Багатогранність образу Гобсека, засоби його створення

Тема:Багатогранність образу Гобсека, засоби його створення

М е т а: формування компетентностей:  предметних – уміння аналізувати образ Гобсека і визначати засоби його творення(портрет, психологічна деталь, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.), інтерпретувати вчинки персонажа, давати їм власну оцінку, аргументувати свою позицію прикладами, цитатами з тексту; ключових – спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, математична компетентність (уміння перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (складати таблицю); комунікативної - формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до суджень інших; інформаційної - формувати вміння визначати головне та роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з художнім текстом; загальнокультурної -  виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів; розширювати кругозір учнів

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, образотворче мистецтво, економіка.

Т и п   у р о к у: урок засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь і навичок.

Обладнання: портрет письменника, підручник, ілюстрації до твору, роздатковий матеріал, презентація, вислови відомих людей про гроші, відеосюжети.

Цілі.

Після  проведення  уроку  учні

знають:

•      особливості  життєвої  філософії  Гобсека;
•      позитивні  та  негативні  риси  героя;

вміють:

•      працювати  з  текстом;
•      добирати  цитати  до  характеристики  Гобсека;
•      аналізувати  прочитане;
•       висловлювати  свою  думку  та  аргументувати  її.

 

 

Життя – складне, тяжке  ремесло                                                                                                                і треба докласти багато зусиль для того,                                                                                  щоб навчитися жити.                                                                                                                                         О. де Бальзак

                                            Хід  уроку

І.   Мотиваційний  етап

• Налаштування  емоційного настрою.     

Звучить музика  із кінофільму «Титанік» (35 сек.) (Слайд №1)

Прийом «Асоціативний  кущ».

•        Що  вам   спадає   на думку, коли  ви  слухаєте  цю  пісню? Які образи постають у вашій уяві?   (Орієнтовні  відповіді: море, корабель, океан, герої, романтичні почуття, кохання, трагедія, романтика…)

ІІ.  Цілевизначення  та  планування

• Представлення  концепту  теми.

     Головний  герой  повісті  Бальзака  «Гобсек»  пережив і морські  мандри, і романтичні  почуття,  і трагічність юнацьких років. На сьогоднішньому  уроці ми поговоримо про людину, у якої було дуже багато грошей, але в той же час їй завжди було їх мало. У таємничій могутності  цього чоловіка  є щось магічне та загадкове і одразу не можна впевнено визначити якусь одну  рису характеру цього героя. Це філософ і скнара, романтик і реаліст, тонкий  психолог і егоїст.    

     Ім’я його Гобсек.  Хто ж він  насправді? Ми  маємо  це з’ясувати. Тому  тема  нашого уроку  «Багатогранність образу Гобсека, засоби його створення»  (за  повістю  О. де  Бальзака  «Гобсек»). (Слайд №2)

 

ІІІ. Опрацювання  навчального  матеріалу

•     Аналіз  тексту  з  елементами  бесіди   

•        Хто  такий  Гобсек?   (Лихвар, який дає людям гроші під проценти, це ділова людина, для нього     гроші – товар, який можна зі спокійною совістю продавати.)
•        Як перекладається його прізвище?  (Глитай (з голландської).)
•        Чому Бальзак вибирає для свого героя таке красномовне ім’я?  (Воно означає те, що є сутністю героя — «глитай», «живоглот», і  розуміти це можна так: Гобсек поглинав, збирав золото, а золото поглинало його. Тому що Гобсек дійсно здатний проковтнути життя людські)
•        Знайдіть у тексті портрет Гобсека.  (Зачитується текст). (Слайд №3)
•        В чому суть метафор, порівнянь, епітетів, які використовує Бальзак?  (Для нього сенс життя в золоті, в металі, звідси такі метафори і порівняння з золотом, сріблом, бронзою.) 
•        А які ще порівняння використовує автор?  (Риси обличчя, «як у Талейрана», губи тонкі, «як у алхіміків», очі, «як у куниці»). (Талейран - французький політик і дипломат. Ім’я  Талейран  стало  загальновживаним  для  означення  хитрості,  спритності  та  безпринципності.)
•        А чому такі порівняння?  (Тому що він хитрий, дипломатичний, як Талейран, розумний, як алхімік, хижий, як куниця.)
•        Як ще називали Гобсека? Які метафори можна підібрати до цього образу?  (Людиною-автоматом, людиною-векселем, тому що для нього гроші – сенс життя…) (Метафори - Слайд №4)
•        Чому Дервіль знає чимало не лише про справи Гобсека, а й про його минуле, родину, про його ставлення до життя і людей? (Дервіль колись був сусідом Гобсека у монастирському заїжджому дворі, там мешкали обидва. Спочатку «підтримували стосунки»:  взяти вогню, книгу або газету; Гобсек дозволяв увечері заходити до його келії поспілкуватися. Потім -  «знаки довіри» (результат чотирьох років сусідства  і  «зразкової поведінки».).

 

•        Вони познайомилися, коли Гобсеку   було 76 років, а  Дервілю  -  25;  попри  різницю у віці, спілкувалися досить тісно. Що їх єднало? (Їхня самотність у Парижі:у Дервіля батько був  «дрібним провінційним буржуа», Дервіль був сьомим у родині; у Гобсека  не було нікого; згодом Дервіль одружився з Фанні Мальво, а Гобсек розповів про прекрасну Голландку та її  доньку – Вогника, які були його ріднею.)

•        Чи підсилює враження від зовнішності героя опис його житла? („Дім та його мешканець пасували один до одного – як ото скеля та приліплена до неї устриця”. „Усе в його кімнаті, від зеленого сукна на письмовому столі до килимка біля ліжка, було якесь однакове, охайне і потерте , наче в холодній оселі старої діви”.   „Іноді його жертви обурювалися, кричали в нестямі -  а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку”.   „У такій похмурій оселі життєрадісність якогось світського гульвіси, синка  аристократичної родини згасала навіть раніше, ніж він заходив до мого сусіда”.)(Слайд №5)

     Гобсек прожив довге життя (89 років), таємниць його ніхто не знає.

•        Що відомо про минуле Гобсека, його родину? («Він ненавидів  своїх спадкоємців, і думка, що хтось заволодіти його багатством, навіть по його смерті, була для нього нестерпною. Уже в десять років мати прилаштувала його юнгою на корабель, і він відплив до голландських володінь в Ост-Індії, де й мандрував протягом двадцяти років. Зморшки його жовтуватого лоба зберігали таємниці життєвих випробувань, раптових подій, несподіваних удач, романтичних пригод, незмірних радощів, голодних днів, розтоптаного кохання, нажитого, втраченого і віднайденого багатства, безлічі випадків, коли життя його було в небезпеці й урятуватися щастило тільки завдяки життєвим, рішучим і часто жорстоким заходам, які виправдовувала необхідність. …  Він брав участь чи не в усіх подіях війни за незалежність Сполучених Штатів Америки. Проте згадував він про своє життя в Ост-Індії чи в Америці тільки в розмовах зі мною і то дуже рідко, причому щоразу в таких випадках, здавалося, картав себе за нестриманість. Якщо людяність, спілкування з ближнім вважати релігією, то Гобсек у цьому відношенні був переконаним атеїстом. До останньої хвилини його душа була  не  проникна для мене. Іноді я навіть запитував себе, до якої статі він належить?  Якщо всі лихварі схожі на нього, то, мабуть, думалося мені, вони належать до розряду безстатевих. Лишився він вірний  релігії своєї матері й дивився на християн як на здобич? Чи став католиком, лютеранином, магометанином, послідовником брахманізму? Я нічого не знав про його віросповідання. Він здавався мені радше байдужим до релігії, аніж безбожником».)

 

•        Що можна сказати про його освіченість? (Був освіченою людиною: багато мандрував, знав  живопис («колись перепродував картини старих майстрів», про Анастасі де Ресто: «Нагадувала одну із прекрасних Іродіад пензля Леонардо да Вінчі»), знав юриспруденцію: називав Дервіля Гроцієм (голландський юрист  XVIII ст.): володів шпагою та зброєю; він знав літературу (Діманш, комедія Мольєра „Дон Жуан”, сором’язливий кредитор). Гобсек не закінчував навчальних закладів, але життєвий досвід, знання людських характерів зробили з нього справжнього психолога, навіть провидця (він пророкує майбутнє Анастасі де Ресто після її першого векселя і зустрічі з Максимом де Траєм); у нього гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість, комерційний досвід.)
•        Що зазначає Дервіль у його поведінці? (Стриманість, надмірну обережність: випадок, коли із його кишені випав подвійний наполеондор (золото), це побачив сусід, та Гобсек відмовився від золота.)
•        Яку характеристику дає Гобсеку Дервіль  („Золотий бовван”, „істота”, „старий малюк”, „мармуровий стовп”, „люта радість”, злісне торжество „дикуна”, „якщо я помру, залишивши малих дітей, він буде їхнім опікуном”, „скнара і філософ, підла істота  й висока”, „людина найпедантичнішої чесності у світі”, , „ненажерливий удав” (афера з комедією оцінки та ліквідації володінь французьких підданих на Гаїті), „фантастичний ідол, уособлення влади золота”.)

 

•     Перегляд  відеофрагменту

 

•     Продовження  бесіди  з  учнями

•        Яким розвагам надає перевагу Гобсек? («Зазирнути в людські серця»).
•        Головне життєве правило Гобсека:   (Слайд №6)                                                                         «Незрушне лише одне почуття, яким нас наділила природа,— інстинкт самозбереження».                                                                                                           «Незрушне лише одне почуття, яким нас наділила природа,— інстинкт самозбереження».

«Влада і втіха — хіба не основи нашого нового суспільного ладу?»

«У мене погляд, як у Господа Бога, я зазираю в душі».

«Повсюди точиться боротьба між бідними і багатими вона неминуча. Отож краще самому визискувати, ніж дозволяти, щоб визискували тебе».

«Повсюди точиться боротьба між бідними і багатими вона неминуча. Отож краще самому визискувати, ніж дозволяти, щоб визискували тебе».

 

•        Доречно пригадати: Гобсек сам бігав містом, збираючи борги та відсотки, за векселями, у Гобсека   надто високі відсотки – 50, 100, 200, 500, - а Дервілю - 15%; випадок з діамантом Анастасі де Ресто (борг – 1000 франків, діамант коштує 1200 франків, Гобсек повертає Максиму де Траю 200 франків і каже, що чекатиме ще тиждень).
•        Як ви розумієте такі поняття, як вексель, застава, дисконт. Словникова робота  (Слайд №7)
•        Як закінчується  життя цієї людини? (Самотній, його проклинають, дім наповнений протухлими, вкритими густою пліснявою продуктами. Останній погляд – на камін: там золото.)

 

•     Складання  анкети  головного  героя   (Слайд №8)

Ім’я: Жан-Естер Ван Гобсек

Дата народження: 1740 р.

Місце народження: передмістя Антверпена

Місце проживання: Париж, вулиця де Гре

Мати: єврейка

Батько: голландець

Дитинство: у 10 років -  юнга на кораблі

Життєві випробування: «раптові кошмари, несподівані події, романтичні невдачі, безмежні утіхи, голод, розтоптане кохання, набуте, втрачене і знов набуте багатство, безліч смертельних небезпек»; учасник громадянської війни у США, корсар, золотошукач

Сімейний стан: неодружений, дітей не має

Родичі: сестра, онука сестри - Сара ван Гобсек (прекрасна Голландка), її донька - Вогник

Основне заняття: лихвар

Статки: «його багатство зберігалося, мабуть, у банківських склепах. Він сам стягав гроші по векселях, бігаючи по всьому Парижу»

•     Слово  вчителя

•        Що може бути абсурднiшим за смерть вiд голоду посеред незлiченного багатства?   Попри  те,  що  він  все  своє  життя  накопичував  і  в  усьому  собі відмовляв,  не  можна  однозначно  стверджувати,  що  цей  образ  є  негативним.  Давайте  спробуємо  визначити  основні  риси  характеру  Гобсека. 

Риси характеру Гобсека(Слайд №9)

 

Позитивні риси	Негативні риси
Освіченість.  працелюбність, гострий  розум, скромність, енергія, самовладання, стриманість,  обережність,   феноменальна пам’ять,  комерційний досвід,  знання людської психології (на користь справі: Гобсек дав гроші в борг Дервілю в 25 років, бо „після 30 ні на кого не можна покладатись”, „намацав слабке місце у графа де Ресто і дав пораду: зробити себе опікуном”)	Корисливий, скупий;  живе подвійним життям, удаючи із себе майже злидаря;   боїться оточуючих, підозрює в кожній людині злодія; заручник власної жадібності;  жалюгідний, егоїст;  жорстокість,  цинічність

 

•     Сталення Гобсека до інших героїв   (Слайд №10)

 

Дервіль	поважає, підтримує
Фанні Мальво	співчуває
Анастазі де Ресто	цинічно карає
Граф де Ресто	розуміє, допомагає
Ернест де Ресто	піклується
Максим де Трай	зневажає

 

•     Доберіть з тексту повісті цитати – доповнення.  

 

•        “Тільки одне досить надійне – це золото . У золоті зосереджені …   (всі сили людства)”
•        “ У мене погляд як у Господа Бога, я  …  (зазираю в душі)”
•        “ Золото – ось  духовна суть …  (усього  теперішнього  суспільства).”
•        “ А хіба можуть у чомусь відмовити тому…  (в кого у руках мішок золота?)”
•        “ Гонор – це завжди наше “я”. А що може вдовольнити гонор?... ( Золото.)”
•        ” Я читаю у серцях,   від мене  … (ніщо не сховається.)”
•        “ Я володію світом,  а світ …  (не має наді мною ані найменшої влади.)” (Слайд №11)

 

•     Слово  вчителя 

        Але чому гроші, золото?   Невже нема інших життєвих цінностей? Що таке життєві цінності? Люди задають це запитання з давніх-давен, і кожне покоління намагається знайти відповідь на це запитання.

•     Виразне  читання  вчителем  легенди      

     Існує давня легенда. Ось  послухайте  її.  «Дуже давно жили два друга. Коли в них народилися діти а вони вирішили залишити сім’ї і помандрувати, узявши з собою по мішку. В них вони складали маленькі камінці, якщо чули та бачили щось надзвичайне. Минуло багато років, мішки стали повними і друзі вирішили повернутися додому. Вони були щасливі, що знову повернулися у рідні домівки. Одного вечора чоловіки відкрили свої мішки та побачили, що камінці зникли.

     Один чоловік знайшов у мішку чудові квіти. Це були: Здоров’я, Любов, Удача та Дружба. Він віддав ці квіти своїм дітям, сказавши, що це головне, що це треба для життя людини, що це і є життєві цінності.

     Інший знайшов у своєму мішку павуків, змій, ящірок. Він нічого не дав своїм дітям, бо збирав заздрість, жадібність, байдужість, жорстокість».

Прийом «Запитай себе сам»

Розташуйте життєві цінності за порядком значимості для вас:

Дружба;

Матеріальний добробут;

Любов;

Чисте сумління;

Здоров'я;

Почуття власної гідності;

Кар’єра;

Гроші;

Мудрість;

Знання.

 

•     Вправа  «Мій  вибір»       

    Сядьте зручніше... Розслабтесь... Заплющіть очі... Уявіть собі, що ви йдете сонячним яскравим днем осіннім лісом:  золотисті листочки повільно падають з дерев, оповитих сріблястим павутинням... Вам приємно і комфортно... Раптом ви бачите похмурий будинок... Вам стає цікаво, ви підходите ближче, відчиняєте двері, заходите... Опиняєтесь у порожній  холодній, темній кімнаті, схожій на келію монаха... Однак ви помічаєте сходи до підвалу... . Ви спускаєтесь донизу і бачите скрині, наповнені золотими та срібними монетами... Ви зупиняєтесь у нерішучості поруч... Перед вами постає вибір: повернутися назад і знову насолодитись теплом теплого осіннього дня, або залишитися тут зі скарбами, які ви не можете винести... (пауза)

Повільно розплющіть очі...

(учні відповідають за бажанням)

•   Яке рішення ви прийняли ?
•   Чому?

•     Коментування  епіграфа     

 

•     Слово  вчителя    

    «Всевладний»  Гобсек гине, набуті ним гроші – мертві. Гроші всевладні лише в матеріальному світі: це еквівалент праці, дії, зреалізованості особистості. Але ні любов, ні благополуччя, ні щастя, ні, врешті, здоров΄я та життя не мають грошового еквівалента. Філософія Гобсека виявилася помилковою: володіти можна тим, що має ціну, а безцінне (те, що і є справжньою сутністю людського світу)   підвладне лише Любові. 

       Гобсек так і  не зрозумів, що вже на певному етапі не він володіє грошима, а вони керують ним. Втративши моральні орієнтири, Гобсек пропустив момент, коли гроші зробили його бранцем золота. Гобсек збіднив своє життя, не зумівши поставити гроші на службу хоч би собі і своїй далекій родичці. Адже він міг насолоджуватися теплом родинної любові, дарувати кохання, по-іншому бачити цей прекрасний світ. Але він прожив павуком біля грошей. Отже, підведемо підсумки  щодо образу Гобсека

 

•     Виразне  читання  вчителем  вірша

ГОБСЕК

«Останнім законом світу

Є гроші», - стверджував він.

Й під впливом такого гніту

Свій вік доживав бісів син.

 

Багатство псує людину,

Паплюжить і знищує душу,

Яка вже давно не єдина

Й Дияволу вірно служить.

 

А скупість – ще гірша кара

Від людяності далека.

І у мистецтві, як мара,

Стає вже образ Гобсека.    (Савікова  Тетяна)

              

•     Мистецька  сторінка   

    Тема золота знайшла своє відображення на  полотнах  художників  та  на  сторінках творів письменників різних епох  (Виступ підготовлених учнів) (перегляд  слйдів). (Слайд №13)

 

•     Складання  акровірша  «Гобсек» (Слайд №14)

Г литай

О бережний

Б агатий

С кнара

Е гоїст

К орисливий

 

ІV.  Рефлексивно – оцінювальний  етап.

•     Метод «Займи позицію»  

А тепер ми повинні з‘ясувати: Чому цей образ актуальний і в наші дні?                     1. Тема влади грошей дуже важлива в сучасному суспільстві. Саме тому образ Гобсека, який уособлює силу і владу золота, є актуальним, оскільки розкриває руйнівний вплив багатства на людську душу.

2. Золото породжує закон егоїзму, особистої вигоди, що поширюється на всі сфери життя і затягує людини в свої тенета, гублячи її душу.

3.На прикладі образу Гобсека ми бачимо, як згубно сила грошей діє на суспільні звичаї, мораль, сімейні відносини, політику, правосуддя, на різні сфери соціального та суспільного життя. 

4. Бальзак об’єктивно показав, що золото є володарем світу. Влада грошей зробила своєю жертвою кожного, хто сьогодні сповідує принципи Гобсека. На жаль, ми вимушені спостерігати, як значна кількість наших співвітчизників прагне лише влади й збагачення, яке вона приносить, зневажаючи моральними якостями.

5. На мій погляд, кожному з нас треба визначити своє ставлення до цієї, безумовно, актуальної проблеми і намагатися залишатися гідною людиною.

Домашнє  завдання.   

Характеристика  жіночих  образів  повісті.

Чи перегукується основна проблема повісті з нашим сьогоденням? Чи істинна філософія Гобсека нині?

 

 

 

 

 

 

 

 Проблема влади грошей у творах українських письменників

Я б хотів зауважити, що саме з такою по­зицією Гобсека погоджується і головний герой п'єси українського драматурга Марка Кропивницького "Гли­тай, або ж Павук". Провідне в характері Бичка - жадо­ба збагачення. На шляху до наживи він не спиняється ні перед чим, нехтує найелементарнішими вимогами ус­таленої народної моралі, ганьбить людську честь і гідність. Єдиний бог, якого він визнає і якому покло­няється, - гроші. "Та я задавив би себе своїми руками, - признається Бичок, - коли б пересвідчився у тім, що з грішми я не матиму, чого схочу! Нащо ж і гроші тоді, коли за них не можна купити увесь світ!"

А Герасим Калитка в "Ста тисячах" - це визискувач повітового масштабу: сьогодні в нього 200 десятин, а завтра буде 450... Він, поет земельної власності, кори­стується усяким випадком, щоб добути "грошей, грошей і грошей." Тому я дійшов висновку: скупість і жадібність, доведені до абсурду, нівечать не лише ду­шу, а й саме життя. Чи ж варто витрачати його високий сенс у жорстокій, нечесній, дикій погоні за надприбут­ками, які ти все одно залишиш, коли прийде смертний час. І гірко, коли тобі вслід кинуть прокляття та сміх, і не забринить щира людська сльоза жалю і вдячності лю­дей, з якими ти жив поруч.

Як бачимо, і в українському суспільстві першої половини XIX століття гостро стояла проблема збагачення, гонитви за грошима. Спритні люди не гре­бували нічим у брудному процесі накопичення грошей, майна, землі. Це вічна тема бездуховності людини, осліпленої жадобою наживи. Цим п'єси І.Карпенка-Карого близькі і до творів В.Шекспіра "Король Лір", "Венеціанський купець", Ч. Діккенса "Домбі і син".

Отже, влада грошей - не ознака певного часу. Тут все залежить тільки від людини. Чи вона слугує гро­шам, чи вони їй. Сучасний відомий кінорежисер А. Михалков так зауважує: "Гроші - не обов'язково показник лихварства. Це й еквівалент та­ланту. До грошей має бути повага".

 

Проблема влади грошей  у творах зарубіжних письменників

Проблема влади грошей у житті людини приваблювала багатьох митців. Вона розкривається в таких творах, як "Мертвідуші" М. Гоголя, "Малюк Цахес" Е.Гофмана, "Скупий рицар" О. Пушкіна. Особисто для мене Гобсек не тільки скнара, але й філософ і по-своєму шляхетна людина. Чого не скажеш про Плюшкіна з "Мертвих душ". Той взагалі забув, заради чого живе на світі, І повністю деградував як особистість. Якщо порівняти їх зовнішній вигляд, то він майже одна­ковий. Гобсек схожий на жебрака, Плюшкіно –  на ключницю. Надзвичайна скнарість перетворює їх багатство на пил і гниль. Тоді постає питання: чи варто житии зара­ди цього? На що перетворили великі гроші цих людей?

Гоголя ображає наруга над людиною як подобою Бо­жою: "І до такого нікчемства, дріб'язковості і гидоти могла дійти людина?"Він закликає молодих: "Забирайте з собою в дорогу, вихо­дячи з м'яких юнацьких літ у сувору жорстоку мудрість, забирайте з собою всі людські почуття, не залишайте їх на шляху, не піднімете потім".

У творі Е. Гофмана "Крихітка Цахес" в але­горичній формі відтворено так зване відчуження, що властиве розшарованому суспільству, де знищені всі уявлення про загальнолюдські цінності. Настає тем­ний, згубний хаос, коріння якого - в золотому міражі, що поширюється, на думку Гофмана, після вигнання поезії і впровадження поліцейсько-чиновницького по­рядку, що знищує все живе. Цахес - це докір усьому ладу, втілення потворності суспільства, а злий і често­любний каліка - його кумир.

Так, гротескні образи Гофмана, як пра­вило, виражають нерозумність законів існуючого світу. У казці зображена потвора, яка, володіючи чарівним даром привласнювати заслуги тих, які її от­очують, користується загальною повагою, викликає захоплення. А її пороків ніхто не помічає. І це все ро­бить золото, ті самі три волосини, внаслідок дій яких відбувається осліплення людей.

Ці письменники прагнули висвітлити проблеми епохи, зрозуміти історичні корені зла, відтворити проблеми доби, в яку вони жили.

Великі гроші руйну­ють душу людини, треба мати неабияку силу волі, щоб жага збагачення не опанувала душею людини, щоб не сказати слідом за Гобсеком: «Що таке життя? Машина, яку приводять у рух гроші».

 

 

 

Приказки та прислів’я про гроші та багатство

•                       З грошима й у пеклі не пропадеш. За гроші й кобила побіжить.

 

•                       Більше грошей - більше клопоту. Грошима почуття не купиш.

 

 

•                       Дай судді гроші, і твої діла будуть хороші.

 

•                       Не скупий володіє грішми, а гроші ним.

 

 

•                       Забагатів Кіндрат, забув, де його і брат.

 

•                       Ощадливий завжди має чим поснідати.

 

 

•                       Від багача не жди калача.