Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти
«КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕДЖ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ ОДЯГУ»
Методична розробка
виховного заходу
«Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»
(година пам’яті)
Розробив:
Дмитро ВЛАСОВЧУК
Класний керівник групи П-33
Київ
2024 – 2025
Анотація
Виховна година сприяє вихованню патріотичних почуттів здобувачів освіти на прикладі наведених незабутніх подій, які трапились на початку Другої світової війни та розповідають про сумні сторінки історії – трагедію Бабиного Яру, формує національну свідомість, любов до рідної землі, містить судження про місце подвигу у житті людини, про миттєве і вічне, про сенс життя та про людську вдячність тим, хто своїм подвигом виборов перемогу у цій найкривавішій та найзапеклішій війні.
Наскрізною ниткою проходить думка, що без минулого немає майбутнього.
ТЕМА: Бабин Яр: пам’ять на тлі історії
Мета:
Обладнання:
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Місце проведення: конференція Zoom.
Хід виховного заходу
І. Вступна частина.
Класний керівник: (демонструє 1 слайд презентації, вітається з учасниками заходу, промовляє назву теми) нашу виховну годину присвячено трагічній пам'яті Бабиного Яру. Кожного року 29 вересня за рішенням Верховної Ради України у всіх закладах освіти нашої держави проводяться уроки пам'яті.
ІІ. Основна частина.
Класний керівник: (демонструє 2 слайд презентації)
– шановні здобувачі освіти, що ви знаєте про Бабин Яр? (здобувачі освіти дають свої відповіді).
Здобувач освіти: - це урочище на північно-західній околиці Києва, всесвітньо відоме місце трагедії. Тут знайшли останній притулок сотні тисяч українців — жертви голодоморів і терору ЧК-НКВД. Тут в роки нацистської окупації України розстрілювали радянських громадян, військовополонених, підпільників, заручників, членів ОУН (Організація Українських Націоналістів), «саботажників», порушників комендантської години та інших.
Класний керівник: (демонструє 3 слайд презентації) – що стало причиною цих трагічних подій? 1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна, а 22 червня 1941 року німецькі нацисти напали на Радянський Союз. Першими прийняли удар жителі Прибалтики, Білорусії, України.
За час оборони і відступу Червона армія втратила 70% свого особового складу. Значна частина бійців потрапила в полон і опинилася в створених німцями концентраційних таборах. На території України було створено 180 концентраційних таборів, де на в'язнів чекала невблаганна смерть від голоду, холоду, хвороб і тортур.
Класний керівник: (демонструє 4 слайд презентації) – порушуючи міжнародні конвенції, гітлерівці перетворили концентраційні табори на «фабрики смерті». В Янівському таборі(Львів) було розстріляно 200 тис. осіб, у Дарницькому (Київ) 130 тис, Хорольському (Полтавська обл.) — 53 тис, в Уманській ямі — 50 тис., Дробицький Яр(Харків) – 10 тис.осіб. Всього в Україні нацисти знищили 1,5 млн військовополонених. До концентраційних таборів потрапляли не тільки військовополонені, а й багато мирних жителів. Це були, насамперед, радянські керівники, і ті, хто чинив опір окупаційному режиму, а також представники «неповноцінних народів»(євреї, цигани та інші). Становище цих людей нічим по відрізнялося від становища військовополонених. Загибель стала «призначенням» життя в'язнів концентраційних таборів.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 5 слайд) – особливу увагу окупанти приділяли планомірному знищенню єврейського населення. Ця політика дістала назву Голокост («знищення вогнем», «жертвоприношення»). Прийшовши до влади, гітлерівці проголосили, що кожен єврей – ворог Німеччини.
В Україні масові вбивства євреїв почалися у Житомирі. Гітлерівці переписали їх, і за списками стали вивозити за місто, де розстріляли і скинули в рови. Згодом масові розстріли євреїв відбувалися в інших містах України.
Плануючи акції масового знищення євреїв, гітлерівці створювали спеціальні місця їхньої концентрації — гетто. В Україні таких налічувалося кілька десятків, найбільші з них були у Кам'янці-Подільському, Львові, Харкові.
Класний керівник: (демонструє 6 слайд) - одним з найжорстокіших актів геноциду проти єврейського населення в Україні вважається масовий розстріл у Бабиному Яру наприкінці вересня 1941 року в Києві.
Тільки 29 і 30 вересня 1941 року нацисти вбили у Бабиному Яру 33 731 єврея. Згодом масові розстріли тут знову поновилися. Окупанти знищували у Бабиному Яру циган, військовополонених, комуністів, українських націоналістів та інших, кого вважали зайвими на цьому світі.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 7 слайд) - масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН Організація Українських Націоналістів), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".
Класний керівник: (демонструє 8 слайд) - подальші розстріли євреїв пройшли 1, 2, 8 та 11 жовтня 1941 р., за цей час було розстріляно близько 17 000 євреїв. Масові страти продовжувалися до німецького відступу з Києва. 10 січня 1942 р. було розстріляно близько 100 матросів Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Серед інших, у 1941—1943 р.-р. у Бабиному Яру було розстріляно 621 член ОУН-Мельника, серед яких українська поетеса Олена Теліга.
18 лютого 1943 р. розстріляли трьох гравців футбольної команди «Динамо» — учасників «Матчу смерті»: Трусевича, Кузьменка і Клименка.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 9 слайд) - Відступаючи від Києва і намагаючись приховати сліди злочинів, окупанти у серпні – вересні 1943 р. частково знищили табір, вирили та спалили на відкритих «печах» десятки тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл був розвіяний по околицях Бабиного Яру.
У ніч на 29 вересня 1943 р. у Бабиному Яру виникло повстання зайнятих на роботах біля печей 329 в‘язнів-смертників, з яких врятувалося 18 осіб, останні 311 були розстріляні. Врятовані в‘язні виступили свідками намагань німців приховати факт масового розстрілу.
Класний керівник: (демонструє 10 слайд): - Час може зарубцювати рани. Та він безсилий загасити нашу пам’ять.
Хто з вас був у Києві, а саме біля Бабиного Яру? Які ваші враження? (здобувачі освіти та гості заходу дають відповіді і діляться враженнями). Пропоную вам міні фото-відео екскурсію по меморіалу.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 11 слайд) - Ба́бин Яр — урочище (парк) на північно-західній околиці Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Юрія Іллєнка між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги. Поруч знаходиться станція метро Дорогожичі (Зелена гілка).
Класний керівник: (демонструє 12 слайд) - Меморіал умовно розділений на дві частини вулицею Юрія Іллєенка. В першій частині (менша за розміром) розташований Пам'ятник радянським громадянам і військовополоненим, розстріляним німецькими фашистами в Бабиному Яру. Розглянемо його більш детальніше.
(демонструє 13 слайд) – переглянемо панораму місцевості;
(демонструє 14 слайд) – показує зворотну сторону.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 15 слайд) - Пам'ятник жертвам нацизму біля перетину вулиць Дорогожицької та Оранжерейної, з символічним зображенням концтабору та написами «Пам'ять заради майбутнього» і «Світові, знівеченому нацизмом». Апостроф у слові «Пам'ять» зроблено у вигляді латинської літери «u» («українці») зі штампом «Ost» («остарбайтери»). Встановлений у 2005 р.
Класний керівник: (демонструє 16 слайд) - Слайд Хрест у пам'ять про 621 розстріляного члена ОУН, встановлений 21 лютого 1992 року.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 17 слайд) - Пам'ятна стела на знак спорудження єврейського общинно-культурного центру «Спадщина». 2001 р. Написи на 3 мовах.
Класний керівник: (демонструє 18 слайд) - На виході з меморіалу розташований Пам'ятник Олені Телізі та її соратникам. Церемонія урочистого відкриття пам'ятника Олені Телізі, видатній українській поетесі і громадській діячці, відбулася 25 лютого 2017 року.
Класний керівник: (демонструє 19 слайд) - Перейдемо до другої частини меморіалу. Відразу на входу встановлений Пам'ятник розстріляним у Бабиному яру дітям.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 20 слайд) - За пам’ятником розстріляним дітям починається Алея мучеників у Бабиному Яру. Алея мучеників в Бабиному Яру - одна з трьох алей Національного історико-меморіального заповідника, що мають назву. Починається вона пам'ятником загиблим дітям і закінчується біля Алеї Праведників.
Створена алея в 2016 році, до 75-річча масових страт німецько-фашистськими окупантами. Вона символічно показує масштаб трагедії Голокосту та масштаб трагедії Бабиного Яру.
Класний керівник: (демонструє 21 слайд) - Пам'ятник «Ромська Кибитка» — скульптурна композиція, яка увічнює пам'ять про жертви геноциду ромів під час Другої світової війни. Встановлена на місці розстрілу 10 тисяч мирних ромів у Бабиному Яру в роки Німецько-радянської війни. Викувана з корабельної сталі на київському заводі «Кузня на Рибальському» у натуральну величину. Зображує обвиту квітами і зрешечену кулями кибитку. Проект пам'ятника належить українському скульптору ромсько-польського походження лауреатові Шевченківської премії Анатолію Ігнащенку. Друга назва пам'ятника – «Чорний жах», або «Калі Траш» (Kali Tras) – геноцид ромів у роки Другої світової війни.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 22 слайд) - 6 жовтня 2021 року відкрили інсталяцію до 80-х роковин розстрілів у Бабиному Яру "Кристалічна стіна плачу. Інсталяцію "Кристалічна стіна плачу" створила сербська мисткиня Марина Абрамович до 80-х роковин з початку розстрілів у Бабиному Яру. Заввишки вона три метри, у ширину — 40 метрів. Інсталяція зроблена на замовлення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Поруч з нею розташована інструкція і опис конструкції.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 23 слайд) - Поруч з Дзеркальним полем, про яке вам розкаже Дмитро Валерійович, встановлені два камені, в яких вбудовані монітори. Обравши мову натиснувши на кнопку, кожен бажаючий може прослухати коротку історію про Бабин Яр і переглянути архівні світлини.
Класний керівник: (демонструє 24 слайд) - В основі аудіовізуальної інсталяції «Дзеркальне поле» – символ Дерева Життя, який зустрічається у більшості релігій та міфологій світу. Трагедія Бабиного Яру показує, як легко це Дерево може бути знищено, його гілки поламані.
Подіум у формі дзеркального диску діаметром близько 40 метрів зі встановленими на ньому 10 колонами заввишки 6 метрів зроблені із сталі, що не іржавіє. Колони і диск простріляні кулями того ж калібру, який використовували нацисти під час розстрілів у Бабиному Яру.
Інсталяція діє цілодобово. Вдень у колонах відображається небо. Вночі крізь кульові отвори проходить світло та звук пам'яті, із верхівок колон в небо йдуть промені.
У подіум вмонтований електроакустичний орган, який складається із 24 труб. Спеціально для нього був розроблений алгоритм перекладу імен загиблих у звук. Кожна буква в алфавіті івриту має своє число. За принципом гематрії імена загиблих переводяться в цифри, які, в свою чергу, задають висоту звуку. Поєднання аудіо хвиль чисел імен створює загальну звукову композицію.
На основний фон накладаються архівні записи довоєнного Києва, унікальні пісні на ідиш 1920-1930-х років із фондів Національної бібліотеки ім. В. Вернадського, які були відреставровані Інститутом проблем інформації НАН України. Лунають хорова та поминальна християнська музика, українські та ромські поминальні пісні, твори сучасних українських композиторів.
Класний керівник: (демонструє 25 слайд) – послухайте звуки (радить здобувачам освіти додати до максимуму звук на пристрої).
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 26 слайд) - Пам'ятник "Менора" розташований у віддаленій частині меморіального парку Бабин Яр. Монумент встановлено на згадку про євреїв, розстріляних під час німецької окупації Києва в період Другої світової війни.
Радянська влада не дозволяла окремо виділяти національності загиблих і в 1976 році було встановлено меморіал, що узагальнив усіх убитих від рук німецьких загарбників, хоча більшість розстріляних у Бабиному Яру були саме євреями та переслідувалися фашистами повсюдно. Тільки після розпаду СРСР, у 1991 році, у 50-ті роковини розстрілу євреїв, єврейська громада змогла встановити монумент на знак пам'яті та вшанування загиблих предків.
Дату встановлення пам'ятника - 29 вересня - обрано не випадково, саме цього дня розпочалися багатотисячні страти євреїв.
Менора в перекладі з івриту означає світильник, і з давніх-давен символізує відродження та виживання єврейської нації.
Класний керівник: (демонструє 27 слайд) - послухайте звуки (радить здобувачам освіти додати до максимуму звук на пристрої).
Класний керівник: (демонструє 28 слайд) - Синагона «Місце для роздумів» Синаго́га (від грец. συναγωγή — зібрання, спільнота; івр. בית כנסת — бейт кнесет, тобто дім зборів, зібрань) — юдейський молитовний будинок чи приміщення, де юдеї вивчають Святе Письмо, моляться Богові. Сам об’єкт цікавий тим, що він є рухомим і розкривається, як книга. Для того, аби розгорнути символічну синагогу потрібно 3-4 людини, розповідають творці. За їхньою задумкою, вона буде розкриватися у п’ятницю і закриватися в неділю, втім як до «місця роздумів» до неї можна приходити хоч щодня.
Здобувач освіти: (класний керівник демонструє 29 слайд) - Уздовж алеї з'явились стовпи з динаміками. З них звучать голоси з іменами та прізвищами тисяч людей, які загинули саме тут, – у Бабиному Яру. Цілодобове звучання – кожен динамік працює незалежно один від одного. Виникає таке враження, що цей звук оточує тебе з усіх боків, – нагадування про конкретних людей, які тут були, і яких вбили.
Класний керівник: (демонструє 30 слайд) - Час може зарубцювати рани. Та він безсилий загасити нашу пам’ять. 29.09.2023 виповнюється 82 років від початку Голокосту, геноциду – знищення Євреїв і українців. Ми повинні з вами розуміти, що шовінізм не можна перемогти лише силовими чи чисто політичними методами. Боротьба з цим злом проходить через душі людей. Крапку може поставити лише перемога людського розуму та волі. Історія Бабиного Яру в минулому сторіччі, зокрема в часи Другої світової війни страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати усю правду про одну з найбільших трагедій людства.
ІІІ. Узагальнення нового матеріалу.
Вправа «Мікрофон»: класний керівник запитує про враження здобувачів освіти.
Вправа «Три М»: класний керівник просить назвати моменти, які найсильніше вразили вас на уроці-пам'яті? Які епізоди найбільше запам’ятали?
IV. Підсумки виховного заходу.
Класний керівник пропонує кожному здобувачу освіти та гостям взяти участь в заповненні онлайн-форми про враження і оцінювання проведення виховного заходу (надає посилання в чат конференції).
Посилання на презентацію: https://www.canva.com/design/DAFvbg3-fjw/ZeF7o8TlPdz8mE1B2M_6sA/edit?utm_content=DAFvbg3-fjw&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton
Посилання на онлайн-форму: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeBZiwNwigzeIMz-DtlM9KoyZribcJjrbpu-Xp_neYzf7BpOQ/viewform?usp=sf_link