Відділ освіти Гуляйпільської районної державної адміністрації
КЗ «Любимівська ЗОШ l – lll ст.»
Авторський урок-портрет із української літератури
М.О. Корф – вчитель народної школи
Вчитель вищої категорії
КЗ «Любимівська ЗОШ l – lll ст.»
Жовнір М.І.
Тема уроку. М.О. Корф – вчитель народної школи
Школа повинна допомагати дитині стати
на шлях самостійної , чесної, творчої пра-
ці, знайти своє місце в житті.
М.О. Корф
Мета уроку: зацікавити учнів особистістю педагога-професіонала М.О. Кор-
фа; показати його роль у заснуванні земських шкіл; познайомити
із книгою для читання «Наш друг»; розвивати вміння аналізувати
художній твір; виховувати інтерес до історії рідного краю.
Тип уроку: урок позакласного читання.
Обладнання: портрет М.О. Корфа, комп’ютер, проектор, екран, демонстра-
ційні слайди, виставка книг І. Кушніренка та В. Жилінського про
М.О. Корфа, ілюстрації до книги Миколи Олександровича «Наш
друг».
Хід уроку
l. Вступне слово вчителя.
У всі часи важливою та почесною професією була професія вчителя. Ро-боту вчителя завжди вважали однією з величних справ історії, а самого педагога «живим ланцюгом між минулим і майбутнім, величним праце -борцем істини і добра». Адже в усі часи вчитель був не лише організа-тором навчально-виховного процесу, а й найважливішим носієм наукової, світоглядної, моральної, естетичної інформації.
Ті педагоги, які повністю віддаються роботі , «віддають свої серця ді-тям», залишаються для нащадків прикладом високого благородства у га-лузі народного просвітництва. Таким прикладом високої духовності та благородства для нас є К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський та багато ін-ших.
ll. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Пропоную вам завітати до оселі ще одного великого педагога М.О. Кор-фа, для того , щоб краще зрозуміти, що значить бути вчителем народної школи і чи легка ця справа – служіння рідному народу.
lll. Повідомлення теми уроку.
Сьогодні на уроці ми познайомимося із творчістю нашого земляка, уродженця Харкова, жителя села Нескучного Великоновоселківського району Донецької області і села Темирівки-1 Гуляйпільського району Запорізької області, з видатним вітчизняним педагогом, гуманістом, за-сновником перших шкіл земського типу, громадським діячем, автором власної концепції навчання, яка сприяла розвитку педагогічної освіти.
lV. Сприйняття нових знань.
Дитинство та виховання молодого барона Корфа М.О.
(Демонстрація портрета М.О. Корфа)
Народився Микола Олександрович Корф 2 червня 1834 року в Харкові. Мати його була малоросійська поміщиця, а батько – остзейський барон, але зовсім обрусівший. Батько Миколи Олександровича чудово володів німецькою та французькою мовами і на той час вважався досить освіче-ною людиною. Мати померла, коли йому був лише рік, а батька він втратив в 13 років. Овдовівши, батько одружився вдруге, та мачуха ви-явилася не дуже доброзичливою. Можливо тому, батько, Олександр Фе-дорович, забирає малого барона (йому було 6 років) з власного дому і відправляє до тітки. Ще під час перебування у домі батька Микола Олександрович багато часу проводив з прислугою, співчуття та добре ставлення яких він відчував. До того ж, прикладом у ставленні до прос-того люду для нього завжди був батько – Олександр Федорович. Батько дуже гуманно ставився до кріпаків і того ж вимагав від сина. Коли Ми-колі Олександровичу було 9 років, батько відвіз сина у Новгород, де йо-го вихованням займався гувернер-німець. Через рік Микола Олександро-вич потрапляє в м. Вєрро у Ліфляндію у відомий навчальний заклад Крюммера, де він пробув 2 роки (1844-1845 рр.) Щоб підготуватися до вступу у ліцей, Микола Олександрович вступив до Петербурзького пан-сіону О.Я. Філіппова. Саме в цій людині Корф розгледів ідеал вчителя. У Олександрівському ліцеї він навчався протягом 6 років, та закінчив зі срібною медаллю. Після закінчення ліцею Корф вступає на державну службу до Департаменту Міністерства юстиції, та ця справа виявилася не до душі молодому барону і він покидає все та переїздить до свого родинного помістя в селі Нескучному Катеринославської губернії. Тут він одружився з дочкою місцевого поміщика – Марією Михайлівною Клевцовою.
Корф М.О. – видатний педагог та новатор у сфері освіти.
У 1867 році Микола Корф починає роботу по організації народної осві-ти в Олександрівському повіті, втілення якої він планував через відкриття народних шкіл. Під його впливом місцеві поміщики, захоплені ідеєю зближення з колишніми кріпаками, з радістю ставали опікунами шкіл та витрачали на це не тільки власний час, а й гроші. Крім цього, і сільські общини почали надавати допомогу народній освіті.
Вирішуючи організаційні та фінансові проблеми, Корф запрошував здіб-них молодих людей на посаду вчителя та особисто займався їх підготов-кою до педагогічної діяльності. Важливим моментом у підготовці вчите-лів була організація бароном Корфом учительських з’їздів, на яких май-бутні педагоги ділилися досвідом.
З початком земської реформи Микола Корф проявив себе здібним пуб-ліцистом. Його напрацювання друкувались у провідних періодичних ви-даннях країни.
У 1880 році Микола Олександрович повернувся в Росію , але й там взяв-ся за педагогічні справи. Він активно зайнявся проблемою відкриття не-дільних шкіл для дорослих, відкривши у себе на малій батьківщині дві подібні школи.
У 1881 році під керівництвом М.О. Корфа пройшов з’їзд земських на-родних вчителів в місті Херсон, в ньому прийняли участь близько 250 вчителів. В червні 1883 року барок Корф керував учительським з’їздом в Бердянському повіті, а у вересні цього ж року його було обрано почес-ним опікуном «Гнедінського ремісничого училища». Це була остання справа, якою енергійно займався Микола Корф. 13 листопада 1883 року він помер у Харкові «від остаточного життєвого знесилення», як встано-вили лікарі причину його смерті.
Земська школа і народна школа – синоніми.
Це загальноосвітня школа з 3-річним терміном навчання лише як однокомплектна, де один учитель проводить заняття з усіма трьома класами.
Благодійна діяльність барона Корфа.
Корф, побачивши стан сільських шкіл, зрозумів, що треба щось зміню-вати. Власним прикладом, гарячим словом на земських зборах та сіль-ських сходах закликав до участі у шкільній справі сільські громади, зем-ських діячів, поміщиків, мирових суддів. Не шкодував і власних коштів – всі свої прибутки від видання своїх творів він направляв на справу всьо-го свого життя, на народну освіту.
У своєму домі М.О. Корф влаштовує вчительську семінарію та сам готує вчителів: проводить показові уроки, розповідає про нові методи роботи, складає навчальні програми. Вся ця діяльність проводилася виключно коштом барона та була для нього абсолютно неприбутковою.
Та не всі були у захваті від діяльності барона Корфа. Так, у 1872 його забалотували великі землевласники, та все ж він був обраним гласним від селян. Але згодом, втомившись від постійного непорозуміння, Микола Олександрович покидає не лише посаду, а й батьківщину і переїздить до Женеви.
Повернувся Корф на батьківщину 1880 р. Після повернення він одразу взявся до улюбленої справи: займається перевіркою роботи шкіл і знову влаштовує нововведення. За його ініціативи та на його кошти створю-ються повторювальні недільні школи для повторення та закріплення знань, отриманих у школі. У школах створював бібліотеки. Влітку 1882 р. була створена бібліотека при Майорській недільній школі, і створена вона була на власні кошти барона та на пожертвування.
Тож М.О. Корфа ми можемо по праву назвати не тільки видатним пе-дагогічним діячем та новатором у сфері освіти, але й справжнім благо-дійником. Благодійництво для нього було не даниною моді, не намаган-ням отримати певні привілеї – це було справою честі, справжнім вболі-ванням за долю свого народу.
Слово вчителя.
Слайд №1. Садибу Нескучне засновано у середині 50-х років XlX століття бароном М.О. Корфом – видатним педагогом, просвітником, зем-ським діячем.
Слайд №2. Розташовано садибу на березі р. Мокрі Яли у великому лісопарку, що був посаджений бароном Корфом разом із нескученськими селянами.
Слайд №3. Після смерті М.О. Корфа, його старша дочка, Катерина Миколаївна одружилася з Вол. І. Немировичем-Данченком. Протягом 30 років садиба була улюбленим місцем відпочинку та творчої роботи ди-ректора Московського Художнього театру, режисера та народного арти-ста СРСР.
Слайд №4. У садибі народилося багато п’єс, романів, повістей, роз-повідей та режисерських розробок Володимира Івановича.
Слайд №5. Велося широке листування з А.П. Чеховим, К.С. Станіслав-ським, О.Л. Кніппер-Чеховою, О.М. Горьким та багатьма іншими діячами культури.
Слайд №6. У різні роки тут бували Сумбатов-Южин, Сімов, Лужський, Ізралевський, Карпов та інші колеги із світу мистецтва.
Слайд №7. З 1992 р. в головному домі садиби відкрито меморіаль-ний музей Вол. І. Немировича-Данченка, як відділ Донецького обласного краєзнавчого музею.
Слайд №8. Експозиція музею розташована у 5-ти залах і розповідає про життя і діяльність як барона М.О. Корфа, так і Вол. І. Немировича-Данченка.
Слайд №9. У кімнатах головного будинку садиби відтворено обста-новку, що оточувала його мешканців століття тому.
Слайд № 10. Особливого шарму музею надають особисті речі родини М.О. Корфа і Вол. І. Немировича-Данченка, а також театральні костюми, деталі декорацій, програми і афіші МХАТу.
Слайд №11. Садибу Нескучне, як пам’ятник історії та культури, внесено до «Державного реєстру національного культурного надбання» України.
А) Слово вчителя. (Демонстрація книги М.О. Корфа «Наш друг»).
-У 1871 році вийшла друком книга для читання «Наш друг» М.О. Кор-фа. Вона пропонувала доступні при початковому навчанні знання тва-ринного світу, гігієни, географії, мінералогії та інші на практичні потреби селянського побуту.
Увесь зміст книжки – теми бесід з учнями, розумові вправи, завдання для письмових робіт, уроки правопису та інші – звертався не стільки до пам’яті, а, перш за все, до самостійної думки дитини.
Книга «Наш друг», яка задумувалась як доповнення до «Рідного слова» К.Д. Ушинського на практиці земських сільських шкіл, стала незамінним посібником-практикумом з навчання, розвитку в учнів задатків логічного мислення.
Симон Іванов, член Олександрівської училищної ради, у 1882 році пи-сав: «…при краткости времени, затрачиваемого на обучение детей в на-родной школе, книга барона Н.А. Корфа «Наш друг», в этом отношении незаменима.»
Книга «Наш друг» користувалася великою популярністю і витримала 19 видань, з них тільки 16 до 1893 року. Її перевидавали декілька раз.
Б). Читання учнем оповідання «Як Івана до школи віддали» (з книги «Наш друг»).
Іван був хлопчиною років десяти. По батькові його називали Петрови-чем, а прізвище мав Лобов. У нашого Івана Петровича Лобова був стар-ший брат. Після збору врожаю, мати Івана говорить батькові: «Після По-крови час вже нашого Івана до школи віддати; бо у нас, крім Вані, є Се-мен, який вже не мало може допомагати нам в полі і вдома». «Нехай ходить», - відповів батько. Купили Івану чоботи та шубу, і став він до школи ходити. Коли виріс наш Іван, то і згадував він, бувало, батька і матір. Перехрестившись, говорив: «Спасибі вам, рідні, за те, що в школу віддали, розуму навчили, шматок хліба дали».
В). Бесіда.
- За що Іван дякував своїм батькам?
- Чи було бажання в Івана вчитися?
- Яке значення хлопчина приділяє освіті?
- Назвіть тему та ідею оповідання.
Г). Переказ учнем оповідання «Школа» (з книги «Наш друг»).
Школа
(лист учня своєму брату)
Любий брате!
Я звик тобі писати про все, тому сьогодні розповім про те, як я вступив до школи.
Жоден хлопчик із нашого села не ходив до школи , тому мені не було у кого запитати: б’ють у школі чи не б’ють? Підійшов я, любий брате, до великої будівлі, в якій вчилися діти і став під вікнами. Бачу, у школі різні нові для мене речі: вчитель, учні, шкільні ослони, книжні шафи, книги, до-шки, олівці.
Ось, учитель взявся за палицю. «Ой, як буде бити, то втечу додому», - подумав я. А вчитель підійшов до шафи, дістав із неї картину і став на ній показувати різних тварин. На картині був ведмідь, заєць, свиня, - я їх впізнав. Учні так весело дивилися на вчителя, а до картини тяглися зі своїх місць. «Ні, в школі не б’ють», - подумав я і зайшов до будівлі.
Тепер живеться мені в школі добре. Напиши і ти мені, як живеш.
Люблячий тебе брат Аким Ковальов
Д). Бесіда з елементами аналізу.
- Про кого говориться в оповіданні?
- З якою метою хлопчик прийшов до школи?
- Чому в Акима виникло таке питання: б’ють в школі чи не б’ють?
- Яке враження від навчання отримували учні в школі?
- Чи приносив задоволення дітям урок ?
- Чим схожі оповідання «Як Івана до школи віддали» та «Школа»?
- Що хотів сказати автор цими оповіданнями?
- Як ви думаєте, чи гарним учнем став Аким? Обгрунтуйте свою думку.
- Аргументуйте своє ставлення до героя.
Е). Конкурс «Красномовство».
- Складіть судження на тему: «Значення освіти для кожного з нас».
V. Усвідомлення нових знань.
А). Узагальнююча бесіда.
- Чому М.О. Корфа ми називаємо земляком?
- Поясніть значення понять «земська школа», «народна школа».
- Чому життя М.О. Корфа ми невід’ємно поєднуємо із життям нашої
держави?
-Яка книга Миколи Олександровича є продовженням підручника К.Д. Ушинського «Рідне слово»?
- Де знаходиться меморіальний музей-садиба Немировича-Данченка?
Б). Характеристика барона М.О. Корфа (прийом «Гронування»)
Барон М.О. Корф
педагог-новатор патріот південно-східної України гуманіст
засновник перших шкіл громадський діяч автор власної
земського типу письменник концепції нав-
чання
Vl. Підсумок уроку.
А). Цитатна доріжка.
Уже сама по себе литературная деятельность поражает своими раз- мерами. К этому нужно прибавить ещё очень большой, сложный и раз-нообразный труд, который выпадал на долю барона при непосредствен-ном его участии в деле народного образования.
М.Л. Песковский
Он создал большое и бессмертное в государственном отношении дело- разумную народную школу и блестяще вписал своё имя на страницах нашого народного образования на вечные времена…
М.Л. Песковский
Я знайшов Вашу книгу і прочитав з великою цікавістю. Вона без сумніву дасть величезну користь усім тим земствам, у яких є порядні люди, що розуміють всю важливість народної школи.
К.Д. Ушинський
Б). Обговорення цитатного матеріалу.
- Яке із висловлювань, на ваш погляд, найповніше розкриває особистість барона М.О. Корфа? Спробуйте доповнити цитатну доріжку власними лаконічними висловлюваннями про педагога-новатора.
В). Читання й пояснення епіграфа.
- Поясніть, як ви розумієте епіграф уроку.
- Чи вам школа допомагає стати на шлях самостійної, чесної, творчої пра-ці? Як саме?
Vll . Домашнє завдання.