Авторський вірш написаний до Дня Захисника України 14 жовтня 2018 року, в кожному рядочку якого відчувається біль за загиблих на війні чоловіків
Не плач, моя кохана
Я завжди буду поруч
І літнім ясним днем
Й похмурою зимою.
Я – поруч, тільки варто
Скоріш закрити очі
Я ніжно цілуватиму
Тільки тебе щоночі.
Але пробач, кохана
Не зможу бути поруч
Своє життя поклав я
На варті дня і ночі.
КОХАНІЙ…
Для того, щоб синочок
Зміг бігати доріжками
Радіти сонцю, вітру
І грати з мамой сніжками.
Пробач, моя кохана,
Що я тепер не поруч,
Але зросте синочок
І буде тобі поміч…..
Пономарчук Катерина