"Ази логіки – як складова соціалізації дітей з особливими освітніми потребами"

Комунальний заклад « Дошкільний навчальний заклад

( ясла-садок)» № 176 комбінованого типу

Криворізької міської ради

Вчитель-дефектолог

Гавура Тетяна Анатоліївна

Кривий Ріг

ПРИВЧАЄМО РОЗМІРКОВУВАТИ     ЗМАЛКУ

Щоб упевнено почуватися в інформаційному суспільстві, сучасний малюк має вчитися класифікувати, систематизувати, аналізувати та узагальнювати інформацію, виводити найпростіші закономірності, грамотно і чітко формулювати свої думки, робити висновки. Цього навчає логіка — розділ математики, який розглядає методи пізнання, природу математичного доведення, довідність суджень, зокрема умови їх істинності. Ознайомлення з нею доцільно починати вже у дошкільні роки. Опануванню дітьми логічних операцій сприяють завдання, що вчать розмірковувати і водночас поглиблюють уявлення з різних галузей знань. Пропонуємо приклади логічних завдань та доступного для малюків викладу "азів" логіки суджень.

Сучасне суспільство потребує активної, мислячої особистості, здатної аналізувати, структурувати і критично оцінювати інформацію. Тому з дошкільного віку ми маємо розвивати у дітей логічне, критичне мислення, привчати їх розмірковувати. Що ж таке розмірковування з погляду логіки?

СУДЖЕННЯ ЯК ФОРМА РОЗМІРКОВУВАННЯ

Розмірковування — послідовність думок і умовиводів (суджень) щодо певної теми, викладених у логічній послідовності. Розмірковування є відображенням розумової діяльності людини, результатом процесу мислення.

Основними формами розмірковування є поняття, судження, умовивід. Поняття відображає суттєві властивості предметів та явищ довкілля (ті, що відрізняють цей об'єкт від інших об'єктів). Це думка про об'єкт. Судження — заперечення або ствердження притаманності об'єкту певної властивості, його зв'язку з іншими об'єктами. Умовивід — виведення з одного або кількох суджень нового судження. Це крок до нових знань.

Судження співвідносять предмети з їхніми властивостями. У них думка викристалізовується, стає точною й зрозумілою, тому вихователі та батьки мають навчати дітей грамотно формулювати судження, аргументувати свої міркування, визначати, істинним чи хибним є певне судження.

Матеріальною формою судження є розповідне речення, щодо змісту якого можна визначитися — правдиве (істинне) воно чи неправдиве (хибне). У математиці судженням відповідають висловлювання.

Наприклад:

♦ Квадрат має 4 однакові сторони — істинне.

♦ Крокодили живуть у лісах України — хибне.

У судженнях можна використовувати слова, які позначають логічні операції, — не, /', або, — а також слова-маркери — всі, кожний, деякі, будь-який,жодний тощо, які допомагають узагальнювати судження.

Наприклад:

♦ Усі квіти червоного кольору — хибне.

♦ Кожен фрукт є солодким — хибне.

♦ Деякі птахи не вміють літати — істинне.

Розглянемо низку завдань, які допомагають ознайомлювати дітей із судженнями, вчити точно висловлювати думку, узагальнювати, аналізувати інформацію про об'єкти довкілля. Їх можна пропонувати вихованцям як на спеціально організованих заняттях, так і під час прогулянок. Попередньо варто пояснити дошкільнятам зміст понять "істинне" та "хибне судження". Наприклад, так: якщо те, про що йдеться у судженні, може відбуватися у житті або казковій оповідці, яку ми обговорюємо, то кажуть, що судження істинне, інакше судження хибне.

ЗАВДАННЯ З ЛОГІКИ

Формулювання суджень. Визначення їх істинності / хибності

1. Подивіться навколо. Визначте, істинні чи хибні мої судження (це завдання доцільно запропону­вати дітям під час прогулянки в осінню пору).

♦ Кожна пташка відлітає у теплі краї.

♦ Деякі дерева скинули листя.

♦ Усі листочки жовтого кольору.

♦ Окремі дерева завжди зелені.

♦ Берізка — єдине дерево, яке має білу кору.

♦ Жодна рослина взимку не росте.

♦ Кожна тварина робить запаси їжі на зиму.

Методичний коментар. Зверніть увагу дітей на виділені у судженнях слова-маркери. Ваше завдан­ня — пояснити їм відмінності між словами-маркерами одна, кожна, деякі, усі, будь-яка, хоча б одна. Якщо дитині складно виконати завдання, поставте навідні запитання та обговоріть відповіді. Наприклад: "Які пташки відлітають у теплі краї?"; "Які пташки зали­шаються зимувати в наших краях?". Якщо на обидва запитання знайшлися відповіді, зверніть увагу дітей на те, що не кожна пташка відлітає у теплі краї (адже знайшлися пташки, які залишаються). Тож неправ­да, що кожна пташка відлітає в теплі краї, відповідне судження є хибним. Проаналізуйте з дітьми суджен­ня зі словами-маркерами і без них. Як змінився їхній зміст? Коли судження були хибними, а коли — істин­ними? Чому?

2. Розгляньте картинку. З якого мультфільму ці персонажі? Складіть істинні та хибні судження про них.

Варіант бесіди з дітьми

Спочатку можна переглянути з малятами одну серію мультфільму про Лунтика.

— Діти, з якого мультфільму ці персонажі?

— Які друзі є у Лунтика? Назвіть їхні імена. По­кажіть кожного з них на малюнку. (Бджоленятко, Кузя,

Міла, Вупсінь, Пупсінь, Корній Корнійович, черепаха тьотя Мотя, жучки, метелики).

— Послухайте уважно мої судження про персона­жів мультика. Визначте, хибні вони чи істинні.

Лунтик живе у норі. (Хибне). Метелики не є дру­зями Лунтика. (Хибне). Черепаха тьотя Мотя живе у ставку. (Істинне). Гусениці завжди поводяться чемно. (Хибне). Бджоленятко любить збирати нектар. (Істин­не). Міла має крила. (Істинне).

— Що полюбляє їсти Вупсінь? А Пупсінь? (Вупсінь полюбляє траву. Пупсінь полюбляє траву). Як про це мож­на сказати ОДНИМ реченням? (Вупсінь і Пупсінь полюб­ляють траву).

— Що їдять Бджоленятко і Міла? (Бджоленятко по­любляє нектар і мед. Міла їсть нектар). (Можна уточнити у ді­тей: "Чи їсть Міла мед?").

— З ким живе Лунтик? (З дідусем Шершнем та бабу­сею Капою). Чи є ці персонажі на малюнку?

— Хто з персонажів мультфільму вміє літати? Як визначити це за їхнім виглядом? (Діти називають пер­сонажів, які мають крила, формулюють відповідні судження).

— Пригадайте, що ще вміють робити персонажі мультфільму. Сформулюйте відповідні судження.

— Розповімо, чого персонажі робити не вміють. Яке слово для цього треба використати у реченні? (Діти формулюють судження: "Вупсінь не вміє плавати"; "Пуп­сінь не вміє плавати"). (Зверніть увагу дітей: якщо з речення прибрати не, воно матиме протилежний зміст: "Вупсінь уміє плавати"; "Пупсінь уміє плавати").

— Що ще можна розповісти про персонажів?

— Добре впоралися із завданнями! На прогулянці ми пошукаємо будиночок Лунтика на деревах.

3. Розгляньте малюнки. Які судження хибні, а які іс­тинні? Поясніть свою думку.

♦ Усі зображені тварини мають ріжки.

♦ Будь-яка тварина на малюнку має чотири ноги.

♦ Деякі тварини на малюнку мають ріжки.

♦ Одна тварина вміє стрибати.

♦ Кожна тварина на малюнку має шерсть.

Варіант бесіди з дітьми

— Погляньте на картинку. Хто на ній зображений? Назвіть кожну тварину.

— Чим тварини схожі? Чим відрізняються?

— Чим вони корисні для людей? Що корисного для них робимо ми?

— Істинне чи хибне судження "Усі зображені тва­рини мають ріжки"? (Діти висловлюють припущення).

— Хто з тварин "ховається" під словом усі? На­звіть їх.

— Чи є на малюнку така тварина, якої не стосуєть­ся слово усі?

— Послухайте судження "Деякі тварини на ма­люнку мають ріжки". Коли ми кажемо "деякі тва­рини", чи означає це, що ріжки мають бути у всіх тварин? У скількох тварин обов'язково мають бути ріжки? (У двох, чотирьох...). А якщо ріжки має лише одна тварина? (Так, навіть якщо ріжки є лише в однієї тварини із зображених на малюнку, судження буде істинним).

Педагог має також пояснити, що ця "деяка" тварина може бути будь-де на малюнку. Аналогічно встановлюємо, хто з тварин "ховається" за іншими словами-маркерами.

Формулювання заперечення судження

1. Істинними чи хибними є мої судження про тварин? Сформулюйте судження з протилежним змістом.

♦ Корова має роги.

♦ Кіт має чотири лапи.

♦ Жаба вміє стрибати.

♦ Корова їсть траву.

Методичний коментар. Зверніть увагу дітей на те, що істинність одного з протилежних суджень обов'язково визначає хибність іншого. Формулюю­чи заперечення суджень, треба уважно стежити за тим, перед яким словом поставити не, інакше може вийти не заперечення, а нове судження. Наприклад, порівняйте з дітьми зміст суджень: "Корова не має рогів", "Корова має не роги", "Не корова має роги". Спитайте, яке з них є запереченням судження "Ко­рова має роги"? ("Корова не має рогів").

2. Уважно розгляньте птахів на малюнку. Які су­дження є істинними, а які хибними? Сформулюй­те заперечення кожного судження.

♦ Деякі птахи відлітають на зиму в теплі краї.

♦ Усі птахи вміють літати.

♦ Кожен птах має дві ноги.

♦ Хоча б один птах уміє плавати.

♦ Деякі птахи мають гребінці.

♦ Деякі птахи не є свійськими.

Методичний коментар. Бесіда з дітьми щодо іс­тинності або хибності суджень будується аналогічно

до бесіди до завдання 3 попереднього розділу, а заперечення суджень формулюється інакше — за допомогою слів "неправда, що...". Наприклад, запе­речення судження "Деякі птахи відлітають на зиму в теплі краї" формулюємо так: "Неправда, що деякі птахи відлітають на зиму в теплі краї".

3. Допоможіть хлопчику знайти свого песика за ланцюжком суджень.

♦ Песик не білого кольору.

♦ Він усміхається.

♦ У нього вушка спущені донизу.

♦ Він має білі лапки.

♦ Цей песик носить на шиї блакитний нашийник.

Методичний коментар. На перших порах дітям складно розв'язувати такі завдання, тому дайте їм простий олівець і запропонуйте позначати всіх песиків, прикмети яких відповідають певному су­дженню. З кожним новим судженням діти гумкою витиратимуть позначки біля тих песиків, які йому не відповідають. Песиків з позначкою ставатиме все менше, а після врахування всіх прикмет має за­лишитися один песик, щодо якого всі наведені су­дження є істинними.

4. Допоможіть песику Гавчику розшукати злодія, який краде курей. Ось його особливі прикмети:

♦ Кінчик хвоста у нього білого кольору.

♦ У вусі він носить сережку.

♦ Коли утікав, то пошкодив ногу, і тепер вона за­бинтована.

♦ Він носить намисто не червоного кольору.

5. Допоможіть Лісовичку відшукати свій будиночок за прикметами:

♦ Він не дерев'яний.

♦ У будинку немає димаря.

♦ Будинок лісовичка одноповерховий.

♦ Дах будиночка зеленого кольору.

Зверніть увагу: в завданнях такого типу трапля­ються надлишкові судження (тобто судження, які фактично перевіряють правильність визначення об'єкта як шуканого; сам об'єкт можна визначити і без них). Запропонуйте дітям назвати такі судження.

Логіка суджень у віршах

Формувати логіко-математичну компетентність малят допомагають дитячі вірші, наприклад, небилиці українських поетів А. Григорука ("Переплутанка"), П. Воронька ("Картина"), М.Сингаївського ("Що воно за диво"). Діти в ігровій формі встановлюють відповід­ності, аналізують причинно-наслідкові зв'язки в навко­лишній дійсності. Це також сприяє формуванню есте­тичної культури дітей, ознайомленню з українською художньою літературою.

Вихователь читає небилицю кілька разів, під час другого читання діти визначають окремі судження, встановлюють, істинні вони чи хибні, перетворюють хибні висловлювання на істинні.

Або ж можна запропонувати дітям такий вірш-гру.

Вірш-гра "Так чи ні?"

Зіграти хочеться мені

З тобою, друже, в "Так чи ні?".

Відповідай, якщо мастак,

Єдиним словом — "ні" чи "так".

Якщо кмітливий, друже, ти,

То може й рима помогти.

Але вона хитрюща в нас,

Зіб'є із пантелику враз!

Скажи, співає сом пісні?

Не гайся з відповіддю: ...(Ні).

Чи вміє плавати гусак?

Ну, що на це ти скажеш? (Так).

Чи може стати у вогні

Вода холодним льодом? (Ні).

Скажи мені, червоний мак

В січневу пору квітне? (Ні).

А крокодили на сосні

Свої будують гнізда? (Ні).

Чи може вище гір літак

У вишину злетіти? (Так).

Узори пишні на вікні

Мороз малює взимку? (Так).

Чи правда, друже мій, що рак

Коли повзе, то задки? (Так).

Якщо не їстиме три дні,

Верблюд ходити зможе? (Так).

До забіяк і розбишак

Чи є в людей повага? (Ні).

Чи достигають навесні

Пшениця й жито в полі? (Ні).

Коли розсердиться їжак,

Слона він зможе вбити? (Ні).

Чи правда це, що вовк усмак

Наївся груш і яблук? (Ні).

А під кінець скажіть мені:

Цікава гра у "Так чи ні?".

(За А. Бортняком)

Переплутанка

От так диво-дивина — виріс ріг у кабана.

Льоха вбралася у пір'я, пси порили все подвір'я,

А цаписько в курнику заспівав: "Кукуріку!".

Лізуть горобці під квочку,

щоб сховатись в холодочку.

А ягнята, мов коти, геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться, кіт у кошику несеться.

А індики на воді плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені — де тут правда, а де ні?

(А. гоигорук)

Картина

— В мене є така картина —

Краща від усіх!

Не картина — дивина.

Над горою низина.

Спіють яблука, малина.

Зверху валить сніг.

На гілках сидять зайчата.

По ставку пливуть курчата.

їжаки летять.

Світить сонце, сяють зорі.

Жолуді на осокорі

Гронами висять.

— От картина,так картина!

Що малюнок, то й новина.

Хто ж її подарував?

— Це я сам намалював!

(П. Воронько)

Отже, формування в дошкільників уявлення про судження, їх істинність або хибність допомагає на­вчити дітей розмірковувати і робити висновки, роз­виває вміння самостійно мислити, точно і зрозумі­ло висловлювати та обґрунтовувати власні думки. Адже логіка дисциплінує розумову діяльність, під­вищує культуру мислення.