«Пам’яті жертв Голокосту»
(лінійка пам’яті, загальношкільна акція)
…Під мотив пісень років воєнного лихоліття…(Другої світової)
Ведуча:
- З перших днів війни скрізь, де мирну землю потоптано фашистським чоботом, коричнева чума несе кров, плач, крик, згарища, сльози дітей і матерів, голосіння невинно закатованих, знищених.
Ведучий:
- Фашисти встановлюють так званий «Новий порядок» - це система масового знищення людей ,пограбування, експлуатація. Особливістю « Нового порядку» - був терор
(Тут міняється мелодія)
Учень:
- Жорстокість, зневага до українців та людей інших національностей, як до людей нижчого ґатунку – головні риси окупаційного режиму.
Учень: (документ ст.. 23)
Ведуча:
- Суть окупаційного режиму – жорстокістю і терором залякати людей, зламати їхній опір і перетворити на покірних рабів.
Ведучий:
- На окупованих територіях знищено мільйони мирних жителів, виявлено 300 місць масового знищення населення, 180 концтаборів.
Ведуча:
- Становлення «Нового порядку» тісно зв’язане з остаточним вирішенням Єврейського питання. Напад на СРСР став початком планомірного і систематичного знищення нацистами та їх посібниками єврейського населення. Спочатку в СРСР, а згодом – на території всієї Європи.
Ведучий:
- Голокост – всеспалення! І дійсно! Всеспалена Європа покрилась гетто і концтаборами. Польща, Австрія, Франція, Чехословаччина. Концтабори стали «фабриками смерті». Знищено і спалено маси людей.( під мотив мелодії «Адажіо» )
Учениця:
Люди! Ви нелюди! Звірі!
Як же вас носить Земля!?
Як же ви тільки посміли
Людьми удобрить поля?
Вас не лякає їх шепіт?...
Чується звідусіль…
Хто гірш придумати ще міг?
Ваша яка в цьому ціль?...
Праведників пам’ятають…
Вам же лише забуття…
Зорями в небі засяють…
Вам же нема й каяття!...
Праведники йдуть у Вічність
В серці надія і щем…
Будуть омиті довічно
Пам’яті судним дощем… .
Ведуча:
- Символом Голокосту в Україні, крім інших місць, є Бабин Яр. 29 вересня 1941 р. тут за один день знищено 33711 євреїв.
Ведучий:
- Далі – протягом 103-х тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці здійснювали в Бабиному Яру розстріли людей різних національностей, переважно євреїв (загалом 150 тис. осіб).
Ведуча:
- З ями напівживих декому вдалось врятуватись. Ось свідчення очевидиці тих подій, акторки Київського театру «Юного глядача» Д. Пронічевої про події 29 вересня 1941 року у м. Київ (ст. 30) Учениця зачитує свідчення.
Ведучий:
- Дні пам'яті голокосту - це і вересневі.. і січневі дні... у вересні , саме в ці дні ми згадуємо жертв цієї трагедії – терор в Бабиному Яру. Запалімо ж свічу пам’яті по невинно вбитих жертвах нацизму.
(Біля композиції з квітів, обкручених колючим дротом – свіча в траурному обрамленні. Запалюється свіча)
( Від загальної свічі учні запалюють по одній, дві свічі від кожного класу і повертаються на місце з запаленими свічами, де запалюють свічі всі присутні.)
Не стирається Пам’ять…
До тих днів повертаємось знову..
Запалю я зі щемом іще не догорілу свічу…
І зринає знов спогад про ту пору іще світанкову,
Коли ранки іф ночі одягнені в чорну пітьму…
Запалімо свічу….Хай горить крізь роки..
І хай Пам’яттю Вічною сяє…
Бо несеться цей біль крізь роки і віки..
Пам’ятаєм…Усе пам’ятаєм……
Автор розробки( авторський сценарій): Кравченко Світлана Віталіївна, заступник директора з виховної роботи Денихівського ліцею (Білоцерківського району Київської області), авторський сценарій.