Ажурне випилювання як один із видів оздоблення виробів

Тема. Ажурне випилювання як один із видів оздоблення виробів. Фанера та ДВП в конструюванні об’єктів технологічної діяльності. Підготовка заготовок до роботи.

Мета:

Навчальна: Забезпечити засвоєння уявлень учнів про види оздоблення виробів із фанери та ДВП ажурним випилюванням; засвоєння знань про конструкційні матеріали та їх вибір; навчити вибирати виріб для виготовлення та підбирати для нього матеріал.

Розвиваюча: сприяти розвитку уяви, образному мисленню, формуванню і розвитку самостійності;

Виховна: формування почуття відповідальності та бережливого ставлення до навколишнього середовища; виховувати естетичні смаки школярів,бережливість та основи культури праці.

Практична робота: Вибір виробу та матеріалу для його виготовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

• Перевірка учнів готовності до уроку;
• Наявність робочого одягу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Нас оточує безліч потрібних речей. Усі вони не виникають самі по собі або за помахом чарівної палички, їх виготовили з певних матеріалів люди. Всі вони необхідні нам при виконанні певної роботи, щоб полегшити працю людини або просто прикрасити нашу домівку.

Презентація виставки кращих творчих робіт учнів минулих років.

Як виготовити такі вироби і що потрібно знати і вміти для цього, ви дізнаєтесь і навчитесь на уроках трудового навчання.

2. Повідомлення теми та мети уроку

3. Вивчення нового матеріалу

План.

1. Ажурне випилювання виробів.
2. Поняття про матеріали та їх властивості.
3. Вибір виробу для виготовлення.

1. Ажурне випилювання виробів.

Нова річ має бути на тільки оригінальною, не менше захоплення повинна викликати і краса виробу. Тому одним із видів оздоблення виробів є ажурне випилювання.

Ажурне випилювання – вид декоративної обробки деревини, при якому намічені на плоскій поверхні узори візерунки випилюються за допомогою лобзика або викружної пилки. У пропильному різьбленні декоративність досягається ажурною сіткою.

Основи пропильної різьби - площинний наскрізний орнамент. Красиві узори дерев'яних смуг розташованих на фасадах будинків,домів. Завитки наскрізного рослинного або геометричного орнаментів чудово виглядає на тлі стіни. Найпоширеніший мотив – S - подібний завиток із закрученими кінцями. Дуже привабливі в пропильному різьбленні (або при випилюванні лобзиком, пилами) тварини та птахи. Цікаві мотиви змія, що в давнину був покровитель оселі, змій найчастіше набирає вигляду дракона.У прорізній різьбі частіше використовують плоский орнамент та великі розрізи деревини. Виступаючий рельєф різного орнаменту виділяється на дерев’яному фоні. Прорізною різьбою прикрашають меблі та предмети домашнього вжитку.

2. Поняття про матеріали та їх властивості.

Деревина — основний матеріал для столярно-мебльового виробництва. З неї виготовляють фанеру, яку широко застосовують у народному господарстві i побуті.
Для виготовлення меблів, навчальних приладів, технічних моделей, іграшок використовують клеєну фанеру. Для виготовлення виробів із використанням ажурного випилювання, технічних моделей використовують переважно тонку фанеру – в 3 – 5 шарів.Фанерою називають плоскі листи, склеєні з тонких пластин деревини. Фанера використовується як столярний матеріал.
Фанера, залежно вiд способу виготовлення, буває стругана, пиляна i лущена. Стругану фанеру виготовляють струганням чи зрізуванням тонких листів деревини з колоди ножем, який рухається прямолiнiйно, насуваючись на колоду.

Пиляна фанера утворюється від розпилювання колоди на тонкі пластини. Клеєну фанеру виготовляють, склеюючи кілька листів шпону. Для склеювання беруть непарне число листів шпону: три, п’ять, сiм i т. д. Склеюють так, щоб у суміжних листах волокна були розмiщенi перпендикулярно одні до одних. Це надає більшої мiцностi фанері в усіх напрямах.За якістю фанера поділяється на такі сорти: водостійка, особливо міцна, личкувальна, багатошарувата. Вологість клеєної фанери повинна дорівнювати 12—15%. Водостійкість фанери визначається водостійкістю клею, яким вона склеєна. Фанера при невеликій вазі має значну мiцнiсть як у поперечному, так і поздовжньому напрямах. Вона значно мiцнiша, ніж дошка такої самої товщини, i має велику пружність.Маючи такі якості, фанера як виробничий основний i допоміжний матеріал знаходить дедалі більше застосування в промисловості. У школі використовують переважно тонку фанеру, у три-п’ять шарів.

Фанеру утворюють за допомогою склеювання непарної кількості листів лущеного шпону.Для утворення міцної фанери шпон розташовують волокнами перпендикулярно до сусіднього шару.

Шпон — це тонкий (до 5 мм) лист деревини, який використову­ють для виготовлення фанери, оздоблення виробів, виготовлення су­венірів тощо.

ДВП (деревоволокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клеючих речовин.

Деревоволокнисті плити (ДВП) — плити, відлиті з деревної маси із наступним гарячим пресуванням або сушінням. Деревна маса — і волокниста маса, одержувана шляхом стирання деревини.

Деревостружкові плити (ДСП) — плити, виготовлені шляхом гарячого пресування деревної стружки, змішаної із синтетичними смолами.

ДВП та ДСП застосовують у будівництві, меблевій промисловості.

3. Вибір виробу для виготовлення.

Виріб, який обирають для виготовлення, повинен відповідати певним критеріям:

• Функціональність, ергономічність, технологічність;
• Повинен виконувати певні функції;
• Бути зручним для користування:
• Бути простим у виготовленні.

Виріб із фанери має відповідати таким основним вимогам: економічним, відповідність форми та розміру призначенню виробу, естетичний вигляд.

4. Формування вмінь та навичок учнів.

Практична робота: Вибір виробу та матеріалу для його виготовлення.

Інструменти та матеріали: лінійка, олівець, друковані джерела інформації, фанера.

Вступний інструктаж.

Завдання 1. Вибір виробу для виготовлення.

Користуючись банком ідей, який є у шкільній майстерні, друкованими джерелами інформації та ескізами,які учні підготували дома, школярі обирають собі виріб для виготовлення. При цьому не забуваючи про вимоги до виробу.

Завдання 2.Вибір матеріалу для виготовлення виробу.

(технологія колективно-групового обговорення)

Послідовність виконання роботи:

• Визначити товщину фанери залежно від призначення виробу.
• Здійснити приблизний розрахунок матеріалу в залежності від розмірів виробу.
• Відповідно до проведеної роботи дані записати у таблицю.

Поточний інструктаж.

1. Обхід робочих місць з метою проведення індивідуального і фронтального інструктажів, консультацій.
2. Звернути увагу на те, що розрахунок матеріалу зручно буде робити з використанням ескізних малюнків.
3. Збирання даних для підведення підсумків уроку.

Заключний інструктаж.

1. Аналіз характерних помилок.

• Цей етап проводиться у формі виставки кращих робіт учнів.
• Аналіз запропонованих варіантів провести, як конкурс-захист власних розробок.
• Учитель акцентує увагу на кращих ескізах, пояснює допущені помилки та методи їх усунення.

5. Рефлексія.

Учні повинні оцінити свою активність на уроці, корисність і цікавість форм подачі знань, захопливість уроку, колективну роботу. Вони можуть по ланцюжку висловитися про значущі для них цінності уроку:

• Я дізнався...
• Я навчився...
• Я зрозумів, що можу...
• Мені сподобалося...
• Для мене стало новим...
• Мене здивувало...

6. Мотивація оцінок за урок, виставляння їх у журнал і щоденники.
7. Завдання додому. Опрацювати матеріал. Обрати виріб для виготовлення (хто не визначився із цим на уроці).