Авторський сценарій «Пам’яті Героїв Крут…»

                 Пам’яті Героїв Крут…

 (Для учнів старшого шкільного віку. Година пам’яті.)

 Ведуча :

1918й.. Буремний.. грізний… нелегкий…

Іде перша світова війна..

 А народ український в державотворчих пошуках, починаючи з березня 1917.

Проголошуються універсали, створюється УНР, але мета- незалежність.

  Важкими були ці дні, місяцї.. Скільки випробувань лягло  на плечі народу…!

 Скцільки життів втрачено  в воєнних лихоліттях ..!  Та Україна хоче встати з колін  стати вільною , незалежною. Днржавою..

Але ніхто з держав, особливо росія,  значна частина України належить саме їй.., не зацікавлені в появі  нової держави. 

Та встає Україна,  і прагне до волі, прагне показати , що вона є, існує і стане нензалежною, суверенною державою, повноправною серед міжнародної спільноти.

       Ведучий :

« Вставай ! Україно!» - саме таке гасло – знамено вселюдської згоди  і любові без помсти і крлові піднесено  і першим універсалом Центральної ради 1917 року ї Четвертим універсалом 22 січня 1918 року. Але Москва не збирається віддавати Україну., бо захлинеться відж її багатств. І ще з  грудня 1917 р у стані війни з  Україною…

    Та сили нерівні .. Війська , віддані  Центральній Раді – на фронті…, а боронити тільки – тільки проголошену незалежність нікому…

   А війська під командуванням радянських командирів – регулярні, вишколені, червоними язиками  сунуть з трьох сторін. Вони йдуть звідусіль.

    Більшовики  діють за втановленим планом  і при наближенні військ  до великих міст  України , основна маса  робітництвап підіймають  збройні повстання  проти Центральної Ради , щоб підірвати оборону зсередини і об’єднуються з військами, совєцькими, що наступають… Катеринослав.. Одеса… Тепер черга Києва..

   Ведуча :  Свідком того повстання є завод, званий в часи радянські, «Арсенал».

 Війська  Антонова – Овсієнка  планомірно відрізають Лвівобережжя. Одна з гілок  цієї червоної маси, що змітає все на своєм у шляху, рухались на київ найшвидше.

 У напрямку Ніжина , де знаходилася станція, мали об’єднатися  сили трьох напрямків і рушити на столицю.

    Над Києвом нависла смертельна небезпека .

На його оборону стала патріотична молодь. Це – сотня  Студентського Куреня Січових стрільців. Це – студенти Українського народного Університету . Це -  студенти Університету Святого Володимира. Це- учні старших класів  Української кирило – Мефодіївської гімназії, не набагато старші вас.

            Вирушили в похцід  в ніч з 28 січня 1918 року , пройшов лише  7-денну  підготовку.   А виступили  проти 4- тисячної армії.

 Ведучий :  ворогів було більш , ніж в десятеро, озброєні краще.  Чи стануть  рушниці проти гармат ?  Стали… відбили  одну атаку , другу, третю… Трималися, падали від куль, але не здавались..

   Стояли, щоб  захистьити ст олицю , захистити україну, відстояти волю  і потрпапили у вічність. 29 січня 1918 …

 Богдан  Ігор – Антонич :

 «Косили їх кулі, сили були нерівні, та герої не відступали. Кожен з низ знав , що йде на смерть.»

 Учень : Один із очевидців пис ав : «П’ять годин  безперестанку  студентський курінь  стримував червоні  лави, сам будучи  під градом куль і гранат… Московські багнети  безжально кололи  груди юнаків, їхні голови  розбивали прикладами рушниць , добивали пораненихї… Жодного полоненого ворог не взяв ».

     Ведучий : Ось такі страшні реалії… а чи не нагадує  це вам сьогодення…?

І ворог той же .. А методи ще страшніші у цій  , вже сучасній російсько- українській війні.. І тепер уже знову скільки невинно убієнних душ.. і скільки воїнів віддають своє життя за нашу свободу, за рідну землю, за родини, за очі дітей , матерів, рідних…

 Ведуча :  От і стали їх мученицькі душі зорями на небі, хоча були сплюндровані червоними зорями на землі. Такий був час тоді.. страшний і  багатовтратний, багатостраєждальний…

 Такий непростий час і тепер, коли кожен тиждень ми відзначаємо  сумні і гіркі дати вже цієї безжальної війни… і знову червонгі зорі своїм вістрям зранили Україну, перетвори вши міста на мертві руїни, села на згарища,… сплюндровано землю… знищено тисячі нашого населення.. …

Історія повторюється…  на жаль…

   Повернемося в ті  часи , коли юні крутяни тримали бій …

Учень :   Рота на чолі з сотником Гонтаренком  з настанням вечора обходять Крути.

 Поранені хлопці , менш досвідчені, несли самостріл, аби не залишити ворогу,- згадує  Левко Лукашевич. Віддавали набої більш вправним, а до гвинтівок прилаштовували багнети »

 Ведучий : Так, хлопці готувалися  і до рукопашщного бою … Та, втративши орієнтир, в темноті,  потрапили у засідку і 32 студенти потрапили до ворогів….

Їх по – звірячому мордували…  А на світанні  28 юнаків повенли на розстріл. І у небо  злетів гімн , що його першим заспівпав Григорій Лепський.

    Ведуччий :  Зі словами «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» гинули юнаки Юні, молоді, красиві, Ще зовсім діти, але Герої, що стали символом незнищеності  України, Українства , І показали, що вони  козацького роду і поклали душу і тіло на алтар свободи рідної землі…

      Такі ж юні Герої, юні і статечні, новоявлені Герої , кладуть душу і тіло і зараз, у сучасній російсько- українській війні… Історія повторюється…. Ворог той же…

 І  знову ллється кров Героїв, проростаючи маками і калиною…

    Таким символом, як калина, що здавна вважається краплинами крові визволителів рідної землі.

Їм судилося вмерти юними… Такими залишаться в пам’яті.

 Читець декламує вірш :

   В.Стус.»Ярій, душе, ярій..»

   Ведуча :  Більшовицькі кати  заборонили під страхом смерті ховати тіла хлопців.

Їх тіла були настільки спотворені,що рідні, вже потім, пізніше, добравшись нарешті до тіл Героїв, пізнавали своїх дітей на  за залишками одягу чи якимись іншими ознаками- облич не було… (Як клята влада боялася юні паростки незламності, тому і нищила їх з такою люттю…)   Одна мати  впізнала свого сина по монограмі на вишиванці.

  Кількох поранених відправили в Харків для подальших допитів. І якимось чином їм вдалося вижити…

     Страшна ціна… Та, хочеться вірити , що недаремна…

 Ведучий :  Опір під Крутами  на кілька днів стримав  ворогів, що мало вплив на підписання Берестейського договору, бо саме тут, в присутності представників інших держав, був оприлюднений четвертий універсал Центральної Ради, нашого тодішнього органу влади, Четвертий універсал, що проголошував незалежність України, де світ почув, що є Українська Народна Республіка – незалежна Україна, яка має свій уряд, підтриманий народом.

  Ведуча :    Але 9 лютого більшовикиввійшли в Київ. І тут,як і перед тим у Полтаві та інших містах, почався терор… жах, винищення… неугодних, як і в Полтаві в перший день окупації- 5 тис.. У Києві була така різанина, якої він нге знав ще з часів А.Боголюбського, що сплюндрував тоді Київ.

 Ведучий :   Кілька десятьків понівечених ще в юою тіл було знайдено і перевезено до Києва.

  19 березня 1918 року у братській могилі  на аскольдовому цвинтарі, що над Дніпром, похоронені юнаки, які загинули під час цих подій.

   Домовини, за козацьким  звичаєм, були накриті китайкою….Зараз наших Героїв , за новітнім уже звичаєм, накривають національним стягом або стягом повстанців ( жовто- блакитним чи чорно - малиновим)

 М .Грушевський на цьому похороні сказав : «стримайте ваші сльози. Ці юнаки поклали  свої голови на визволення Вітчизни. І  вона збенреже про них вдячну пам’ять  вічно…»

 Ведуча :   Та не завжди була вдячною пам’ять…

 В часи розгулу тоталітартзму , в 1934 році могили Героїв булои зрівняні з землею, бо для влади це були зрадники і буржуазеі націоналісти, як і всі діячі української роеволюції, що намагались зберегти Україну незалекжною.

  Незалежність проголошлено в січні 1918 року М Грушевським і Центральною Радою.

    І лише в 1991 році ентузіасти зі спілки українськорї молоді встановили на станції хрест з терновим вінком..

  В роки незалежності тривала розробка меморіалу пам’яті Героїв Крут. І нарешті місце аж недавно впорядковано.

 І хоча тоді сили були нерівні, полеглі юні душі засяяли зорями  у Вічності…

 Крути- це велика духовна пиеремога, це живий приклад віри, надії,нескореності, незламності, любові до України.

Вони загинули за святу справу, за Україну.

 Ведучий:    Ще триває боротьба..Не здається юна держава. І через рік, в річницю проголошення четвертого універсалу, в річницю незалежності- Схід і Захід України, дві державні лодиниці, УНР іЗУНРО оголошують про своє об’єднання, соборність- воєдино воз’єднано всі чи майже вс і українські землі і території.. І 22 січня оголошено Днем Соборності України.

  Ведуча  :   у кожногшо часу свої прорахунки, проблеми, успіхи… так було і в ті  нелегкі грізні роки. Попереду – часи зневіри , тоталітаризму  і нарешті – Відродження.

 1990 рік , 21 січня…… в морі жовто -  синіх знамен  від Івано- Франківська через Львів  до Кмиєва вже сучні патріоти  створюють живий ланцюг… Яс символ єдності України.. Це була одна з перших масштабних антирадянгських українських акцій., що поклали кінець СРСР  та дозволили україні здобути справжню незалежність.

 С хід і захід разом.. Україна – єдина! Україна соборна. Наша рідна Україна…

 Ведучий :      Будьмо ж небайдужими!  Кожен з нас  має зробити так, щоб гордитись своєю землею, своєю країною, своїми Героями!

 І тими, що зпахищали нас тоді, І цими, що захищають нас зараз..

Уклін Героям всіх часів…

Ми маємо любити свою Україну, бути вірним сином чи донькою ..

  Зараз маємо єдиним кулаком , єдиною силою протистояти агресії окупанта, що як і тоді, так і зараз , плюндрує нашу землю, наш народ.

 Ми – єдині ! ми – українці! Ми покажем, що ми, браття козацького роду!

 Ми незламні і нескорені , як тоді, та і зараз.!

    Запалімо свічу пам1яті, свічу не скорбюоти, а пам’яті,гордостів, гідності, свічу безсмертя…

 Ведуча :  Сьогодні ми вшановуємо пам’ять  Героїв, молодих юнаків, патріотів, самовіддваних, відважних, зовсім- зовсім юних, що віддали життя за Україну.

   Але нге лише їх.. Ми вшановуємо пам’ять Героїв всіх часів, визволителів нашої\ землі, нашої україни…

   Ми вклоняємося всім Героям сучасності..Всім.. і тим, хто зпрпз тримають рубежі… І тим, хто віддав душу і тіло з нашу свободу.. Уклін Героям, Честь в Слава!

 Ведучий :

          Запалімо свічу…

 Хай горить крізь пітьму…

Це не свіча скорботи…

Це свіча пам’яті….Свіча надії…

 Свіча безсмертя, що несе світло про душі юнаків, Героїв Крут, і всіх Героїв – Захисників рідної землі..

 (запалюють свічу ведучі..потім кожен з дітецй представники від класів підходять і запалюють свічі)….. Хвилина мовчанння…

 Ведуча.. Будьмо Гідними пам’яті Героїв!…

  Слава україні 1 Героям Слава!