Вплив людини на водні системи Приазовського регіону

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ВОДНІ СИСТЕМИ ПРИАЗОВСЬКОГО РЕГІОНУ

Ірраціональна та неконтрольована діяльність людини в межах Дніпровсько-Приазовського регіону, сприяла створенню  несприятливої  водно-ресурсної  ситуації та  обумовила загальне виснаження запасів природних ресурсів. Все це обумовлює надзвичайну актуальність дослідження даної проблеми з позиції різних географічних, соціально-економічних наук.

На сучасному етапі існування Дніпровсько-Приазовський регіон має цілий комплекс факторів, негативного впливу, внаслідок чого переживає тяжку геоекологічну кризу. Останні проблеми, що виникли в найрозвиненіших, найбільш індустріалізованих і урбанізованих районах характерні і для нашої території. Водні ресурси - стали фактором, який лімітує розвиток виробничих сил і соціально-економічну ситуацію. Можна без перебільшення констатувати, що проблема водних ресурсів, особливо проблема чистої питної води, є глобальною [1].

Об’єктивний аналіз сучасної геоекологічної ситуації, причин і джерел погіршення стану природного середовища регіону, став можливим, лише завдяки узагальненню та аналізу цілого комплексу даних та вихідних матеріалів досліджень, згідно з критеріями оцінки геоекологічного стану гідрологічного середовища в межах степової зони Придніпровського регіону [2].

Сьогодні, через порушення людиною всіх правил і принципів раціонального природокористування, екосистема водного середовища деградована, порушена більшість зв’язків між біотичними та абіотичними елементами.

Проблема скорочення запасів водних ресурсів і погіршення якості води підсилює актуальність статистичного вивчення стану, використання й охорони водного середовища [3].

Тому проблема охорони і раціонального використання набуває на сучасному етапі існування, особливого державного значення, щоб не допустити подальшої деградації малих річок та врятувати їх від остаточного занедбання, потрібно намагатися відтворити їх ресурси та спробувати застосувати цілий комплекс науково розроблених природоохоронних заходів. 

Основними негативними моментами, що нині впливають на річкову мережу  в степовій зоні, є пересихання, замулення, або взагалі зникнення на деякий час, все це тісно пов'язане з ерозією на водозборі, забруднення, зарегулювання і спрямлення, погіршення самоочисної здатності, збіднення генофонду ко­рисних тварин і рослин, меліоративні роботи.

   Один із найважливіших способів боротьби за збереження малої річки полягає у недопущенні її замулення, який відбувається при порушен­ні нормального співвідношення площ лісової та багаторічної трав'яної рослинності, при цьому  погіршується водний баланс площ водозборів, посилюються процеси ерозії, прискорюється замулення русел річок та їх заплавних водойм. 

Порушення правильного співвідношення між площею лісів і багаторічної трав'янистої рослинності, орними землями, це є діяльність проти­ерозійних заходів, недотримання правил агротехніки є основними причинами, впливу, який посилює процеси ерозії й прискорює заму­лення русел річок. 
  Тому, основними природоохоронними заходами боротьби з ерозією та замуленням ру­сел малих річок є раціональне ведення сіль­ського господарства, збереження у заплавах, на схилах долин і на водозбірних площах річкових басейнів чагарниково-деревної та лучно-степової природної рослинності, суворе додержання правил агротехніки, широке і своєчасне втілення комплексних протиерозійних і водо­охоронних заходів,  збереження оптимального співвідношення орних та інших площ водозборів, що забезпечували б нормальне функціонування екосистеми водозбору. 
         Відродження та  охорону  гідрографічних ресурсів регіону, буде здійснено тоді, коли відбудеться ліквідація джерел забруднення води, при цьому всі  проведені заходи повинні мати лише геоекологічну спрямованість, але спочатку потрібно відновити всі основні природні чинники річкової системи, в тому числі водну фауну і флору [4].

  Таким чином, існує одна з основних потреб, полягає у здійсненні конкретних природоохоронних дій в басейнах річок регіону та її прибережної зони з метою покращення її водного балансу, гідрологічного режиму, якості та чистоти води тощо.             

 Основним завданням природоохоронних дій це є зменшення діяльності будь-якого природного та антропогенного впливу, збереження та охорона  видового складу біорізноманітного світу флори та фауни.

На території витоків річкової мережі регіону, по-перше необхідно реконструювати природну рослинність на території витоків річки шляхом відновлення в рамках природоохоронних зон. Крім кількох лісосмуг необхідно відновити лісовий масив площею, не менше 1-2 га вздовж верхніх ділянок водних об’єктів [5].

Також необхідно провести еколого-економічну оцінку  всіх існуючих ставків з подальшою реконструкцією або їх спуском у разі їх недоцільність їхнього існування. У межах природоохоронних зон необхідно, також провести екологічну експертизу на предмет самовільного захоплення прибережних земель.

     Важливим питанням, залишається є благоустрій прибережних територій водосховища, шляхом створення водоохоронних насаджень. Найбільш ефективними заходами щодо реконструкції водоохоронних територій, стане відновлення природних русел річкової мережі району, з паралельною рекультивацією земель.

Оперуючи вище викладеним матеріалом Дніпровсько-Приазовський регіон на сьогоднішній день відіграє важливу роль в економічній, промисловій, сільськогосподарській та багатьох інших сферах нашої країни, але внаслідок надмірного антропогенного навантаження, унеможливлюється стабільний розвиток геоекологічних водних систем.

Отримані результати по оцінці сучасного стану гідрологічних об’єктів, дозволяють дійти до такого висновку, що погіршення стану водної мережі даного регіону є однією з основних частин та є складовою життя людини, що викликають необхідність застосування мір по значному зменшенню ірраціональної діяльності та впливу на навколишнє середовище.

Аналізуючи фактичні та літературні матеріали, що були отриманні в результаті спостережень та досліджень геоекологічного стану гідрологічної системи Дніпровського та Приазовського регіону, дозволяє дійти до такого висновку, що потрібно приділити особливу увагу, зовнішньому та внутрішньому стану гідросистеми регіону, при цьому потрібно посилити контроль щодо поширення несприятливих факторів в майбутньому.

                   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА:

1. Водно-болотні угіддя України: Інформаційні матеріали/ М.П. Стеценко, Г.В.Парчук, М.Л. Клєстов, М.О. Осипова, Г.О. Мельничук, О.Л. Андрієвська. – Київ, 1999 – 84с.
2. Даценко Л.М., Молодиченко В.В. Словник – довідник з курсу “Географія грунтів з основами ґрунтознавства”. - Мелітополь, 2001.- 100 С.
3. Мягченко О .Екологія. Охорона природи. Економіка національного природокористування / О. Мягченко// – Бердянськ, 2006. – 184 с.
4. Швебс Г.І. Каталог річок і водойм України / Г.І. Швебс, М.І. Ігошин.- Одеса: Астропринт.- 2003.-392с.
5. Гардашук Т. Екологічна політика та екологічний рух/Т. Гардашук// сучасний контекст  – 2000. – С. 125