифікацією, що дає змогу учням наочно побачити творіння цих вчених).

Урок "Поняття про природні групи елементів" проводжу у вигляді “Спільного проекту”, що дає можливість учням краще засвоїти новий матеріал

(Робота в групах щодо пошуку розв’язання певної проблеми. Завдання, які отримують групи, мають різний зміст та висвітлюють загальну проблему з різних боків. Після завершення роботи кожна група звітує й записує результати на дошці. Із відповідей представників груп складається спільний проект.

Завдання для групи 1

1. Уважно розгляньте групу лужних металів та її представників.

2. Виясніть, за якими ознаками виділено цю групу.

3. За допомогою характерних реакцій доведіть правильність цієї думки.

4. Запишіть у зошити рівняння проведених вами реакцій.

Завдання для групи 2

1. Уважно розглянте групу галогенів та їх представників.

2. Виясніть за якими ознаками виділено цю групу.

3. Яку будову мають прості речовини галогенів?

3. Запишіть рівняння реакцій, згаданих у підручнику.

Завдання для групи 3

1. Уважно розгляньте групу інертних газів.

2. Виясніть, за якими ознаками виділено цю групу.

3. Яку будову мають прості речовини інертних газів?).

На уроці "Періодична система хімічних елементів" я використовую слайд-шоу, яке допомагає учням навіть самим коментувати те, що вони бачать на екрані, а це, безумовно, дає змогу краще засвоїти новий матеріал.

Урок "Поняття про будову атома та склад атомних ядер" проводжу у вигляді гри “Питання – відповідь”, що полегшує роботу вчителя, оскільки на уроці відбувається процес самонавчання

(Клас ділиться на три команди. 

Завдання: учні уважно читають текст і готують питання для команд-суперниць, потім по черзі дають питання одна одній. Якщо команда, якій задано питання, не знає відповіді, то має змогу відповісти інша команда. Перемагає та команда, яка дасть більше правильних відповідей).

На підсумковому уроці "Періодичний закон та періодична система хімічних елементів. Будова атома", який я проводжу у формі брейн-рингу, на екран виводяться запитання, що значно полегшує хід гри, оскільки учні постійно бачать питання перед собою.

Крім того, на уроці "Хімія – природнича наука" по ходу уроку показую презентацію з цікавими хімічними експериментами, що заохочує учнів до вивчення хімії. Також корисною є презентація розвитку хімічної науки на уроці "Історичні відомості розвитку хімічної науки".

Закріплення одержаних знань.

Цей етап є підсумковим. Саме він дає можливість побачити, чи ефективним був урок, тобто що учні винесли із нього.

Наприклад, під час вивчення теми "Історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів" показую на слайдах портрети вчених, які створю- вали класифікації елементів, і пропоную розповісти про те, що кожен із цих людей зробив.

Під час уроку "Поняття про природні групи елементів" демонстрацію слайди. Це допомагає дізнатися, наскільки учні були уважними на уроці. Даю ребус

та шараду                      Я – газ, проста речовина,

                               Двоцифровий номер мій.                    

                               Склад перший – стародавній бог,

                               Ріка – то є мій другий склад.

Потім прошу віднести відгадані елементи до однієї із вивчених груп.

Урок “Поняття про будову атома та склад атомних ядер” проводжу як бліц-опитуваня, що допомагає перевірити ефективність уроку

(1. Що таке радіоактивність?

2. Хто і в якому році відкрив будову атома?

3. З чого складається атом?

4. Що таке нуклонне число?

5. Що таке протонне число?

6. Що таке хімічний елемент?).

Закінчую заняття розгадуванням кросворду, що дає змогу учням краще запам’ятати, яким чином визначити протонне число.

(Давайте розгадаємо кросворд.

Знайдіть у періодичній системі елементи з вказаними протонними числами. Розмістіть їх назви так, щоб у вертикальному стовпці прочитати прізвище одного з творців атомно-молекулярного вчення.

     )

На уроці “Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи” наприкінці уроку проводжу гру “Незакінчене речення”, щоб визначити, якими уважними були учні на уроці.

(Давайте пограємось у гру “Незакінчене речення”. Я починаю речення, а ви його продовжуєте:

1. Радіоактивність – це здатність елемента …

2. Радіоактивний елемент – це елемент, який …

3. Ізотопи – це вид … Ізотопи є …

4. Стабільними називають ізотопи, які …

5. Радіоактивними називають ізотопи, які …)

Також проводжу уроки у вигляді створення web-сторінки або презентації за різними темами: наприклад, "Життя і діяльність Д.І.Менделєєва", "Вироб-ництво сульфатної кислоти. Охорона навколишнього середовища", "Кислотні дощі, їх вплив на живі організми", "Виробництво амоніаку".

Виконання домашнього завдання.

Тут також застосовую комп'ютер для написання різноманітних рефератів. Наприклад "Життя і діяльність Д.І.Менделєєва", "Вплив спиртів на організм людини", "Фенол та його сполуки. Властивості, застосування, вплив на навколишнє середовище", "Вплив радіоактивних елементів на здоров'я людини", "Мирний атом". Це допомагає учням значно економити час на підготовку рефе-ратів, а комп’ютерні презентаці, які учні із задоволенням готують, роблять на-ступний урок яскравішим, змістовнішим, цікавішим (див. додаток А).

Наведу також приклад використання НПЗ для виконання домашнього завдання.

Перед уроком "Закон збереження маси. Хімічні рівняння" пропоную ви-конати завдання: подивитися дослід Лавуазьє, а потім на самому уроці проко-ментувати його і зробити певні висновки.

При вивченні теми "Добування кисню в лабораторії, каталізатор" учні ба-чать добування кисню розкладанням калій перманганату, а також каталітичну реакцію розкладу гідроген пероксиду. А перед вивченням цієї теми учні отримують домашнє завдання: подивитися ролик про відкриття кисню Прістлі, а потім прокоментувати його в класі.

Підготовка учителя до уроку.

Тут теж велике поле діяльності. Я знаходжу цікавинки до уроку, готую дидактичні матеріали, тексти контрольних робіт, що значно полегшує мою роботу як учителя.

 

 

3.2. Комп’ютерні технології та нетрадиційні методи навчання під час різних видів робіт на уроках хімії

При вивченні різних навчальних дисциплін, зокрема і хімії, використову-ються різні види роботи, де також не останню роль відіграють як комп’ютерні технології, так і нетрадиційні методи навчання.

Під час лекцій.

Це дає можливість зупинити монолог учителя. Тут використовую комп'ю-тер для демонстрації підтвердження слів, сказаних на лекції; для демонстрації дослідів, які не можна провести в лабораторних умовах або які є шкідливими для життя; для показу необхідних схем, таблиць, які займуть багато часу, якщо їх малювати під час лекції.

                                                 

                                                                                                             

                                   

 

                                         

 

 

Хімічні властивості
Луги	Нерозчинні основи
1. Дія на індикатори: лакмус – синій, метиловий оранжевий – жовтий, фенолфталеїн – малиновий.	1. На індикатори не діють
2. Реакція нейтралізації NaOH + HNO3 = NaNO3 + H2O	2. Реакція нейтралізації Cu(OH)2 + 2HCl = CuCl2 + H2O
3. Взаємодія з кислотними оксидами Ca(OH)2 + CO2 = CaCO3 + H2O	3. Не взаємодіють
4. Взаємодія із солями 2NaOH + FeCl2 = Fe(OH)2 + 2NaCl	4. Не взаємодіють
5. Взаємодія з металами, що утворюють амфотерні оксиди і гідроксиди Al + 2KOH + 6H2O = 2K[Al(OH)4] + 3H2	5. Не взаємодіють
6. При нагріванні не розкладаються	6. Розкладаються при нагріванні Cu(OH)2 = CuO + H2O

Під час проведення віртуальних уроків, зокрема віртуальної лабора-торії.

Так, наприклад, показ досліду Лавуазьє по встановленню складу води; до-сліду, що привів до відкриття закону збереження маси; досліду про відкриття кисню Прістлі; дослідів, що демонструють, як правильно нагрівати рідини, що буде, коли перегріти пробірку, скельце, як правильно переливати рідини, очищати кухонну сіль, розвиває в учнів практичні навички. Демонстрація ядерних реакцій ілюструє процеси, які відбуваються в ядерних реакторах.

Під час проведення лабораторних та практичних робіт, дослідів.

Під проведенням практичної роботи необхідним моментом є перевірка правил безпеки. В цьому аспекті також певну роль можна відвести комп’ютеру. На екран проектуються правила техніки безпеки, які найбільше підходять до даного виду роботи. Так, наприклад, під час проведення уроку: “Хімічні власти- вості кисню. Реакції сполучення. Поняття про оксиди” виводжу на екран правила безпеки, які необхідно повторити для виконання дослідів:

1. Забороняється брати речовини руками і куштувати їх на смак.

2. Посудину, з якої взято реактив, відразу закривайте пробкою і ставте на місце.

3. Надлишок узятого реактиву не зсипайте назад у ту ж саму посудину, а лише у спеціальну посудину.

4. Під час нагрівання пробірок і колб з реактивами користуйтеся тримачем. Отвір посудини спрямовуйте в бік від тих, хто працює поруч.

5. Нагрівайте посудину з реактивом рівномірно, увесь об'єм рідини, але не вище від її рівня.

6. Не зазирайте в посудину, яку нагріваєте, або в яку наливаєте реактив.

7. При спалюванні речовин будьте дуже обережні.

Це допомагає учням освіжити в пам’яті правила поводження з реакти-вами.

Під час індивідуальної, самостійної або групової роботи та створення проблемної ситуації.

На цьому етапі кожен учень або група отримує певне завдання, яке по-трібно виконати, або проблему, яку слід вирішити.

Наприклад: хто і як відкрив закон збереження маси? Що призвело до цьо-го? Хто і як відкрив кисень? Подібні завдання розвивають в учнів самостійність та вчать логічно мислити, та вміло застосовувати отримані знання на практиці.

Під час позакласної роботи.

Разом з учнями створюю цікаві публікації, web-сайти, презентації, при-кладом може бути мій проект "Цікава хімія", який покликаний на підвищення рівня зацікавленості хімією як наукою. До вашої уваги наводжу приклад web-сторінки та публікації (див. додаток Б, В).

Під час виконання методу проектів.

Цей метод є альтернативою традиційним методам навчання. Він орієнто-ваний на самостійну роботу учнів – індивідуальну, групову, парну, яку учні ви-конують протягом певного часу. Метод проектів включає в себе сукупність до-слідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Він сприяє встановленню зв'язку між здобутими учнями знаннями та набутими уміннями і застосуванню їх на практиці. Виконання проекту вимагає від учня діяльності від щирого серця, що є визначальним чинником під час здійснення поставленої мети. Увага дітей увесь час утримується напруженою. Від них ви-магається постійна активна робота, вони мають самі собі намітити програму занять та інтенсивно її виконувати.

Прикладом такого методу може бути урок на тему "Логічне пояснення структури періодичної системи".

Ідея проекту – довести логічність структури періодичної системи.

Мета проекту – розширити уявлення про періодичну систему та її струк-туру.

Завдання – пояснити необхідність створення системи та логічність існу-вання такої структури.

Виконання цього проекту розраховано на дві академічні години. Під час першого уроку учні отримують завдання, обговорюють його, підшукують необ-хідні матеріали та створюють проект.

На другому уроці йде захист проектів, робляться висновки, виставляють-ся оцінки.